Особливості будови земноводних

Зовнішня будова	Відділи тіла: голова (на голові містяться: очі, оточені повіками; ніздрі, рот, оточений щелепами; вушні отвори, затягнуті барабанними перетинками), тулуб, хвіст (може бути відсутній), кінцівки (дві пари, можуть бути недорозвинені або відсутні).
Покриви тіла	Шкіра утворена епідермісом (багатошаровим нероговіючим епітелієм) і дермою, волога, вкрита слизом (містить багатоклітинні слизові залози). Під шкірою є великі порожнини, у яких зберігається запас води.
Скелет	Скелет кістково-хрящовий: - череп (простіший, ніж у риб) – включає мозковий та вісцеральний відділи (зяброві дуги перетворились на слухову кісточку середнього вуха); - хребет – включає відділи: шийний (1 хребець – атлант); тулубовий (7 і більше хребців); крижовий (1 хребець, до якого кріпиться таз); хвостовий (різна кількість хребців; у безхвостих всі хребці зростаються в одну кістку – уростиль); - скелет передніх кінцівок – включає: скелет парної вільної передньої кінцівки (плече – плечова кістка, передпліччя – ліктьова і променева кістки, кисть – кістки зап'ястка, п’ястка, фаланги 4 пальців); пояс передніх кінцівок (2 лопатки, 2 ключиці, 2 воронячі кістки); - скелет задніх кінцівок – включає: скелет парної вільної задньої кінцівки (стегно – стегнова кістка, гомілка – велика і мала гомілкові кістки, стопа – кістки передплесна, плесна, фаланги 5 пальців); пояс задніх кінцівок (таз – 2 тазові кістки, кожна з яких утворена зрощеними клубовою, сідничною та лобковою кістками); - грудина (маленька кістка, яка кріпиться до ключиць та воронячих кісток).
М’язи	М’язи добре диференційовані; є м’язи-антагоністи (діють протилежно – згинають і розгинають суглоби) і м’язи-синергісти (підсилюють дію один одного).
Порожнина тіла	Целом, що ділиться на черевний та навколосерцевий.
Травна система	Включає відділи: - передній: рот (на щелепах дрібні зуби), ротоглоткова порожнина (велика; на дні міститься рухливий клейкий язик; у неї відкриваються євстахієві труби, що ведуть до середнього вуха, внутрішні ніздрі – хоани, гортанна щілина, протоки слинних залоз; слина не містить травних ферментів), стравохід (короткий і широкий), шлунок (мішкоподібний); - середній: тонка кишка (має ворсинки; у її перший відділ – дванадцятипалу кишку відкриваються протоки печінки і підшлункової залози); - задній: товста кишка, пряма кишка, клоака, отвір клоаки.
Дихальна система	Є легені – парні комірчасті мішки. Дихальні шляхи: парні ніздрі, що переходять в хоани (з клапанами), ротоглоткова порожнина, гортанна щілина, гортань. Вдих і видих відбуваються при підніманні і опусканні дна ротоглоткової порожнини. Властиве шкірне дихання (волога шкіра має велику кількість капілярів, у яких відбувається газообмін).
Кровоносна система	Замкнена. Кров червона (в еритроцитах міститься гемоглобін). Серце трикамерне: складається з 2 передсердь і 1 шлуночка. Є два кола кровообігу: - велике: від лівої частини шлуночка змішана кров надходить до всього тіла; перетворюється на венозну; повертається до серця (в праве передсердя); - мале: від правої частини шлуночка змішана кров надходить до легень; перетворюється на артеріальну; повертається до серця (в ліве передсердя). Ще є шкірне («третє») коло кровообігу, що починається як мале, а закінчується як велике. Є селезінка. Холоднокровні (пойкілотермні) – температура тіла залежить від температури навколишнього середовища.
Видільна система	Парні стрічкоподібні тулубові нирки, сечопроводи, які відкриваються у клоаку, сечовий міхур (резервуар сечі, сполучений з клоакою). Кінцевий продукт обміну – сечовина.
Нервова система	ЦНС – головний мозок і спинний мозок; головний мозок складається з 5 відділів: довгастий, мозочок, середній, проміжний, передній; мозочок менше розвинений, ніж у риб (рухи одноманітні), передній мозок краще розвинений – має дві півкулі (складніша поведінка). ПНС – черепно-мозкові (10 пар) і спинномозкові нерви, які розгалужуються.
Органи чуття	Орган зору (парний) – око (кришталик у вигляді двоопуклої лінзи; здатний до акомодації – може дещо зміщуватись відносно зіниці). Орган слуху (парний) – вухо, яке включає: внутрішнє вухо (розташоване у кістках черепа), середнє вухо (містить слухову кісточку, обмежене барабанною перетинкою, сполучене з ротоглотковою порожниною). Орган рівноваги (парний) – три півколові канали (з’єднані з внутрішнім вухом). Орган нюху (парний) – нюхові мішки, що сполучені з хоанами. Орган смаку – ротоглоткова порожнина і язик. Орган дотику – шкіра. Специфічний орган чуття (парний) – бічна лінія (у водних).
Ендокринна система	Є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони, що керують різними процесами життєдіяльності.
Статева система	Роздільностатеві. Статеві залози (у самців – сім’яники, у самок – яєчники) парні. Статеві протоки (сім’япроводи і яйцепроводи) відкриваються у клоаку. Запліднення зовнішнє (у водному середовищі). Яйця вкриті слизовими оболонками (захищені від висихання). Анамнії (відсутня зародкова оболонка – амніон). Розвиток непрямий (з метаморфозом), відбувається у воді. Личинка (у безхвостих – пуголовок) рибоподібна: має зябра, двокамерне серце, 1 коло кровообігу). Швидкість розвитку залежить від температури середовища. Властива турбота про потомство.

