Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
А. Особливості відмивання грошей на стадії розміщенняСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Перш ніж йтиметься про найпоширеніші способи розміщення "брудної" готівки у фінансовій системі, варто назвати хоча б деякі технології її перевезення, які включають і контрабанду. Розкриття місця розташування грошей зводить наніввець всю процедуру відмивання грошей. З іншого боку, успішне переміщення злочинного здобутку робить його розпізнавання значно важчим. Для перевезення "брудних" грошей застосовуються наступні засоби: кур'єрські фірми, приватний транспорт, авіалінії, відправлення за системою карго. Тут застосовуються витончені методи приховування банкнот, наприклад, у спеціально виготовлених схованках у дверцятах автомобілів, під сидіннями водіїв вантажівок, у ручному багажі, під одягом кур'єрів, в упакованих това- Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей рахі т. ін. Відомо численні випадки, коли "брудну" готівку перевозили в тих самих схованках, у яких перевозять наркотики. Тому трапляється, що банкноти, які здають у банк, зберігають запах наркотиків і можуть бути розпізнані за цією ознакою спеціально проінструктованими касирами. На першій стадії відмивання грошей — розміщення — застосовуються такі способи, як наприклад, вкладення великої кількості депозитів у сумах нижче від лімітів, які зобов'язують працівників банків виконувати процедуру реєстрації й ідентифікації вкладника. Така технологія називається реструктуризацією й охоплює в більшості випадків такі моменти: • багаторазові внески готівки (включаючи валюту) на банківські рахунки громадян своєї країни й іноземців (це завжди суми, що за величиною не виходять за межі, перевищення яких зобов'язує банки ідентифікувати клієнта); подібні внески робляють і за рахунок готівки у вигляді іноземної валюти, перевезеної контрабандним шляхом з-за кордону, • переказ в інкасо наявних чеків на пред'явника на суму, нижчу від лімітів, які вимагають ідентифікації; • "смерфінг", тобто придбання за "брудні" гроші легко переміщуваних майнових цінностей (у сумах, які не перевищують межі ідентифікації), це стосується головним чином чеків на пред'явника; багаторазова заміна банкнот дрібних номіналів на більші в сумі, яка не перевищує межі ідентифікації, без використання банківських рахунків; • інші різноманітні операції з готівкою, проведені за посередництвом великої кількості банківських рахунків, відділень, касирів чи із залученням інших осіб, сюди входить проведення операцій у багатьох касирів однією особою, крім того, існує можливість проведення операції в одного касира або вкладення депозитів готівкою на багато різних рахунків на пред'явника, при малій величині окремих депозитів, які в сукупності утворять дуже велику грошову суму. Специфічна ознака "смерфінга" - його технологія. Суть її ось у чому. Організовані злочинні групи (переважно з країн Південно- * Смерф - гном (англ. smurf). Смерфи - герої казкових мультфільмів, які користуються великою популярністю на Заході. Міжнародне оподаткування Східної Азії) наймають студентів чи безробітних для скуповування за "брудну" готівку дорогих товарів (наприклад, виробів зі шкіри) в інших країнах. Працюючих за такою "технологією" називають "магазинними смерфами" (тобто "магазинними гномами"). Діють вони зазвичай групами по десять чоловік. Скуплені ними товари пересилають у країни походження "брудних" грошей. Ці товари продають там за зниженими цінами, а доходи вкладають на банківські рахунки як надходження від торговельної діяльності. Введення в багатьох державах обов'язку ідентифікувати банківських клієнтів послужило причиною застосування "відми-вателями" "брудних" грошей ще однієї технології. Суть її полягає у відкритті банківських рахунків на підставних осіб і вкладення на ці рахунки готівки. Для цього використовують паспортні дані осіб, пов'язаних зі злочинними групами, а також сторонніх людей. Крім того, вони відкривають рахунки від імені неіснуючих організацій, товариств і фондів. Відмінна риса такої технології — приховання фактичних власників рахунків шляхом використання так званих „підприємств-прикриттів" (shell corporation). їх створюють з цією метою в податкових гаванях чи в державах, де відсутні справжні реєстри (списки) господарюючих суб'єктів. Таке підприємство може фізично володіти там резиденцією, мати орган управління, печатку і т.