Основні наукові праці Є.О.Бондар

1. Бондар Є.О. Актуальні проблеми виховання дітей з вадами слуху: Актуальні проблеми теорії і практики спеціальної педагогіки і психології. Зб. наук. праць ХДУ.- Херсон, 2002, с. 47-52.

2. Бондар Є.О. До питання про зміст і проблеми підготовки кадрів спеціальності «Дефектологія (сурдопедагогіка)».- В кн..: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. Наук. - метод. зб.: Вип. 5./ За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка.-К.: 2004., с.112-118 – В співавторстві.

3. Бондар Є.О. Побудова прогностичної моделі майбутнього сурдопедагога.- В.кн.: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук. - метод. зб.: Вип. 5./ За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка.-К.: 2005., с.257-260 – В співавторстві.

4. Бондар Є.О. Педагогічне прогнозування як засіб підвищення професійної підготовки сурдопедагога.- В кн..: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб.наукових праць. Вип. 2/ За ред.. В.М.Синьова, М.К.Шеремет.- К.: 2005, с.3-6.

5. Бондар Є.О. Про ступеневу підготовку сурдопедагогів в умовах вищого навчального закладу.- В кн..: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб.наукових праць. Вип. 3/ За ред.. В.М.Синьова, М.К.Шеремет.- К.: 2005, с.15-21.

6. Бондар Є.О. Система підготовки студентів – сурдопедагогів до прогностичної діяльності.- В кн..: Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі. Наук. - метод. зб.: Вип. 7./ За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка.-К.: 2006., с.6-9.

7. Бондар Є.О. Зміст і структура прогностичних умінь сурдопедагога.// Дефектологія. №3/ За ред.. В.І.Бондаря.- К.: 2006, с.27-30.

8. Бондар Є.О. Структура підготовки студентів – сурдопедагогів до прогностичної діяльності.- В кн..: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб.наукових праць. Вип. 9/ За ред.. В.М.Синьова, М.К.Шеремет.- К.: 2008, с.5-7.

9. Бондар Є.О. Формування знань про педагогічне прогнозування у студентів, майбутніх сурдопедагогів, у процесі експериментального навчання.- В кн.. Збірник наукових праць Кам*янець-Подільського державного університету. Вип. 8 / За ред.. О.В.Гаврилова, В.І.Співака; Кам*янець-Подільський.: 2008, с.12-18.

10. Бондар Є.О. До питання про формування професійних знань майбутнього вчителя для здійснення корекційної-виховної роботи в школі. В кн.. Актуальні проблеми навчання і виховання дітей, які потребують корекції розумово розвитку./ Упорядники М.І.Грицан, І.П.Колесник.- К.: РВЦКПДЮ, 2008, с.89-93.

11. Колесник І.П., Бондар Є.О. Логопедія з практикумом.- В кн.: навчально-методичний комплекс фахової підготовки бакалаврів спеціальності 6.010105 Корекційна психопедагогіка (олігофренопедагогіка)./ За ред.. Колесника І.П..- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008, с.153-180.

12. Бондар Є.О. Наскрізна програма практики студентів напряму підготовки 6.010105; 7.010106; 8.0101006. Корекційна освіта спеціальності Корекційна психопедагогіка (олігофренопедагогіка) і логопедія.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2009, в співавторстві, 33с.

13. Бондар Є.О., Геращенко С.І., Матющенко І.М. Логопедія з практикумом.- в кн. Тестові завдання для студентів напряму підготовки 6.010105 Корекційна психопедагогіка і логопедія.\ за ред..Колесника І.П.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, с.84-98.

14. Бондар Є.О. Наскрізна програма практики студентів спеціальності Дефектологія (олігофренопедагогіка і логопедія)- В кн.. Збірник наскрізних програм практик студентів за спеціальностями університету- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011, с.148-169. В співавторстві

15. Бондар Є.О. Педагогічне прогнозування в системі підготовки майбутнього вчителя школи для дітей з вадами слуху.- В кн..: Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб.наукових праць. Вип. 17 / За ред.. В.М.Синьова, М.К.Шеремет.- К.: 2011, с.27-29.

16. Піонтківська Г.С., Бондар Є.О. Колесник І.П..- В кн..: Кафедра психокорекційної педагогіки. Внесок викладачів кафедри у розбудову української дефектології.: навчальний посібник.- Частина 1/ за ред.. І.П.Колесника, Г.С.Піонтківської.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011, с.32-44.

17. І.П.Колесник, Є.О.Бондар Іван Гаврилович Єременко.- В кн..: Кафедра психокорекційної педагогіки. Внесок викладачів кафедри у розбудову української дефектології.: навчальний посібник.- Частина 1/ за ред.. І.П.Колесника, Г.С.Піонтківської.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2011, с.45-53.