Ряди, які належать до класу Земноводні:

- ряд Хвостаті – тіло видовжене; кінцівки розвинені однаково; у більшості запліднення внутрішнє (іноді має місце яйцеживородіння); для деяких характерна неотенія (розмноження на личинковій стадії); більшість здатні до регенерації;

представники: саламандри (велетенська (довжина – до 1,8 м), плямиста); тритони (звичайний, гребінчастий, карпатський, альпійський); амбістома (личинка – аксолотль); протей (очі рудиментарні, відсутня пігментація шкіри); сирен; амфіума;

- ряд Безхвості – тіло коротке (відсутній хвіст); задні кінцівки розвинені краще, ніж передні (між пальцями є плавальні перетинки); у багатьох є резонатори – особливі парні мішки біля ротового отвору (роздуваються і підсилюють звуки);

представники: жаби (зелені – звичайна, озерна, ставкова, бурі – трав’яна, прудка, гостроморда); ропухи (звичайна, очеретяна, зелена); квакша деревна (на пальцях має присоски, живе на деревах); кумки (жовточеревна, червоночеревна); піпа звичайна;

- ряд Безногі – тіло червоподібне; кінцівки відсутні; живуть у ґрунті (у тропіках);

представники: кільчаста черв’яга; цейлонський рибозмій.

До Червоної книги України занесено 5 видів земноводних: тритон карпатський, тритон альпійський, саламандра плямиста, ропуха очеретяна, жаба прудка.

Клас Плазуни

 

Клас Плазуни (Reptilia) налічує близько 8 000 видів.

Тварини, повністю пристосовані до життя в умовах суші (розмноження і розвиток відбуваються на суходолі); деякі є вторинноводними.

 