ін., однак всі його доходи насправді надходять від злочинної діяльності. Дуже популярна і розповсюджена технологія відмивання грошей у стадії розміщення — об'єднання "брудних" грошей з доходами легального господарського суб'єкта. Ця технологія називається "змішуванням". Готелі, ресторани, хімчистки, бари, пункти побутових послуг для населення належать до численних видів господарської діяльності, що приносить нестабільні доходи, які міняються залежно від пори року, не піддаються суворому контролю і тому стають придатними об'єктами для відмивання грошей. Крім цього, господарські суб'єкти даного типу використовують організовані злочинні групи для співучасті в їхніх діях, а головне — як безпечне місце зустрічей і місце роботи для членів організації. Зайнятість цих людей - гарантія того, що вони будуть постійно знаходитися в розпорядженні боса злочинної організації. В описуваній технології виділяють три варіанти, за яких: Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей • власник "брудних" грошей — в той же час власник легального господарського суб'єкта чи фірми, яка надає послуги в період відмивання грошей; • власник "брудних" грошей знаходить легальну фірму для використання її переважно в якості "пральні" для відмивання грошей; • власник "брудних" грошей укладає договір з іншою особою (так званим контрагентом), яка організує розміщення грошей через фірму - "пральню". За всіх цих варіантів організовані злочинні групи докладно зорієнтовані щодо розмірів грошових та інших фондів, які належать організації. Враховуючи це, вони готують відповідну документацію, необхідну для надання видимості "обгрунтованості" і "законності" їхніх зв'язків з фірмами -"пральнями" та іншими контрагентами. Цьому слугує створена злочинна бухгалтерія. Змішування "брудних" і "чистих" грошей дозволяє без особливих зусиль обґрунтувати існування великих сум готівки посиланнями на легальну господарську діяльність. До тієї пори, поки банк не почне підозрювати клієнта в зловживанні своєю діяльністю і використанні її в незаконних цілях (зауважуючи, наприклад, що доходи від господарської діяльності клієнта занадто високі порівняно з тими, які він мав до появи в даній галузі чи в даній місцевості), процедура змішування грошей майже не піддається викриттю. Введення в ряді країн суворих юридичних норм змусило організовану злочинність домагатися проникнення в деякі банківські установи своїх співучасників або докладати зусиль для підкупу банківських службовців і навіть членів правління банків. У відмиванні грошей може бути задіяний один нечесний касир, керівник відділу чи весь банк (так званий "власний" або "схоплений" банк). Технологія "відмивання" грошей на стадії розміщення, у ягай беруть участь банківські службовці, містить у собі: • приймання готівки без документування ідентичності особистості вкладника і без реєстрації самої операції; • неповна реєстрація даних, пов'язаних із прийманням готівки; • допомога у відкритті численних фіктивних рахунків з метою приймання на них внесків готівкою; Міжнародне оподаткування • свідома відмова від підсумовування багаторазових операцій, проведених протягом того ж самого дня; • однократне фізичне приймання готівки і здійснення депозитів, оформлюваних як прийняті протягом декількох днів; • зловживання реєстром, який містить перелік осіб, які користуються звільненням від обов'язків реєстрації в банківській системі, у якій є розпорядження, що зобов'язує ідентифікувати клієнтів. До широко розповсюджених технологій відмивання грошей у банківській сфері відноситься також "колекціонування банківських рахунків". Іммігранти з різних азіатських і африканських країн, а також держав Східної Європи вкладають невеликі суми грошей (винагорода за легальну роботу або "чорні" заробітки) на один рахунок. Гроші ці згодом пересилають в країни походження іммігрантів. Про такий вид операцій стало відомо злочинним групам, і ті стали використовувати їх з метою відмивання грошей, особливо