Прийняття рішення щодо висновків та пропозицій до проекту закону «Про Державний бюджет»

а) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» України у першому читанні;

б) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у другому читанні;

в) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у третьому читанні;

г) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у четвертому читанні.

23. Встановлення обсягу дефіциту (профіциту), доходів і видатків, обсягу міжбюджетних трансфертів:

а) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» України у першому читанні;

б) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у другому читанні;

в) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у третьому читанні;

г) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у четвертому читанні.

24. Голосування щодо окремих статей проекту закону «Про Державний бюджет» України та по проекту закону в цілому:

а) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» України у першому читанні;

б) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у другому читанні;

в) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у третьому читанні;

г) передбачає прийняття проекту закону «Про Держав­ний бюджет» у четвертому читанні.

25. Економічна сутність бюджету – це:

а) сукупність економічних відносин із приводу форму­вання, розподілу та використання ВВП, виробленого суспіль­ством, на загальнодержавні потреби;

б) сукупність грошових відносин із приводу формування, розподілу та використання на загальнодержавному та регіональ­ному рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави;

в) сукупність економічних відносин із приводу форму­вання, розподілу та використання ВВП для забезпечення розши­реного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб;

г) сукупність матеріальних цінностей, виражена у гро­шо­вому вимірнику, вироблена суспільством за певний проміжок часу.

26. Матеріальним втіленням бюджетних відносин є:

а) загальнодержавний фонд грошових коштів, що знахо­диться у розпорядженні Уряду і використовується на загально­державні потреби;

б) централізовані фонди грошових коштів, у яких кон­центруються грошові надходження підприємств, організацій, населення, і які використовуються на загальнодержавні потреби;

в) резервні фонди, що формуються на макро- та мікро­рівнях;

г) сукупність грошових відносин із приводу формування, розподілу та використання на загальнодержавному та регіо­наль­ному рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.

27. Сутність бюджету проявляється у таких його функціях:

а) розподільчій і контрольній;

б) ризиковій, попереджувальній, заощаджувальній та кон­трольній;

в) фіскальній та стимулюючій;

г) перерозподільній, соціальній, регулюючій, контроль­ній.

28. З правової точки зору бюджет – це:

а) сумарний обсяг доходів та видатків органу влади;

б) план фінансування втілення міжнародної, оборонної, соціальної та економічної політики держави;

в) законодавчо закріплений фінансовий план державного або територіального рівня;

г) співвідношення платежів та надходжень на певний момент або за певний проміжок часу.

29. Як фінансовий план бюджет:

а) може включати загальний та спеціальний фонди;

б) включає доходну та видаткову частини;

в) будується за балансовим принципом;

г) всі відповіді правильні.

30. Як фінансовий план бюджет може включати:

а) фонди поточних та відкладених виплат;

б) основний та додатковий фонди;

в) загальний та спеціальний фонди;

г) фонд надходжень та фонд видатків.

31. Законодавчо закріплений фінансовий план державно­го або територіального рівня – це:

а) характеристика економічної сутності бюджету;

б) правова характеристика бюджетних відносин;

в) матеріальне втілення бюджетних відносин;

г) функціональна характеристика бюджету.

32. Сукупність грошових відносин із приводу форму­ван­ня, розподілу та використання на загальнодержавному та регіональному рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави, – це:

а) характеристика економічної сутності бюджету;

б) правова характеристика бюджетних відносин;

в) матеріальне втілення бюджетних відносин;

г) функціональна характеристика бюджету.

33. Централізовані фонди грошових коштів, у яких кон­центруються грошові надходження підприємств, організа­цій, населення, і які використовуються на загальнодержавні потреби – це:

а) характеристика економічної сутності бюджету;

б) правова характеристика бюджетних відносин;

в) матеріальне втілення бюджетних відносин;

г) функціональна характеристика бюджету.

