Суть і призначення ротаційної компанії

Виникнення і саме існування цього виду бізнесу нерозрив­но пов'язане зі специфікою існування офшорних центрів. Тільки Юрисдикція таких центрів може забезпечити умови і гарантії функціонування ротаційних компаній.

Сама функція цих компаній, більшість яких існує на папері, тобто фіктивно, полягає в "перекиданні" коштів чи цінних паперів з країни в країну, причому часто все це супроводжується створен­ням ілюзії, начебто відбувається при цьому зміна власників гро­шових сум чи цінних паперів.

Такі фіктивні компанії нерідко привласнюють собі дуже еле­гантні назви. У Ліхтенштейні вони іменуються "головними нере-іиденціями", у Ліберії — "нерезидентськими корпораціями", у ка­рибських міні-державах — "міжнародними компаніями". Це по-винно означати, що їхня діяльність здійснюється не на місцевому рівні, а в міжнародному масштабі. Щодо них використовується також термін "поштова скринька" як дослівний переклад з німець­кого Briefkasten, який можна почути в англосаксонських країнах.

та

Міжнародне оподаткування

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри

 

Але багатьом бізнесменам, які використовують офшорні центри, ця назва не подобається — вона їм здається "нереспектабельною" і вони віддають перевагу іншим термінам. Тому для позначення ро­таційної компанії застосовується назва "звільнена компанія", тоб­то фірма, не обтяжена прибутковим податком. Вона набула попу­лярності у Ґібралтарі. А на Філіппінах і в країнах Південно-Східної Азії найпопулярніпшм визначенням фіктивних компаній став термін "компанія-резиденція". Нарешті, найчастіше вжива­ним терміном стає "ротаційна" (чи передавальна компанія).

її використання індивідуальними платниками податків, як і фірмами, стало однією з розповсюджених форм втечі від податків у міжнародному бізнесі. Розглядаючи її в цілому, можна відзначи­ти, що ця компанія засновується фізичною чи юридичною осо­бою, яка залишається в країні з високим рівнем оподаткування. Вона характеризується такими рисами:

1. Засновник ротаційної компанії — незалежно від того, є вш фізичною чи юридичною особою, володіє в ній усім пакетом акцій або більшою їх частиною, завдяки чому здійснює над нею повний контроль.

2. Ротаційна компанія повинна бути розмпцена тільки в оф­шорному центрі, оскільки її створення дозволене тільки місцевим законодавством. її податкова незалежність по­винна бути повною, це означає, що всі можливі податки чи інші збори вона повинна виплачувати тільки в офшор­ному центрі. Ця компанія набуває загалом юридичної форми фінансової компанії і підпадає під мінімальні фор­мальні обмеження.

3. Винятково велике значення надається джерелам, з яких ве­дуть походження її доходи, а також мета, якіїі вона служить. Доходи компанії можуть виникати в країні ініціатора її створення, країні її головного акціонера чи в третій країні.

4. У певних випадках вона повинна бути іноземною компанією, яка не займається діяльністю в офшорному центрі й одержує доходи за межами центру, оскільки тільки в описаній ситуації вона може скористатися податковими привілеями.

Головною метою ротаційної компанії є зведення до мініму­му тієї частини прибутку, яка підлягає оподаткуванню. Головним

методом проведення такої операції залишається напрямок до­ходів, одержаних за межами офшорного центру, на рахунки ро­таційної компанії, зареєстрованої в цьому центрі. Ця процедура найчастіше включає надання ротаційній компанії послуг, як у ма­теріальній сфері, так і шляхом маніпулювання цінними паперами, ліцензійними правами й об'єктами інтелектуальної власності. Тут Мова часто йде про операції, недоступні для контролю з боку по­даткових відомств, тому що в ряді випадки податковим службам буває навіть важко встановити, чи дійсно дані операції були про­ведені компанією. Компанії цього типу використовують також в операціях купівлі-продажу.

У згаданих випадках отримана вигода дорівнює різниці між рівнем оподаткування в країні розташування ротаційної компанії і рівнем оподаткування, якому міг бути підданий прибуток у країні його походження.

Схема функціонування ротаційної компанії

Одна зі сфер, у якій найчастіше використовують ротаційні ком­панії, — це надання послуг. Діяльність компанії полягає в розпо­рядженні правами, такими як: використання чи продаж патентів, Ліцензій, нової технології (ноу-хау), авторських прав чи товарних маків. У формі ротаційних компаній також виступають різно­манітні консалтингові компанії. Компанії, які ведуть такого виду діяльність, користуються допомогою адвоката, юридичного рад­ника або створюють власне бюро, зайняте однією лише адміністративною діяльністю.

Щоб уникнути сплати податків і одночасно позбутися тур­бот з податковими службами, ротаційні компанії не можуть цілком займатися винятково фіктивною діяльністю. Тому що,

Міжнародне оподаткування

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри

 

зрештою, можна впевнитися і дізнатися, чи оплачені послуги ре­альні чи фіктивні і чи обґрунтовані отримані компанією доходи. Тому така компанія змушена демонструвати реальну господарсь­ку діяльність, доводити, що вона носить справжній, а не фіктив­ний характер, і тим самим її функції не обмежуються однією ли­ше роллю "поштової скриньки".

