Тема 2. Державне регулювання підприємництва

 

Мета: засвоєння основних понять, що характеризують державну підтримку підприємницької діяльності;

- поглиблення, узагальнення та систематизація знань студентів про державну підтримку та сприяння розвитку підприємництва в сучасних умовах в Україні

План вивчення теми

1. Програма державної підтримки підприємництва в Україні.

2. Державна політика підтримки підприємництва.

3. Економічні гарантії державної підтримки підприємництва.

4. Державні та міжнародні організації підтримки малого бізнесу України.

Методичні рекомендації

Підґрунтям для вивчення даної теми є Проект Закону № 9202 від 22.12.2011 р. “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, визначення сутності державної підтримки взагалі, її загальноекономічного сенсу та функцій, які воно виконує. При цьому слід звернути увагу на те, що економічною основою підприємницької діяльності є приватна власність.

Розгляд цього питання слід починати з визначення мети Програми, її головних завдань та напрямів підприємницької діяльності.

Метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва;

2) забезпечення розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності;

3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів малого і середнього підприємництва;

4) сприяння провадженню суб’єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки;

5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.

Таким чином, основною метою Проекту Закону № 9202 від 22.12.2011 р. “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” є реалізація державної політики, спрямованої на захист та підтримку підприємництва, створення правових і організаційно-економічних умов його розвитку та формування механізму державного регулювання і координації підприємницької діяльності.

Загальнодержавні пріоритети щорічно уточнюються Кабінетом Міністрів України, регіональні визначаються і затверджуються органами місцевого і регіонального самоврядування. Для виконання Програми Кабінет Міністрів України щорічно затверджує комплексний план її реалізації.

Вивчаючи зміст Проекту Закону № 9202 від 22.12.2011 р. “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”, студентам слід зосередити увагу на її складових, а саме [5]:

- формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва, фінансово-кредитна підтримка підприємницької діяльності;

- забезпечення матеріальних умов розвитку підприємництва;

- формування інфраструктури для забезпечення підприємницької діяльності;

- забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємництва;

- підготовка кадрів для підприємницької діяльності;

- інформаційна і науково-методична підтримка підприємництва.

При вивченні питання державної підтримки підприємницької діяльності доцільно визначити принципи державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні, якими є:

- ефективність підтримки малого і середнього підприємництва;

- доступність отримання державної підтримки суб’єктами малого і середнього підприємництва;

- забезпечення участі представників суб’єктів малого і середнього підприємництва, громадських організацій, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва, у формуванні та реалізації державної політики в зазначеній сфері;

- створення рівних можливостей для доступу суб’єктів малого і середнього підприємництва, що відповідають вимогам, передбаченим загальнодержавними, регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, до участі у виконанні таких програм та для отримання державної підтримки;

- ефективність використання бюджетних коштів, передбачених для виконання зазначених програм;

- відкритість і прозорість проведення процедур надання державної підтримки;

- доступність об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва для всіх суб’єктів малого і середнього підприємництва [5].

Питання державної підтримки підприємницької діяльності доцільно розглянути починаючи з основних форм і методів державної підтримки підприємництва, а далі зосередити увагу на сутності та основних напрямках державної політики підтримки підприємництва [28].

Вивчаючи державну політику підтримки підприємництва студентам доцільно розглянути складові державної політики підтримки та розвитку підприємництва: цілі, основні принципи, напрямки, заходи, механізм та інструменти здійснення цієї політики. При цьому слід зазначити, що Державна політика підтримки та розвитку підприємництва в Україні має наступні основні напрями державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні [5].

1. Основними напрямами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

1) удосконалення та спрощення порядку ведення обліку в цілях оподаткування;

2) запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, що відповідають критеріям, встановленим у податковому законодавстві;

3) залучення суб’єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення постачання продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб;

4) забезпечення фінансової державної підтримки малих і середніх підприємств шляхом запровадження державних програм кредитування, надання гарантій для отримання кредитів, часткової компенсації відсоткових ставок за кредитами тощо;

5) сприяння розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;

6) гарантування прав суб’єктів малого і середнього підприємництва під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

7) сприяння спрощенню дозвільних процедур та процедур здійснення державного нагляду (контролю), отримання документів дозвільного характеру для суб’єктів малого і середнього підприємництва та скороченню строку проведення таких процедур;

8) організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого і середнього підприємництва;

9) впровадження механізмів сприяння та стимулювання до використання у виробництві суб’єктами малого і середнього підприємництва новітніх технологій, а також технологій, які забезпечують підвищення якості товарів (робіт, послуг).