18. Бондар Є.О. Теоретичні основи формування прогностичних умінь та навичок.- В кн.. Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та психологія. Зб.наукових праць. Вип. 22 / За ред.. В.М.Синьова, М.К.Шеремет.- К.: 2012.

19. Бондар Є.О. Лілія Миколаївна Руденко.- В кн..: Кафедра психокорекційної педагогіки. Внесок викладачів кафедри у розбудову української дефектології.: навчальний посібник.- Частина 2 / за ред.. І.П.Колесника, Г.С.Піонтківської.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012

20. Колесник І.П., Піонтківська Г.С., Бондар Є.О. Програма проведення виробничої педагогічної практики в спеціальних дошкільних закладах.- К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012.- 14 с.

 

 

 

 

Світлана Іванівна Геращенко

Світлана Іванівна Геращенко народилась 13 березня 1979 року в місті Києві. З 1986-1996 р.р. навчалась у Київській середній загальноосвітній школі № 203, де і отримала повну середню освіту.

У 1997 році вступила до Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова на дефектологічний факультет, який закінчила у 2002 році за спеціальністю «Дефектологія» та здобула кваліфікацію магістра логопедії; викладача логопедії і спеціальної психології; вчителя допоміжної школи, логопеда. Після закінчення НПУ імені М.П.Драгоманова працювала на посаді старшого лаборанта кафедри корекційної психопедагогіки.

У 2003-2006 роках навчалася у цільовій аспірантурі на кафедрі психокорекційної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова за спеціальністю 13.00.03. Корекційна педагогіка. Після закінчення аспірантури (2006 рік) працювала на посаді викладача кафедри психокорекційної педагогіки.

У 2010 році під керівництвом доцента кафедри психокорекційної педагогіки Галини Станіславівни Піонтківської успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Формування комунікативних умінь у розумово відсталих старшокласників у процесі вивчення граматики (на матеріалі вивчення прикметника)». Офіційними опонентами були: доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Інституту української філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова – Леута Олександр Іванович і кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії і спеціальних методик факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка – Левицький Вадим Едуардович.

Основною метою дослідження було наукове обґрунтуваннята розробка змісту, методики й ефективних корекційних прийомів і вправ, спрямованих на формування комунікативних умінь у розумово відсталих старшокласників у процесі вивчення граматичної теми «Прикметник». На основі цього була розроблена система вправ, спрямованих на формування комунікативних умінь у розумово відсталих учнів на уроках української мови, зокрема, під час вивчення граматичної теми «Прикметник». Така система за даними дослідження забезпечує у певній мірі конкретну мовленнєву основу для успішного формування комунікативних умінь у розумово відсталих учнів.

Експериментальне дослідження, яке було проведене С.І. Геращенко охоплювало 360 учнів 7-9 класів загальноосвітніх закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю м. Києва (№2, №16, №26), Київської області (Білоцерківська спеціальна загальноосвітня школа № 19 для дітей з вадами розумового розвитку), Львівської області (Львівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 102), Черкаська область (Вільшанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат). Експериментальну групу складали учні, які мали діагноз за сучасною класифікацією (МКХ - 10) «легка розумова відсталість».

Дисертаційне дослідження Світлани Іванівни складалося з трьох розділів.

У першому розділі «Психолого-педагогічні та лінгводидактичні основи формування комунікативних умінь в учнів у процесі вивчення української мови» детально проаналізовано поняття «комунікація», «мовленнєві вміння», «комунікативно-мовленнєві вміння» та «комунікативні уміння», що дозволило здійснити науково обґрунтований аналіз процесу формування комунікативних умінь. На основі аналізу загальної і спеціальної педагогічної, психологічної і методичної літератури, аналізу практики, розкриваються лінгвістичні і психолого-педагогічні аспекти формування комунікативних умінь у розумово відсталих учнів під час вивчення граматики, зокрема, теми «Прикметник».

У своєму дослідженні С.І. Геращенко звернула увагу на те, що розвиток комунікативних умінь відбувається у процесі мовленнєвої діяльності, основою формування й розвитку вмінь є знання, а ефективність розвитку комунікативних умінь безпосередньо залежить від лінгвістичних знань.

Також, акцентувала увагу на труднощах, які виникають у розумово відсталих учнів у процесі формування комунікативних умінь. Ці труднощі зумовлені своєрідним загальним і мовленнєвим недорозвитком даної категорії учнів.