34. Бюджетні правовідносини в Україні регулюють:

а) Закон України «Про бюджетну систему» та закон «Про Державний бюджет»;

б) Конституція України, Бюджетний Кодекс, закон «Про Державний бюджет»;

в) закони, що регулюють бюджетні правовідносини, нор­мативно-правові акти Уряду та центральних органів виконавчої влади, рішення органів влади АР Крим, місцевих держадмі­ністрацій та органів місцевого самоврядування, прийняті на під­ставі Бюджетного Кодексу, закону «Про Державний бюджет» та інших законів, що регулюють бюджетні правовідносини;

г) відповіді б і в.

35. Бюджет держави є складовою ланкою:

а) державного кредиту;

б) системи резервів;

в) міжнародних фінансів;

г) державних фінансів.

36. Бюджетна система України складається:

а) Державного бюджету і місцевих бюджетів;

б) державного бюджету і бюджетів місцевого самовряду­вання;

в) сукупності бюджетів територіальних громад;

г) бюджетів міст, селищ, сіл та їх об’єднань.

37. Багатогранність об’єкту бюджетного менеджменту по­лягає в тому, що:

а) бюджет існує як сукупність відносин, фонд грошових коштів та фінансовий план;

б) бюджетна система включає державний бюджет і міс­цеві бюджети;

в) у бюджетному процесі виділяється ряд стадій;

г) виконанням бюджету займається певна сукупність суб’єктів.

38. До функцій бюджетного менеджменту відносяться:

а) розподільча і контрольна;

б) фіскальна, що проявляється при формуванні бюджет­но­го фонду, і регулююча, яка реалізується при його вико­рис­тан­ні;

в) бюджетне планування, формування бюджетного устрою, забезпечення виконання бюджету та бюджетний контроль;

г) складання, розгляд, затвердження, виконання, контроль за виконанням бюджету.

39. Бюджетна система – це:

а) сукупність сфер бюджетних відносин, які виділяються внаслідок існування відзнак у методах формування та вико­ристання бюджетних ресурсів;

б) сукупність бюджетів, запроваджених на території дер­жави, закріплена законодавчо;

в) сукупність форм та методів утворення, розподілу та використання бюджетних ресурсів;

г) правильна відповідь відсутня.

40. Можлива така структура бюджетної системи:

а) створення єдиного для всієї країни бюджету;

б) створення регіональних бюджетів;

в) поєднання централізованих і децентралізованих бюд­жетів;

г) відповіді а, б і в.

41. Бюджетна система України включає:

а) державний бюджет та місцеві бюджети;

б) державний бюджет та бюджети місцевого самовряду­вання;

в) державний бюджет, місцеві бюджети, бюджети місце­вого самоврядування;

42. До місцевих бюджетів в Україні відносяться:

а) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань;

б) бюджет Автономної республіки Крим, обласні, районні, районів у містах;

в) а і б.

43. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються лише:

а) бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань;

б) бюджет Автономної республіки Крим, обласні, район­ні, районів у містах;

в) а і б.

44. Зведений бюджет – це:

а) сукупність місцевих бюджетів в Україні;

б) сума показників місцевих бюджетів;

в) сума показників бюджетів відповідного адміністратив­но-територіального утворення та нижчого рівня;

г) сума показників бюджетів відповідного адміністра­тив­но-територіального управління та вищого рівня.

45. Принцип єдності бюджетної системи України, прого­лошений законодавчо, означає, що:

а) бюджетні відносини забезпечуються єдиною правовою базою, грошовою системою, бюджетною класифікацією;

б) державний бюджет України формується з місцевих бюджетів та бюджетів місцевого самоврядування;

в) бюджетна політика країни повинна бути пов’язаною з міжнародною, податковою, кредитною та соціальною політи­кою;

г) відповіді а, б і в.

46. Принцип «самостійності» при побудові бюджетної системи України означає, що:

а) місцеві органи влади самостійно визначають обсяги відрахувань до бюджетів загальнодержавних податків та зборів, акумульованих на відповідній території;

б) за кожним бюджетом закріплюються відповідні дже­рела доходів та відповідні органи влади мають право на визна­чення напрямків використання коштів;

в) в країні створюється мережа незалежних уособлених регіональних бюджетів, відносини щодо яких регламентуються територіальними органами влади самостійно;

г) правильна відповідь відсутня.