Стаття 15. Проект Закону “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні” передбачає види державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва та об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва

Слід зазначити, що Фінансова державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва визначена с таттєю 16 Проект Закону “Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні”.

Відповідно фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів [5]. При цьому, основними видами фінансової державної підтримки є:

1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва;

2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями;

3) надання гарантії та поруки за кредитами суб’єктів малого і середнього підприємництва;

4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи;

5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій;

6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб’єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами;

7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;

8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Розглядаючи питання “Економічні гарантії державної підтримки підприємництва” студентам слід звернути увагу на гарантування таких майнових прав підприємця як:

- недоторканість майна та захист прав власності підприємця;

- не дозволяється вилучення державою у підприємця його основних, оборотних фондів та іншого майна, за виключенням випадків передбачених законодавством України;

- збитки, що заподіяні підприємцю унаслідок порушення громадянами, юридичними особами та державними органами його майнових прав, що охороняються законом, погашаються у відповідності до діючого законодавства.

З питання Державні та міжнародні організації підтримки малого бізнесу України слід розглянути функції:

- державних і суспільних організацій (Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерство економіки України, Національне агентство України з питань розвитку і європейської інтеграції, Український союз промисловців і підприємців, Союз малих і середніх приватизованих підприємств, Асоціація сприяння розвитку власного підприємництва в Україні “Єднання”);

- міжнародних організацій, що займаються проблемами розвитку малого бізнесу в Україні (Група Світового банка, Європейський банк реконструкції та розвитку, Агентство США з міжнародного розвитку, Програма Тасіс, Координаційне бюро з питань економічних консультацій);

- Донорські організації (Фонд Євразія, Фонд “НОУ-ХАУ”, Міжнародний фонд “Відродження”).

Питання до самоконтролю

1. Обґрунтуйте об’єктивні засади державного регулювання підприємництва.

2. Покажіть складові механізму державного регулювання та підтримки підприємництва.

3. Назвіть та головні завдання Програми державної підтримки підприємництва та надайте їх зміст.

4. Охарактеризуйте основні напрями державної підтримки підприємництва в Україні.

5. Обґрунтуйте у чому полягає сутність державної політики підтримки підприємництва?

6. Обґрунтуйте які основні цілі, напрямки та принципи державної політики підтримки підприємництва?

7. Охарактеризуйте основні етапи формування державної політики підтримки підприємництва в Україні.

8. Покажіть проблеми та перспективи державної підтримки підприємництва в Україні.

9. Проаналізуйте економічні гарантії державної підтримки підприємництва в Україні.

10. Охарактеризуйте державні та міжнародні організації підтримки малого бізнесу України.

11. Охарактеризуйте донорські організації підтримки малого бізнесу України.

Ситуаційні завдання

1. Поясніть чому правова освіта є однією з передумов розвитку підприємництва в Україні. Які ще потрібні знання для організації та здійснення власної справи?

2. Обґрунтуйте об’єктивну необхідність державного регулювання підприємництва. Поясніть, чому без втручання держави, без державного регулювання підприємництво не в змозі виконувати свої соціально-економічні функції.

3. За якою схемою здійснюються механізми державного регулювання підприємництва в україні?

4. Визначте найбільш важливі адміністративні та економічні методи державного регулювання підприємництва. Які методи, на вашу думку, гальмують розвиток підприємництва? Поясніть чому і які існують шляхи подолання цього.

5. Які органи виконавчої влади здійснюють державне регулювання підприємництва на місцях? Які їх структура та функції?

6. Обґрунтуйте, яким засобом державного регулювання слід надати перевагу: прямим або непрямим? Поясніть чому.

7. На конкретних прикладах розкрийте, як саме здійснюється державна підтримка підприємництва у вашому регіоні (області, районі, місті). Обґрунтуйте недостатність та обмеженість такої підтримки держави.

8. Обґрунтуйте які, на вашу думку, форми підприємницької діяльності найбільш притаманні юридичним особам? Розкрийте переваги та недоліки приватного та колективного підприємництва.