Особливості будови плазунів

Зовнішня будова	Відділи тіла: голова (на голові містяться: очі, оточені повіками; ніздрі, рот, оточений щелепами; вушні отвори, затягнуті барабанними перетинками), шия, тулуб, хвіст, кінцівки (дві пари, містяться з боків тіла, можуть бути недорозвинені або відсутні).
Покриви тіла	Шкіра утворена епідермісом (багатошаровим роговіючим епітелієм) і дермою, суха (не містить залоз, верхній шар зроговілий), вкрита похідними роговими утвореннями (лусками, щитками, пластинками).
Скелет	Скелет кістково-хрящовий (кістки розвинені краще, ніж у земноводних): - череп (складніший, ніж у риб та земноводних) – включає мозковий та вісцеральний відділи (зяброві дуги перетворились на 2 слухові кісточки середнього вуха); - хребет – включає відділи: шийний (кілька хребців, перший з яких – атлант); грудний (різна кількість хребців, до яких кріпляться ребра; перших 5 пар ребер з’єднуються з грудиною, утворюючи грудну клітку); поперековий (різна кількість хребців); крижовий (2 хребці, до яких кріпиться таз); хвостовий (різна кількість хребців); - скелет передніх кінцівок – включає: скелет парної вільної передньої кінцівки (плече – плечова кістка, передпліччя – ліктьова і променева кістки, кисть – кістки зап'ястка, п’ястка, фаланги 5 пальців); пояс передніх кінцівок (2 лопатки, 2 ключиці, 2 воронячі кістки); - скелет задніх кінцівок – включає: скелет парної вільної задньої кінцівки (стегно – стегнова кістка, гомілка – велика і мала гомілкові кістки, стопа – кістки передплесна, плесна, фаланги 5 пальців); пояс задніх кінцівок (таз – 2 тазові кістки, кожна з яких утворена зрощеними клубовою, сідничною та лобковою кістками).
М’язи	М’язи добре диференційовані; є м’язи-антагоністи (діють протилежно – згинають і розгинають суглоби) і м’язи-синергісти (підсилюють дію один одного). Є міжреберні м’язи, що забезпечують механізм вдиху і видиху.
Порожнина тіла	Целом, що ділиться на черевний та навколосерцевий.
Травна система	Включає відділи: - передній: рот (на щелепах дрібні однотипні зуби без коренів), ротова порожнина (на дні міститься рухливий язик; у неї відкриваються внутрішні ніздрі – хоани, протоки слинних залоз; слина містить травні ферменти), глотка (у неї відкриваються євстахієві труби, що ведуть до середнього вуха, гортанна щілина), стравохід, шлунок (мускульний); - середній: тонка кишка (має ворсинки; у її перший відділ – дванадцятипалу кишку відкриваються протоки травних залоз – печінки і підшлункової залози; має зачаток сліпої кишки); - задній: товста кишка, пряма кишка, клоака, отвір клоаки.
Дихальна система	Є легені – парні комірчасті мішки з великою кількістю перетинок (губчастої будови). Дихальні шляхи: парні ніздрі, що переходять в хоани, ротова порожнина, глотка, гортань, трахея, 2 бронхи. Вдих і видих відбуваються завдяки рухам грудної клітки.
Кровоносна система	Замкнена. Кров червона (в еритроцитах міститься гемоглобін). Серце трикамерне: складається з 2 передсердь і 1 шлуночка; у шлуночку є неповна перегородка (у крокодилів – повна, тому серце чотирикамерне, але кров змішується поза серцем). Є два кола кровообігу: - велике: від лівої частини шлуночка змішана кров надходить до всього тіла; перетворюється на венозну; повертається до серця (в праве передсердя); - мале: від правої частини шлуночка змішана кров надходить до легень; перетворюється на артеріальну; повертається до серця (в ліве передсердя). Є селезінка. Холоднокровні (пойкілотермні) – температура тіла залежить від температури навколишнього середовища.
Видільна система	Парні тазові нирки, сечопроводи (відкриваються у клоаку), сечовий міхур (резервуар сечі, сполучений з клоакою). Кінцевий продукт обміну – сечова кислота.
Нервова система	ЦНС – головний і спинний мозок; головний мозок складається з 5 відділів: довгастий, мозочок, середній, проміжний, передній; мозочок краще розвинений, ніж у земноводних (рухи різноманітні), передній мозок краще розвинений – півкулі вкриті корою із сірої речовини (складніша поведінка). ПНС – черепно-мозкові (12 пар) і спинномозкові нерви, які розгалужуються.
Органи чуття	Орган зору (парний) – око (кришталик у вигляді двоопуклої лінзи; здатний до подвійної акомодації – дещо зміщується відносно зіниці і змінює кривизну). Орган слуху (парний) – вухо, яке включає: внутрішнє вухо (розташоване у кістках черепа), середнє вухо (містить 2 слухові кісточки, обмежене барабанною перетинкою, сполучене з глоткою). Орган рівноваги (парний) – три півколові канали (з’єднані з внутрішнім вухом). Орган нюху (парний) – нюхові мішки, що сполучені з хоанами. Орган смаку – ротова порожнина і язик. Орган дотику – шкіра. Специфічні органи чуття (у змій) – якобсоновий орган (дозволяє визначити місцезнаходження джерела запаху; роздвоєний язик приносить до нього хімічні речовини з повітря); температурна ямка (заглиблення на голові перед очима, що сприймає зміну температури).
Ендокринна система	Є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони, що керують різними процесами життєдіяльності.
Статева система	Роздільностатеві. Статеві залози (у самців – сім’яники, у самок – яєчники) парні. Статеві протоки (сім’япроводи і яйцепроводи) відкриваються у клоаку. Запліднення внутрішнє (у самців є копулятивний орган). Яйце клейдоскопічного типу: має кілька захисних оболонок (зовнішня – вапнякова або шкіряста, має пори для газообміну; середня – шкіряста; внутрішня – білкова, містить запас води). Яйця відкладаються у тепле, захищене місце. Може бути яйцеживородіння (яйця затримуються у статевих шляхах самки до виходу малят). Амніоти (розвиваються 4 зародкові оболонки: амніон, хоріон, алантоїс, жовтковий мішок). Розвиток прямий. Швидкість розвитку залежить від температури середовища. Властива турбота про потомство.

