Сутність економічної безпеки національної економіки

Економічна безпека визначається таким станом національної економіки, за якого забезпечуються національні інтереси, стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави.

Основними завданнями економічної безпеки є забезпечення пропорційного та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, підвищення якості життя населення, підтримання стійкості національної валюти тощо.

Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формування та обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і механізмів вирішення економічних проблем.

Основним суб’єктом економічної безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

Об’єктами економічної безпеки є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної безпеки.

Національні економічні інтереси відіграють головну роль у системі економічної безпеки. До пріоритетних економічних інтересів України належать:

• створення самодостатньої соціально орієнтованої економіки;

• збереження та розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу;

• забезпечення економічно безпечних умов життєдіяльності суспільства;

• побудова рівноправних і взаємовигідних економічних відносин з іншими державами.

Для забезпечення стабільного економічного розвитку першо­черговими завданнями є усунення загроз економічній безпеці краї­ни.

Загрози економічній безпеці України – це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпе­ку для реалізації національних інтересів у економічній сфері.

За характером виникнення їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх загроз економічній безпеці України належать:

- енергетична залежність на­ціонального виробництва;

- сировинна орієнтація експорту україн­ських товарів;

- імпортна інтервенція товарів на внутрішній ринок та зростання залежності від імпортних поставок;

- висока заборгова­ність міжнародним фінансовим організаціям;

- низька конкуренто­спроможність вітчизняних товарів на світовому ринку.

До вну­трішніх загроз економічної безпеки належать:

- істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та ін­новаційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих на­прямах інноваційного розвитку;

- нестабільність фінансової (пе­редусім податкової) та грошово-кредитної політики держави;

- зростання дефіциту державного бюджету та внутрішнього боргу.

За ступенем впливу загрози поділяють на:

- мінімальний рівень впливу загрози свідчить, що певна проблема зумовлює виникнення несприятливих умов для відтворюваних процесів в економіці;

- середній рівень впливу загро­зи вказує на те, що проблема спричиняє несприятливі тенденції в економіці;

- максимальний рівень впливу загрози показує, що про­блема породжує необоротні негативні процеси в економіці.

Складовими економічної безпеки України є: макроекономіч­на, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, науково-тех­нологічна, енергетична, виробнича, демографічна, соціальна, продовольча безпека (табл. 14.1).

Таблиця 14.1

Змістова характеристика складових економічної без­пеки України

№ з/п	Елемент економічної безпеки	Зміст
	Макроекономічна	Стан економіки, за якого досягається зба­лансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій
	Фінансова	Стан бюджетної, грошово-кредитної, бан­ківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансо­ваністю, стійкістю до внутрішніх і зовніш­ніх негативних загроз, здатністю забезпе­чити ефективне функціонування націо­нальної економічної системи та економіч­не зростання.
	2.1. Бюджетна безпека	Стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного та місцевих бюдже­тів і ефективності використання їх коштів
	2.2 Валютна безпека	Стан курсоутворення, який створює опти­мальні умови для розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в краї­ну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи
	2.3. Грошово-кредитна безпека	Стан грошово-кредитної системи, який ха­рактеризується стабільністю грошової оди­ниці, доступністю кредитних ресурсів та рів­нем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення
	2.4. Боргова безпека	Рівень внутрішньої та зовнішньої заборго­ваності з урахуванням вартості її обслуго­вування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, до­статній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням віт­чизняної фінансової системи
	2.5 Безпека страхо­вого ринку	Рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який давав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовле­ні в договорах страхування збитки їх клієн­тів і забезпечити ефективне функціонування
	2.6. Безпека фондово­го ринку	Оптимальний обсяг капіталізації ринку, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, органі­заторів торгівлі, торгівців, інститутів спіль­ного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому
	Зовнішньоеконо­мічна	Стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним ін­тересам, що забезпечує мінімізацію збит­ків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення спри­ятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому поділі праці
	Інвестиційна	Рівень національних та іноземних інвести­цій (за умови оптимального їх співвідно­шення), який здатен забезпечити довго­строкову позитивну економічну динаміку за належного рівня фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інновацій­них механізмів
	Науково-техноло­гічна	Стан науково-технологічного та виробни­чого потенціалу держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування на­ціональної економіки, достатнє для досяг­нення та підтримки конкурентоспромож­ності вітчизняної продукції, а також га­рантування державної незалежності за ра­хунок власних інтелектуальних і техноло­гічних ресурсів
	Енергетична	Стан економіки, який забезпечує захище­ність національних інтересів у енергетич­ній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національ­ної економіки в режимах звичайного, над­звичайного та воєнного станів
	Виробнича	Рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення
	Демографічна	Стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспіль­ства й особистості відповідно до конститу­ційних прав громадян України
	Соціальна	Стан розвитку держави, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз
	Продовольча	Рівень продовольчого забезпечення насе­лення, який гарантує соціально-економіч­ну та політичну стабільність у суспільстві, сталий та якісний розвиток нації, сім’ї, особи, а також сталий економічний розви­ток держави