Основні автобіографічні відомості І.М.Матющенко

Дата	Події, що відбулися
13 жовтня 1977 р.	Народилася Ірина Миколаївна Матющенко у м.Припяті Київської області.
1984 - 1994 р.р.	Навчалася в загальносвітній школі №105 м.Києва
1994-1999 р.р.	Навчалася в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова
1999-2003 р.р.	НПУ імені М.П.Драгоманова лаборант та асистент кафедри корекційної педагогіки та спеціальної психології (олігофренопедагогіки)
2003 – 2006 р.р.	Навчання у цільовій стаціонарній аспірантурі на кафедрі психокорекційної педагогіки НПУ імені М.П.Драгоманова
2008 р.	Захист кандидатської дисертації
2008 – 2010 р.р.	НПУ імені М.П.Драгоманова, асистент, старший викладач кафедри психокорекційної педагогіки
2010 р.	Переведена на посаду доцента кафедри психокорекційної педагогіки
2012 р.	Доцент кафедри психокорекційної педагогіки

Після закінчення аспірантури Ірина Миколаївна продовжує працювати на кафедрі психокорекційної педагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ імені М.П.Драгоманова. Іриною Миколаївною видано 22 друкованих праць, серед яких - 12 наукових статей та 10 робіт навчально-методичного характеру.

Серед основних навчальних курсів, що викладає Ірина Миколаївна, «Основи логопедії», «Логопедія з практикумом», «Логопедичні технології», «Соціально-правове забезпечення дітей-інвалідів в Україні». Матющенко І.М. постійно працює над розробкою та вдосконаленням науково-методичного забезпечення цих курсів. Нею розроблено типові навчальні та робочі програми до цих курсів.

Ірина Миколаївна є співавтором «Навчально-методичного комплексу фахової підготовки бакалаврів спеціальності 6010105. Корекційна психопедагогіка (олігофренопедагогіка) \ за ред. І.П.Колесника.– К.: НПУ імені М.П.Драгоманова». Відповідає за організацію та проведення усіх видів педагогічної практики студентами кафедри психокорекційної педагогіки, є куратором ECТS.

Вона була учасником міжнародного проекту «Розбудова потенціалу корекційних педагогів в Україні» за підтримки програми Єврокомісії «Темпус» у співпраці з Національним педагогічним університетом імені М.П.Драгоманова в рамках навчальної програми «Корекційно-педагогічні послуги для осіб з розумовою відсталістю» (2006 р.) Ірина Миколаївна виступає рецензентом, керує дипломними та магістерськими роботами студентів. Під її науковим керівництвом студентами підготовлено доповіді на студентських науково- практичних конференціях.

Основні наукові праці І.М. Матющенко

1. Підготовка старшокласників допоміжної школи до соціально-психологічної адаптації. Автореф. дис..канд. пед..наук зі спеціальності 13.00.03.- спеціальна педагогіка.- К., 2008.- 21 с.

2. Вивчення ціннісно-орієнтаційної єдності розумово відсталих старшокласників у класному колективі // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія: Зб. наукових праць. - К.: 2008. - С. 303-306.

3. Сприяння самовизначенню розумово відсталих старшокласників і ціннісно-орієнтаційної єдності з колективом у плані їх соціально-психологічної адаптованості // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 15.-К.: 2010.- С. 381-384.

4.Вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації старшокласників допоміжної школи // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 19.- К.: 2011.- С. 301-305.

5. Корекція агресивних проявів у старшокласників допоміжної школи //Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 21.- К.: 2012.- С. 391-394.

6. Дослідження рівня тривожності розумово відсталих старшокласників в аспекті їх соціально-психологічної адаптованості // Дефектологія. Особлива дитина: Навчання і виховання.- №2.- К.: 2012.– С.11-14.

Степан Федорович Ніколаєв

Степан Федорович Ніколаєв народився 21 серпня 1932 року в с. Благоєво Цебриковського району Одеської області в селянській сім*ї. Батьки, Ніколаєв Федір Степанович та Ніколаєва Віра Іванівна з 1927 року по 1952 рік працювали колгоспниками.

В 1952 році С.Ф.Ніколаєв закінчив 10 класів середньої загальноосвітньої школи і вступив до Одеського гідротехнічного інституту. Трудову діяльність розпочав у студентські роки – з 1954 року. У 1956 році за власним бажанням пішов із названого інституту, будучи студентом ІІІ курсу, і вступив до Одеського державного університету на навчання на заочному відділенні філологічного факультету. З 1956 року розпочинається його педагогічна діяльність з посади старшого піонервожатого дитячого будинку Одеського торгового порту.

