Особливості будови кільчастих червів

Зовнішня будова	Тіло видовжене, в поперечному перерізі округле, сегментоване.
Покриви тіла, м’язи	Стінка тіла – шкірно-м’язовий мішок. Шкіра утворена одношаровим епітелієм, має багато шкірних залоз. Над шкірою є тонка кутикула. М’язи утворені поперечно-смугастою м’язовою тканиною. Є поздовжні і поперечні (кільцеві). Рухи неоднотипні – тіло може не тільки згинатись, а й подовжуватись і вкорочуватись.
Порожнина тіла	Представлена целомом, який заповнений рідиною. У кожному членику є власний целом.
Травна система	Включає відділи: - передній відділ: рот, глотка, стравохід, воло, шлунок; - середній відділ: середня кишка (має вигляд трубки) з травними залозами (виділяють травний сік, що забезпечує травлення) і поздовжньою складкою – тифлозолем (збільшує площу всмоктувальної поверхні); - задній відділ: задня кишка і анальний отвір.
Дихальна система	Відсутня. Газообмін відбувається через поверхню тіла. У деяких водних є зовнішні зябра (шкірні вирости з густою сіткою капілярів).
Кровоносна система	Замкнена (кров рухається тільки по судинах). Кров або червоного кольору (містить гемоглобін), або безбарвна. Є дві основні судини – спинна і черевна. У кожному членику їх сполучають кільцеві судини. Серця немає (його роль виконують 5 потовщених кільцевих судин у передній частині тіла). Кров транспортує гази, поживні речовини, продукти обміну.
Видільна система	Представлена метанефридіями (у стінці кожного членика є пара трубочок, які розширеними лійкоподібними кінцями відкриваються в целом, а іншими – назовні). Також є хлорагогенні клітини, які оточують травний тракт (вони накопичують кристали сечової кислоти).
Нервова система	ЦНС вузлового типу: є навкологлоткове кільце, яке утворене надглотковим і підглотковим нервовими вузлами (гангліями), що з’єднані перетяжками; від підглоткового ганглія відходить черевний нервовий ланцюжок (у кожному членику є парний нервовий вузол; вузли між собою сполучені перетяжками). Від навкологлоткового кільця і ланцюжка відходять нерви (ПНС).
Органи чуття	У деяких на передній частині тіла є органи дотику – вусики і щетинки, орган зору – прості очі, орган хімічного чуття – нюхова ямка. Також на тілі є чутливі клітини.
Статева система	Багатощетинкові – роздільностатеві, малощетинкові і п’явки – гермафродити. Статеві залози парні. Запліднення внутрішнє (у гермафродитів перехресне): має місце спарювання (копуляція). Розвиток прямий (у малощетинкових і п’явок) або непрямий (у багатощетинкових).

Класи, які належать до типу Кільчасті черви:

- клас Малощетинкові – голова виражена нечітко; на кожному сегменті є дві пари щетинок; на 32-33 члениках є поясок, що секретує слиз, у який відкладаються яйця (слиз засихає і у вигляді муфти скидається з тіла, перетворюючись у кокон);

представники: дощовий черв’як, австралійський земляний черв’як, трубочник;

- клас П’явки – голова виражена нечітко; сегментів небагато; щетинок немає; на передньому і задньому кінцях тіла є присоски (ведуть ектопаразитичний спосіб життя); яйця відкладають у кокон (як малощетинкові);

представники: кінська п’явка, медична п’явка;

- клас Багатощетинкові – голова чітко виражена (цефалізація); на кожному сегменті є парні бічні вирости (параподії), на яких містяться пучки щетинок; є вільно плаваюча личинка – трохофора;

представники: нереїс, піскожил, тихоокеанський палоло.

ТИП МОЛЮСКИ (М’ЯКУНИ)

 

Тип Молюски (Mollusca) налічує близько 300 000 видів (сучасних і вимерлих).

Тришарові, вториннороті, вториннопорожнинні тварини.

 