для запобігання процедури ідентифікації особистості вкладника. У даній технології використовують осіб, оплачуваних злочинними групами, — найчастіше це іммігранти, які приїхали в індустріальні країни в пошуках заробітку. Ще одна технологія стала породженням відсутності в ряді країн відповідних законодавчих розпоряджень, які регламентують розміщення великих внесків на банківські рахунки. Мова йде про депозит валютних внесків громадянами цих країн чи іноземцями. Наприклад, у Польщі та в інших країнах досить пред'явити банку митну декларацію про ввезення в країну іноземної валюти, і це звільняє вкладника від обов'язку ідентифікації особистості. Такі банківські операції поширюються і на суми, які перевищують ідентифікаційні ліміти, особливо якщо взяти до уваги недоліки в обліку зареєстрованих операцій, проведених тими самими вкладниками. Простою технікою відмивання грошей залишається купівля і продаж іноземної валюти одночасно з записом на банківський рахунок або купівля і продаж іноземної валюти готівкою за посередництвом обмінних пунктів у банках і поза ними. Спосіб, пов'язаний із розміщенням готівки в банках, застосовують на першій стадії відмивання грошей як самостійну акцію, так і допоміжну, у взаємозв'язку з іншими (наприклад, при Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей обміні валют і оформленні переказу грошей на іноземний рахунок). Цей спосіб з успіхом застосовується як в операціях, проведених із сумами нижче межі ідентифікації вкладника, так і з сумами, які перевищують її. Від згаданого способу відрізняються так звані «контракти»-, які стосуються обміну валют. Сутність даної технології полягає в тому, що "брудна" готівка вкладається на різні рахунки в різних банках. Надалі вкладник укладає за допомогою банківського менеджера в третьому банку договір про обмін валют, наприклад, значної суми доларів США на швейцарські франки. Подальший етап включає реалізацію договору про обмін валют за визначеним курсом. Суб'єкти, зайняті реалізацією такої угоди, одержують у третьому банку за це комісійні. Варто також назвати розповсюджену у випадках відмивання грошей великими сумами технологію приховування різних предметів і великого скупчення грошей у банківських сейфах. Застосовується цей спосіб як допоміжний у першій фазі відмивання грошей. Для відмивання грошей можуть бути використані технічні операції в банках, які полягають у заміні зношених або ушкоджених грошових знаків. Цей спосіб також застосовується як допоміжний при розміщенні готівки на банківські рахунки. Він слугує для дезорієнтації банківських працівників, які можуть звернути увагу на нетиповий характер трансакції і прийти до висновку про підозрілий характер угоди, пов'язаної з відмиванням грошей. Специфічним способом відмивання грошей може слугувати обмін старих грошових одиниць на нові. Така процедура була (і ще залишається в деяких країнах СНД і Східної Європи) звичайною і не викликає ніяких підозр. Злочинні групи застосовували і продовжують застосовувати в ряді країн такий простий і доступний спосіб відмивання "брудних" грошей. Дуже часто для очищення грошей використовують грошові перекази, наприклад, як плата за послуги. Звичайно вони знаходять застосування в зв'язку з перерахуванням "брудних" грошей у банківську систему іншої країни. Усі перераховані способи, використовувані у фазі розміщення злочинного здобутку в банківській системі, підтримуються іншими злочинними діяннями, спрямованими на досягнення поставленої мети — "очищення" отриманих коштів і пе-
Міжнародне оподаткування рехід до наступної, другої стадії процесу. Усі ці способи тісно пов'язані з обслуговуванням злочинців працівниками банків і конкретним характером банківських операцій. У кожному окремому випадку злочинні дії можуть набувати наступних форм: • підробка документів, які становлять підставу для прийняття банком депозиту; • підкуп — це стосується як працівника банку, так і юридичної особи (наприклад, комерційного банку); • введення в оману, шахрайство у відношенні фізичних чи юридичних осіб, які стають співучасниками відмивання грошей, навіть не підозрюючи про свою співучасть. Юридичні норми і розпорядження, обов'язкові для банків, які