9. Розкрийте принципову схему виробничого підприємництва. Назвіть основні ресурси виробничого підприємництва та його фактори. Чому, на вашу думку, перед Україною постала гостра потреба у виробничому підприємництві?

10. Конструктор сконструював новий вид кімнатної електроплитки, має початковий капітал, має бажання створити мале підприємство для її виготовлення і наступного продажу. Для цього він вибрав форму одноосібного підприємства:

- чи є оптимальною ця форма підприємства;

- які труднощі його очікують?

- чи можуть на такому підприємстві за наймом працювати інші особи?

- що може змусити його відмовитись від цієї форми підприємства?

11. З метою доставки овочів у місто із сільських районів ви з двома друзями створили товариство з обмеженою відповідальністю. Один ваш товариш зробив внесок у статутний фонд у сумі 10 тис. грн., другий – 7 тис. грн., а ви передали право користуватися власним автомобілем впродовж 3 років (вартість автомобіля – 24тис. грн.), оцінивши цей внесок в 8,5тис.грн. Як буде розподілено прибуток в сумі 5300грн., після першого року діяльності підприємства. Чи прийдеться вам нести відповідальність за своїми зобов'язаннями, якщо ваше підприємство збанкрутує? Якщо так, то в якій сумі кожен засновник буде нести відповідальність? Якщо ні, то обґрунтуйте чому?

12. Ситуація аналогічна одинадцятому завданню, але ви створили товариство з розширеною відповідальністю. Обґрунтуйте яку відповідальність вам прийдеться нести, якщо підприємство збанкрутує?

Тести для самоконтролю

1. державне регулювання підприємництва – це...

а) обмеження у здійсненні підприємницької діяльності;

б) визначення суб’єктів підприємницької діяльності;

в) регламентація поведінки суб’єктів підприємницької діяльності.

 

2. Які існують засоби державного регулювання підприємництва?

а) прямі;

б) економічні;

в) адміністративні;

г) непрямі;

д) правові.

 

3. Державна політика підтримки підприємництва – це...

а) адміністративні заходи щодо розвитку економіки;

б) сутність пріоритетних рішень, що визначають напрями сприяння;

в) розвитку підприємництва;

г) сукупність методів втручання держави у господарську діяльність.

 

4. Багаторічний досвід господарювання у країнах з ринковою економікою виділяє такі традиційні моделі підприємницької діяльності:

а) класична та інноваційна;

б) виробнича та посередницька;

в) класична і неокласична;

г) усі відповіді правильні.

5. Основними елементами державної системи підтримки підприємницької діяльності є...:

а) вихід економіки з кризи і стабілізація економічної ситуації;

б) створення сприятливих умов для зовнішньоекономічної діяльності;

в) формування дійової ринкової інфраструктури;

г) прискорення процесу малого бізнесу;

д) забезпечення правових гарантій свободи підприємницької діяльності.

6. Класична модель підприємництва орієнтована на...:

а) активне використання нових управлінських рішень задля постійного зростання економічної та соціальної ефективності підприємницької діяльності;

б) пошук зовнішніх додаткових джерел ресурсів;

в) оновлення економічної системи держави;

г) максимально ефективне використання наявних ресурсів підприємства.

7. Основною метою Програми державної підтримки підприємництва є...

а) забезпечення виробництва товарів народного споживання, продуктів харчування, виготовлення будівельних матеріалів та надання комунально-побутових послуг населенню;

б) реалізація державної політики, спрямованої на захист і підтримку підприємництва, створення правових і організаційно-економічних умов його розвитку та формування механізму державного регулювання і координації підприємницької діяльності;

в) формування дійової ринкової інфраструктури та створення конкурентного середовища для забезпечення підприємницької діяльності;

г) прискорення процесу розвитку малого бізнесу;

Бібліографічний список

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 26

Тема 3. Види підприємницької діяльності

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про підприємницьку діяльність; юридичні акти, що слугують базою створення, функціонування та ліквідації підприємства.

План вивчення теми

 

1. Підприємницька діяльність, її класифікація (за призначенням, за формами власності, за кількістю власників).

2. Виробниче підприємництво, його склад, чинники, що забезпечують виробництво.

3. Комерційне підприємництво, його складові.

4. Фінансове підприємництво.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Класифікація підприємницької діяльності:

Вид господарської діяльності має місце у разі об'єднання ресурсів (устаткування, технологічних засобів, сировини та матеріалів, робочої сили) для створення виробництва певної продукції або надання послуг. Окремий вид діяльності може складатися з єдиного простого процесу або охоплювати ряд процесів, кожний з яких входить до відповідної категорії класифікації.

