Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Б. Становлення податкових систем у транзитивних країнахСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Реформування економіки постсоціалістичних країн, яке розпочалося в 1990-х роках, із самого початку було орієнтоване на перехід до ліберальної моделі ринку. На відміну від соціально орієнтованої моделі, яка припускає високий ступінь державного патерналізму і відповідний високий рівень оподаткування, ліберальна модель грунтується на незначному втручанні держави в господарське життя і на порівняно низькому рівні оподаткування. Для реформування економіки відповідно до ліберальної моделі в цих країнах треба було відновити такі правові принципи системи оподаткування, що вже пройшли випробування часом у ряді індустріально розвинутих країн: 1. Юридична рівність перед законом усіх суб'єктів господарювання. Створення і суворе дотримання податкового нейтралітету. 2. Гарантія стабільності податкової політики, зумовленої законодавчою владою країни. 3. Податкові пільги (преференції), надані різним категоріям платників податків, повинні встановлюватися тільки законом. 4. Заборона зворотної сили податкового закону. 5. Функціонування інституту податкової відповідальності, що грунтується на презумпції винності платника податків у поєднанні з гнучким впливом на тих, хто ухиляється від податків. 6. Простота і прозорість податкової системи. 7. Припинення свавілля податкових адміністрацій. 8. Домірність податкових надходжень до бюджету з величиною витрат у суворій відповідності з Законом про бюджет на черговий фінансовий рік. Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» Дотримання перерахованих принципів є життєво необхідною передумовою функціонування будь-якої ринкової економіки, але ще більше це відноситься до ринкового господарства ліберального типу в період становлення. Від створення ефективної і надійної податкової системи залежав (і залежить тепер!) успіх проведення ринкових реформ. Швидке просування шляхом ринкових перетворень країн Вишеградської трійки (Польщі, Чехії й Угорщини), а також Словенії було зумовлено (серед інших важливих причин) тим, що ці держави вже на самому початку 1990-х років без зволікання реформували податкове законодавство, забезпечили його стабільність і надійність, максимально (наскільки це було можливо з об'єктивних обставин) наблизили його до європейських зразків. У Польщі, Чехії і Словенії в цьому законодавстві передбачено ефективні заходи з розвитку і захисту вітчизняного виробництва. У цих країнах ще в 1990-х роках було проведено велику і шгідну робота з формування податкового законодавства. З початком ринкових реформ його стали енергійно запроваджувати в життя. Проведено трудомісткі роботи з роз'яснення серед громадськості принципів, змісту і спрямованості податкової політики. При цьому не робилося спроб затушувати чи згладити непопулярний, а часом і хворобливий характер її окремих заходів. Тому, незважаючи на досить часту зміну урядів у цих країнах, прийняття податкового законодавства в органах вищої представницької влади пройшло без особливих затримок. Після 1992 р. серйозних непередбачених змін у податковому законодавстві цих країн не спостерігалося.* На більш тривалий період процес законодавчого оформлення податкової системи розтягся через політичні і соціально-економічні причини в Болгарії, Румунії і республіках колишньої Югославії. Дуже складно, непослідовно і суперечливо проходить процес формування податкового законодавства в ході реформування економіки країн пострадянського простору. В основі цих протиріч лежать об'єктивні труднощі. Незбалансованість економіки, гіпертро- * Примітно, що оформлення стабільного й ефективного податкового законодавства в країнах "Вишеградської трійки" збіглося в часі з початком економічного піднесення. Наприклад, у Польщі до кінця 1992 р. був подоланий бар'єр закінчення рецесії і наступив етап прискореного господарського зростання [54. — с 28 — 29]. Міжнародне оподаткування фована частка в ній військово-промислового комплексу і недорозвиненість галузей, які виробляють споживчі товари, гігантськи підсилилися з розпадом