Зовнішня будова річкового рака

Головогруди закінчуються гострим шипом. На них містяться фасеткові очі.

На члениках головогрудей і черевця є парні кінцівки:

- кінцівки головогрудей: антени (1 пара), антенули (1 пара), верхні щелепи (1 пара), нижні щелепи (2 пари), ногощелепи (3 пари), ходильні ноги (5 пар; перша пара – з клешнями);

- кінцівки черевця: черевні ніжки (6 пар; остання пара – хвостові лопаті, які разом з анальною пластинкою (останнім члеником черевця) утворюють хвостовий плавець; у самців перші дві пари є копулятивним органом).

Ряди, які належать до класу Ракоподібні:

- ряд Десятиногі – є 5 пар ходильних ніг і 3 пари ногощелеп;

представники: річковий рак; креветка; омар (великий морський рак); лангуст (великий морський рак); краб; рак-самітник;

- ряд Рівноногі – грудні та черевні кінцівки майже однакові;

представники: мокриця (живе на суші у вологих місцях); водяний віслюк (планктонний організм);

- ряд Веслоногі – антени видовжені, відсутні зябра і складні очі (є 1 просте вічко);

представник: циклоп (планктонний організм);

- ряд Гіллястовусі – антенули видовжені, розгалужені, членики черевця зливаються;

представник: дафнія або «водяна блоха» (планктонний організм, рухається стрибками, влітку розмножується партеногенетично);

- ряд Коропоїди – паразитують на шкірі та зябрах риб;

представник: коропоїд.

 

Клас Павукоподібні (Arachnida)

 

Організми, пристосовані до наземно-повітряного середовища існування.

Відділи тіла – головогруди (членики голови і грудей зливаються) і черевце (членики у більшості зливаються). Головогруди і черевце сполучені рухомо.

На члениках головогрудей є парні кінцівки: хеліцери (великі рухливі кігтики, на кінцях яких відкриваються протоки отруйних залоз), педипальпи (ногощупальці), ходильні ноги (4 пари) з кігтиками.

На члениках черевця кінцівки перетворились на 3 пари павутинних бородавок, на кінцях яких відкриваються протоки павутинних залоз (краще розвинені у самок); до складу павутини входить білок фіброїн; павутина служить для побудови ловильних сіток, вистелення нірок, обплітання коконів, розселення.

Глотка містить цідильний апарат (сітку з хітинових волосинок). Шлунок сисного типу, працює за принципом «піпетки». У травну систему потрапляє частково перетравлена їжа (має місце позаорганізмове травлення, оскільки секрет отруйних залоз містить травні ферменти).

Органами дихання є легеневі мішки (їхні стінки мають чисельні складки, що густо пронизані капілярами) і трахеї (нерозгалужені трубочки). Дихальні отвори відкриваються на нижньому боці черевця.

Серце у вигляді п’ятикутного мішечка з трьома парами отворів.

Органами виділення є пара дещо розгалужених мальпігієвих судин.

Ганглії нервового ланцюжка в області головогрудей зливаються.

Органом зору є 4 пари простих очей. Тіло вкрите чутливими волосками, які є органом дотику (на ногощупальцях і ходильних ногах – ще й органами нюху та смаку). Смакові рецептори є у глотці.

Статевий диморфізм виявляється в тому, що самка більшого розміру. Статеві залози парні, відкриваються протоками з нижнього боку черевця. Запліднені яйця відкладаються у кокони з павутини.

Розвиток прямий (супроводжується линянням).

