Державний бюджет, його складові частини та роль у соціально-економічному розвитку держави.

Бюджет - план формування та використання фінансових
ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Державний бюджет України як централізований фонд фінансових ресурсів використовується державою для виконання покладених на неї функцій. Водночас він відображає специфічні економічні відносини, зумовлені розподілом і перерозподілом частки ВВП, що у формі фінансових ресурсів надходять для задоволення загальносуспільних потреб.

Економічна сутність бюджету полягає у тому, що виникає об’єктивна необхідність у розподілі і перерозподілі ВВП між галузями економіки, верствами населення і територіями з метою підвищення ефективності економіки і добробуту громадян. З розвитком цивілізації бюджет стає унікальним інструментом здійснення економічної політики, у ньому сконцентровані інтереси держави, підприємств, населення. Об’єктом цих інтересів завжди є ВВП, напрями, методи його розподілу, перерозподілу та використання.

Виділяють 2 основні функції бюджету:1)Розподільча функція. 2)Контролююча функція

Його головне призначення - за допомогою грошових засобів створити умови для ефективного розвитку економіки, посилення обороноздатності, вирішення суспільних завдань. ДБ служить основним інструментом централізації й розподілу валового суспільного продукту.Він виступає важливим засобом впливу на соц-ек розвиток суспільства. Бюджет висловлює ек потенціал країни. У бюджеті відображаються результати управління економікою держави (взаємопов'язана система адмін і ек методів цілеспрямованого впливу на воспр-во), рух ВВП. Бюджет фінансує галузі економіки, соц-культ сферу, науку, армію, правопорядок.

Бюджет може складатися із загального та спеціального фондів.

Складовими частинами загального фонду бюджету є:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду бюджету;

2) всі видатки бюджету, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету;

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету без визначення цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок надходжень загального фонду бюджету);

4) фінансування загального фонду бюджету.

Складовими частинами спеціального фонду бюджету є:

1) доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування;

2) видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету (у тому числі власних надходжень бюджетних установ);

3) кредитування бюджету (повернення кредитів до бюджету з визначенням цільового спрямування та надання кредитів з бюджету, що здійснюється за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету);

4) фінансування спеціального фонду бюджету.

Кошторисний порядок фінансування та основні й

Ого принципи. Планування заг та спец фондів кошторису.

Кошторис доходів та видатків бюджетних установ та організацій є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання нею своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету. Єдиний кошторис дох. та вид. складається усіма установами та організаціями на календарний рік і затверджується керівником вищестоящої організації не пізніше ніж через місяць, після затвердження відповідного бюджету з якого здійснюється фінансування установи.

Єдиний кошторис дох. Та вид. бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання та щоквартальний розподіл коштів.

Кошторис має 2 складові: 1. Загальний фонд(містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за економічною класифікацією на виконання бюджетною установою своїх функцій). 2. Спеціальний фонд містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету і розподіл видатків здійснюється за економічною класифікацією на здійснення видатків спец. Призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних ф-й.

У бюджетному плануванні крім індивідуального кошторису дох. Та вид. розрізняють загальні і зведені види кошторисів. Загальні кошториси складаються за однотипними малими установами, а саме: за клубами, бібліотеками, фельдшерськими пунктами та за однотипними великими установами, господарське обслуговування яких здійснюється централізовано. Загальні кошториси затверджуються. Зведені кошториси -це злиті воєдино індивідуальні кошториси однотипних установ і кошториси на централізовані заходи. У таких кошторисах передбачаються видатки за усіма установами даного відомства. Не затверджується.

Єдиний кошторис дох. Та вид. установи складається із таких розділів: бюджетні асигнування; інші кошти та видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спец. Та ін. позабюджетних коштів. Кожний з цих розділів кошторису поділяється на доходну та видаткову частину. У доходній частині визначається планові обсяги бюджетних асигнувань, що спрямовуються на управління установи. У видатковій частині єдиного кошторису зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економ. Класифікації, а також встановлення витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань і витрати, які планується здійснити за рахунок інших(позабюджетних) надходжень. Фінансування бюджетної установи без затвердженого кошторису в установленому порядку забороняється.

Принципи складання кошторисів витрат: 1. Строго цільовий характер бюджетних асигнувань згідно з класифікацією 2. Видача засобів повинна здійснюватися у міру виконання показників з урахуванням використання раніше відпущених коштів. Не допускаються непередбачені або перевищують кошторисні асигнування, а також приховане збільшення витрат за рахунок будь-яких інших джерел або зменшення обсягу робіт. Несвоєчасне введення в дію об'єктів, невиконання плану за показниками їх діяльності ведуть до зменшення планових асигнувань. 3. Обгрунтованість планування витрат і ефективність використання коштів. У кошторисах відображаються витрати тільки на поточне утримання установ, придбання обладнання, інвентарю та на капітальний ремонт. Кап вкладення передбачені планом економічного і соціального розвитку фінансуються за окремими кошторисами, затвердженими в плановому порядку.