47. Принцип «збалансованості» при побудові бюджетної системи України передбачає, що:

а) повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюд­жетний період;

б) державний бюджет не може прийматись із дефіцитом без визначення джерел його покриття;

в) місцеві бюджети не можуть прийматись із дефіцитом без визначення джерел його покриття;

г) жоден бюджет не може бути затверджений із дефіцитом.

48. Принцип «субсидіарності» при побудові бюджетної системи України означає:

а) цільове використання бюджетних коштів лише на цілі, визначені бюджетними принципами;

б) відповідальність учасників бюджетного процесу за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу;

в) максимальне наближення фінансування надання сус­пільних послуг до їх безпосередньо споживача;

г) справедливість і неупередженість у розподілі суспіль­ного багатства між громадянами і територіальними громадя­нами.

49. Органи системи Міністерства фінансів України за структурою складаються:

а) три ланки (вища, середня, базова);

б) одна ланка (центральний апарат);

в) дві ланки (центральна і на рівні АРК, областей, міст Києва і Севастополя).

50. Рахункова палата України підпорядкована:

а) Кабінету Міністрів України;

б) Верховній Раді України;

в) здійснює діяльність як самостійний орган державного фінансового контролю.

51. Завданням центрального апарату Міністерства фінансів України є:

а) розробка основних напрямків державної фінансової політики;

б) організація складання і виконання Державного бюджету;

в) ведення поточних бюджетних рахунків;

г) розробка нових і вдосконалення старих форм фінансо­вих взаємовідносин;

д) перевірки бюджетних організацій щодо раціонального та цільового використання бюджетних коштів;

е) інше.

52. Державна податкова адміністрація України (вища ланка) виконує такі функції:

а) розробляє та видає інструктивні та методичні доку­менти про порядок застосування законодавчих актів про подат­ки і платежі;

б) організовує складання і виконання Державного бюд­жету в розрізі доходів;

в) роз’яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки і платежі;

г) веде перевірку касового виконання бюджету;

д) інше.

53. У розробці прогнозних показників економічного і со­ціального розвитку держави беруть участь такі органи:

а) Міністерство фінансів України;

б) Контрольно-ревізійна служба України;

в) Міністерство економіки України;

г) Національний банк України;

д) Міністерство статистики України;

е) Головне управління Державного казначейства України;

ж) інші міністерства і відомства.

54. Бюджет може формуватися:

а) після розподілу ВВП між виробниками;

б) до розподілу ВВП між виробниками;

в) і до, і після розподілу ВВП між його виробниками;

г) жодна з моделей не є реальною.

55. Рівень централізації ВВП у бюджеті:

а) закріплюється законодавчо;

б) впливає на рівень розвитку економіки;

в) має становити не більше 10 %;

г) правильні відповіді б і в;

56. До показників, що характеризують стан бюджету як фінансового плану належать:

а) профіцит, баланс, бюджетний надлишок, бюджетний дефіцит;

б) бюджетна рівновага, бюджетний надлишок, бюджет­ний профіцит;

в) рівновага доходів і видатків, бюджетний надлишок, бюджетний дефіцит;

г) бюджетний дефіцит, бюджетні запозичення, бюджет­ний профіцит.

57. Бюджетний дефіцит:

а) є явищем, що за будь-яких умов негативно впливає на економіку країни;

б) може бути свідомо використаний для реалізації еко­но­мічної політики, направленої на зростання у перспективі;

в) завжди спричинює інфляційні процеси, тим самим стимулюючи активність покупців на внутрішньому ринку і за­безпечуючи економічне зростання;

г) повинен оцінюватись із точки зору впливу на еко­но­мічну систему залежно від джерел покриття.

58. За формою прояву бюджетний дефіцит може бути:

а) відкритий і прихований;

б) вимушений і свідомий;

в) негативний і позитивний;

г) активний і пасивний.