СРСР. Турбота про покриття поточних витрат на соціальну сферу, на утримання армії й органів управління тяжким тягарем лягла на плечі молодих незалежних держав. Податкову систему, здатну забезпечити наповнюваність бюджету в цих країнах (на відміну від їхніх сусідів — країн Центральної і Півдешю-Східної Європи), довелося створювати заново. При цьому проходження згаданих вище правових принципів у процесі створення, власне кажучи, нової податкової системи в країнах пострадянського простору виявилося дуже скрутним. Оскільки більшість державних підприємств минулого або були збитковими, або виготовляли продукцію, не призначену для продажу на ринку (галузі військово-промислового комплексу і суміжні з ними), то всю тяжкість податкового тягаря довелося покласти на рентабельні підприємства, які працюють на ринок. Принцип юридичної рівності суб'єктів, які господарюють, перед законом був явно потоптаний, а це спричинило негативні економічні й соціальні наслідки. У силу політичних обставин податкове законодавство піддавалося кількаразовим змінам, які ведуть до дезорганізації господарського життя. Був брутально і багаторазово порушений принцип надання податкових пільг. Це відбувалося (і, на жаль, відбувається ще й зараз) з політичних причин, вузькокорисних мотивів, а також через глибоке нерозуміння з боку не тільки владних структур, але й ряду економістів, хибності самої ідеї застосування щедрого пільгового оподаткування. Результатом такої податкової політики уже в перші роки проведення економічних реформ стала явна невідповідність господарської системи, яка складається у пострадянських країнах (крім країн Балтії), продекларованій ліберальній моделі ринку.* Головним атрибутом ліберально-ринкової моделі господарювання є низькі податки, стабільність, надійність і простота системи оподаткування. Замість цього в більшості держав — республік колишнього СРСР була створена громіздка, складна, заплутана податкова система, яка стала тяжким тягарем для товаровиробника, до того ж перебувала в постійних змінах. * Ще далека вона і від моделі соціально орієнтованого ринкового господарства. Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» Процес становлення податкової системи в постсоціалістич-них країнах протікає важко. Не стала винятком у подоланні Цих труднощів і Україна. Нашій державі довелося в 1992 році фактично заново створювати податкову систему. Це потребувало негайних пошугав джерел податкових надходжень. Такими могли бути: 1) податки з фізичної особи залежно від її прибутку (доходу); 2) податки з використовуваних юридичною особою загальних і неподільних ресурсш; 3) оподаткування результатів комерційної діяльності юридичних і фізичних осіб, а також їхньої власності. Але в наших реаліях названі джерела були і залишаються занадто бідними, щоб наповнити бюджет. Податки з фізичних осіб приносять у скарбницю дуже мало надходжень, тому що доходи основної маси населення низькі. Надходження від підприємств, які використовують природні ресурси, також невеликі, тому що більшість таких підприємств у нас збиткові. Від оподаткування приватизованих підприємств, які вступають у ринкове середовище, значних надходжень у скарбницю теж очікувати не доводиться. Адже багато з них або займаються видобутком і переробкою сировини, або являють собою складові частини військово-промислового комплексу, який входив в оборонний потенціал СРСР. Розпад Союзу супроводжувався масовим паданням виробництва. За таких умов українські законодавці з самого початку звернулися до введення непрямих податкш, частка яких у податкових надходженнях бюджету залишається стабільно високою. Процес створення в Україні податкової системи шхлікав методом спроб і помилок, що пояснювалося гігантськими труднощами як об'єктивного характеру, так і суб'єктивного — недосвідченістю самих законодавців і "їхнім прагненням вирішити насамперед першочергові проблеми, покінчити з економічними і соціальними труднощами простим і, як їм здавалося, найбільш доступним шляхом. У звичайній практиці індустріальних держав зі стабільною ринковою економікою не витрати держави кладуться в основу при обчисленні величини податкових доходів, а навпаки, розмір доходної частини бюджету цілком визначає його видаткову частину. А величина доходів, розмір податкових надходжень залежать від величини валового національного продукту. І тільки в критичних ситуаціях (війни, землетруси, стихійні лиха) звертаються до нео- Міжнародне оподаткування Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»
