Основні автобіографічні відомості В. І. Басюри

Дата	Події, що відбулася
12 грудня 1932 р.	Народилась у місті Києві в сім’ї робітників.
1943-1952 р.р.	Навчалась у Київській середній загальноосвітній школі імені П.Г. Тичини № 49 та отримала повну середню освіту.
1952 р.	Вступила до Київського педагогічного інституту імені О.М. Горького на педагогічний факультет, відділ спец педагогіка
1956 р.	Закінчила навчання в інституті та здобула кваліфікацію; викладач української мови та літератури, вчитель середньої і спеціальної школи.
З січня по серпень 1957 р.	Працювала інспектором по кадрах Київського обласного відділу народної освіти.
1957 – 1959 р.р.	Вчитель допоміжної школи № 161 міста Києва
З 01 вересня 1959 по 1961 р.	Асистент кафедри дефектології КДПІ імені О.М. Горького.
1961-1964 р.р.	Цільова аспірантура на кафедрі дефектології КДПІ імені О.М. Горького.
З 01 вересня 1964 р.	Призначена Міністерством освіти УРСР на посаду асистента кафедри олігофренопедагогіки Київського педагогічного інституту імені О.М. Горького.
З березня 1966 до червня 1968 р.	Старший викладач кафедри олігофренопедагогіки.
У грудні 1966 р.	Захистила кандидатську дисертацію на тему: «Усний рахунок в молодших класах допоміжної школи».
1966 р.	Присвоєно науковий ступінь кандидата педагогічних наук
1968 - 1999 р.р.	Доцент кафедри олігофренопедагогіки

 

Основні наукові праці В. І. Басюри:

1. Организация и методика проведения воспитательной работы в интернате вспомогательной школы. Программа для дефектологического факультета. Министерство просвещения УССР, 1960.

2. Программа педагогической практики в специальных школах без отрыва от учебных занятий для дефектологического факультета пединститута. Министерство просвещения УССР, 1960.

3. Методика арифметики во вспомогательной школе. Программа для дефектологических факультетов педагогических институтов. Министерство просвещения УССР, 1960.

4. Сравнительное состояние устного счета у учащихся 1-2 классов вспомогательной и массовой школы. АПН РСФСР, 1963.

5. Состояние арифметических знаний и умений у учащихся 1-4 классов вспомогательной школы. Тезисы. КГПИ имени М. Горького, 1964.

6. Некоторые приемы устного счета во вспомогательной школе. Тезисы. КГПИ имени М. Горького, 1965.

7. Приемы устного счета в младших классах вспомогательной школы. -К.: «Радянська школа», 1965.

8. Обучение учащихся 1 класса вспомогательной школы устного счета. -К.: «Радянська школа», 1966.

9. Особенности усвоения приемов устного счета учащимися младших классов вспомогательной школы. НИИД АПН РСФСР, 1967.

10. Обучение действия умножения и деления в младших классах вспомогательной школы. -К.: «Радянська школа», 1967.

11. Состояние уровня усвоения некоторых приемов устных вычислений учащимися 5-6 классов вспомогательной школы. КГПИ имени М. Горького, 1967.

12. Экспериментальная проверка приемов устного счета в младших классах вспомогательной школы. -К.: «Радянська школа», 1968.

13. Експериментальна перевірка прийомів усної лічби в молодших класах допоміжної школи. -К.: «Радянська школа», 1968.

14. Прийоми усної лічби в молодших класах допоміжної школи. Методичний лист. - К.: Министерство освіти УССР, 1960.

15. Методичні вказівки до вивчення тисячі і багатозначних чисел в допоміжній школі. -К.: «Радянська школа», 1970.

16. Особенности решения арифметических задач, условия которых выражены косвенной формой. Тезисы шестой научной сессии по дефектологии. М., 1971.

17. Методика вивчення першого десятка в допоміжній школі. Методичний лист. Министерство освіти УССР, 1972.

18. Вивчення рівня самостійності учнів у процесі розв’язування арифметичних задач. Тези республіканської науково-практичної конференції по дефектології. Министерство освіти УССР, К. 1972.

19. Методичні вказівки до роботі з новими програмами в молодших класах допоміжної школи. Методичний лист. Министерство освіти УССР, 1973.

20. Методичні вказівки до розв’язування деяких видів арифметичних задач в молодших класах допоміжної школи. -К.: «Радянська школа», 1973.

21. Методичні вказівки до роботи за новою програмою з математики для допоміжної школи. Міністерство освіти УССР, 1973.

 

Євген Олексійович Білевич

Білевич Євген Олексійович народився 8 лютого 1926 році у місті Києві.

З 1943 по 1948 рік служив в лавах Радянської армії. Брав участь у Великій Вітчизняній війні на Далекому Сході у складі 941 стрілецького полка - начальник радіостанції та у складі 252 штурмової авіа дивізії - радист. Євген Олексійович учасник бойових дій, має державні нагороди. Медалі: «За победу над Германией»; «За победу над Японией», «ХХ лет победы в Великой Отечественной войне»; «50 лет Вооруженных сил СССР»; «За освобождение Кореи»; «Победитель социалистического соревнования».