Ряди, які належать до класу Павукоподібні:

- ряд Павуки – черевце більше, ніж головогруди;

представники: павук-хрестовик (має на черевці малюнок у вигляді хреста); павук-сріблянка (живе у водному середовищі, споруджує ковпак із павутини, заповнений повітрям); тарантул (отруйний, зустрічається у фауні України); каракурт (отруйний, зустрічається у фауні України); павук-птахоїд (найбільший із павукоподібних, розмір – до 20 см у розмаху ніг); «чорна вдова» (самка після запліднення з’їдає самця);

- ряд Сольпуги – черевце більше, ніж головогруди; членики черевця сполучаються між собою рухомо;

представник: сольпуга павукоподібна;

- ряд Скорпіони – черевце менше, ніж головогруди, видовжене; членики головогрудей і черевця сполучаються між собою рухомо; перша пара ходильних ніг має клешні;

представники: скорпіон карпатський; несправжній скорпіон книжковий;

- ряд Косарики – черевце більше, ніж головогруди; ходильні ноги довгі, тонкі; поселяється у житлових приміщеннях;

представник: косарик звичайний;

- ряд Кліщі – головогруди і черевце зливаються (тіло кліща – ідіосома); є «голівка» (гнатосома), утворена ногощупальцями та хеліцерами; розвиток непрямий (є шестинога личинка);

представники:

o вільноживучі – панцирні кліщі (живуть у ґрунті); борошняний (коморний) кліщ (псує харчові продукти на складах);

o паразити рослин – павутинний кліщ (обплутує листки павутиною); галові кліщі (мають червоподібне тіло і 2 пари ніг; спричиняють утворення пухлин на органах рослини);

o паразити тварин і людини – свербун-шкіроїд (паразитує в епідермісі шкіри тварин, спричиняє свербіння); коростяний свербун (є збудником корости – паразитує в епідермісі шкіри людини, спричиняючи свербіння; самка прокладає ходи, на кінці яких відкладає яйця; нестатевозрілі особини виходять на поверхню шкіри, де дозрівають; хвороба поширюється через фізичний контакт або користування спільними речами); залозниця вугрева (мають червоподібне тіло і 2 пари ніг; паразитує в сальних залозах або волосяних сумках шкіри людини, спричиняє появу вугрів і випадіння волосся); іксодові кліщі – тайговий, собачий, бичачий (на «голівці» мають хоботок з гачками; живляться кров’ю тварин і людини; є переносниками енцефаліту (тайговий кліщ), поворотного тифу, піроплазмозу).

 

Клас Комахи (Insecta)

 

Організми, пристосовані до наземно-повітряного середовища існування.

Є близько 1 000 000 видів.

Відділи тіла – голова (добре виражена, має вигляд капсули, членики зливаються), груди (3 сегменти, сполучені нерухомо) і черевце (до 11 сегментів, сполучені напіврухомо завдяки черепицеподібному розташуванню кутикули, останній сегмент – анальна пластинка). Відділи тіла між собою сполучаються рухомо.

На голові містяться очі, антени (вусики), щупики та ротові придатки (ротовий апарат) – непарні пластинки (губи) і парні кінцівки (щелепи). Ротовий апарат може бути різного типу (гризучий, лижучий, сисний, гризучо-сисний, колючо-сисний, ріжучо-лижучий тощо). Тип ротового апарату є характерною систематичною ознакою.

На кожному членику грудей є пара ходильних ніг, на другому і третьому – пара крил (крило – особлива складка шкіри).

На сегментах черевця кінцівки відсутні або видозмінені у жало чи яйцеклад. Кожен членик черевця містить пару дихальних отворів (дихалець).

Кутикула вкрита волосками або лусочками.

Особливості будови травної системи залежать від складу їжі та її фізичного стану.Шлунок має хітинові зубці. Середня кишка має ворсинки (вирости відсутні), які збільшують площу всмоктувальної поверхні.

Органами дихання є трахеї (система хітинових трубочок, які починаються дихальними отворами на черевці і розгалужуються по всьому тілу, доходячи до кінчиків ніг, вусиків, крил тощо). Вентиляція трахей забезпечується ритмічними рухами члеників черевця (збільшенням і зменшенням об’єму черевця). Розгалужені трахеї забезпечують газообмін у всіх частинах тіла (тому гемолімфа не виконує дихальної функції). У деяких водних (личинки бабок) є зовнішні трахейні зябра (забезпечують дихання у водному середовищі).