Як відомо, бідний словниковий запас, своєрідність загального психічного розвитку, недорозвиток фонематичного аналізу, порушення функції узагальнення та абстрагування, дефекти вимови безпосередньо впливають на процес формування комунікативних умінь. Характерною ознакою для розумово відсталих учнів є несформованість усіх етапів мовленнєвої діяльності, що значно ускладнює процес формування комунікативних умінь. Відмічається слабкість мотивації, зниження потреби і бажання спілкування, порушене смислове програмування мовленнєвої діяльності.

Як констатує С.І. Геращенко, проблема формування комунікативних умінь у розумово відсталих учнів на уроках української мови у процесі вивчення граматики не знайшло свого повного вирішення і потребує спеціальних досліджень.

У другому розділі «Стан сформованості комунікативних умінь в учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю» С.І. Геращенко розкриває завдання, зміст, методику дослідження та подає результати констатувального етапу дослідження. Організовуючи процес вивчення стану сформованості комунікативних умінь у розумово відсталих учнів 7-9 класів, дослідниця, перш за все, намагалася створити такі умови, які б допомогли встановити залежність сформованості комунікативних умінь від оволодіння граматичними знаннями, зокрема, з граматичної теми «Прикметник» і стану розвитку в учнів мовленнєвих умінь.

У відповідності до цього, були поставлені такі завдання: виявити у розумово відсталих учнів ступінь засвоєння знань про прикметник; дослідити стан сформованості в розумово відсталих учнів мовленнєвих умінь у процесі виконання різноманітних вправ; вивчити залежність сформованості комунікативних умінь розумово відсталих учнів від ступеня засвоєння граматичних знань і розвитку мовленнєвих умінь у процесі вивчення прикметника.

Відповідно до поставлених завдань констатувальне дослідження складалося з двох етапів.

На І етапі розумово відсталим учням у лабораторних умовах пропонувалося виконати декілька блоків завдань, метою яких було виявлення їхніх знань про прикметник і наявність вмінь використовувати останні у власному мовленні, працювати з деформованими реченнями, складати усну та письмову розповіді. При цьому, також установлювався особистий контакт з досліджуваними, необхідний для подальшої роботи.

На ІІ етапі розумово відсталим учням пропонувалося виконати 3 блоки завдань, з метою вивчення рівня сформованості їхніх комунікативних умінь залежно від ступеня сформованості знань про прикметник, а також мовленнєвих умінь.

Відповідно до одержаних результатів констатувального дослідження, можна констатувати, що ті учні, які відповідно до визначених критеріїв виконали завдання на високому і достатньому рівнях, мали якісні знання про прикметник та достатню мовленнєву базу, як важливий механізм формування комунікативних умінь.

Як показали результати констатувального дослідження, рівень сформованості комунікативних умінь у розумово відсталих старшокласників, як і в дітей з нормально розвинутим інтелектом, перебуває в прямій залежності від ступеня засвоєння знань і розвитку мовленнєвих умінь учнів у процесі вивчення прикметника. Як свідчать дані констатувального етапу дослідження, у тих учнів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю, у яких більш розвинуті пізнавальні можливості та мовлення (високий і достатній рівень), комунікативні вміння сформовані на достатньому рівні. В учнів, у яких ці знання й уміння сформовані недостатньо (середній і початковий рівень), комунікативні вміння знаходяться на початковому або середньому рівнях розвитку.

У практиці формуванню комунікативних умінь, як правило, приділяється недостатня увага, не акцентується належна увага педагогів на необхідності цієї роботи в програмах і методичних розробках з розвитку мовлення учнів.

Як показали результати констатувального етапу дослідження, в учнів загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю недостатньо формується мовленнєвий досвід, необхідний для здійснення тих мовних узагальнень, які забезпечують формування комунікативних умінь.

Також, у ході експериментального дослідження було встановлено, що якість оволодіння комунікативними вміннями розумово відсталими учнями знаходиться в прямій залежності від рівня сформованості мовленнєвих умінь. Учні загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю, в яких більш розвинені мовленнєві уміння, значно краще оволодівають комунікативними вміннями. Характер утруднень при виконанні завдань в основному відповідає глибині недорозвитку мовлення.

Аналіз результатів констатувального дослідження вказує на те, що майже 70% розумово відсталих старшокласників оволоділи комунікативними вміннями на середньому і низькому рівнях. Доведено також, що рецептивними видами діяльності (аудіювання, читання) вони володіють краще, ніж продуктивними (говоріння, письмо); в учнів недостатньо розвинуті мовленнєві вміння, що ускладнюють розвиток комунікативних умінь, мовлення їхнє лексично збіднене використанням прикметників, відсутня мотивація та активність у процесі виконання завдань.