Ряди, які належать до класу Плазуни:

- ряд Лускаті – шкіра вкрита роговими лусками;

представники:

o ящірки (мають здатність до автотомії: рятуючись від ворога, можуть втрачати хвіст через перелом одного з хребців внаслідок сильного стискання мускулатури; пізніше хвіст регенерує) – ящірки (прудка, зелена, живородна); гекони (кримський, степовий); велетенський або комодський варан (довжина – до 3,6 м); агама степова; веретільниця (редуковані кінцівки); жовтопуз (редуковані кінцівки);

o змії (хребет складається з великої кількості хребців (140-435); кінцівки і ліва легеня редуковані; відсутня грудна клітка; кістки щелеп рухомо сполучені еластичними зв’язками; є отруйні зуби, на яких відкриваються протоки отруйних залоз; багато видів є небезпечними для людини) – гадюки (звичайна, степова); вужі (звичайний, водяний); полози (чотирисмугий, леопардовий, лісовий, жовточеревний); мідянка; гримуча змія; ефа; гюрза; морська змія; сітчастий пітон; удав; анаконда; кобри (очкова, королівська);

o хамелеони (характерні довгі пальці і хвіст; мають здатність змінювати забарвлення за рахунок перерозподілу пігментів шкіри; живуть на деревах) – гадюки (звичайна, степова); вужі (звичайний, водяний); полози (чотирисмугий, леопардовий, лісовий, жовточеревний); мідянка; гримуча змія; ефа; гюрза; морська змія; сітчастий пітон; удав; анаконда; королівська кобра; очкова змія;

- ряд Черепахи – є захисний кістковий панцир, який складається з двох частин (утворений видозміненими кістками хребта, грудної клітки, поясів кінцівок) і вкритий роговими щитками); наявні рогові чохли на щелепах; відсутні зуби; легені складнішої будови, ніж у інших плазунів, їхня вентиляція здійснюється за рахунок рухів дна ротової порожнини;

представники: слонова черепаха (довжина – до 2 м, маса – до 400 кг; об’єкт промислу); зелена або супова черепаха (довжина – до 1 м, маса – до 450 кг; об’єкт промислу); біса або карета; болотяна черепаха (єдиний вид черепах у фауні України); степова черепаха; м’якошкіра черепаха; морська черепаха (кінцівки перетворились на ласти);

- ряд Крокодили – ведуть напівводяний спосіб життя; довжина тіла – 6-8 м; тіло вкрите роговими щитками; очі і ніздрі виступають над поверхнею голови; наявні плавальні перетинки між пальцями; серце чотирикамерне; хижаки; поширені у тропіках та субтропіках; багато видів є небезпечними для людини;

представники: крокодили (гребінчастий, нільський); алігатори (китайський, місісіпський); американський кайман; гавіал.

 

Клас Птахи

 

Клас Птахи (Aves) налічує близько 8 500 видів.

Високоорганізовані теплокровні хребетні, пристосовані до наземно-повітряного середовища і до польоту.