Особливості будови молюсків

Зовнішня будова	Тіло несегментоване, складається з 3 відділів: голови (у двостулкових редукована), тулуба, ноги (у головоногих утворює щупальці і лійку).
Покриви тіла	Шкіра утворена багатошаровим нероговіючим епітелієм, має слизові залози. Є особлива складка шкіри, яка відростає від спинного боку тіла – мантія. Мантія секретує черепашку (мушлю), яка складається з 3 шарів: зовнішнього рогового (містить пігменти), середнього вапнякового (фарфорового), внутрішнього перламутрового. Між тілом і мантією є мантійна порожнина, яка сполучається з навколишнім середовищем; у неї відкриваються анальний, сечовидільний, статевий отвори.
М’язи	Утворені поперечно-смугастою м’язовою тканиною, кріпляться до шкіри.
Порожнина тіла	Целом зберігається тільки в органах виділення, статевих залозах і навколо серця. Є гемоцель (міксоцель) – сильно збільшений бластоцель, який витісняє целом і утворює синуси, заповнені гемолімфою (кров’ю, змішаною з порожнинною рідиною).
Травна система	Включає відділи: - передній відділ: рот, ротова порожнина (у неї відкриваються слинні залози; слина містить ферменти), глотка; - середній відділ: середня кишка, яка має розширення – шлунок (у нього відкривається травна залоза); - задній відділ: задня кишка і анальний отвір (відкривається в мантійну порожнину).
Дихальна система	Представлена зябрами (у двостулкових, головоногих і глибоководних черевоногих) або легенями (у наземних і прісноводних черевоногих). Органи дихання містяться в мантійній порожнині (утворені мантією).
Кровоносна система	Незамкнена (безбарвна гемолімфа рухається по судинах і по синусах гемоцелю). Є серце (у більшості черевоногих – двокамерне, у більшості двостулкових і головоногих – трикамерне). Від серця артеріальна гемолімфа надходить в аорту, дрібніші артерії, потім потрапляє в синуси гемоцелю, де перетворюється на венозну. Далі по дрібних венах надходить до органів дихання (там перетворюється на артеріальну) і по великих венах потрапляє до серця.
Видільна система	Представлена нирками (у більшості черевоногих – 1, у більшості двостулкових і головоногих – 2). Сечовидільні шляхи відкриваються в мантійну порожнину.
Нервова система	ЦНС розкидано-вузлового типу: у кожному відділі тіла є парний нервовий вузол (у двостулкових – 2, у черевоногих і головоногих – 3); ганглії з’єднані нервовими стовбурами. Головний (мозковий) ганглій розвинений найкраще (у двостулкових відсутній). Від нервових вузлів і стовбурів відходять нерви (ПНС).
Органи чуття	Добре розвинені у черевоногих і головоногих: орган зору – очі, орган дотику – щупальці (2 пари у черевоногих). Також на тілі є чутливі клітини.
Статева система	Двостулкові, головоногі і черевоногі із зябровим диханням – роздільностатеві, черевоногі з легеневим диханням – гермафродити. Статеві залози парні, їхні протоки відкриваються в мантійну порожнину. У головоногих і черевоногих запліднення внутрішнє (у гермафродитів – перехресне), у двостулкових – зовнішнє (відбувається в мантійній порожнині самки). У головоногих і більшості черевоногих розвиток прямий, у двостулкових і деяких черевоногих – непрямий (з личинковими стадіями).

Класи, які належать до типу Молюски:

- клас Черевоногі – середовище життя водне і наземно-повітряне; черепашка зовнішня, спіральнозакручена, суцільна (має отвір – устя); у ротовій порожнині є мускульний язик із зубчиками – тертка; є одна легеня; серце двокамерне; є 1 нирка;

представники:

o виноградний слимак (вживається в їжу людиною);

o трубач (вживається в їжу людиною);

o голий слизун (черепашка відсутня або вкрита шкірою);

o ставковик великий;

o ставковик малий;

o котушка;

o рапан (найбільший черевоногий молюск у фауні України);

o мурекс;

o конус (виробляє смертельно небезпечну отруту);

o мітра;

o каурі (черепашки використовуються як гроші і прикраси);

- клас Двостулкові – середовище життя тільки водне; голова редукована; черепашка зовнішня, складається з двох симетричних частин (стулок), які з’єднуються за допомогою м’язів-замикачів; є фільтраторами (процес фільтрації здійснюється за допомогою сифонів: вода потрапляє до мантійної порожнини через ввідний сифон і видаляється з неї через вивідний сифон); ротовий отвір відкривається в мантійну порожнину; є парні зябра; серце трикамерне; є 2 нирки; для запліднення сперматозоїди самця потрапляють в мантійну порожнину самки, куди виводяться її яйцеклітини; з яєць утворюються личинки, які розвиваються на шкірі риб (кріпляться за допомогою клейких ниток); більшість представників здатні утворювати перлини (коли стороння частка потрапляє під черепашку, вона вкривається перламутром);

представники:

o беззубка;

o перлівниця;

o дрейсена або трикутниця (представник перифітону, утворюючи колонії на підводних спорудах, закупорює шлюзи, трубопроводи);

o мідія (представник перифітону, вживається в їжу людиною);

o устриця (представник перифітону, гермафродит, вживається в їжу людиною);

o морський гребінець (вживається в їжу людиною);

o перлова скойка (утворює коштовні перлини);

o тридакна (найбільший молюск, важить до 300 кг);

o корабельний черв’як (пошкоджує дерев’яні підводні споруди, днища кораблів);

- клас Головоногі – середовище життя тільки водне (живуть у морях); нога розділена на щупальці, між якими є лійка (особлива трубка, що з’єднує мантійну порожнину з навколишнім середовищем і забезпечує реактивний рух); черепашка відсутня або внутрішня, пластинчаста, складається з кількох частин; рогові щелепи утворюють дзьоб; слина містить отруту; є 1 пара зябер; серце трикамерне; є 2 нирки; головний ганглій (головний мозок) оточений хрящовою (шкірястою) оболонкою; більшість мають здатність миттєво змінювати забарвлення шкіри; у більшості є чорнильна залоза, протока якої відкривається у задню кишку (для маскування від ворогів);

представники:

o кальмари (вживаються в їжу людиною, із їхніх неперетравлених решток у кишечнику кашалотів утворюється амбра – речовина, яку застосовують для надання стійкості запаху парфумів);

o каракатиці (вживаються в їжу людиною, із секрету чорнильної залози виробляють коричневу фарбу – сепію);

o восьминоги (на щупальцях мають присоски, вживаються в їжу людиною);

o наутилуси (мають зовнішню спіральнозакручену черепашку, 2 пари зябер, п’ятикамерне серце).

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ

Загальна характеристика

 

Тип Членистоногі (Arthropoda) налічує більше 1 000 000 видів.

Високоорганізовані тришарові, вториннороті, вториннопорожнинні, двобічносимет-ричні тварини. План будови розглядається як ускладнений план будови кільчастих червів.