Резервный фонд бюджета. ст.24 БК

1. Резервный фонд бюджета формируется для осуществления непредвиденных расходов, которые не имеют постоянного характера и не могли быть предусмотрены во время составления проекта бюджета. Порядок использования средств из резервного фонда бюджета определяется Кабинетом Министров Украины.

2. Решение о выделении средств из резервного фонда бюджета принимаются соответственно Кабинетом Министров Украины, Советом министров Автономной Республики Крым, местными государственными администрациями, исполнительными органами местного самоуправления.

3. Резервный фонд бюджета не может превышать одного процента объема расходов общего фонда соответствующего бюджета.

4. Кабинет Министров Украины (Совет министров Автономной Республики Крым, местные государственные администрации и исполнительные органы соответствующих местных советов) ежемесячно отчитываются перед Верховной Радой Украины (Верховной Радой Автономной Республики Крым и соответствующим местным советом) о расходовании средств резервного фонда соответствующего бюджета.

5. В Государственном бюджете Украины резервный фонд предполагается обязательно. Решение о необходимости создания резервного фонда местного бюджета принимает Верховная Рада Автономной Республики Крым, соответствующий местный совет.

 

 

43. Видатки місцевих бюджетів, їх склад та характеристика. Расходы местного бюджета – это экономические отношения, которые возникают в связи с распределением централизованных средств, являющихся собственностью местных органов власти. Расходы местных бюджетов отражают:- содержание основных функций и задач, которые выполняют органы местного самоуправления в Украине. - государственные, региональные и местные приоритеты социально-экономического развития. Ст. 61 ЗУ «О местном самоуправлении в Украине» расходы местных бюджетов делит на: Текущие расходы – затраты бюджета на целевое финансирование сети предприятий, учреждений, организаций, которые существуют на протяжении бюджетного года, а также финансирование социальной защиты населения, содержание аппарата управления и служб органов местного самоуправления, социального обслуживания и т.д.: Расходы развития – затраты на финансирование инвестиционной и инновационной деятельности, средства на реализацию программ социально-экономического развития городов, капитальное строительство, приобретение оборудования, транспортных средств и иной техники, а также другие расходы, связанные с расширенным воспроизводством.

Бюджетним кодексом України передбачено критерії розмежуван­ня видів видатків між місцевими бюджетами, що здійснюється на ос­нові принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти на­дання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв усі видатки поділяються на такі групи:

 

Перша груп а — видатки на фінансування бюджетних установ і за­ходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найбільш набли­жено до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об´єднань. До видатків першої групи, які здійснюються з бюджетів сіл, се­лиш, міст районного значення та їх об´єднань і враховуються при виз­наченні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;2) освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи-ди­тячі садки);3) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельд­шерсько-акушерські та фельдшерські пункти);4) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

Друга група — видатки на фінансування бюджетних установ і за­ходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гаран­тованих державою для громадян України. Вони здійснюються з бюд­жетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, а також районних бюджетів.

Третя група — видатки на фінансування бюджетних установ і за­ходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Ці видатки здійснюються з бюдже­ту Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Видатки всіх трьох груп здійснюються із бюджетів міст Києва та Севастополя.

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визна­ченні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;2) позашкільну освіту;3) соціальний захист і соціальне забезпечення:а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім´ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій насе­лення;4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарст­ва та благоустрою населених пунктів;5) культурно-мистецькі програми місцевого значення;6) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформа­ції місцевого значення;

7) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;8) типове проектування, реставрацію та охорону пам´яток архітек­тури місцевого значення;9) транспорт, дорожнє господарство;10) заходи щодо організації рятування на воді;

11) обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних заходів місцевого значення;13) управління комунальним майном;

14) регулювання земельних відносин;15) інші програми, затверджені відповідною радою згідно із зако­ном.

45.Местные налоги и сборы и их роль в доходах местных бюджетов

Современный этап развития местного налогообложения в Украине: Декрет Кабинета Министров Украины «О местных налогах и сборах» от 20 мая 1993 года - 14 местных налогов и сборов Налоговый кодекс Украины 2010 года - установил 5 местных налогов и сборов: - налог на недвижимое имущество, отличное от земельного участка;- единый налог; - сбор за места для парковки транспортных средств;- сбор за осуществление некоторых видов предпринимательской деятельности;- туристический сбор.

До місцевих податків належать:
- Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками податку є фізичні та юридичні особи.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості

- єдиний податок Суб’єкти: фіз особи - СПД, чисельність робочих не більше 10 осіб та обсяг виручки за рік не перевищує 500 тис. гривень; юр особи - СПД, чисельність робочих не більше 50 осіб та обсяг виручки за рік не перевищує 1 млн. гривень. Ставки: 20-200 грн. в місяць.
До місцевих зборів належать:
- Збір за місця для паркування транспортних засобів
Платниками збору є юридичні особи, їх філії, фізичні особи - підприємці, які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях.

- Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності
Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці).
- Туристичний збір
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка до бази справляння збору.
Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) за вирахуванням податку на додану вартість.

. Согласно статистическим данным, наибольший удельный вес в доходах местных бюджетов Украины сегодня имеют поступления от общегосударственных налогов, сборов и других обязательных платежей, которые практически не связаны с собственной деятельностью органов местного самоуправления и составляли в зависимости от года 50-70% доходов общего фонда. Доля поступлений в местные бюджеты от местных налогов и сборов не превышает 2-10%.. основными налогами, за счет которых наполняются местные бюджеты, является налог с доходов граждан, который обеспечивает около 70% налоговых доходов и земельный налог. Для обеспечения увеличения доходов бюджета от налога с доходов физических лиц нужно увеличить уровень заработной платы, ликвидировать задолженности по заработной плате, уменьшить или ликвидировать тенизацию доходов, что требует действий от центральных органов исполнительной власти. По доходам от земельного налога, то их увеличение зависит от деятельности органов местной власти по переоценке (индексации) денежной стоимости земель. Индексацию денежной оценки земель следует осуществлять регулярно. Нехватка наполнения местных бюджетов земельным налогом обусловлена заниженной денежной оценкой стоимости земель.

Найбільшими недоліками оподаткування в Україні є: - незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів;- вузький перелік;- відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на їхній території власних місцевих податків та зборів;- відсутність взаємозалежності між рівнем громадянських послуг, які надаються на певній території, з податковими зусиллями населення;- нерозвиненість податків, які відображають політику органів місцевого самоврядування.