Серце у вигляді багатокамерної трубки з отворами. Від серця відходить єдина судина – аорта, яка йде до голови (з аорти гемолімфа потрапляє в гемоцель).

Гемолімфа безбарвна (без дихальних пігментів). Транспортує поживні речовини, продукти обміну (не транспортує гази).

Органами виділення є пара розгалужених мальпігієвих судин і жирове тіло.

Ганглії нервового ланцюжка в області грудей зливаються. Надглотковий ганглій збільшений (головний мозок),його передній відділ містить 2 зорові долі, від яких відходять зорові нерви, і 2 грибоподібних тіла, які відповідають за складні інстинктивні поведінкові реакції.

Органом зору є пара складних (фасеткових) очей; між ними може бути 1-3 простих вічок (реагують на ступінь освітленості). Органом нюху є антени (вусики). Органами дотику і смаку є щупики та ротовий апарат. Чутливі клітини (рецептори дотику і смаку) є на волосках та лусочках, що вкривають тіло.

Статеві залози парні, відкриваються протоками на анальній пластинці черевця. Запліднення внутрішнє. Відкладають яйця, або (рідше) народжують личинок (яйця до виходу личинок знаходяться у статевих шляхах самки).

Розвиток непрямий (відбувається з перетворенням – метаморфозом).

Метаморфоз – глибокі морфологічні зміни, що відбуваються протягом життєвого циклу тварини. Розрізняють:

- неповний метаморфоз або неповне перетворення (яйце → личинка (німфа) → доросла комаха (імаго));

- повний метаморфоз або повне перетворення (яйце → личинка (німфа) → лялечка → доросла комаха (імаго)).

Метаморфоз дозволяє ювеніальним і дорослим формам займати різні місця існування і живитись різною їжею. Це зменшує внутрішньовидову конкуренцію.

Ряди, які належать до класу Комахи:

з неповним перетворенням:

- ряд Таргани – перша пара крил (надкрила) шкірясті, друга (підкрила) – тонкі, прозорі; ротовий апарат гризучого типу; живуть у рослинному опаді або в житлових помешканнях;

представники: тарган рудий або прусак; тарган чорний; тарган американський;

- ряд Терміти – крила перетинчасті (у самців і повноцінних самок) або редуковані (у робочих термітів); ротовий апарат гризучого типу; гнізда будують у залишках дерев, живляться деревиною, пошкоджують дерев’яні споруди; є суспільними комахами (існує поділ на касти);

представники: терміт великий; терміт шкідливий;

- ряд Прямокрилі – надкрила вузькі, шкірясті, підкрила віялоподібні; ротовий апарат гризучого типу; мають органи слуху і стрекотіння; задні ноги стрибальні; деякі є шкідниками с/г культур;

представники: коник зелений; коник сірий; цвіркун; богомол; сарана (шкідник с/г); капустянка або вовчок (передні ноги риючі; шкідник с/г);

- ряд Воші – тіло сплющене у спинно-черевному напрямку; крила редуковані; ротовий апарат колючо-сисного типу; є ектопаразитами людини і ссавців (живуть на шкірі, живляться кров’ю, яйця (гниди) прикріплюють до волосся чи ниток одягу);

представник: воша людська – головна, одежна, лобкова (є збудником педикульозу, переносником висипного тифу та поворотного тифу);

- ряд Клопи (Напівтвердокрилі) – надкрила шкірясті, підкрила тонкі, прозорі (у блошиці редуковані); ротовий апарат колючо-сисного типу; більшість живиться соками рослин;

представники: постільний клоп або блощиця (живиться кров’ю людини); водомірка; водяний скорпіон; гладун або водяна бджола (нападає на дрібних водних тварин); щавелевий клоп; солдатик; шкідлива черепашка (шкідник с/г);