рдинарної практики — спочатку формують надзвичайно збільшену видаткову частину бюджету, а потім поповнюють її підвищеними і новими податками, а також внутрішніми і зовнішніми позиками. В Україні з перших же днів незалежності доходну частину бюджету визначити було дуже важко. У той же час, крім утримання армії, міліції, системи освіти, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, на бюджеті лежав тяжкий тягар планово-збиткових державних підприємств. Такого феномена не знала жодна ринкова система у світі. Закрити ці підприємства не можна було: країна мала потребу в їхній продукції, та й залишити без роботи і засобів існування сотні тисяч людей було просто немислимо. Тому в перші ж роки незалежності законодавча і виконавча влада при створенні податкової системи в Україні були позбавлені можливості перерозподіляти за допомогою податків те, що реально уже зроблено, чи те, що реально може в майбутньому році бути зроблено. Величину податкових зборів, а також рівень податкових ставок стали обчислювати, виходячи не з рівня реального ВНП, а з величини очікуваних у майбутньому році витрат. Податкові надходження повинні були покрити ці витрати незалежно від того, зросте обсяг виробництва в країні чи знизиться. Збільшений податковий тягар "придушив" насамперед підприємства, які успішно працювали, і перевів багато 'з них у розряд збиткових. Очікуваних податкових надходжень збирати не вдавалося. Не змогла виконавча влада повною мірою дотриматись і рівності в оподаткуванні усіх форм власності й усіх господарських суб'єктів. Зрозуміло, що коли держава утримує на свої кошти збиткові державні підприємства, то податків з них вона не бере. Більше того, щоб утримувати ці держпідприємства, їй доводиться підсилювати податковий гніт на всі інші рентабельні приватні і державні підприємства. В результаті непомірний податковий тиск як на прибуток підприємств (доходи їхніх власників), так і на заробітну плату не дав можливості встановити оптимальні пропорції між ними. В ході створення податкової системи в Україні робилися і робляться спроби до усунення цих недоліків. Насамперед, зроблено перші кроки до розробки більш реального бюджету, скорочено чи припинено всі дотації збитковим підприємствам. Розпо-
Оподаткування фізичних осіб
Таблиця 22
Міжнародне оподаткування На підставі класифікації, поданої в табл.2.2, в нашій країні сформувалася податкова система, яка охоплює як юридичних осіб (тобто підприємства, шахти, комерційні організації, банки і т.п.), так і фізичних осіб (тобто всіх дорослих мешканців). Вона містить у собі також збори до державних цільових фондів, які за своїм економічним змістом близькі чи рівнозначні податкам. У рамках вищенаведеної системи сформовано структуру податкових надходжень до консолідованого бюджету України (табл.2.3). Таблиця 2.3 Структура податкових надходжень до консолідованого бюджету України, %
Джерело: [7, с.55]. В Україні за минулі 10 років сформовано податкову систему, яка за складом і структурою в цілому наближається до тієї, яка існує в європейських країнах. Але вона ще дуже далека від досконалості. Податковий тягар на підприємця усе ще великий, а розподіл прибуткового і непрямих податків серед різних верств населення ще не цілком відповідає ідеалам соціальної справедливості. Податкова система — це живий організм, який перебуває в стані безупинного зростання, розвитку і відновлення. Наступним Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування» важливим кроком на шляху створення податкової системи буде прийняття Податкового кодексу України. * В цілому розвиток податкової системи намічено в ньому за основними напрямами: уніфікація податків, лібералізація (скорочення ставок), заохочення підприємництва. У проекті Кодексу передбачається, насамперед, зменшити кількість