Показники зведеного бюджету та його роль. Показники зведеного бюджету арк.

Зведений бюджет – це сукупність показників бюджетів, які використовуються для аналізу та прогнозування економ. і соц. розвитку держави.

Роль зведеного бюджету проявляється на всіх стадіях бюджетного процесу. На стадії складання проекту ДБ йому передує розробка основних показників зведеного бюджету України для визначення основних параметрів мобілізації бюджетних ресурсів в кожну складову бюджетної системи, тобто їх використання у відповідності з основними напрямками фін. політики держави.

Показники зведеного бюджету дають можливість ще на стадії розробки ДБ внести відповідні корективи і уточнення щодо побудови більш ефективного бюджетного механізму.

На стадії виконання бюджетів зведений бюджет використовується для аналізу і більш активного використання бюджетних показників при оцінці загальної економічної ситуації в країні.

В кодексі 2010р. показники бюджетів об’єднань, територіальних громад, що створюються згідно з законом включаються до відповідних зведених бюджетів.

Стаття 6. Зведений бюджет

1. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного і соціального розвитку держави.

2. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей, міст Києва та Севастополя.
3. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим значення.

20.Кошторис бюджетної установи, складові. Планування спеціального та загального фонду кошторисів. Кошторис доходів та видатків бюджетних установ та організацій є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання нею своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів. Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування установ. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вищестоящі організації повинні врахувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації, не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.

Кошторис має 2 складові: 1-загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за екон класифікацією для виконання бюдж установою або організацією основних функцій;2 -спец фонд, який містить обсяг надходжень із спец фонду бюджету та їх розподіл за екон класифікацією на здійснення видатків спец призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій.Кожен з розділів кошторису поділяється на видаткову та доходну частини. У доходній частині кошторису визначаються планові обсяги бюдж асигнувань, що спрямовуються на утримання установи, а також надходження з інших доходних джерел. У видатковій частині зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків екон класифікації, а також встановлення витрат, які планується здійснити за рахунок інших позабюджетних коштів.

Формирование доходной части специального фонда сметы осуществляется на основе расчетов доходов, которые складываются по каждому источнику доходов, которые планируются на следующий год. За основу этих расходов берутся следующие показатели:

1. объем предоставляемых тех или иных платных услуг

2. другие расчетные показатели: площадь помещений и стоимость оборудования, которые сдаются в аренду; количество мест в общежитиях; количество посещений музеев, выставок) и размер платы в расчете на единицу показателя, который должен быть установлен в соответствии с законодательством;

3. прогнозное поступление сборов, обязательных платежей в специальный фонд бюджета.

На основе указанных показателей определяется сумма доходов на планируемый год по каждому источнику их поступления с учетом конкретных условий работы учреждения. Во время планирования показателей, на основе которых определяются доходы планового периода, обязательно учитывается уровень их фактического выполнения за последний отчетный год, а также ожидаемое исполнение за период, который предшествует плановому.

Расходы специального фонда сметы за счет собственных поступлений планируются в такой последовательности: - на установленную цель; - на погашение задолженности учреждения; - на проведение мероприятий, связанных с выполнением основных функций, которые не обеспечены или частично обеспечены расходами общего фонда.

22.24. Нормування видатків бюджетних установ, види норм, характеристика комбінованих і укрупнених, натуральних, грошових.

Метод нормування видатків є основним при розрахунку видатків на поточне утримання установ і дає змогу можливість здійснювати контроль за виконанням єдиного кошторису доходів і видатків. Сума видатків бюджетної установи за допомогою нормативного методу визначається як добуток розрахункових одиниць на норму видатків.

Нормування видатків – це визначення обсягу витрат на розрахункову одиницю, яка характеризує обсяг діяльності відповідної бюджетної установи, наприклад на один клас у школі.

Бюджетне нормування передбачає встановлення єдиних вимірників видатків на однорідні, об’єкти фінансування, які мають однакові виробничі ознаки. Розрахунковою одиницею для розробки норм служать основні виробничі показники для відповідної установи.

Норма видатків – це величина затрат на планову розрахункову одиницю (наприклад на клас, на 1 м² площі тощо). Для більшої конкретизації норми, як правило, встановлюються за однорідними видатками та однотипними установами.

Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображається норма, виділяють дві основні групи норм: матеріальні та грошові.

Матеріальні (натуральні) норми визначають затрати матеріальних ресурсів (у кількісному виразі) на розрахункову одиницю. Матеріальні норми диференціюються за типами бюджетних установ.

Грошова норма – це матеріальна норма, переведена в грошовий вираз, виходячи з діючих державних цін, тобто це вартісний вираз натуральної норми.

Грошова норма може бути фінансовою та бюджетною. У тому випадку, коли бюджет є єдиним джерелом фінансування, фінансова норма буде одночасно і бюджетною. За наявності інших джерел фінансування фінансова норма поділяється на дві частини: одна фінансується з бюджету, а друга – за рахунок інших джерел

Грошові норми у свою чергу поділяються на індивідуальні, комбіновані та укрупнені. Норми видатків поділяюся також на обов’язкові та розрахункові.

Залежно від методу побудови, фінансові норми поділяються на комбіновані та укрупнені.

Комбіновані норми об’єднують групу індивідуальних норм(Індивідуальні норми – це затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю) за видом видатків, перерахованих на розрахункову одиницю, яка характеризує виробничу діяльність установи. Ця норма відображає загальну суму видатків, обладнання, медикаментів, перев’язувальних матеріалів, продуктів харчування та інших за кодом економічної класифікації 1130.

Укрупнені норми відображають всю суму затрат на розрахункову одиницю, наприклад норму видатків на один клас у школі.

Комбіновані та укрупнені норми широко застосовуються на перших етапах складання кошторису і надають можливість фінансовим органам виконувати планові розрахунки та перевіряти їх виконання.

Норми видатків поділяються також на розрахункові та обов’язкові.

Індивідуальні норми – це затрати за окремим видом видатків на розрахункову одиницю, наприклад норма харчування на одного хворого. За цими нормами складаються індивідуальні кошториси бюджетних установ.

Обов’язкові норми встановлюються, як правило, урядом і не можуть змінюватися в процесі складання та виконання кошторису бюджетної установи. Це норми видатків на відрядження, продукти харчування та ін.

Розрахункові норми – це середні норми видатків на розрахункову одиницю з урахуванням конкретних умов роботи установи. На їх основі визначається середній розмір окремих видів видатків бюджетних установ.