59. За причинами виникнення розрізняють бюджетний дефіцит:

а) відкритий і прихований;

б) вимушений і свідомий;

в) негативний і позитивний;

г) активний і пасивний.

60. За напрямом використання коштів фінансування бюджетного дефіциту розрізняють дефіцит:

а) відкритий і прихований;

б) вимушений і свідомий;

в) негативний і позитивний;

г) активний і пасивний.

61. Пасивний дефіцит бюджету:

а) є наслідком низького рівня виробництва ВВП;

б) спричинюється характером фінансової політики держави;

в) офіційно визнається законом про бюджет;

г) має місце при спрямуванні коштів його фінансування на поточне споживання.

62. Активний дефіцит бюджету:

а) є наслідком низького рівня виробництва ВВП;

б) спричинюється характером фінансової політики держави;

в) офіційно визнається законом про бюджет;

г) має місце при направленні коштів фінансування в ін­вестиції.

63. Вимушений дефіцит бюджету:

а) є наслідком низького рівня виробництва ВВП;

б) спричинюється характером фінансової політики дер­жави;

в) офіційно визнається законом про бюджет;

г) проявляється у завищенні планових обсягів доходів бюджету.

64. Свідомий дефіцит бюджету:

а) є наслідком низького рівня виробництва ВВП;

б) спричинюється характером фінансової політики дер­жави;

в) офіційно визнається законом про бюджет;

г) проявляється у завищенні планових обсягів доходів бюджету.

65. Відкритий дефіцит бюджету:

а) є наслідком низького рівня виробництва ВВП;

б) спричиняється характером фінансової політики держа­ви;

в) офіційно визнається законом про бюджет;

г) проявляється у завищенні планових обсягів доходів бюджету.

66. Прихований дефіцит бюджету:

а) є наслідком низького рівня виробництва ВВП;

б) спричиняється характером фінансової політики держа­ви;

в) офіційно визнається законом про бюджет;

г) проявляється у завищенні планових обсягів доходів бюджету.

67. Методами покриття бюджетного дефіциту є:

а) валютні інтервенції;

б) державні позики, грошова емісія;

в) надзвичайний податок, грошова емісія, державний кредит;

г) відповіді а і б.

68. Бюджет на наступний рік характеризується такими умовними даними: обсяг надходжень – 57 млрд грошових одиниць, обсяг видатків – 63 млрд грошових одиниць, обсяг фінансування – 8 млрд грошових одиниць, запланований об­сяг інвестицій із бюджету – 10 млрд грошових одиниць. Си­туація може бути охарактеризована наступним чином:

а) має місце недофінансування бюджетних інвестицій на (10–8) млрд грошових одиниць;

б) має місце активний бюджетний дефіцит у (63 – 57 = 8) млрд грошових одиниць;

в) має місце незабезпечений дефіцит бюджету у сумі (57–63–8–10) млрд грошових одиниць;

г) має місце рівновага доходів та видатків бюджету, ос­кільки 57 + 8 = 63.

69. Бюджет на наступний рік характеризується такими умовними даними: обсяг надходжень – 63 млрд грошових одиниць, у т.ч. обсяг запозичень – 8 млрд грошових одиниць, обсяг видатків – 63 млрд грошових одиниць. Ситуація може бути охарактеризована наступним чином:

а) бюджет є збалансованим за дохідною та видатковою частинами;

б) у видатковій частині повинні бути передбачені джере­ла погашення запозичень у сумі 8 млрд грошових одиниць;

в) має місце прихований бюджетний дефіцит в обсязі 8 млрд грошових одиниць;

г) має місце пасивний бюджетний дефіцит в обсязі 8 млрд грошових одиниць.

70. Бюджет на наступний рік характеризується такими умовними даними: обсяг надходжень – 57 млрд грошових одиниць, обсяг видатків – 63 млрд грошових одиниць, обсяг фінансування – 8 млрд грошових одиниць, запланований об­сяг інвестицій з бюджету – 6 млрд грошових одиниць. Ситуа­ція може бути охарактеризована наступним чином:

а) має місце недофінансування бюджетних інвестицій на (8–6) млрд грошових одиниць;

б) має місце пасивний бюджетний дефіцит у (63–57–6) млрд грошових одиниць;

в) має місце незабезпечений дефіцит бюджету у сумі (57–63–8–6) млрд грошових одиниць;

г) має місце рівновага доходів та видатків бюджету, ос­кільки 57 + 8 = 63.