спрямовані на протидію відмиванню грошей, у ряді країн дедалі ефективніше застосовуються працівниками банківської системи. У результаті підсилюється ефективність боротьби проти описаних способів відмивання "брудних" грошей. Тому організовані злочинні групи прагнуть користуватися, крім банків, іншими установами. Небанківські фінансові інститути можуть бути використані "відмивателями" грошей тими ж способами, що й банківські, при цьому найчастіше застосовуваними виявляються смерфінг, співучасть працівників цих установ, а також "змішування" грошей. Найчастіше використовуються маклерські контори, казино, пункти обміну валют, страхові установи. Часте зловживання послугами виступає у поєднанні зі злочинним використанням банківських операцій. Б. Способи відмивання грошей на стадії маскування Ці способи мають пряме призначення — сховати сліди походження злочинного прибутку і забезпечити анонімність володарю "брудних" грошей. Запобіжні заходи, які починаються банками, наштовхуються на енергійну реакцію організованих злочинних груп. Злочинець, змушений поміщати гроші в банк таким способом, який ніхто з його "колег" ніколи раніше не використовував, надає більшого значення операціям з відмивання грошей у другій стадії цього процесу — на стадії маскування. Метою "відмивателів" тепер стає камуфляж попередніх дій (на першій стадії) і бездоганне, повне відокрем- Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей лення доходів від нелегальної діяльності, в ході якої вони відбулися, у максимально короткий термін і на таку далеку відстань, наскільки це можливо. Звідси випливає, що дії, які вносять ознаки легальних технічних і банківських операцій, які становлять власне маскування, стають найбільш небезпечною стадією відмивання грошей. Такі дії можуть створити також серйозну загрозу і для банку, у якому проводяться згадані операції; адже більшість з них були б просто неможливі без злочинної співучасті банківських службовців і корумпованого керівництва банків. Варто вказати ще на один аспект зміни способів відмивання грошей організованими злочинними групами і зростання ролі маскування для реалізації цілей усього процесу. Справа в тому, що рафіновані способи легалізації "брудних" грошей на стадії маскування ускладнюють для правоохоронних органів затримання нелегальних фінансових ресурсів, котрі підлягають конфіскації. Тим самим стає неможливим застосування найбільш відчутного для злочинців репресивного засобу. Один з найбільш доступних і широко застосовуваних способів відмивання грошей на другій стадії цього процесу — переміщення грошей за допомогою електронних переказів (electronic rand transfer). Цей спосіб часто виступає як початковий елемент у маскуванні, негайно ж після переміщення готівки в банк. Він може також бути опосередкованою ланкою в цій стадії після обміну готівки на грошовий документ. Для цілей маскування можуть бути використані також: перекази в місці продажу (point of sale transfer — POS), угода з використанням банкоматів, прямі електронні депозити (наприклад, виплата винагород чи соціальних допомог), оплата рахунків за телефонні переговори. Це можуть бути поштові перекази —як усередині країни, так і міжнародні. На території однієї держави для їхньої реалізації можуть бути використані внутріїшгі системи міжбанківських розрахунки*, які існують у багатьох країнах світу. Процес відмивання грошей набуває величезних масштабів і переступає кордони окремих держав. У зв'язку з цим з метою маскування широко застосовуються міжнародні перекази банківських активів і коштів. Для їхньої технічної реалізації вико- Міжнародне оподаткування ристовується функціонуюча протягом багатьох років система передачі інформації і банківських доручень. До найбільшої з них відноситься система Всесвітнього міжбанківського об'єднання фінансових телекомунікацій SWIFT. її функціонування повинно постійно залишатися в центрі уваги банківської сфери і правоохоронних органів, покликаних протидіяти маскуванню "брудних" грошей у вітчизняних банках. Мононаціональні і багатонаціональні злочинні групи докладають зусилля щодо самостійного відмивання грошей, а також установлюють співробітництво між собою на тривалий час. Вони