У 1958 році був переведений на роботу в Одеську дитячу колонію комсоргом, а згодом і вихователем. З 1960 року по 1962 рік працював вихователем спеціальної школи-інтерната № 87 м.Одеси, а з 1962 року був призначений на посаду директора дитячого будинку № 4, який у 1963 році був реорганізований у спеціальну школу-інтернат №88, а Степана Федоровича Ніколаєва було переведено на посаду директора названої школи.

У 1962 році С.Ф.Ніколаєв закінчив філологічний факультет Одеського державного університета ім.. І.І. Мечнікова зі спеціальності «російська мова і література», отримавши кваліфікацію «Філолог, вчитель російської мови та літератури середньої школи». Високе почуття відповідальності за доручену справу, непереборне прагнення до самовдосконалення, які характеризували С.Ф.Ніколаєва як особистість, підштовхнули його до необхідності одержання другої вищої педагогічної освіти.

У 1964 році він ступив, а в 1966 році закінчив навчання на дефектологічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені О.М.Горького зі спеціальності «Дефектологія (олігофренопедагогіка і логопедія)», отримавши кваліфікацію «Вчитель і логопед допоміжної школи».

У 1968-1972 роках навчався в заочній аспірантурі при науково-дослідному інституті педагогіки України зі спеціальності 13.00.03 – спеціальна педагогіка (олігофренопедагогіка).

У 1973 році блискуче захистив кандидатську дисертацію на тему: «Формирование планирующей основы познавательной деятельности средствами игры у учащихся вспомогательной школы (младший школьный возраст)». Науковим керівником був доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу дефектології, завідувач лабораторією олігофренопедагогіки Українського науково-дослідного інституту педагогіки УРСР Єременко Іван Гаврилович. Офіційними опонентами були: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН СРСР доктор УНДіП(у) Міністерства освіти України Ярмаченко Микола Дмитрович та старший науковий співробітник НДІ дефектології АПН СРСР кандидат педагогічних наук Петрова Віра Григорівна.

Вперше в олігофренопедагогіці експериментальним шляхом було отримано наукове розв’язання таких завдань:

1. Вивчити ступінь теоретичної розробленості даної проблеми.

2. Вивчити рівень сформованості досвіду планування у учнів молодших класів допоміжної школи, а також з’ясувати стан роботи з використання гри у навчальному процесі допоміжної школи.

3. Визначити можливості та педагогічні умови формування плануючої основи пізнавальної діяльності розумово відсталих школярів засобами гри.

Дисертаційне дослідження показало, що у розумово відсталих школярів у більшості випадків переважає генералізоване уявлення про попередню практичну діяльність. Остання сприймається ними глобально, окремі етапи, елементи її не вичленяються, і, тим самим, не актуалізуються. Ця обставина є суттєвою перешкодою для формування плануючої основи їхньої діяльності. Крім того, встановлено негативний вплив наявності послаблення регулюючої ролі слова в організації діяльності розумово відсталих дітей. Зокрема, встановлена відмінність у виконанні звичної і незвичної для них діяльності.

Результати дослідження, як стверджував С.Ф.Ніколаєв, показали, що формування у розумово відсталих школярів навичок планування - цілком здійснене завдання. Важливою умовою для його розв’язання є більш наполегливі пошуки шляхів і засобів, а також приведення у дію всіх резервів навчального процесу і можливостей дітей.

Одним із таких засобів, на думку автора, є гра, що викликає у розумово відсталих школярів оптимальне функціонування всіх психічних процесів у їх структурній єдності. Це створює необхідні сприятливі умови для розвитку у дітей плануючого компонента діяльності.

Одержані дані вказують на т, що використання гри для створення і накопичення у учнів досвіду планування дозволяє розгорнути таку роботу уже з початкових класів допоміжної школи.

Найбільша ефективність використання гри з цією метою досягається при додержанні ряду педагогічних умов. Зокрема, це:

1. Накопичення у учнів досвіду планування самої гри, яке починається з виокремлення формування окремих плануючих дій і продовжується потім у вправах спрямованих на формування цілісної структури планування майбутньої дії.

2. Використання метода аналогії між ігровою та навчальною діяльністю з навчанням дітей перенесенню досвіду планування, набутого під час гри, на навчальні ситуації.

3. Застосування під час формування у учнів навичок планування вибіркової допомоги з використанням пояснювальної, ілюстративно-пояснювальної, ілюстративно-інтерпретаційної методик, при цьому основним є прагнення до послідовного переведення учнів до самостійного планування. Для цього важливо забезпечити поступове зовнішнє скорочення обсягу допомоги, ускладнення структури завдань, максимально можливу перебудову плануючих дій з наочно-предметної на внутрішню словесну основу.