71. Прогнозний обсяг валового внутрішнього продукту на наступний рік 600 млрд. грошових одиниць, заплано­ва­ний обсяг доходів Державного бюджету 50 млрд грошових одиниць, місцевих бюджетів – 150 млрд грошових одиниць. Показник централізації ВВП у бюджеті становить:

а) 600: 150 + 600: 50;

б) (150 + 50): 600;

в) 600: 150 + 50;

г) (600 – (150 + 50)): 600.

72. Застосування методу прямого рахунку у бюджетному плануванні передбачає:

а) здійснення детальних розрахунків кожного елементу доходів чи витрат;

б) планування окремих показників на основі встановле­них нормативів;

в) визначення абсолютної величини показника на основі дослідження та прогнозування зміни у факторах, що мають вплив на нього;

г) визначення бюджетних показників на основі встанов­лення стійкої динаміки їх розвитку.

73. Застосування нормативного методу у бюджетному плануванні передбачає:

а) здійснення детальних розрахунків кожного елементу доходів чи витрат;

б) планування окремих показників на основі встановле­них нормативів;

в) визначення абсолютної величини показника на основі дослідження та прогнозування зміни у факторах, що мають вплив на нього;

г) визначення бюджетних показників на основі встанов­лення стійкої динаміки їх розвитку.

74. Застосування аналітичного методу у бюджетному пла­нуванні передбачає:

а) здійснення детальних розрахунків кожного елементу доходів чи витрат;

б) планування окремих показників на основі встановле­них нормативів;

в) визначення абсолютної величини показника на основі дослідження та прогнозування зміни у факторах, що мають вплив на нього;

г) визначення бюджетних показників на основі встанов­лення стійкої динаміки їх розвитку.

75. Застосування методу екстраполяції у бюджетному плануванні передбачає:

а) здійснення детальних розрахунків кожного елементу доходів чи витрат;

б) планування окремих показників на основі встановле­них нормативів;

в) визначення абсолютної величини показника на основі дослідження та прогнозування зміни у факторах, що мають вплив на нього;

г) визначення бюджетних показників на основі встанов­лення стійкої динаміки їх розвитку.

76. Застосування програмно-цільового методу у бюджет­ному плануванні передбачає:

а) здійснення детальних розрахунків кожного елементу доходів чи витрат;

б) групування витрат за пріоритетними напрямами та заходами;

в) визначення абсолютної величини показника на основі дослідження та прогнозування зміни у факторах, що мають вплив на нього;

г) визначення бюджетних показників на основі встанов­лення стійкої динаміки їх розвитку.

77. Фінансовий плановий документ, що містить обсяг надходжень та видатків закладу, що фінансується з бюджету, з помісячною та поквартальною розбивкою – це:

а) бюджетний розпис;

б) бюджетний регламент;

в) бюджетна класифікація;

г) кошторис бюджетної установи.

78. Оптимальним для країни за будь-яких умов є:

а) бюджетна рівновага;

б) бюджетний надлишок;

в) профіцит бюджету;

г) немає правильної відповіді.

79. При покритті дефіциту бюджету перевагу слід надавати:

а) емісії, оскільки вона дає змогу не відволікати кошти зі сфери інвестицій;

б) позикам, оскільки вони стримують інфляцію;

в) валютним інтервенціям, оскільки вони стабілізують курс національної валюти;

г) правильна відповідь відсутня.

80. У кошторисних розрахунках використовують:

а) показники, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи, нормативи видатків у розрахун­ку на певний кількісний показник;

б) обсяги міжбюджетних трансфертів та обсяги закріпле­них доходів місцевих бюджетів;

в) обсяги нормативних бюджетних видатків;

г) обсяги видатків, що враховуються при визначенні об­сягів міжбюджетних трансфертів.