- ряд Рівнокрилі – крила тонкі, прозорі (у щитівки редуковані); ротовий апарат колючо-сисного типу; живляться соками рослин (більшість є шкідниками с/г культур); окремі переносять вірусні захворювання рослин; для деяких властивий партеногенез;

представники: попелиця (шкідник с/г); щитівка (шкідник с/г); цикада;

- ряд Бабки – крила великі, прозорі; черевце довге, тонке; ротовий апарат гризучого типу; хижаки (нападають на дрібніших комах у польоті); німфи розвиваються у воді;

представники: бабка плоска; бабка-коромисло; бабка-лютка; бабка-красуня; бабка-дозорець;

з повним перетворенням:

- ряд Жуки (Твердокрилі) – найчисельнішій ряд за кількістю видів; надкрила тверді, підкрила тонкі, прозорі; ротовий апарат гризучого типу; живляться твердою рослинною їжею (личинки гробарика, гнойовика живляться трупами та екскрементами тварин); окремі є шкідниками сільськогосподарських культур;

представники: колорадський жук (шкідник с/г); буряковий довгоносик (шкідник с/г); квасолева зернівка (шкідник с/г); травневий хрущ; жук-гробарик; жук-гнойовик; жук-шкіроїд; жук-короїд; жук-олень; жук-сонечко (винищує попелиць; використовується для боротьби із шкідниками с/г); жук-красотіл (винищує гусінь; використовується для боротьби із шкідниками с/г); жужелиця; бронзівка; плавунець облямований; водолюб чорний (найбільший жук у фауні України);

- ряд Метелики (Лускокрилі) – крила тонкі, великі, вкриті мікроскопічними лусочками, які створюють своєрідний малюнок; ротовий апарат у імаго сисного типу (живляться рідкою їжею, наприклад, нектаром квіток), у личинок – гризучого типу (живляться твердою рослинною їжею); личинка метелика (гусінь) має 3 пари справжніх грудних і 2-5 пар несправжніх черевних ніжок, шовковидільні (видозмінені слинні) залози, які виділяють секрет, що містить білок фіброїн (шовкова нитка використовується для утворення кокона навколо личинки чи прикріплення личинки до твердої поверхні перед заляльковуванням); окремі є шкідниками с/г культур;

представники: білан капустяний (шкідник с/г); яблунева міль (шкідник с/г); кільчастий шовкопряд (шкідник с/г); тутовий шовкопряд (одомашнений; розводять задля отримання шовку); хатня міль; махаон; волове очко; перлівниця; адмірал; лимонниця; денне павичеве око; нічне павичеве око (найбільший метелик у фауні України); ведмежа совка; орденська стрічка; бражник;

- ряд Перетинчастокрилі – крила тонкі, прозорі, з чітко вираженими перетинками; ротовий апарат гризучого, гризучо-сисного або гризучо-лижучого типу; більшість є суспільними комахами (існує поділ на касти);

представники: бджола (бджолина сім’я включає понад 10 000 особин; у сім’ї є 1 матка (повноцінна самка), 200-300 трутнів (самці, що розвиваються із незапліднених яєць в результаті партеногенезу), решта – робочі бджоли (недорозвинені самки); матка і робочі бджоли розвиваються із однакових запліднених яєць, а різняться тому, що їхні личинки живляться різною їжею); джміль; оса; шершень; пильщик хлібний (шкідник с/г); мурашка червона; мурашка чорна; їздець білановий (винищує гусінь: за допомогою довгого яйцеклада відкладає у неї яйця; використовується для боротьби із шкідниками с/г);

- ряд Двокрилі – крила першої пари тонкі, прозорі, другої – редуковані або видозмінені в дзижчальця (булавоподібні утворення, що служать для рівноваги); ротовий апарат сисного, лижучо-сисного, ріжучо-лижучого типів (в оводів недорозвинений, оскільки імаго не живиться); личинки комарів розвиваються у воді; окремі є переносниками інфекційних захворювань;