З 1953 по 1957 роки працював на авіазаводі. У 1957 році вступив до Київського педагогічного інституту імені О.М. Горького на педагогічний факультет, відділ спеціальної педагогіки, який закінчив у 1962 році, здобув кваліфікацію: вчитель-дефектолог спеціальної школи та вчитель І-ІІ класів масової школи та був призначений Міністерством освіти УРСР на посаду асистента кафедри олігофренопедагогіки і психопатолоії Київського державного педагогічного інституту імені О.М. Горького, а з 1967 був переведений на посаду старшого викладача кафедри олігофренопедагогіки і психопатології.

У 1975 році під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента В.М. Синьова та кандидата педагогічних наук, доцента Турчинської К.М. успішно захистив кандидатську дисертацію на тему: «Підвищення усвідомленості виконання завдань з ручної праці учнями допоміжної школи».

Мета наукового дослідження Євгена Олексійовича Білевича полягала у наступному: науково обґрунтувати і розробити систему роботи, яка сприятиме розвитку усвідомленості виконання завдань з ручної праці розумово відсталими школярами молодших класів.

Реалізація поставленої мети передбачала розв’язання таких завдань:

1. Визначити місце і особливості причинно-наслідкових залежностей, які зустрічаються у процесі занять з ручної праці.

2. З’ясувати особливості практичного виконання і пояснення учнями молодших класів допоміжної школи завдань з ручної праці, особливо їх умінь обґрунтовувати власні практичні дії.

3. Визначити оптимальні педагогічні умови проведення уроків ручної праці у ІІ-ІІІ класах допоміжної школи, які сприятимуть розвитку усвідомленого виконання трудових завдань учнями допоміжної школи.

Експериментальне дослідження, яке було проведено Є.О. Білевичем охоплювало 80 учнів І-ІІІ і частково V класів допоміжних шкіл №102 м. Львова і Велико-Любенської допоміжної школи, в яких були виділені експериментальні та контрольні класи, де учні мали приблизно однаковий рівень розвитку, знань, умінь і навичок. У процесі дослідження він виступав з доповідями і лекціями для вчителів, які брали участь в проведенні експериментальної роботи.

Дисертаційне дослідження Є.О. Білевича складалося зі вступу, трьох розділів, висновків.

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт і предмет, розкрито практичне значення результатів дослідження, подано інформацію про апробацію та впровадження одержаних результатів у практику.

У першому розділі розкриваються теоретичні і практичні передумови дослідження проблеми і аналізується досвід проведення уроків ручної праці в практиці допоміжних шкіл. Розкриваються особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих учнів, відмічаються своєрідність сприймання навчального матеріалу, недорозвинення асоціативних зв’язків, що ускладнює засвоєння знань учнями допоміжної школи.

У другому розділі дисертаційної роботи розкрито особливості причинних обґрунтувань власних практичних дій учнями молодших класів допоміжної школи під час виконання завдань з ручної праці.

У третьому розділі дослідження на основі аналізу методичної літератури та отриманих даних констатувального дослідження Є.О. Білевич визначив шляхи підвищення пізнавальної усвідомленості виконання трудових дій учнями молодших класів допоміжної школи. В даному розділі представлені відомості про реалізацію експериментального навчання, його зміст і результати застосування.

Захист дисертаційного дослідження Є.О. Білевича відбувався у Науково-дослідному інституті дефектології АПН СРСР. Рішенням ВАК СРСР у 1975 році Євгену Олексійовичу Білевичу присвоєно науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

У 1978 році Є.О.Білевич був обраний на посаду доцента кафедри олігофренопедагогіки і психопатології. У період роботи на кафедрі Є.О. Білевич розробив лекційні курси з таких дисциплін: «Методика викладання ручної праці у допоміжній школі», «Методика викладання географії у допоміжній школі», «Олігофренопсихологія». Він постійно працював над підвищенням своєї професійної майстерності, брав активну участь у житті факультету, неодноразово вибирався головою профбюро дефектологічного факультету. Є.О.Білевич керував педагогічною практикою студентів; виступав з доповідями на методичних семінарах і об’єднаннях перед вчителями і вихователями допоміжних шкіл м. Києва, Київської, Житомирської і Вінницької областей. Читав лекції на курсах підвищення кваліфікації вчителів і вихователів спеціальних шкіл у м. Львові і Львівській області, м. Херсоні, у Молдавії (м. Кишинів, м. Дубоссари). Мав ряд подяк від ректорату за сумлінне ставлення до своїх професійних обов’язків.

Рішенням Вищої атестаційної комісії при Раді Міністрів СРСР від 20 лютого 1980 року Білевичу Євгену Олексійовичу було присвоєне вчене звання доцента кафедри олігофренопедагогіки і психопатології.

У період з 1979 по 1982 роки Білевич Є.О. знаходився у закордонному відрядженні в Республіці Куба, де успішно працював на посаді викладача-консультанта при Міністерстві освіти Республіки Куба, за що був нагороджений Грамотою Посольства СРСР за сумлінну працю у наданні інтернаціональної допомоги кубинським дефектологам.

Під час роботи на кафедрі олігофренопедагогіки плідно працював над такими науковими проблемами:

1. Підвищення ефективності і якості трудової підготовки учнів допоміжної школи;

2. Корекційна спрямованість навчально-виховного процесу у допоміжній школі;

3. Методика викладання географії у допоміжній школі;

4. Підвищення активності і самостійності учнів допоміжної школи на уроках ручної праці;

5. Особливості розв’язання різних видів арифметичних задач учнями молодших класів допоміжної школи.

6. Підготовка педагогів-дефектологів до здійснення трудового виховання і професійно-трудового навчання розумово відсталих школярів.