81. Показники, що характеризують будівлю бюджетної установи, – це:

а) постатейні нормативи витрат;

б) узагальнені нормативи витрат;

в) загальні показники;

г) виробничі показники.

82. За економічним змістом виділяють види норм бюд­жетних видатків:

а) матеріальні, факультативні, обов’язкові;

б) матеріальні, фінансові;

в) матеріальні, індивідуальні, комбіновані;

г) фінансові, комбіновані, укрупнені;

д) бюджетні, індивідуальні, факультативні.

83. Відмінності бюджетної норми від фінансової:

а) жодних;

б) за величиною;

в) за джерелами забезпечення;

г) бюджетна норма менша за фінансову.

84. Фактори, під впливом яких відбувається зміна (перег­ляд) розрахункових норм:

а) зміна матеріальних норм;

б) збільшення (зменшення) фінансових можливостей від­повідного бюджету;

в) зміна цін на товари, які включені до переліку обов’яз­кового придбання;

г) зміна структури видатків за кошторисом;

д) зміна умов функціонування закладів освіти.

85. Документ, у якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах – це:

а) бюджетний розпис;

б) бюджетний регламент;

в) бюджетна класифікація;

г) кошторис бюджетної установи.

86. Оперативно-сітьові показники, що характеризують кількісні параметри бюджетної установи за її профілем, – це:

а) постатейні нормативи витрат;

б) узагальнені нормативи витрат;

в) загальні показники;

г) виробничі показники.

87. Таємні видатки передбачені:

а) на фінансування міжнародної діяльності;

б) на фінансування діяльності органів державної влади в інтересах національної безпеки;

в) на фінансування захищених статей видатків бюджету;

г) на фінансування державної архівної справи.

88. До бюджетних резервів не відносяться:

а) оборотна касова готівка;

б) резервні фонди Кабінету міністрів України;

в) резервні фонди органів місцевого самоврядування;

г) резервні фонди державних та комунальних підприємств.

89. До бюджетних резервів відносяться:

а) фонди самострахування державних та комунальних підприємств;

б) резервні фонди відкладених виплат;

в) резервні фонди органів місцевого самоврядування;

г) резервні фонди державних та комунальних підприємств.

90. До бюджетних резервів відносяться:

а) фонди самострахування державних та комунальних підприємств;

б) резервні фонди відкладених виплат;

в) резервні фонди Кабінету міністрів України;

г) резервні фонди державних та комунальних підпри­ємств.

91. До бюджетних резервів відносяться:

а) фонди самострахування державних та комунальних підприємств;

б) резервні фонди відкладених виплат;

в) оборотна касова готівка;

г) резервні фонди державних та комунальних підприємств.

92. Здійснення детальних розрахунків кожного елементу доходів чи витрат при плануванні показників бюджету пе­редбачає:

а) метод прямого рахунку;

б) нормативний метод;

в) аналітичний метод;

г) метод екстраполяції.

93. Планування окремих показників бюджету на основі встановлених нормативів передбачає:

а) метод прямого рахунку;

б) нормативний метод;

в) аналітичний метод;

г) метод екстраполяції.

94. Визначення абсолютної величини бюджетного показ­ника на основі дослідження та прогнозування зміни у факто­рах, що мають вплив на нього передбачає:

а) метод прямого рахунку;

б) нормативний метод;

в) аналітичний метод;

г) метод екстраполяції.

95. Визначення бюджетних показників на основі встанов­лення стійкої динаміки їх розвитку передбачає:

а) метод прямого рахунку;

б) нормативний метод;

в) аналітичний метод;

г) метод екстраполяції.