створюють центри з відмивання грошей в окремих країнах. Для цих цілей існують приватні банки в податкових гаванях. Ефективність міжнародного відмивання "брудних" грошей у даний час залежить від успішної діяльності в стадії маскування. Звідси і випливає прагнення організованих злочинних груп використовувати переваги електронного переказу грошей і системи SWIFT. Головною перевагою електронного переказу активів у відми-вателів грошей вважається швидкість переміщення грошей (а також інформації і банківських доручень). Активи, переказані електронним шляхом, як правило, стають доступними відразу ж після надходження на рахунок "відмивателя" грошей у банку, який прийняв переказ. Тому негайно ж відкривається можливість починати подальші злочинні дії, пов'язані з відмиванням грошей, — або наступне маскування капіталу, або його інтеграція в банківську систему, чи поза нею. Швидке переміщення активів може вплинути також на збільшення дистанції (вимірюваної кількістю проведених операцій) між появою "брудних" грошей і банківською системою, тому важко буває розкрити злочин. Швидкість, з якою можуть здійснюватися електронні перекази, а також доступність активів для їхнього подальшого використання визначаються головним чином технічними можливостями, внутрібанківською регламентацією, а також розпорядженнями щодо функціонування систем передачі інформації і банківських доручень. Друга безперечна перевага електронного переказу активів (як і системи SWIFT у цілому) - частота (інтенсивність) переміщення грошей. Швидкість і легкість, з якими виконуються перекази, сприяють тому, що безліч внутрідержавних і міжнародних акцій з мас- Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей кування грошей можуть бути здійснені протягом короткого часу — з метою камуфляжу їхніх справжніх злочинних зв'язків. Третя перевага - далекість при переміщенні активів. Великі відстані (у милях чи кілометрах) не становлять перешкоди для такого виду переказів. Сьогодні багато фінансових систем різних держав приєднано до мережі електронного переказу активів SWIFT. Організовані злочинні групи можуть легко переказувати активи на території власної країни чи в будь-яку країну світу. Дозволяє їм це робити велика відстань до місця одержання протиправних доходів від місця їхнього кінцевого використання. Значення відстані як перевага електронних переказів стане ще більш зрозумілим, якщо нагадати, що більшість банків (часто заснованих самими злочинними групами), залучених у процес відмивання грошей, вибирають свою резиденцію далеко від головних фінансових центрів світу. Ще одна риса, яка свідчить на користь електронних переказів активів з погляду їхньої придатності для відмивання грошей на стадії маскування, — мінімальна кількість документації, яка застосовується у відповідних банківських операціях. Бухгалтерський облік у підрозділах банків, які здійснюють електронні перекази, ведеться різними способами, але він складається, насамперед, 1а замовлень, які містять лише номери рахунків установ, які іідправляють і одержують фінансові кошти, а також суми угод. Часто бракує інформації щодо особи чи фірми, які здійснюють перекази; те ж саме стосується осіб, які одержують переказ. Лише в деяких державах існують застереження, які визначають необхідну Процедуру ідентифікації стосовно практики електронних переказів. Важлива перевага електронних переказів, з погляду організованих злочинних груп, — фактична анонімність проведених операцій. З урахуванням мінімуму вимог до ведення бухобліку Надзвичайно велика кількість легальних електронних переказів активів гарантує високий ступінь імовірності для злочинного сііту ухилитись від викриття протизаконних махінацій. Крім електронних форм переміщення активів і коштів, можна назвати ще кілька технологій відмивання грошей на стадії маскування. Це насамперед удосконалена техніка телеграфних переказів. Вона полягає в переказі "брудних" грошей з різних місць Й1 Міжнародне оподаткування країни чи регіону на єдиний рахунок, так звану "розподільну" шухляду. Коли сальдо перевищує визначений рівень, переходить установлений "поріг", активи автоматично висилаються з даної країни. Застосування такого "порога" допомагає