представники: муха хатня (личинка не має голови, всмоктує поживні речовини поверхнею тіла; лялечка розвивається в шкірястому коконі); муха велика сіра; муха зелена; муха синя; дрозофіла; жигалка; ґедзь великий; овід кінський (личинки паразитують у носовій порожнині і під шкірою тварин); комар звичайний; комар малярійний; комар-товкунець або комар-дергун; москіт;

- ряд Блохи – тіло сплющене з боків; крила редуковані; ротовий апарат колючо-сисного типу; задні ноги стрибальні; більшість є ектопаразитами людини і ссавців (живляться кров’ю, яйця відкладають у підшерстя тварин); є переносниками інфекційних захворювань;

представники: блоха звичайна; блоха щуряча або блоха пацюкова.

ТИП ГОЛКОШКІРІ

 

Тип Голкошкірі (Echinodermata) налічує більше 5 000 видів. Виключно морські.

Тришарові, вториннороті, вториннопорожнинні (целомічні), радіальносиметричні (мають 5-променеву симетрію) тварини. Утворюють вапняковий екзоскелет.

Роздільностатеві. У циклі розвитку є двобічносиметрична личинка – диплеврула.

Класи, які належать до типу Голкошкірі:

- клас Морські зірки;

- клас Морські їжаки;

- клас Морські лілії;

- клас Морські огірки або Голотурії;

- клас Змієхвістки або Офіури.

 

ТИП ХОРДОВІ

 

Загальна характеристика

 

Тип Хордові (Chordata) налічує більше 40 000 видів. Найбільш високоорганізовані тришарові, вториннороті, вториннопорожнинні (целомічні), двобічносиметричні тварини.

Основні ознаки хордових

- На певній стадії розвитку наявна хорда (внутрішній осьовий скелет, що розвивається із ентодерми) – пружний стрижень, утворений вакуолізованими клітинами, які щільно прилягають одна до одної, оточений щільною оболонкою. У первиннохордових зберігається впродовж життя, у хребетних замінюється хребцями (розвиваються із мезодерми).

- ЦНС трубчастого типу: представлена нервовою трубкою (розвивається із ектодерми, розташована над хордою), яка у первиннохордових зберігається впродовж життя, у хребетних розвивається у головний і спинний мозок.

- У глотці є зяброві щілини (у первиннохордових і риб зберігаються впродовж життя, у вищих хордових замінюються на легені).

- Є сегментовані м’язові пучки (міотоми), які у вигляді стрічок знаходяться з боків тіла (у вищих хордових сегментація м’язів відсутня).

- Кровоносна система замкнена. У більшості є серце, кров містить гемоглобін.

Тип Хордові включає два підтипи, що діляться на класи (надкласи).

1. Підтип Первиннохордові або Безчерепні (Protochordata або Acrania):

o клас Напівхордові (Hemichordata) – тіло складається з 3 відділів: тулуба, комірця, хоботка (містить зачаток хорди); у циклі розвитку є личинкова стадія;

представник: сакоглосус;

o клас Личинковохордові або Покривники (Urochordata або Tunicata) – у дорослих форм хорда і нервова трубка відсутні, є велика глотка із зябровими щілинами; ведуть прикріплений спосіб життя (фільтратори); у циклі розвитку є личинкова стадія (личинка вільноплаваюча, пуголовкоподібна, має всі ознаки хордових); за новою систематикою клас виділений в окремий підтип;

представники: асцидія, ціона;

o клас Головохордові (Cephalochordata).

1. Підтип Хребетні або Черепні (Vertebrata або Craniata):

o Клас Круглороті (Cyclostomata);

- надклас Риби (Pisces):

o клас Хрящові риби (Chondrichthyes);

o клас Кісткові риби (Osteichthyes);

- надклас Вищі хордові або Чотириногі:

o клас Земноводні (Amphibia);

o клас Плазуни (Reptilia);

o клас Птахи (Aves);

o клас Ссавці або Звірі (Mammalia).