Дотримання ними фінансово-правових зобов'язань і спеціальних інструкцій

1. Раптове і значне зростання кількості трансакцій з готівкою в деяких відділах банку.

2. Значне зростання кількості операцій із сумами, які трохи нижчі від ліміту, що зобов'язує проводити ідентифікацію і реєстрації клієнтів.

3. Значне зростання переказів за кордон і назад.

4. Значне зростання частки кредитів, у тому числі й інвес­тиційних, пов'язаних з появою нетипових показників, на­приклад, ростом обсягу прийнятих гарантій чи кредиту для іноземних суб'єктів.

5. Збільшений обіг банкнот великих номіналів, нетиповий для місця розташування банку і його клієнтів.

6. Значне зростання кількості телеграфних переказів за до­рученням осіб, які не мають рахунків у банку.

7. Зростання надходжень готівкою, що не пов'язане із зрос­танням кількості відкритих рахунків.

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

8. Зростання операцій з банківськими чеками і грошовими пере­казами, проведеними особами, які не мають рахунків у банках.

9. Занадто великі внески готівкою порівняно з кількістю й обсягом зареєстрованих угод.

У процесі оброблення банківської інформації, залежно від виду інформації, а також від методів дослідження, застосовують різні способи передачі оброблених даних. Найастіше використо­вуються:

• діаграма переказів, за допомогою яких відбувається пере­лив фінансових засобів;

• діаграма відносин, яка відображає зв'язок між клієнтами банку як фізичними, так і юридичними особами;

• календар подій, який полегшує аналіз угод, проведених у той самий час;

• діаграма частоти фінансових угод;

• пам'ятки, що стосуються найбільш важливих спостере­жень банківських працівників, які обробляють інфор­мацію про нетипові і неясні угоди;

• зіставлення і таблиці ознак, які характеризують неясні і нетипові угоди, а також специфічні симптоми трансакцій такого виду.

Оброблення даних повинне відбуватися з використанням су­часних інформаційних технологій. Воно повинно також доповнюва­тися ознайомленням (хоча б загалом) із процедурою відмивання гро­шей і з використанням для цього банківських операцій. Відповідаль­ний за розпізнавання працівник банку, використовуючи накопичену Ійформащю і застосовуючи відповідні методи, повинен прагнути ('ясувати, які трансакції носять нетиповий чи сумнівний характер. У ХОДІ досліджень розробляють гіпотези щодо зловживань банківською ІЙЯЛЬНІстю з метою відмивання «брудних» грошей. Внаслідок їхнього прийняття чи неприйняття будуть розроблятися подальші заходи, Спрямовані на посилення ефективності процесу розпізнавання.

Моніторинг

Важливий етап розпізнавання процедури відмивання "бруд­них" грошей — моніторинг трансакцій, відібраних як нетипові і сумнівні. Мета цього процесу — спостерігати за банківським рахун-

Міжнародне оподаткування

ком клієнта, а також за проведеними ним іншими банківськими операціями. Але основним результатом такого спостереження по­винно стати підтвердження підозр щодо ознак злочинних дій клієнта (чи декількох клієнтів) або зняття цих підозр і завершення розпізнавання. Моніторинг дає можливість виключити ухвалення яких-небудь необгрунтованих рішень і як результат — направляти в прокуратуру підтверджену інформацію. Ухвалення таких заходів у рамках моніторингу — прерогатива завідувача відділом банку.

Проведення моніторингу банківського рахунка і банківських операцій, проведених за заявкою клієнта (клієнтів), може бути до­ручене спеціально призначеному працівникові банку. З урахуван­ням важливості таких дій у стадії розпізнавання це завдання по­винно бути покладене на особливо досвідченого працівника. Це може бути координатор з протидії відмиванню грошей або посадо­ва особа з відділу організації безпеки і т. ін. Винятково складні, не­типові і сумнівні трансакції, пов'язані з важливими для репутації банку відносинами з клієнтами, підлягають моніторингу під керівництвом самого директора чи його заступника. При моніто­рингу можуть бути використані методи, які вже були задіяні при обробленні даних. Однак дослідженню повинні бути піддані всі документи, які стосуються конкретних клієнтів банку і віднесені до даного типу банківських рахунків. Тому необхідно насамеперед забезпечити безперешкодний доступ до інформації, яка стосується цих осіб і проведених ними трансакцій.

Посадова особа, яка відповідає за моніторинг, готує відповідний інструментарій, необхідний для збирання й оброб­лення інформації, яка стосується нетипових клієнтів, наприклад, картотеки, розроблення комп'ютерних програм і т. ін. Це:

• фотокопії необхідних документів, які залишаються в спра­вах, пов'язаних з даним рахунком;

• будь-яка аналітична інформація щодо нетипового клієнта і його банківського рахунку, наприклад, про рівень надхо­джень, флуктуації сальдо, величину трансакцій, напрямки переказу коштів, найменування платежів і т. ін.;

• інформація, пов'язана зі спостереженням за неформаль­ною поведінкою клієнта, наприклад, спостереження з боку обслуговуючого персоналу і касирів;

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

• фотокопії бухгалтерських документів, які підтверджують операції, проведені за заявкою чи на користь даного клієнта.