5.Державний бюджет як економічна та правова категорія і основний фінансовий план країни, його зв'язок з іншими фінансовими планами.

Бюджетним кодексом бюджет визначається як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Держ бюджет можна розглядати як історичну, економічну та правову категорію. Як історична категорія, поява державного бюджету пов’язана з виникненням товарно-грошових відносин, поглиблення товарно-грошового господарства призвели до формування складних відносин, а саме доходів та видатків. На їх основі виник державний бюджет.

Як економічна категорія, держ бюджет виражає грошові відносини, які пов’язані зі створенням і використанням централізованого фонду грошових коштів країни з метою задоволення загальнодержавних потреб. Ці відносини складаються між державою, з одного боку, та з п/п, організаціями і населенням, з іншого боку.

Як правовий акт, згідно з яким виконавчі органи отримують право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів.

Бюджет являє собою розпис доходів і видатків держави, який затверджується органами законодавчої і представницької влади у вигляді закону. Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політику держави.

Видатки на економічну діяльність визначаються двома чинниками:

а) масштабами державного сектора економіки;

б) економічною політикою держави (чому віддається перевага — бюджетному фінансуванню чи податковому регулюванню).

Рівень соціальних видатків визначається фінансовою моделлю суспільства.

Доходи бюджету характеризують податкову політику держави.

В Україні бюджет як фінансовий план має певні відмінності від бюджету як економічної категорії, оскільки до нього включаються фонди цільового призначення. Тому для оцінки реальної бюджетної політики необхідно проаналізувати статті доходів і видатків «чистого» бюджету (без цільових фондів).

Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:

• рівновага доходів і видатків;

• бюджетний надлишок — перевищення доходів над нормативними видатками;

• бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами (податки та податкові доходи бюджету). За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерела його покриття.

Державний бюджет являється основним фінансовим планом держави та відіграє провідну роль по відношенню до інших фінансових планів держави. Він тісно взаємозв’язаний зі всіма планами, які створюють єдину фінансову систему.

З фінансовими планами державних п/п, організацій, зведеними галузевими планами міністерств, відомств з кредитними і касовими планами нац. банку України, з планами економічного і соціального розвитку країни, з фінансовими планами інших п/п і зведеними галузевими кошторисами бюджетних установ.

За допомогою свого зв’язку з іншими фінансовими планами державний бюджет активно впливає на формування цих планів, сприяє виявленню ресурсів, правильному витрачанню грошових коштів, забезпечує взаємозв’язок і узгодження фін планів країни. Цей зв'язок може бути двостороннім: платіж до бюджету та асигнування до бюджету. Та одностороннім: або платіж до бюджету, або асигнування до бюджету.

Фін план кожного п/п має 4 розділи: 1й – доходи; 2й – видатки; 3й – взаємовідношення з бюджетом(платежі та асигнування); 4й – кредитний(виплати %).

 

6.Кошторис бюджетної установи та його складові. Види кошторисів. Характеристика зведеного галузевого кошторису. Кошторис доходів та видатків бюджетних установ та організацій є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання нею своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і щоквартальний розподіл коштів. Формування єдиного кошторису здійснюється на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація надсилає усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після затвердження бюджету, з якого здійснюється фінансування установ. Під час формування лімітних довідок у підпорядкованих установах вищестоящі організації повинні врахувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з основних її виробничих показників обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності та намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівником відповідної вищестоящої організації, не пізніше ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого здійснюється фінансування установи.

Кошторис має 2 складові: 1. Загальний фонд(містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за економічною класифікацією на виконання бюджетною установою своїх функцій). 2. Спеціальний фонд містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету і розподіл видатків здійснюється за економічною класифікацією на здійснення видатків спец. Призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних ф-й.

Види кошторисів:

а) індивідуальний — відображає специфіку і особливості діяльності конкретної бюджетної установи;

б) загальний — складається по однотипних установах з невеликим об’ємом фінансування і однаковим штатним складом працівників;по однотипних крупних установах,господарствах (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);

в) на централізовані заходи - складається міністерствами, відомствами, відділами виконкомів місцевих рад і відображає видатки на підготовку кадрів, придбання дорогого обладнання, автомашин швидкої медичної допомоги, витрат на санітарну освіту та інше;

г) зведений — обсяги фінансування для окремого органу управління (наприклад, зведений кошторис відділу освіти включає: загальні кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, дошкільних закладах і на централізовані заходи).

Зведений галузевий кошторис містить усі видатки на утримання установ одного відомства, наприклад управління (відділу) освіти чи охорони здоров'я, тобто в ньому об'єднуються індивідуальні кошториси, загальні кошториси і кошториси видатків на проведення централізованих заходів. Розроблення зведених кошторисів можливе завдяки тому, що в основу індивідуальних кошторисів покладені єдині показники плану економічного і соціального розвитку, а базою для розрахунків усіх кошторисів слугують діючі норми витрат, і складаються вони за єдиними формами і статтями (підстаттями) бюджетної класифікації.

Зведені кошториси і плани асигнувань — це зведення показників усіх видів кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією. Вони складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.