злочинним групам уникати великих втрат у випадку вилучення чи блокування рахунку органами правосуддя. Доповненням до цього способу слугує наступна технологія. Вона полягає в одноразовій або багаторазовій зміні форми нелегальних доходів шляхом закупівлі активів, тобто акцій, облігацій, до-рожних чеків. Найчастіше це робиться дуже швидко. Виконавець таких операцій може, наприклад, скуповувати чеки на пред'явника з дорученнями банківських виплат або вимінювати такі доручення на дорожні чеки. Такі "перетворення" дуже затрудняють визначення джерел злочинного доходу. Документи, які супроводжують такі "перетворення", мають порівняно малий фізичний обсяг, що полегшує їхній вивіз за кордон і повернення назад. У ряді випадків казино чи інші підприємства, які займаються азартними іграми, полегшують процедуру відмивання грошей, змінюючи готівку на жетони для гри. Потім "відмиватель" грошей обмінює жетони на готівку або чеки. Усе це за своїм виглядом мало чим відрізняється від прийомів, застосовуваних на першій стадії відмивання грошей, однак на стадії маскування спостерігається збільшення частоти таких обмінів. Часто застосовуваним способом відмивання грошей на даній стадії виступає утворення вже згаданих "підприємств прикриття" і використання їхніх банківських рахунків для здійснення безготівкових операцій. Такі суб'єкти в принципі існують лише на папері. Насправді вони не займаються господарською діяльністю (на відміну від компаній-пшрм). Така компанія використовується для маскування переміщення нелегальних грошей. "Підприємства прикриття" (найчастіше це компанії) дають можливість посилатися на комерційну таємницю. їхні справжні власники ховаються за номінальними партнерами, які їх представляють, і членами правління. Такі компанії створюються швидко, а з метою маскування відмивання грошей можуть використовуватися багато разів. З тією ж метою на стадії маскування застосовуються незаконні внутрішньобанківські (між відділами) і міжбанківські трансферти. Така технологія починає діяти, коли організована Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей злочинна група, яка відмиває гроші, контролює два чи більше відділення банку або два банки в різних країнах (вже згадувані "власні" чи "схоплені" банки). Гроші, які підлягають "відмиванню", попадають у відділення банку в одній країні, але виявляються в розпорядженні банку іншої країни в тій же самій валюті або в якій-небудь іншій. Враховуючи те, що обидва відділення між собою пов'язані, не потрібно фізично переміщати активи. Звичайно відпадає також необхідність переказувати гроші телеграфом. Така операція здійснюється телефоном чи факсом. Дуже близьким за своєю сутністю до описаної вище технології виступає спосіб, при якому керівництво банку співробітничає зі злочинцями в створенні складних схем телеграфних і електронних переказів між господарськими суб'єктами, використовуваними для відмивання грошей. У цілому ж усе це — продовження співробітництва з організованими злочинними групами, які використовують банки для переказу "брудних" грошей на свої рахунки. Характерна риса використання банківських операцій на стада маскування при відмиванні грошей — реалізація великої кількості рахункових чеків, які впливають на розпізнавання (включаючи й ті, які нижчі від межі ідентифйсащї), у тому числі іноземних чеків. Нерідко для маскування "брудних" грошей використовується технологія, яка полягає в прийнятті готівки з одночасним імсриттям існуючих банківських рахунків з метою відкриття нових, в інших банках у даній країні чи за кордоном. За вимогою клієнта виконується (так зазвичай робиться при операціях такого Тишу) припинення (стирання) продовження (слідів) проведених раніше операцій; при цьому банківський касир переказує гроші на ІНШІ, зазначені клієнтом рахунки, одночасно симулює виплату цих грошей клієнту готівкою. В. Способи відмивання грошей у стадії інтеграції Після успішного маскування "брудних" грошей, найчастіше я використанням різноманітних технологій, виконавець, який займається легалізацією доходів від злочинної діяльності, повинен відшукати законне обґрунтування факту володіння майном. Для цього він застосовує різні інтеграційні технології.