Неоціненну допомогу в проведенні моніторингу може нада­ти аналіз специфічних симптомів відмивання грошей, виявлених у попередній фазі розпізнавання.

Моніторинг повинен привести до накопичення максималь­но великої кількості документів та інформації, яка буде необхідна для визначення характеру підозр, що виникли в працівника бан­ку, який відповідає за цю процедуру. Адже на цьому етапі загалом формуються припущення щодо юридичної кваліфікації злочин­ного діяння або відмови від гіпотези про залучення клієнта до злочинної діяльності.

Тривалість моніторингу залежить від виду симптомів, які стали підставою виділення даних трансакцій як нетипових і сумнівних, категорії клієнта (фізичної особи чи юридичної), вели­чини коштів, причетних до аналізованої справи, від майстерності камуфляжу угоди і т. ін. У зв'язку з цим посадова особа, яка прий­має рішення про проведення спостереження, визначає тимчасові рамки, наприклад, не менше одного місяця або не більше шести місяців. Проте практично неможливо оціночно, заздалегідь, на око, з достатньою точністю призначити термін, необхідний для спостереження. Зазвичай він визначається індивідуально тим, хто проводить таке спостереження. Воно вестиметься до того моменту, коли з повною впевненістю можна буде зняти підозри в протиза­конному характері угод, проведених клієнтом, чи до результату, якийпризводить до висновку, що поведінка, яка спостерігається, розсіяла всі сумніви щодо його злочинного характеру.

Процес розпізнавання повинен протікати з розрахунком на результативність проведеної роботи, тому всі його фази, і особли-Ю моніторинг, потребують скрупульозності і старанності. Як і в фазіоброблення даних, моніторинг потребує поєднання аналітич­ного підходу зі знанням механізму, який приводить у рух всю про­цедуру відмивання грошей. Ретельність і старанність потрібні в однаковій мірі як для дослідження кожного документа окремо, такі для вивчення зв'язку певних чинників з відомим координа­тору механізмом здійснення злочину відмивання грошей. Крім

Міжнародне оподаткування

того, всі заходи, які стосуються спостереження за рахунком клієнта і за його неформальною поведінкою, повинні зберігатися в суворій таємниці. У ряді країн її дотримання гарантується зако­нодавством, а її розголошення суворо карається. Кримінальна відповідальність загрожує кожному, хто проінформує клієнта про проведення моніторингу.

Моніторинг повинен бути результативним. Ефективність полягає і в тому, що в процесі його проведення розсіюються підо­зри в злочинному характері угод, проведених клієнтом, і в тому, що підозри знаходять підтвердження.

При підтвердженні інформації про відмивання грошей чи спро­би здійснення такого злочину виникає невідворотна необхідність повідомлення правоохоронних органів про результати моніторингу. Неповідомлення органам правосуддя про можливість здійснення злочину в більшості країн призводить до карного покарання.

Законодавство ряду країн передбачає одне важливе поло­ження, яке значно полегшує проведення моніторингу. У Польщі, наприклад, фінансові втрати, понесені клієнтом у випадку невда­ло проведеного моніторингу (незалежно від того, трапилося це в силу об'єктивних причин чи через недостатньо вмілі дії працівників банку), залишаються без відшкодування. Ні працівники банку, ні банк як юридична особа, ні державна скарб­ниця не зобов'язані відшкодовувати збиток клієнту. Це рятує працівника, який проводить моніторинг, від стресових ситуацій і дозволяє ефективніше захищати закон і репутацію свого банку.

Отже, процес моніторингу нетипових і сумнівних трансакцій вважається найважчим і в найвідповідальнішим у рамках усієї проце­дури розпізнавання. Це зовсім нова сфера діяльності, якою банківські працівники ніколи раніше не займалися; вона потребує поєднання на­вичок обліково-банківської роботи з аналітичною діяльністю, а часом і з елементами полщейсько-кримінологічної. Поряд із ґрунтовними знаннями практичної роботи банків тут потрібні також знання юрис­пруденції, кримінального права, а це, звичайно, виходить за межі можливостей одного, навіть найкомпетентнішого банківського служ­бовця. У зв'язку з цим можна сказати, що в інтересах більшої ефек­тивності в галузі протидії відмиванню грошей процес розпізнавання варто було б обмежити збиранням і обробленням інформації. Повідо-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

млення правоохоронних органів, яке могло б відбуватися після цих двох дій, повинно стосуватися нетипових і неясних угод, а не підозрілих. Проведення моніторингу, а також ухвалення рішення що­до кримінально-юридичної кваліфікації діяльності банківського клієнта повинно залишатися в компетенції правоохоронних органів.