Рис. 2.2. Класифікація підприємницької діяльності.

У правовому регулюванні господарської діяльності та у здійсненні державного управління народним господарством мають враховуватися особливості здійснення суб'єктами господарювання окремих видів цієї діяльності.

Для віднесення суб'єкта господарювання до відповідної категорії обліку визначаються основні, другорядні та допоміжні види господарської діяльності.

З метою забезпечення системи державного управління народним господарством обліково-статистичною інформацією, яка задовольняє потреби учасників господарських відносин в об'єктивних даних про стан і тенденції соціально-економічного розвитку, господарські та фінансові взаємозв'язки на міждержавному, державному, регіональному і галузевому рівнях, а також впровадження міжнародних стандартів у галузі обліку і звітності та переходу на міжнародну систему обліку і статистики Кабінет Міністрів України затверджує заходи щодо розвитку національної статистики України і державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації.

У галузях матеріального виробництва здійснюється виробництво матеріальних благ, призначених як для використання у сфері виробництва в якості засобів виробництва (продукція виробничо-технічного призначення), так і для використання у сфері особистого споживання (вироби народного споживання).

 

Виробниче підприємництво є найважливішим, визначальним, провідним видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам.

 

Го Рс

М М

Гм Гт

Го Оз

Рис. 2.3. Принципова схема виробничого підприємництва.

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

 

Т Т

 

Гф Гф

 

Рис. 2.4. Принципова схема комерційного підприємництва.

 

Господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Залежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), в межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько-торговельна діяльність виступає як внутрішня торгівля або зовнішня торгівля.

Товарна біржа є юридичною особою, особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

Гс Гс

Гф Гт

Рис. 2.5. Принципова схема фінансово – кредитного підприємництва

Фінансовим посередництвом є діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону.

Банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані – ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові).

Факторинг - фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргу.

Фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Господарського Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі, набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації відповідно до закону. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Страхування – це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

 

Питання для самоконтролю

1. Назвіть та охарактеризуйте форми підприємницької діяльності.

2. Обґрунтуйте роль виробничої сфери діяльності підприємства.

3. Покажіть значення юридичних актів, що слугують базою функціонування підприємства.

4. Продемонструйте тенденції розвитку виробничого підприємства в Україні.

5. Продемонструйте тенденції розвитку комерційного підприємства в Україні.

6. Продемонструйте тенденції розвитку фінансово – кредитного підприємництва в Україні.

7. Обґрунтуйте переваги та недоліки у діяльності виробничого підприємства.

8. Що необхідно зробити в економіці, щоб Україна стала заможною державою, яку б визнавало все світове співтовариство?

 

Тести

1. Виробниче підприємництво є:

а) найважливішим, визначальним, провідним видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам;

б) підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє;

в) діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

2. Комерційне посередництво є:

а) найважливішим, визначальним, провідним видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам;

б) підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє;

в) діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

3. Фінансовим посередництвом є:

а) найважливішим, визначальним, провідним видом підприємницької діяльності, спрямованим на виробництво продукції, послуг, інформації тощо, які підлягають реалізації споживачам;

б) підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє;

в) діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

4. Банки – це:

а) фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані – ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові);

б) фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргу;

в) акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Господарського Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі, набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації відповідно до закону. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

 

5. Факторинг - – це:

а) фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Банки можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані – ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові);

б) фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргу;

в) діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

 

6. Страхування – це:

а) фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які за певну винагороду беруть на себе організацію одержання дебіторської заборгованості суб'єктам господарювання з боку інших фірм, або просто купують у них документи (рахунки-фактури), що дають право вимагати в боржників уплати боргу;

б) діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів;

в) діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

 

7. Фондова біржа це:

а) акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Господарського Кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі, набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації відповідно до закону. Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію;

б) юридична особа, особливий суб'єкт господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

8. Товарна біржа є:

а) акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до Господарського Кодексу, інших законів, а також статуту і правил біржі, набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації відповідно до закону. Діяльність біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних, біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію;

б) юридичною особою, особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням, не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, здійснює свою діяльність за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін.

 

Бібліографічний список

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 26