Міжнародне оподаткування Дуже часто використовують угоди купівлі-продажу предметів тривалого користування, таких як автомобілі, яхти, літаки, предмети старовини, нерухомість. Для придбання нерухомості за "брудні" гроші використовують підставні фірми. Потім нерухомість перепродується, а доходи тепер уже стають цілком "законними", отриманими від продажу. В інших випадках "відмива-тель" купує за "брудні" гроші, наприклад, яхту, декларуючи при цьому ціну, яка значно нижча її дійсної вартості. Різницю виплачує продавцю яхти готівкою (так звана угода "під столом"). Надалі він може перепродати ту ж саму яхту, взявши при цьому за неї ціну, рівну її справжній вартості. У такий спосіб він фіктивним прибутком обґрунтовує "законність" одержання доходів. Відзначені численні випадки, коли "відмиватель" співробітничає, наприклад, з дилером, який збуває автомобілі, чи з агенством із продажу нерухомості. Власники таких посередницьких фірм нерідко оплачуються злочинними організаціями. Ці фірми використовуються злочинцями для проведення різноманітних угод і махінацій. Предмети, які одержують за допомогою цих фірм, використовують також для проведення злочинної діяльності, наприклад, транспортні засоби, приміщення для виробництва наркотиків, пристановище для членів злочинних груп і т.ін. Дедалі більшого поширення на стадії інтеграції набуває така технологія, як скуповування підприємств, які банкрутують, з метою створення видимості, начебто доходи, одержані зі злочинних джерел, — це насправді прибуток придбаного підприємства. Дуже популярний спосіб відмивання грошей у стадії інтеграції — технологія кредитування самого себе. Полягає вона, насамперед, у створенні фіктивної фірми, яка одержує гроші, що відмиваються. Заснування її за кордоном успішно приховує той факт, що ця фірма — власність особи, яка займається злочинною діяльністю. Для використання грошей, які відмиваються, злочинці беруть кредит в одному банку, а також другий кредит — як правило, значно більшого розміру — у себе самих як від фіктивної фірми. Законний кредит повертається разом з належними відсотками, з більшого, фальшивого кредиту. Це дає в руки злочинців гроші, які можна вільно використовувати у всіляких цілях (наприклад, фінансувати подальший розвиток злочинного промис- Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей лу), а заборгованість перед самим собою (тобто перед фіктивною фірмою) відкриває можливість фінансування цілком легальних підприємств із самих високоповажних джерел та ще користуватися податковими пільгами на виплату відсотків або на включення тих же відсотків у витрати виробництва (залежно від діючих у даній державі податкових розпоряджень). Крім простоти і доступності, кредити для самого себе мають ще одну важливу (з погляду злочинців) перевагу. Вони важко піддаються викриттю з боку правоохоронних органів, їх важко знайти, якщо врахувати відсутність інформації про справжню фінансову діяльність злочинних груп і їхніх фіктивних підприємств. У багатьох державах розкритий спосіб відмивання грошей, пов'язаних зі зловживанням з боку кредитних установ. Цей спосіб часто супроводжується контрабандою готівки. Протікає він у двох фазах. У першій відбувається переправлення злочинних доходів в іншу державу і розміщення їх у вигляді банківських депозитів. Надалі — на другій фазі — береться кредит у банку, розташованому в країні походження "брудних" грошей, а забезпеченням його виплати слугують переведені раніше в іноземний банк активи (свідчення про депозити). Цей спосіб застосовується також для ухилення від сплати податків. Кредитні установи, а також позики використовуються в ще одній технології, яка полягає в переказі фінансових коштів на дуже вигідних умовах (наприклад, низькі ставки відсотка, вигідні умови з погляду термінів повернення кредиту, відмова від гарантії ІТ.