загальнодержавних і місцевих податків, зборів і обов'язкових платежів з 35 до 23. Загальна сума податків і зборів не повинна перевищувати 30% внутрішнього валового продукту (ВВП). Проект Податкового кодексу розширить коло платників податків за рахунок скасування пільг і різного виду винятків. У проекті Податкового кодексу планується оптимізувати податкові ставки. Податок на прибуток пропонується знизити з 30% до 25%, зменшити оподаткування доходів фізичних осіб. Не обходять зміни і ПДВ. Його планується стягувати один раз із кінцевого споживача. При цьому його ставка повинна бути знижена з 20% до 18%. Пропонується цілком позбутися поняття критичного імпорту і припинити практику звільнення імпортних товарів за цією ознакою від сплати ПДВ. Скасовується також нульова ставка ПДВ з продажу в Україні імпортованих вугілля, електроенергії, газу. Це повинно спонукати споживача до посилення економії енергоресурсів, застосування енергозберігаючих технологій. Разом з тим проект Податкового кодексу передбачає підвищити роль і значення місцевих податків. У червні 2001 року депутати Верховної Ради України, відклавши на невизначений термін прийняття Податкового кодексу, прийняли Бюджетний кодекс, який чітко визначає перелік джерел, яМ наповнюють місцеві бюджети [5, с.41 — 44]. Частина податкових зборів, які раніше цілком перераховувалися до загальнодержавного бюджету, тепер зали-іпається в розпорядженні регіонів. В результаті величина місцевих бюджетів істотно зросла, хоча як і раніше залишається недостатньою, оскільки не покриває цілий ряд нагальних потреб у соціальній гфері та в утриманні комунального господарства. * Проект Концепції Податкового кодексу України: дивДодаток №13. ** У іранці 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон про прибутковий ннлиток з фізичних осібв розмірі 13%. Закон вступив у силу 1.01.2004 р.
Міжнародне оподаткування Розділ 1. Вступ до курсу «Міжнародне оподаткування»
З прийняттям Бюджетного кодексу України необхідність якнайшвидшого прийняття нашими законодавцями Податкового кодексу ще більше зросла. Податковий кодекс повинен остаточно встановити розмежувальну лінію між місцевими і загальнодержавними податками, забезпечити їм стабільність і відповідність світовим стандартам. З прийняттям Податкового кодексу процес удосконалювання податкового законодавства в нашій країні буде продовжений. Зокрема, уявляється доцільним диференціювати ставки податку на додану вартість між окремими групами товарів у залежності від "їхньої соціальної значимості, як це робиться в інших країнах, наприклад у Франції. Необхідні також гнучкі закони, які стимулюють інвестиційну активність підприємств, особливо пов'язану з інноваціями, податкові пільги, які заохочують збільшення зайнятості, особливо в регіонах з масовим безробіттям, і навпаки, посилене оподаткування галузей, які забруднюють навколишнє середовище. При удосконалюванні податкової системи України не можна залишити поза увагою, що суть такого реформування й удосконалювання не може зводитися тільки до зниження податкових ставок. Рівень існуючого оподаткування в нашій країні має свої об'єктивні межі, які визначаються історично сформованою системою витрат бюджету. Адже зараз бюджет залишається чи не єдиним джерелом фінансування соціально-культурної сфери. Такі бюджетні витрати виробляються в даний час за наймінімальнішими нормативами надання соціальних послуг, тому подальше скорочення витрат бюджету з цією метою може призвести до зовсім непередбачених соціальних наслідків. Усе це потребує величезних зусиль з боку науково-дослідних та інших державних установ з визначення загального обсягу і раціональної структури бюджетних витрат на всіх рівнях влади. Досягти цього можна тільки на основі науково розробленої концепції державного регулювання, в якШ встановлені межі і форми державного втручання в економічне життя країни, визначені масштаби інвестиційної діяльності держави, законодавчо встановлені її зобов'язання, пов'язані із соціальним забезпеченням громадян.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 233; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.209.130 (0.014 с.) |