Нормандські острови (Ґернсі і Джерсі)

Ці острови розташовані в протоці Ла-Манш між південним узбережжям Великої Британії і північним узбережжям Франції, на захід від півострова Шербур. Знаходячись у володінні британської корони, обидва острови мають власне самоврядування і широку ав­тономію у вирішенні юридичних і внутрішньополітичних проблем. Території відзначаються високим рівнем економічної і політичної стабільності. Збереження банківської таємниці на островах надійніше, ніж у Великій Британії. Підозрювані в податкових зло­чинах, як і на острові Мен, не підлягають екстрадицій.* На остро­вах відсутній контроль над проведенням валютних операцій.

На островах є швидкий і надійний поштовий і телеко­мунікаційний зв'язок з країнами Європи. Ці території мають особливий статус у Європейській Раді. Сприятливе податкове за­конодавство дозволило Нормандським островам стати великими і популярними офшорними зонами. Нормандські острови слав­ляться у світі бізнесу високою репутацією.

Для початку ведення комерційної діяльності на цих остро­вах потрібно одержати дозвіл. Спеціально створені на островах комітети повинні впевнитися, що діяльність іноземних інвесторів відповідатиме цілям економічної політики цих територій. При реєстрації перевага віддається великим і фінансово надійним кор­пораціям.

За своїм статусом і системою оподаткування тут, як і на ос­трові Мен, корпорації поділені на резидентні і нерезидентні. Рези-

* Екстрадиція - видача іноземній державі особи, яка порушила закони цієї держави. 172

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри

дентні обкладаються податком у 20%. Компаніям-нерезидентам, які одержали статус звільнених компаній (exempt companies), на­даються спеціальні податкові пільги. Таким компаніям податко­вою адміністрацією може бути встановлений податок у розмірі від 0 до 30%, але в переважній більшості випадків він призначається нарівні 1—2%.

Податковими пільгами користуються тут і резидентні ком­панії, які одержали статус компаній міжнародного бізнесу (International Business Companies — ІВС). З доходів від своєї оф-шорної діяльності вони сплачують податок на прибуток за став­кою 2—5%. Вони можуть займатися фінансовими операціями, торгівлею й іноземним інвестуванням. Якщо доходи ІВС переви­щують 10 млн фунтів стерлінгів, вони обкладаються податком за зниженою ставкою — 0,5%. Якщо ІВС займається діяльністю на території островів Джерсі і Ґернсі, то доходи від такої діяльності обкладаються за підвищеною ставкою — 30%.

Особливою популярністю Нормандські острови користу­ються в холдингових і страхових компаній. При цьому мінімаль­ний статутний капітал досить високий — 100 тис. фунтів стерлінгів, причому 20% потрібно внести в момент заснування компанії. Ця умова ставить перешкоди для заснування на острові дрібних і середніх компаній.

Острови Джерсі і Ґернсі мають договори про запобігання подвійного оподаткування один з одним, а також з Великобри­танією. Але для одержання податкових переваг, наданих податко­вими угодами, корпорація повинна мати статус резидента Ґернсі чи Джерсі, сплачувати 20-процентний податок і не повинна бути компанією, звільненою від сплати податків (exempt).

Ставки прибуткового податку з фізичних осіб тут у 2—3 ра-яи нижчі, ніж у країнах континентальної Європи. Але разом з тим Ґернсі і Джерсі для фізичних осіб "податковим раєм" не вважа­ються.

Ліхтенштейн.

Це невелика держава (площа близько 160 тис. кв. км),розта­шована між Австрією і Швейцарією. Державний устрій — консти­туційна монархія. Населення становить близько ЗО тис. жителів,

Міжнародне оподаткування

які розмовляють німецькою мовою, з них 18 713 — іноземці (швей­царці). Ліхтенштейн має валютно-митний союз зі Швейцарією. Як місцева валюта використовується швейцарський франк. Ва­лютний контроль у державі відсутній.

Таємниця банківських внесків у Ліхтенштейні охоро­няється ще суворіше, ніж у Швейцарії. Закон про екстрадицію на осіб, підозрюваних у здійсненні податкових злочинів, не поши­рюється. Як і Швейцарія, Ліхтенштейн має репутацію країни з ду­же високою економічною і політичною стабільністю.