 

Особливості будови птахів

Зовнішня будова	Відділи тіла: голова (невеликого розміру), шия (рухлива), тулуб (обтічний), хвіст, кінцівки (дві пари; передні – крила).
Покриви тіла	Шкіра утворена епідермісом (багатошаровим роговіючим епітелієм) і дермою; суха (не містить залоз, крім єдиної залози – куприкової), вкрита похідними роговими утвореннями (пір’ям,щетинками, лусками). У будові пір’їни розрізняють: - стрижень – складається зі стовбура (основної частини) і колодочки (частини, що міститься в шкірі); - опахало – складається з борідок (пластинок із гачками) І і ІІ порядків. Типи пір’я: - контурні пера – опахало утворює одну суцільну площину (є покривні – на тулубі, махові – на крилах, рульові – на хвості); - пухові пера – борідки ІІ порядку відсутні або не мають гачків; - пух – стрижень вкорочений, борідки І порядку зібрані в пучок).
Скелет	Скелет кістково-хрящовий, характеризується легкістю (кістки порожнисті; багато кісток зростаються); до його складу входять: - череп (суцільний, кістки зростаються, рухомою є тільки нижня щелепа) – включає мозковий та вісцеральний відділи (мозковий значно більший); - хребет – включає відділи: шийний (11-25 хребців, перший з яких – атлант); грудний (5 зрослих хребців, до яких кріпляться ребра, що з’єднуються з грудиною, утворюючи грудну клітку; грудина має вигляд човника з виростом – кілем; кожне ребро складається з двох частин, що з’єднані напіврухомо; на кожному ребрі є гачкоподібний виріст, що налягає на сусіднє ребро – завдяки цьому грудна клітка у польоті стає нерухомою); поперековий (кілька зрослих хребців); крижовий (кілька зрослих хребців); хвостовий (різна кількість хребців); грудний, поперековий і крижовий відділи зростаються між собою; до поперекового і крижового відділів кріпиться (приростає) таз – утворюється складний криж. - скелет передніх кінцівок – включає: скелет парної вільної передньої кінцівки (плече – плечова кістка, передпліччя – ліктьова і променева кістки, кисть – кістки зап'ястка (частина їх зростається), п’ястка (частина їх зростається), фаланги 3 пальців); пояс передніх кінцівок (2 лопатки, 2 ключиці, які зростаються у вилочку, 2 воронячі кістки); - скелет задніх кінцівок – включає: скелет парної вільної задньої кінцівки (стегно – стегнова кістка, гомілка – гомілкова кістка (зрощені велика і мала гомілкові кістки), стопа – цівка (зрощені кістки передплесна і плесна), фаланги 2-4 пальців); пояс задніх кінцівок (таз – 2 тазові кістки, кожна з яких утворена зрощеними клубовою, сідничною та лобковою кістками).
М’язи	М’язи добре диференційовані. Є м’язи-антагоністи (діють протилежно) і м’язи-синергісти (підсилюють дію один одного). До кіля кріпляться великі грудні (білі) м’язи, які опускають крила, та малі грудні (червоні) м’язи, які піднімають крила. Добре розвинені шийні м’язи. Також розвинена шкірна мускулатура, яка піднімає пір’я.
Порожнина тіла	Целом, що ділиться на черевний та навколосерцевий.
Травна система	Травний тракт дещо вкорочений (травлення відбувається швидко). Включає відділи: - передній: рот (щелепи, що вкриті роговими чохлами – наддзьобок і піддзьобок – утворюють дзьоб; зуби відсутні), ротова порожнина (на дні міститься язик; у неї відкриваються протоки слинних залоз; слина містить травні ферменти), глотка (коротка), стравохід (довгий), воло (у ньому зберігається резерв їжі; є залози, що секретують білкову пінисту масу – «пташине молоко»), шлунок (складається з двох відділів – залозистого, у якому виділяється травний сік, і мускульного, у якому відбувається перетирання їжі за допомогою камінців); - середній: тонка кишка (має ворсинки; у її перший відділ – дванадцятипалу кишку відкриваються протоки травних залоз – печінки і підшлункової залози; на межі із заднім відділом травного тракту є сліпа кишка з двома відростками); - задній: товста кишка, пряма кишка, клоака, отвір клоаки.