Дослідження С.Ф.Ніколаєва підтвердило справедливість положення про те, що формування у розумово відсталих учнів навичок планування діяльності є надзвичайно складною психолого-педагогічною проблемою, яка розв’язується протягом всього періоду навчання їх у допоміжній школі. При цьому успіх залежить від того, наскільки міцною і надійною буде створена основа для цього саме під час навчання в початкових класах.

У 1974 році переведений на посаду директора середньої школи №100 м.Одеси, а в грудні цього ж року, як такий, що пройшов за конкурсом, був прийнятий на роботу на посаду старшого наукового співробітника лабораторії тифлопедагогіки Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

Працюючи на посаді доцента кафедри олігофренопедагогіки та психопатології С.Ф.Ніколаєв всю науково-педагогічну, навчально-методичну і суспільно-виховну діяльність здійснював, керуючись завданнями, які висували держава і суспільство в галузі перебудови роботи вищої спеціальної освіти, реформи загальноосвітньої спеціальної та професіональної школи у всіх її ланках: у колекційному навчанні і вихованні дітей з особливостями психофізичного розвитку, у наукових дослідженнях психолого-педагогічних проблем дефектології, у підготовці педагогічних кадрів для навчально-виховних закладів спеціальної освіти.

С.Ф.Ніколаєв проводив надзвичайно плідну роботу з вивчення, впровадження та розповсюдження передового педагогічного досвіду в роботі спеціальних навчально-виховних закладів України. Вивчений ним досвід роботи Івано-Франківської спецшколи-інтерната для слабозорих дітей опубліковано у вигляді наукової статті у Московському збірнику наукових праць «Трудовое обучение и профессиональная ориентация слепых и слабовидящих школьников».

Ним вивчено передовий досвід роботи Київської спеціальної дошкільної установи № 591. Матеріали досвіду опубліковані в журналі «Дошкільне виховання» № 7, 1985 році і були викладені ним у доповіді на Республіканському семінарі, який відбувався на ВДНГ УРСР у жовтні 1986 року.

Разом із завідувачем кафедри доцентом Турчинською В.Є. і керівниками допоміжних шкіл-інтернатів Львівської області і м. Києва вивчено та узагальнено передовий досвід з організації і проведення підготовки домашніх завдань в умовах спеціального корекційного навчання. За одержаними результатами були підготовлені та опубліковані в РУМК МО УРСР Методичні рекомендації обсягом у 2 друкованих аркуша.

Тільки за період з 1982 по 1987 роки С.Ф. Ніколаєв брав участь в якості доповідача на Республіканському семінарі керівників спеціальних дошкільних закладів, на семінарах у м.Львові та Львівської області з проблеми підвищення ефективності керівництва підготовкою домашніх завдань в допоміжній школі, неодноразово виступав на курсах підвищення кваліфікації практичних педпрацівників спеціальних шкіл. Ним підготовлено за цей період і прочитано 20 науково-практичних доповідей та 250 годин лекцій з проблем навчання і виховання сліпих та слабозорих, а також розумово відсталих школярів.

У період з 13.04.1986 по 13.05.1986 року за наказом МО УРСР був у закордонному відрядженні на Кубі для участі в роботі курсів підвищення кваліфікації керівників шкіл сліпих та слабозорих, інспекторів-спеціалістів Міністерства освіти та викладачів педінститутів. Як провідному спеціалісту- дефектологу від України С.Ф.Ніколаєву було доручено читати лекції з проблем навчання і виховання дітей з патологією зору, а також проведення консультативних занять з проблеми навчання і виховання розумово відсталих школярів та з підготовки учителів-дефектологів в педагогічних інститутах.

С.Ф.Ніколаєв як провідний викладач кафедри олігофренопедагогіки та психопатології забезпечував викладання провідних вчителів-дефектологів, а саме таких дисциплін, як: 1) основи математики з спецметодикою викладання в допоміжній школі; 2) теорія і методика виховної роботи в допоміжній школі; 3) основи тифлопедагогіки; 4) спецметодика виховної роботи в школах для дітей з порушеннями зору.

У співавторстві із завідувачм кафдри Турчинською В.Є. та доцентом Чекурдою О.Д. ним було розроблено програму та методичні рекомендації з організації та проведення виробничої педагогічної практики для студентів спеціальності «2111. Дефектологія. Олігофренопедагогіка і праця».

Громадська, навчально-педагогічна та наукова діяльність Степана Федоровича неодноразово була відзначена державою та педагогічною громадськістю України. У 1966 році він отримав звання «Відмінник народної освіти України», у вересні 1966 року нагороджений орденом «Знак почета СССР». На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна в квітні 1970 року нагороджений медаллю «За доблесный труд». За трудові досягнення у справі підготовки висококваліфікованих вчителів-дефектологів неодноразово відзначався грамотами і подяками ректорату НПУ імені М.П.Драгоманова, а також грамотами Міністерства освіти і науки України.