Іноземні інвестори зазвичай створюють у Ліхтенштейні холдингові і доміціарні компанії Для утворення тих та інших не існує яких-небудь обмежень.

Доміціарною компанією називають фірму, зареєстровану в Ліхтенштейні, яка володіє чи не володіє власним офісом і прово­дить усі свої ділові операції за межами Ліхтенштейну. Це одна з форм організації базових компаній.

Холдинговою компанією в Ліхтенштейні вважають фірму, функція якої полягає в управлінні активами чи в адміністра­тивній діяльності як основного акціонера інших компаній.

У Ліхтенштейні переважають 4 основні організаційно-пра­вові форми підприємництва:

1) представництво (Anstalt);

2) акціонерна компанія (Aktiongesellschaft);

3) торгова компанія (Treuunternehmen);

4) фонд (Stiftung).

Представництво і траст виділяються тим, що обидва можуть бути засновані тільки однією установою, тобто майно трасту не підлягає розподілу, хоча статут дозволяє переказувати доходи особам, зазначеним у статуті.

Акціонерні компанії — це звичайні компанії з обмеженою відповідальністю. Фонд у Ліхтенштейні — неприбуткова ор­ганізація, яка володіє правом ведення комерційної діяльності з метою фінансування благодійних програм.

Як і в інших офшорних центрах, комнанії-резиденти в Ліхтенштейні сплачують низькі податки на прибуток — від 7,5 до 15% залежно від відношення суми прибутку до величини власно­го капіталу підприємства.

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри

Холдингові і домйцарні компанії звільнені від податку на прибуток, а податок з капіталу становить у них усього 0,1% (однак мінімальна сума податку — 1000 швейцарських франків). При розподілі дивідендів ці компанії зобов'язані сплатити податок у розмірі 4% від суми дивідендів.

Податок на благодійні фонди складає 0,1% від величини власного капіталу. Якщо власний капітал фонду перевищує вели­чину 2 млн швейцарських франків, податкова ставка знижується до 0,075%.

Рівень прибуткового оподаткування для фізичних осіб у Ліхтенштейні значно нижчий, ніж у більшості європейських країн -- податки тут не перевищують 3,6—17,82%. Однак процедура придбання права на місце проживання в цьому "податковому раї" дуже ускладнена, так що ця мета для більшості смертних практич­но недосяжна.

Як і майже всі "класичні" офшорні центри, Ліхтенштейн не має податкових угод з іншими країнами. Ліхтенштейн має договір про запобігання подвійного оподаткування тільки з Австрією, але його умови не поширюються на офшорні компанії.

Ґібралтар.

Ґібралтар знаходиться на самому південному краї Європи. Це скелястий півострів при вході з Атлантики в Середземне море на відстані 22 км від узбережжя Африки. Це британська колонія, асоційована з Європейським Союзом. Іспанія пред'являє права на Ґібралтар, але політичне становище Ґібралтару стабільне.

Ґібралтар, як і Нормандські острови, — типова європейська офшорна юрисдикція. Усі зареєстровані тут іноземні "пільгові" компанії платять дуже низькі податки. Ці компанії зобов'язані відповідати стандартним офшорним вимогам — їх власниками не можуть бути місцеві резиденти, а самі компанії позбавлені права вести господарську діяльність на території півострова.

Створені на Ґібралтарі компанії виконують такі функції:

1) торгово-посередницькі операції;

2) холдингова діяльність у країнах ЄС;

3) судноволодіння;

4) володіння нерухомістю;

 

А

Міжнародне оподаткування

5) управління інвестиційними фондами в європейських країнах.

Іноземні компанії користуються пільгами різного ступе­ня. Резидентні компанії платять податок на прибуток за став­кою 35%. Звільнені (exempt) компанії можуть одержати звільнення від податків на 25-річний термін. Пільгові (quali-fyng) компанії зобов'язані платити податок на переказані з-за кордону доходи за ставкою 2—8%. Фізичні особи платять про­гресивний прибутковий податок у 20% при доході 1500 ф. ст. і до 50% при доході понад 19500 ф. ст., а також податок на спад­щину до 25%.

Територія, як і всі інші типові офшорні зони, не має подат­кових угод з іншими країнами. Існує тільки одна угода про за­побігання подвійного оподаткування між Ґібралтаром і Великою Британією, яка має неофіційний характер.