96. Бюджетне планування являє собою:

а) співставлення запланованих бюджетних показників із реально досягнутими у поточному бюджетному періоді;

б) роботу щодо прийому та зарахування коштів, що на­дійшли на рахунки бюджетів, зберігання грошових коштів бюд­жету, видачу цих коштів на заходи, передбачені бюджетом на відповідний рік, здійснення обліку операцій із бюджетними коштами та складання звітності;

в) визначення обсягів доходів і розробка заходів, які б забезпечили їх повне та своєчасне надходження до бюджету, розрахунок та оптимізацію витрат бюджету, збалансування до­ходів і витрат;

г) розміщення замовлення, укладання договору, прид­бання товару чи послуги чи здійснення аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, у зв’язку з чим необхідно здій­снити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

97. Визначення обсягів доходів і розробка заходів, які б забезпечили їх повне та своєчасне надходження до бюджету, розрахунок та оптимізацію витрат бюджету, збалансування доходів і витрат, – це:

а) бюджетне планування;

б) бюджетне зобов’язання;

в) бюджетний контроль;

г) касове виконання бюджету.

98. Індивідуальний кошторис – це:

а) фінансовий документ окремої бюджетної установи, що відображає специфіку її діяльності, підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів;

б) фінансовий документ, що містить обсяги видатків по групі однорідних закладів, що обслуговуються централізованою бухгалтерією;

в) фінансовий документ, що містить видатки на утри­ман­ня установ одного відомства, обсяги фінансування для окремого органу управління;

г) фінансовий документ, що містить розрахунок обсягу видатків, які доцільно здійснювати у централізованому порядку, хоча вони і стосуються ряду бюджетних установ.

99. Загальний кошторис – це:

а) фінансовий документ окремої бюджетної установи, що відображає специфіку її діяльності, підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів;

б) фінансовий документ, що містить обсяги видатків по групі однорідних закладів, що обслуговуються централізованою бухгалтерією;

в) фінансовий документ, що містить видатки на утриман­ня установ одного відомства, обсяги фінансування для окремого органу управління;

г) фінансовий документ, що містить розрахунок обсягу видатків, які доцільно здійснювати у централізованому порядку, хоча вони і стосуються ряду бюджетних установ.

100. Зведений кошторис – це:

а) фінансовий документ окремої бюджетної установи, що відображає специфіку її діяльності, підтверджує повнова­ження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів;

б) фінансовий документ, що містить обсяги видатків по групі однорідних закладів, що обслуговуються централізованою бухгалтерією;

в) фінансовий документ, що містить видатки на утри­мання установ одного відомства, обсяги фінансування для окре­мого органу управління;

г) фінансовий документ, що містить розрахунок обсягу видатків, які доцільно здійснювати у централізованому порядку, хоча вони і стосуються ряду бюджетних установ.

101. Кошторис видатків на проведення централізованих заходів – це:

а) фінансовий документ окремої бюджетної установи, що відображає специфіку її діяльності, підтверджує повно­ва­ження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів;

б) фінансовий документ, що містить обсяги видатків по групі однорідних закладів, що обслуговуються централізованою бухгалтерією;

в) фінансовий документ, що містить видатки на утри­мання установ одного відомства, обсяги фінансування для окре­мого органу управління;

г) фінансовий документ, що містить розрахунок обсягу видатків, які доцільно здійснювати у централізованому порядку, хоча вони і стосуються ряду бюджетних установ.

102. Фінансовий документ, що містить розрахунок обсягу видатків, що стосуються ряду бюджетних установ, які до­цільно здійснювати у централізованому порядку, – це:

а) індивідуальний кошторис;

б) загальний кошторис;

в) зведений кошторис;

г) кошторис видатків на проведення централізованих заходів.

103. Фінансовий документ, що містить видатки на утри­мання установ одного відомства, обсяги фінансування для окремого органу управління, – це:

а) індивідуальний кошторис;

б) загальний кошторис;

в) зведений кошторис;

г) кошторис видатків на проведення централізованих заходів.

104. Фінансовий документ, що містить обсяги видатків по групі однорідних закладів, що обслуговуються централі­зованою бухгалтерією, – це:

а) індивідуальний кошторис;

б) загальний кошторис;

в) зведений кошторис;

г) кошторис видатків на проведення централізованих заходів.