Дихальна система	Є губчасті легені (розвинені краще ніж у плазунів; бронхи, розгалужуючись в легенях, утворюють густе бронхіальне дерево, найтонші гілочки якого – парабронхи і бронхіоли). Дихальні шляхи: парні ніздрі, носова порожнина, носоглотка (сполучається з глоткою), гортанна щілина, верхня гортань, нижня гортань з голосовим апаратом, трахея, 2 бронхи. Є система повітряних мішків (великих тонкостінних утворень), які з’єднані з легенями і трахеєю (мішки містяться між органами, деякі заходять в порожнини кісток; найбільші з них: шийний, міжключичний, грудні, черевні). При сидінні та ходьбі вдих і видих відбуваються за рахунок роботи міжреберних м’язів. У польоті грудна клітка нерухома, тому дихальні рухи зумовлені підніманням і опусканням крил (відбувається подвійне дихання, при якому і при вдиху, і при видиху до легень надходить свіже повітря, багате на кисень): - вдих – крила піднімаються, свіже повітря через дихальні шляхи заходить в легені і в задні повітряні мішки; відпрацьоване повітря з легень переходить у передні повітряні мішки; - видих – крила опускаються, відпрацьоване повітря з передніх мішків через дихальні шляхи виходить назовні; із задніх повітряних мішків свіже повітря потрапляє у легені; відпрацьоване повітря з легень знову переходить у передні повітряні мішки.
Кровоносна система	Кровоносна система замкнена. Кров червона (в еритроцитах міститься гемоглобін). Є селезінка. Серце чотирикамерне: складається з 2 передсердь і 2 шлуночків. Є два кола кровообігу: - велике: від лівого шлуночка артеріальна (збагачена киснем) кров надходить до всього тіла; перетворюється на венозну (збагачену вуглекислим газом); повертається до серця (у праве передсердя); - мале: від правого шлуночка венозна кров надходить до легень; перетворюється на артеріальну; повертається до серця (у ліве передсердя). Теплокровні (гомойотермні) – температура тіла стала і приблизно дорівнює 42ºС; серце скорочується часто (165 разів на хвилину у голуба); є механізми терморегуляції. Теплокровність забезпечується повним розділенням кіл кровообігу (до тіла надходить не змішана, а чиста артеріальна кров).
Видільна система	Парні тазові нирки (основна структурна і функціональна одиниця нирки – нефрон), сечопроводи, які відкриваються у клоаку (сечовий міхур відсутній). Кінцевий продукт обміну – сечова кислота.
Нервова система	ЦНС – головний мозок і спинний мозок; головний мозок складається з п’яти відділів: довгастий, мозочок, середній, проміжний, передній; передній мозок і мозочок розвинені краще, ніж у плазунів; добре розвинений середній мозок (містить проміжні центри зору і слуху). ПНС – черепно-мозкові (12 пар) і спинномозкові нерви, які розгалужуються. Поведінка складна (базується на інстинктах та здатності формувати умовні рефлекси).
Органи чуття	Орган зору (парний, добре розвинений) – око (кришталик у вигляді двоопуклої лінзи; здатний до подвійної акомодації – може дещо зміщуватись відносно зіниці і змінювати свою кривизну). Орган слуху (парний, добре розвинений) – вухо, яке включає: внутрішнє вухо (розташоване у кістках черепа), середнє вухо (містить 3 слухові кісточки, сполучене з носоглоткою, обмежене барабанною перетинкою); зовнішнє вухо (слуховий прохід, що відкривається отвором назовні; навколо отвору особливим чином розміщене пір’я – для забезпечення локації звуків). Орган рівноваги (парний) – три півколові канали, що з’єднані з внутрішнім вухом. Орган нюху – носова порожнина. Орган смаку – ротова порожнина і язик. Орган дотику – шкіра.
Ендокринна система	Є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони, що керують різними процесами життєдіяльності.
Статева система	Роздільностатеві. Чітко виражений статевий диморфізм. У самців є 2 сім’яники, у самок – 1 лівий яєчник. Статеві протоки (у самців 2 сім’япроводи, у самок 1 яйцепровід) відкриваються у клоаку. Запліднення внутрішнє. Яйце клейдоскопічного типу: є кілька захисних оболонок (зовнішня – вапнякова, має пори для газообміну; середня – шкіряста; внутрішня – білкова, містить запас води; між вапняковою та шкірястою оболонками є повітряна камера); зародок має вигляд диска, що знаходиться на поверхні жовтка (жовток кріпиться до зовнішніх оболонок яйця канатиками – халазами). Характерне явище інкубації (насиджування яєць). Амніоти (розвиваються 4 зародкові оболонки: амніон, хоріон, алантоїс, жовтковий мішок). Розвиток прямий. Властива турбота про потомство. Є такі типи пташенят: - виводкові – опушені; очі і слухові отвори відкриті; не потребують опіки з боку дорослих (такі птахи гніздуються на землі); - нагніздні – неопушені; очі і слухові отвори закриті; потребують опіки (годування, обігріву) з боку дорослих (такі птахи гніздуються на деревах, скелях тощо).