ІН.) на реалізацію різного виду інвестиційних проектів, фінансо-яаних, наприклад, органами територіального самоврядування. На стадії інтеграції для легалізації джерела грошей, які іідмиваються, широко використовують, як і на більш ранніх стадіях, співробітництво з іноземними банками. Це, як правило, банки, які мають резиденцію в офшорних центрах, у яких дотримується сувора банківська таємниця, яка практично робить неможливим доступ до інформації про їхніх клієнтів. Співробітництво кримінальних елементів з іноземними банками н стадії інтеграції найчастіше трапляється в результаті корумпованої банківських службовців, яка відбулася ще в стадії розміщення "брудної" готівки на рахунках цих банків чи в стадії мискування. Важливо, що при використанні злочинцями таких Міжнародне оподаткування Розділ 3. Офшорні центри і відмивання «брудних» грошей
банків, їхні службовці приймають від своїх клієнтів неправдоподібні (чи взагалі фантастичні) "обґрунтування" джерел походження грошей і причин їхнього депонування. У банку існує безліч можливостей для приховування злочинних діянь, які супроводжують рух "брудних" грошей, наприклад, шляхом надання вигаданих (фальшивих) кредитів. Тим самим у розпорядження злочинних груп потрапляють значні суми "відмитих" грошей. Суть підпорядкування таких банків злочинним групам полягає в тому, що згадані підозрілі документи, які маскують і легалізують злочинний здобуток (наприклад, пов'язані з кредитуванням), приховуються від правосуддя не тільки діями самих злочинців, відмивателів грошей і "схопленого" банку, але ще до того ж законодавством держави, у якому функціонує ця кредитна установа. Правові застереження такої держави серйозним чином можуть ускладнити чи взагалі унеможливити діяльність правоохоронних органів, які переслідують ціль викрити протизаконний характер походження майна, яке знаходиться у володінні злочинної групи. До розповсюджених технологій, застосовуваних при відмиванні грошей на стадії інтеграції, відноситься застосування ра-хунків-фактур на імпортні й експортні товари при проведенні торгових угод, а також використання з цією метою банківського персоналу. Таку технологію використовують в чотирьох варіантах. По-перше, це контракти з подвійним джерелом оплати (мал. 7.1). Цей спосіб полягає ось у чому. Укладають зовнішньоекономічний договір (контракт) із закупівлі товарів (чи сировини) на надзвичайно вигідних умовах (дуже дешева закупівля), що під час перепродажу може принести прибуток, який доходить до 100%. Насправді постачальник (продавець) приймає оплату з двох джерел. Перший платіж на основі єдиного рахунку-фактури, виставленого фірмою, складає не більше 50% фактичної вартості товару й офіційно виконується покупцем. Другий платіж виконується найчастіше готівкою (рідше переказом) у касу чи вручається особисто продавцеві. Офіційний прибуток покупця, отриманий під час перепродажу таким чином товару, становить "відмиті" гроші. Ця технологія використовується під час купівлі-продажу великої кількості дорогих товарів, наприклад, електронної продукції, нафтопродуктів, алкогольних напоїв, сигарет.
Перепродаж товару з метою легалізації «брудні» гроші, які належать покупцю
Мал. 7.1. Контракти з подвійним джерелом оплати «Брудні» гроші, які належать покупцю Мал. 7.2. Псевдоконтракти
Невигіднийіконтрахт товари нижче вартості
^тшщщщ Man 7.3. Легалізація "брудних" грошей шляхом переказу за кордон Міжнародне оподаткування
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 214; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.117.53 (0.014 с.) |