Діяльність фіктивних ротаційних компаній неодноразово описана в літературі. Афера однієї з таких компаній була викрита Міністерством фінансів США. За обвинуваченням у податковому шахрайстві був звинувачений американський громадянин. Він зміг за допомогою ротаційної компанії вивести з-під контролю по­даткового відомства й приховати від оподаткування в офшорних центрах на Багамських і Кайманових островах близько двох мільйонів доларів.

Ротаційні компанії багато разів були звинувачені в прове­денні фіктивних угод, які приносять великі прибутки як самим компаніям, так і їх клієнтам. Різновидом такої діяльності ро­таційних компаній є створення ними "компаній з обслуговування зірок" («rent a star» company). Ця процедура дає можливість аме­риканським платникам податків (голлівудським кінозіркам, про­фесійним спортсменам) ухилятись від сплати податків, викорис­товуючи ротаційні компанії. Ці компанії за дорученням "зірок" одержують їхні гонорари, премії та винагороди і більшу частину цих коштів виводять з-під оподаткування, приховуючи їх в оф­шорних центрах. Ротаційні компанії об'єднуються в групи, які дозволяють їм ще успішніше маскувати свої фінансові афери і хо­вати своїх клієнтів від каральних санкцій податкових органів. Практичний досвід свідчить, що ризик піддатися покаранню за несплату податків зменшується в міру того, як зменшується імовірність установлення зв'язку між ротаційною компанією і її реальним власником.

Ротаційна компанія може бути також дуже зручною і корис­ною в угодах купівлі-продажу, коли вона є однією з ланок у добре продуманому ланцюзі фінансових або торговельних угод. Вона може виступати посередником у купівлі будь-якого товару за до­рученням материнської компанії і надалі перепродажу його філіям, залишаючи частину прибутку в офшорному центрі. У

більшості випадків через ці центри проходять одні лише накладні й інші документи, які становлять матеріальне "підтвердження" діяльності ротаційної компанії. Серед компаній, які використову­ють таку форму втечі від податків, нині спостерігається тенденція надавати своїй діяльності більш достовірний характер шляхом пе­редачі ротаційним компаніям зобов'язання проводити якийсь мінімальний обсяг реальної діяльності (наприклад, упакування, наклейки етикеток чи складування товарів). У сфері чисто фінан­сової діяльності ротаційні компанії зазвичай набувають форми холдингу. Принципи його зв'язку з ротаційними компаніями де­монструє схема:

Ротаційна компанія Д, зареєстрована в офшорному центрі, цілком, на 100%, є власністю материнської компанії і її філій.

Материнська компанія одержує оплату від філій А, В, С за Надані їм концесії на приналежні їй товарні знаки, патенти і т.п. Але оплата ця здійснюється не прямо, а за посередництвом ро­таційної компанії Д, зареєстрованої в офшорному центрі. Ро­таційна компанія перераховує цю плату вже у формі дивідендів, які в країні резидентства материнської компанії оподатковуються за дуже низькими ставками, наприклад, вони становлять у Франції всього 5% їхньої вартості. Разом з тим, якби всі ці випла­ти були перераховані безпосередньо материнській компанії не у формі дивідендів, а як плата за концесію, тобто у формі доходу, то вони підлягали б оподаткуванню на загальних підставах. Почина­ючи з того моменту, коли за допомогою певних заходів була до­сягнута зміна "природи" доходу з метою зниження рівня його опо-

Міжнародне оподаткування

даткування, діяльність учасників афери вже кваліфікується як податкове шахрайство.

Використання ротаційної компанії служить також прихову­ванню справжніх прізвищ інвесторів в офшорних центрах, що ус­кладнює їхню ідентифікацію. За допомогою цих компаній відбува­ються злочини, пов'язані з порушеннями правил відносно по­ведінки на фондових біржах. Прикладом може служити справа двох американських громадян, які злочинним шляхом отримали інформацію щодо компаній, зареєстрованих на Нью-Йоркській біржі. Цю інформацію вони продали біржовому маклеру, а той пе­репродав її іноземцям. Маклер і його спільники використовували ротаційні компанії з резиденціями на Багамських і Бермудському островах, у Люксембурзі і Швейцарії, щоб скуповувати акції тієї компанії, про яку вони незаконним шляхом одержали інформацію.

"Утікачам від податків" нерідко уявляється зручною і надійною справою переказ грошових сум до банків обраного ними офшорного центру за допомогою ротаційних компаній не прямо зі своєї країни, а "транзитом" через інпгі офшорні центри, напри­клад, із Франції в Ліхтенштейн за посередництвом ротаційних компаній на Багамських островах і в Люксембурзі. Власник капіталу, який переховується від податку, вибирає "проміжні" оф­шорні центри при переказі грошей, керуючись гарантіями дотри­мання в цих центрах комерційних і фінансових таємниць. Чим більша кількість проміжних ланок, тим важче встановити учас­ників багатоходової операції.

Поряд з такою діяльністю багато ротаційних компаній вико­ристовують як посередників у пошуках нових іноземних ринків збуту. При цьому за важливі реальні маркетингові послуги вони стягують цілком помірну плату.