Сутність стратегічного менеджменту

Стратегія - це оптимальний набір правил і прийомів, що дозволяють реалізувати місію організації, досягти глобальних і локальних цілей фірми. Відповідно, стратегічний менеджмент є методом використання можливостей бізнесу і подолання перешкод для його провадження. Це загальний і постійний процес менеджменту, спрямований на формулювання та застосування ефективної стратегії яка забезпечує найліпший варіант поєднання організації з її середовищем та сприяє досягненню стратегічних цілей.

Добре розроблені стратегії охоплюють три складові: особливу компетентність організації, сферу дії та розміщення ресурсів. Особлива компетентність означає те, що організація може робити особливо добре; це ті сильні сторони, що їх має невелика кількість організацій.

Сфера дій стосовно стратегії визначає розмір ринку, на якому діятиме організація. Hershey Foods сферу своєї діяльності обмежила кондитерською справою та кількома пов'язаними з нею видами діяльності у харчовій промисловості. Її найбільший конкурент - організація Mars, - навпаки, ще функціонує на ринку товарів для тварин, а також в електронній індустрії. Деякі організації стають конгломератами, беручи участь у десятках, а то й сотнях різних ринків.

Стратегія також повинна охоплювати схему розподілу запланованих ресурсів організації, зокрема між сферами її діяльності. General Electric, наприклад, прибутки, отримані в успішному бізнесі в США, інвестує в новий бізнес у Європі та Азії. Однак вона може інвестувати й у різні галузі вітчизняного виробництва або, наприклад, в економіку Латинської Америки. Рішення, які ухвалюють щодо того, де і скільки інвестувати, відображають питання розміщення ресурсів. Розміщення ресурсів - це вибір організації щодо розподілу своїх ресурсів між сферами діяльності.

Варіанти стратегій.

Більшість організацій сьогодні розвиває стратегію на двох рівнях - стратегію бізнесу та корпоративну стратегію. Ці два рівні забезпечують організації багато варіантів діяльності. Стратегія бізнесу є сукупністю варіантів, з яких організація вибирає, діючи в конкретній галузі чи на конкретному ринку. Такі альтернативи допомагають зосередити конкурентні зусилля на кожному ринку чи в галузі, які матимуть цільовий характер.

Корпоративна стратегія — це набір стратегічних варіантів, з яких організація вибирає, коли керує своєю діяльністю одночасно в кількох галузях чи на кількох ринках.

Більшість великих компаній сьогодні діє на різних ринках та в різних галузях. Тому, розробляючи стратегію бізнесу для кожної галузі чи ринку, організація також формулює загальну стратегію, яка допомагає окреслити сукупність галузей і ринків, що її цікавлять.

Використання SWOT-аналізу для формулювання стратегії.

Початковим пунктом у формулюванні стратегії найчастіше є SWOT-аналіз. SWOT- аналіз - це абревіатура з перших літер англійських слів, що означають вивчення сильних і слабких сторін організації, можливостей та перешкод на її шляху. Як бачимо з рис. 3.2,

SWOT- аналіз є дуже детальною оцінкою внутрішніх слабких і сильних сторін організації, а також можливостей та перешкод середовища. За допомогою SWOT- аналізу вибирають найліпшу стратегію для виконання місії організації, яка дає змогу якнайширше використати можливості та сильні сторони організації, а також нейтралізувати перешкоди, долаючи слабкі сторони.

Оцінка сильних сторін організації

Сильні сторони організації - це навики та вміння, які дають змогу організації задумати і забезпечити виконання її стратегії. Різні стратегії потребують різних навиків та вмінь. Наприклад, Sears уже має розгалужену національну мережу з тренованим персоналом, що ремонтує обладнання фірми. Джейн Томпсон, менеджер фірми, вирішила об'єднати всі підрозділи з ремонту та гарантійного обслуговування під відомою маркою Sears та запропонувати споживачам послуги з ремонту незалежно від виробника товару. Фірма використовує наявні потужності та відому торговельну марку для запровадження нового виду діяльності.

Особливу компетентність має невелика кількість організацій-конкурентів.

Наприклад, Джордж Лукас - власник відомої компанії Industrial Light and Magic (ILM), що займається спецефектами. Ця організація підняла мистецтво спецефектів до нових висот. Деякі спецефекти, що їх виробляє організація, неможливо відтворити. Ці рідкісні спецефекти і є характерною здатністю, що властива ILM. Організації, які використовують своє особливе уміння, часто отримують конкурентні переваги та досягають вищих результатів.

 

 

 

 

Рис. 3.2. SWOT- аналіз

 

Оцінка слабких сторін організації

Слабкі сторони організації - це навики та вміння, які не сприяють вибору і втіленню стратегії, потрібної для виконання місії організації (3.2). Організація має два шляхи вирішення проблеми "слабких сторін". По-перше, вона може робити інвестиції, щоб отримати перевагу, необхідну для виконання місії. По-друге, можна змінити місію так, щоб її досягти за допомогою навиків та умінь, які організація вже має.

На практиці організації важко зосередитися на слабких сторонах, оскільки її члени часто неохоче зізнаються, що їм бракує уміння та навиків. Оцінка слабких сторін потребує відповіді на запитання: хто вибрав саме цю місію для організації, а також хто невдало інвестував в уміння та навики, необхідні для реалізації цієї місії. Організація, що не вирішила таких проблем та не розпізнала слабких сторін, перебуває у невигідному конкурентному становищі. Невигідне конкурентне становище в організації є тоді, коли вона не має змоги забезпечити добре розробленої стратегії, яку вже запровадили конкуренти. Організації з невигідним конкурентним становищем можуть очікувати досягнення результатів, нижчих від середнього рівня.

Оцінка можливостей та перешкод організації

Оцінка сильних і слабких сторін зосереджує увагу на внутрішніх умовах роботи організації, тоді як оцінка можливостей та перешкод потребує аналізу середовища, в якому перебуває організація.

Можливості організації - це умови середовища, які забезпечують досягнення високого результату. Перешкоди для організації ~ це умови середовища, які ускладнюють досягнення високих результатів.