Проведене констатувальне дослідження показало, що в розумово відсталих старшокласників недостатньо сформовані граматичні знання і мовленнєві уміння, що безпосередньо впливають на формування комунікативних умінь в цих учнів. Це стало підставою для розробки експериментальної методичної роботи з формування комунікативних умінь у розумово відсталих старшокласників засобами використання різних методичних прийомів і вправ.

У третьому розділі дисертації «Педагогічні засади формування у розумово відсталих старшокласників комунікативних умінь у процесі вивчення граматики» представлено зміст, завдання, методика та результати дослідного навчання.

Авторська експериментальна методика формування комунікативних умінь у процесі вивчення граматики передбачала опору на методичні положення, методи і прийоми навчання, а також практичні вправи (рецептивні, репродуктивні, продуктивні, вправи на побудову діалогів, ситуативні вправи), які спрямовані на закріплення знань і формування мовленнєвих і комунікативних умінь під час вивчення граматичної теми «Прикметник».

Для розробки методики формування комунікативних умінь у розумово відсталих старшокласників С.І. Геращенко використовувала і адаптувала методики В.І. Бадер, Л.О. Варзацької, Л.В. Давидюк, Г.С. Демідчик, Т.О. Ладижинської, М.Р. Львова, А.К. Маркової, М.І. Пентелюк, Т.О. Піроженко, К.М. Плисько, М.С. Рождественського, М.Б. Успенського.

Процес формування комунікативних умінь, С.І. Геращенко пропонує здійснювати у два етапи: І етап – пропедевтичний, він передбачає виконання загальномовленнєвих та стилістичних вправ, що потребують від учня сприйняття, усвідомлення і запам’ятовування одержаної інформації, класифікації мовних явищ за певною ознакою, оцінки й аналізу мовних засобів, знаходження в тексті стилістичної невідповідності тощо. Учням пропонуються такі завдання: виявити в поданому мовному матеріалі прикметники, визначити їх роль, довести доречність уживання прикметників, дібрати близькі або протилежні за значенням прикметники, ввести прикметники в речення тощо; ІІ етап – основний, на якому пропонується використовувати вправи продуктивного характеру, що базуються на набутих знаннях про прикметник і сформованих мовленнєвих уміннях розумово відсталих учнів та передбачають творче застосування цих знань з тим, щоб використати їх у новій мовленнєвій ситуації. Вони потребують вільного володіння засобами мовленнєвої діяльності, необхідними для перебудови текстів, редагування, продукування зв’язних висловлювань різних стилів, типів і жанрів мовлення. Учням пропонуються такі завдання: виявити й виправити наявні в тексті помилки (неправильно вжиті прикметники), працювати з деформованим текстом, скласти діалог чи зв’язну розповідь на задану тему, будувати висловлювання за запитаннями, скласти усний переказ прослуханого чи прочитаного самими учнями різного тексту.

Запропонований нею експериментальний підхід, у якому технологію вивчення української мови в спеціальних загальноосвітніх закладах доповнено використанням запропонованої методики формування комунікативних умінь, була апробована, що свідчить про достатній рівень знань, мовленнєвих і комунікативних умінь розумово відсталих учнів.

Рішенням Вищої атестаційної комісії України 27 квітня 2010 року Світлані Іванівні Геращенко присвоєно науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

Після захисту дисертації вона була переведена на посаду старшого викладача кафедри психокорекційної педагогіки. Під час роботи на кафедрі розробила Типову навчальну програму з курсу «Логоритміка» та забезпечує якісне викладання дисциплін «Логопедія з практикумом», «Логоритміка» для студентів 2 і 3 курсів.

Геращенко Світлана Іванівна брала активну участь у науково-практичних конференціях, семінарах, вивчала досвід роботи вчителів. Має значний потенціал для подальшого професійного зростання. Під час роботи на кафедрі психокорекційної педагогіки плідно працює над такими науковими проблемами:

1. Формування комунікативних умінь у розумово відсталих учнів у процесі вивчення української мови.

2. Внесок видатних дефектологів у розвиток корекційної психопедагогіки.

3. Особливості розвитку діалогічного і монологічного мовлення у розумово відсталих учнів.

4. Особливості проведення логоритмічної роботи при різних порушеннях мовлення.

Протягом 10 років роботи в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова нею були підготовлені та опубліковані 11 наукових статей, навчальна Типова програма «Логоритміка» з циклу підготовки майбутніх корекційних педагогів, тестові завдання для студентів спеціальності 6.010105. Корекційна освіта. Корекційна психопедагогіка (олігофренопедагогіка).