Завершення розпізнавання

Розпорядження про закінчення процесу розпізнавання віддає посадова особа, відповідальна за проведення моніторингу спеціально відібраних з цією метою трансакцій. Це робиться на підставі документа, який є причиною повідомлення прокуратури про злочин відмивання грошей чи про відмову від підозр у такому злочині. Документ, який завершує діяльність у рамках розпізна­вання, може мати форму:

• подання, спрямованого в ревізійне відділення банку;

• пропозиції правлінню банку прийняти рішення про повідомлення правоохоронних органів про підозри у відмиванні грошей;

• інформації, адресованої начальнику відділу банку;

• інформації, адресованої начальнику відділу банку про хід моніторингу;

• звіту (за період, наприклад, шість місяців), який включає інформацію про підозри у відмиванні грошей;

• узагальнюючої службової записки, з висновками, які сто­суються обґрунтованих підозр у відмиванні грошей, яке спостерігалося при здійсненні фінансових операцій, із пропозицією прийняти необхідне рішення.

Ці документи потім направляють на розгляд директорові банку, який самостійно чи після обговорення їх з юридичним рад­ником (групи радників) приймає рішення повідомити прокурату­рі про здійснення злочину відмивання грошей чи про поведінку посадових осіб, які ухилялися від такого повідомлення.

Усі документи про спроби відмивання "брудних" грошей у процесі банківської діяльності повинні зберігатися не менше п'яти років, починаючи з першого січня року, який слідує за роком, у якому складений документ, що завершує процедуру роздізнаван-

Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей

Міжнародне оподаткування

ня. У випадку відкриття кримінальної справи за фактом відмиван­ня грошей документи, що зберігаються в банку і пов'язані з розпізнаванням, можуть бути використані в ході судового процесу, їх може вимагати і прокурор. У цьому випадку вони будуть важ­ливими доказами. У будь-якому випадку, інформація, отримана в ході банківського розпізнавання, може бути використана з метою:

• надання потрібного напряму слідчим діям, які проводять органи правосуддя;

• дослідження величини і мети використання коштів, прид­баних внаслідок злочину;

• полегшення дій, спрямованих на відшукування злочинно­го прибутку;

• доведення кримінальної справи до судового розгляду;

• підрахунку незаконно отриманих доходів;

• полегшення проведення арештів підозрюваних осіб.
Крім того, ці матеріали можуть виявитися корисними для

проведення навчання й інструктажу банківських працівників у галузі розпізнавання сумнівних, нетипових і підозрілих транс­акцій. Вони можуть багаторазово слугувати навчальним ма­теріалом для працівників правоохоронних органів — міліції (поліції) і прокуратури.

І на завершення варто вказати на деякі важливі обстави­ни, не пов'язані безпосередньо з діяльністю комерційних банків, але які впливають на розпізнавання спроб відмивання грошей у банках. Це, насамперед, роль центрального (національного) банку в розробленні рекомендацій щодо кон­кретних заходів для розпізнавання ознак і симптомів цього злочину, якості законодавчих норм, які відносяться до протидії відмиванню грошей у банках, участь державної адміністрації в боротьбі з цим злом і т. ін. Ці обставини можуть безпосередньо впливати на кількість інформації, переданої банками і викори­стовуваної з метою протидії відмиванню грошей. Як приклад можна навести кількісну залежність між присутністю згаданих чинників і надходженням обсягу інформації, переданої бри­танськими банками Розвідувальній службі національного кар­ного розшуку Великій Британії — National Criminal Intelligence Service (мал. 8.1).

Мал. 8.1 Надходження інформації від британських банків до розвідувальної служби національного карного розшуку за 1987-1994 роки Джерело: [ 102, с.52-54]

Вплив на зростання кількості доповідей зробили:

1) прийняття Базельської декларації від 12 грудня 1988 p.;

2) введення кримінальної відповідальності за відмивання "брудних" грошей;

3) видання і розсилання рекомендацій і розпоряджень для банків, які стосуються протидії відмиванню грошей;

4) видання навчальних відеозаписів з матеріалами боротьби з відмиванням грошей;

5) запровадження в дію Директиви Європейського співто­вариства від 10 червня 1991р., присвяченої цій проблемі;

6) введення в дію нового карного законодавства у Великій Британії в 1993 р.

Запитання для самоконтролю:

1. Як збирають збір інформацію щодо розпізнавання „бруд­них" грошей?

2. Що являє собою оброблення інформації щодо розпізна­вання „брудних" грошей?

3. Дайте визначення моніторингу як етапу розпізнавання процедури відмивання „брудних" грошей.

4. Як готуються висновки на підставі оброблення інфор­мації, що стала результатом розпізнавання?

Міжнародне оподаткування

Глава 9 Основні шляхи і методи протидії відмиванню "брудних" грошей

Ключові поняття

Протидія відмиванню „брудних" грошей: міжнародне співробітництво, внутрішньодержавні заходи; ФАТФ;міжнародні практичні заходи: Рада Європи, протидії в офшорных центрах, протидії в країнах ЦСЄ.