Надряди, які належать до класу Птахи:

- надряд Безкілеві – втратили здатність до польоту (крила недорозвинені або редуковані; кіль відсутній); у більшості задні кінцівки пристосовані до бігу (мають розвинені 2-3 пальці); переважно великих розмірів;

представники: страуси (африканський – найбільший із птахів: висота – до 2,7 м, маса – до 90 кг, американський або ему, австралійський або казуар); новозеландський ківі.

- надряд Пінгвіни – втратили здатність до польоту; добре плавають і пірнають (крила перетворились на ласти, між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки; кіль добре розвинений); добре розвинений підшкірний жировий шар;

представники: пінгвіни (імператорський – висота – до 1,2 м, маса – до 40 кг, галапагоський, Аделі);

- надряд Кілегруді – здатні до польоту (кіль добре розвинений); найбільш багаточисельна група птахів.

Ряди, які належать до надряду Кілегруді:

- ряд Куроподібні – сильні задні кінцівки (розгрібають ґрунт); об’єкт промислу;

представники: перепели; куріпки; тетеруки; кеклики; фазани; глухарі; рябчики; цесарки; павичі; кури (предками свійських курей є банківські кури);

- ряд Гусеподібні – водоплавні (між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки); дзьоб широкий, сплюснутий, з роговими пластинками (апарат для фільтрації води); добре розвинена куприкова залоза; окремі – об’єкт промислу;

- представники: лебеді (шипун, кликун, шовкун, малий); качки (предком свійської качки є качка-крижень); гуси (предком свійської гуски є гуска сіра); шилохвіст; гоголь; чирка; гага; казарка;

- ряд Дятлоподібні – живуть на деревах; на ногах розвинені 4 пальці (2 спрямовані вперед, 2 – назад); дзьоб прямий, долотоподібний; язик гострий із зачепками;

представники: дятли (великий строкатий, малий строкатий, сивий, зелений, білоспинний, чорний або жовна); крутиголовка;

- ряд Соколоподібні – денні хижаки; дзьоб короткий, загнутий; кігті довгі, загнуті; характерний ширяючий політ; добре розвинений зір;

представники: яструби (великий або тетерев’ятник, малий або перепелятник); орли (степовий, сіруватень); грифи (чорний, стерв’ятник); соколи (пустельга, сапсан, кречет); орлан, боривітер; шуліка; кібчик; канюк; лунь; мишоїд; скопа (живиться виключно рибою);

- ряд Совоподібні – нічні хижаки; дзьоб короткий, загнутий; кігті довгі, загнуті; оперення м’яке; добре розвинений слух; зір пристосований до бачення в темряві;

представники: сови (сіра, біла, вухата, болотяна); сичі (хатній, горобиний); пугач;

- ряд Лелекоподібні – мають довгу шию, довгий дзьоб і довгі задні кінцівки (гомілки неоперені);

представники: лелеки (білий – гніздиться поблизу людських осель, чорний – гніздиться в лісах); чаплі (велика біла, мала біла, сіра, жовта); косар; коровайка; кроншнеп, вальдшнеп;

- ряд Журавлеподібні – мають довгу шию, довгий дзьоб і довгі задні кінцівки (гомілки неоперені);

представники: журавлі (степовий або красавка, сірий); дрохва; лиска; погонич;

- ряд Сивкоподібні – водоплавні та коловодні; мають довгий дзьоб і довгі задні кінцівки (гомілки переважно неоперені); у деяких між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки;

представники: кулики (чайка або чібіс, ходуличник, шилодзьобка, кулик-сорока); мартини (звичайний, сріблястий, чорноголовий, річковий крячок, чорний крячок, чеграва);

- ряд Голубоподібні – мають компактне тіло округлої форми і відносно малу голову;

представники: голуби (предком свійського голуба є голуб сизий); горлиці;

- ряд Горобцеподібні – найчисельніший і найпоширеніший ряд; більшість мають невеликі розміри:

o родина Воронові (представники: ворони (сіра, чорна), сорока, галка, грак, крук, сойка, горіхівка, підкоришник);

o родина Ткачикові (представники: горобці (польовий, хатній));

o родина Ластівкові (представники: ластівки (міська, сільська, берегова));

o родина Синицеві (представники: синиці (мала, велика, голуба, вусата, довгохвоста, чорноголова); гаїчка);

o родина Сорокопудові (представники: сорокопуди (сірий, чорнолобий, жулан));

o родина Плискові (представники: плиски (біла, жовта));

o родина Мухоловкові (представники: мухоловки (строката, білошия));

o родина Дроздові (представники: дрозди (горобиний, білогрудий, деряба));

o родина В’юркові (представники: щиглик, зяблик, снігур).