105. Фінансовий документ окремої бюджетної установи, що відображає специфіку її діяльності, підтверджує повнова­ження щодо отримання доходів та здійснення видатків, ви­значає обсяг та спрямування коштів, – це:

а) індивідуальний кошторис;

б) загальний кошторис;

в) зведений кошторис;

г) кошторис видатків на проведення централізованих заходів.

106. Документ, що видається – залежно від рівня бюджет­ної системи – відповідним органом системи Міністерства фінансів, доводиться до розпорядників бюджетних коштів, містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, які згідно з законодав­ством мають бути визначені на підставі нормативів, – це:

а) лімітна довідка;

б) план асигнувань;

в) бюджетне асигнування;

г) бюджетне зобов’язання.

107. Документ, що є неодмінним «супроводом» кошто­ри­су бюджетної установи, затверджується разом із кошторисом, регламентує взяття установою зобов’язань протягом року з помісячною розбивкою, – це:

а) лімітна довідка;

б) план асигнувань;

в) бюджетне асигнування;

г) бюджетне зобов’язання.

108. Повноваження розпорядника бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету відповідно до бюджетного призначення – це:

а) лімітна довідка;

б) план асигнувань;

в) бюджетне асигнування;

г) бюджетне зобов’язання.

109. Розміщення замовлення, укладання угоди, придбання товару чи ідентичні операції, здійснені протягом бюджетного року, у зв’язку з якими необхідно здійснити платежі у цьому періоді або майбутньому – це:

а) лімітна довідка;

б) план асигнувань;

в) бюджетне асигнування;

г) бюджетне зобов’язання.

110. Лімітна довідка – це:

а) документ, що видається – залежно від рівня бюджет­ної системи – відповідним органом системи Міністерства фінан­сів, доводиться до розпорядників бюджетних коштів, містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі нормативів;

б) розміщення замовлення, укладання угоди, придбання товару чи ідентичні операції, здійснені протягом бюджетного року, у зв’язку з якими необхідно здійснити платежі у цьому періоді або майбутньому;

в) документ, що є неодмінним «супроводом» кошто­рису бюджетної установи, затверджується разом з кошторисом, регламентує взяття установою зобов’язань протягом року з помісячною розбивкою;

г) повноваження розпорядника бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкрет­ну мету в процесі виконання бюджету відповідно до бюджетно­го призначення.

111. План асигнувань – це:

а) документ, що видається – залежно від рівня бюджет­ної системи – відповідним органом системи Міністерства фі­нан­сів, доводиться до розпорядників бюджетних коштів, містить за­тверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі нормативів;

б) розміщення замовлення, укладання угоди, придбання товару чи ідентичні операції, здійснені протягом бюджетного року, у зв’язку з якими необхідно здійснити платежі у цьому пе­ріоді або майбутньому;

в) документ, що є неодмінним «супроводом» коштори­су бюджетної установи, затверджується разом із кошторисом, регламентує взяття установою зобов’язань протягом року з по­місячною розбивкою;

г) повноваження розпорядника бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на кон­крет­ну мету в процесі виконання бюджету відповідно до бюджет­ного призначення.

112. Бюджетне зобов’язання – це:

а) документ, що видається – залежно від рівня бюджет­ної системи – відповідним органом системи Міністерства фінан­сів, доводиться до розпорядників бюджетних коштів, містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що відповідно до законодавства мають бути визначені на підставі нормативів;

б) розміщення замовлення, укладання угоди, придбання товару чи ідентичні операції, здійснені протягом бюджетного року, у зв’язку з якими необхідно здійснити платежі у цьому періоді або майбутньому;

в) документ, що є неодмінним «супроводом» кошто­рису бюджетної установи, затверджується разом із кошторисом, регламентує взяття установою зобов’язань протягом року з по­місячною розбивкою;

г) повноваження розпорядника бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на кон­крет­ну мету в процесі виконання бюджету відповідно до бюджет­ного призначення.

113. Бюджетне асигнування – це:

а) документ, що видається – залежно від рівня бюджет­ної системи – відповідним органом системи Міністерства фінан­сів, доводиться до розпорядників б