Основні екологічні групи птахів:

- птахи берегів водойм;

- птахи боліт;

- птахи лісів;

- птахи степів;

- птахи культурних ландшафтів (парків, скверів, садів).

Сезонні явища у житті птахів:

- гніздування (шлюбний період, розмноження, літня активність);

- зимівля.

Сезонними явищами у житті перелітних птахів є ще весняний переліт (перед гніздуванням) і осінній переліт (перед зимівлею).

Групи птахів залежно від реагування на зміни пір року:

- осілі – впродовж року залишаються на одному місці (горобці, сороки, куріпки);

- кочові – у холодний період року перелітають на невеликі відстані від місця гніздування у пошуках корму (сойки, дятли, синиці);

- перелітні – у певні терміни відлітають на постійні місця зимівлі і повертаються до місць гніздування (перельоти досліджуються за допомогою візуального спостереження та мічення птахів: кольорового мічення і кільцювання):

o ближні мігранти – здійснюють перельоти у межах одного континенту (граки, снігурі, зозулі);

o дальні мігранти – здійснюють перельоти на інший континент; траєкторії перельотів обирають так, щоб на шляху було якомога менше великих водних просторів; орієнтуються за зірками, особливостями рельєфу, змінами магнітного поля Землі (ластівки, лелеки, журавлі).

Птахівництво – галузь тваринництва, яка здійснює розведення с/г птахів (курей, качок, гусей, індиків, фазанів, цесарок, голубів) задля отримання м’яса, яєць, пір’я, пуху.

Птахів розводять на птахофабриках і птахофермах. Для виведення пташенят без насиджування яєць використовують інкубатори – апарати, у яких підтримується певна температура і вологість.

Групи порід свійських курей: несучі, м’ясні, м'ясо-яєчні.

Охорона птахів

З метою охорони птахів на території України:

- багато видів занесено до Червоної книги України (глухар, лебідь шипун, лебідь малий, гага звичайна, казарка червоновола, гриф чорний, беркут, скопа, орел степовий, орел сіруватень, боривітер степовий, сич горобиний, пугач, лелека чорний, чапля жовта, коровайка, косар, журавель степовий, журавель сірий);

- створено заповідники і заказники:

o Чорноморський заповідник;

o з аповідник «Лебедині острови»;

o Липовецький орнітологічний заказник;

- ведеться співпраця з іншими країнами з охорони перелітних птахів;

- обмежуються терміни полювання на птахів;

- підтримується створення штучних домівок та підгодовування птахів у холодний період року.

 

Клас Ссавці (Звірі)

 

Клас Ссавці (Mammalia) налічує близько 5 000 видів (на території України зустрічається понад 100).

Найбільш високоорганізовані теплокровні тварини, пристосовані до різноманітних умов середовища (є наземні, підземні, водні, літаючі форми).

 

Особливості будови ссавців

Зовнішня будова	Відділи тіла: голова, шия, тулуб, хвіст, кінцівки (дві пари; містяться під тулубом).
Покриви тіла	Шкіра товста, утворена епідермісом (багатошаровим роговіючим епітелієм) і дермою; містить залози (потові, сальні, молочні – видозмінені потові, пахучі – видозмінені потові); вкрита похідним роговим утворенням – волоссям (суцільний волосяний покрив – хутро або шерсть), іноді голками чи щитками; також утворює рогові кігті (копита, нігті), у деяких – роги (чохли на виростах черепа). У будові волосини розрізняють: - стрижень – складається з відмерлих клітин, які черепицеподібно налягають одна на одну; - корінь – міститься в шкірі (у волосяному фолікулі), має розширення – волосяну цибулину. Типи волосся: - ость – довге, товсте, пружне; - підшерстя – коротке, тонке, м’яке. - вібріси – чутливі волосини на голові (у їхній основі є тактильні рецептори).
Скелет	Скелет кістково-хрящовий; до його складу входять: - череп – включає мозковий<