Критерії оцінки теоретичної частини білету 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Критерії оцінки теоретичної частини білету



15 балів – студент дає обґрунтовану, глибоку та правильну відповідь на задані питання; демонструє здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, робити логічні висновки; демонструє уміння висловлювати та аргументувати своє ставлення до певної проблеми; демонструє знання законо­давчих і нормативних актів України, підручників, посібників.

10 балів – студент володіє матеріалом на рівні вимог, наведе­них вище, але у розкритті змісту питання були допущені незнач­ні помилки у формулюванні термінів і категорій, посиланні на конкретні періоди і дати.

5 балів – студент недостатньо глибоко володіє матеріалом, питання викладено у занадто стислій формі (в обсязі конспекту), відповідь не містить необхідні докази та аргументи.

0 балів – студент зовсім не відповідає на поставлене питання або відповідає неправильно, відповідь містить зайвий матеріал, що не відповідає змісту питання і свідчить про те, що студент не розуміє суті питання.

Критерії оцінки виконання розрахункового завдання

20 балів – відповідь студента складається з правильного ви­конання завдання, доцільного і логічного теоретичного обґрун­тування виконаних розрахунків, при необхідності правильного посилання на відповідні законодавчі та нормативні акти.

15 балів – відповідь студента складається з правильного ви­конання завдання без теоретичного обґрунтування виконаних розрахунків або розв’язання завдання з арифметичною помил­кою у розрахунках із теоретичним обґрунтуванням виконаних розрахунків.

0 балів – студент не виконав розрахункового завдання, вико­нав розрахункове завдання неправильно або опис та розв’язок завдання не є самостійною роботою студента.

За правильнівідповіді на 5 тестових завдань, включених до екзаменаційного білету, студент отримує по 1 балу.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за вико­нан­ня завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав на іспиті не менше 11 балів). Результати підсумкового контролю знань із дисципліни заносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності та до індивідуального навчального пла­ну студента.

У разі, коли відповіді студента оцінені менше 11 балів, він отримує за результатами іспиту 0 балів, і загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю вивчення дисципліни.

Студент, який за результатами вивчення дисципліни протя­гом семестру набрав 34 бали і менше, вивчає дисципліну пов­торно.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання до націо­нальної шкали та шкали ECTS здійснюється у такому порядку (табл. 7).

Таблиця 7

Шкала нарахування підсумкових балів

Оцінка за шкалою ECTS Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ПУЕТ Оцінка за 4-бальною шкалою
F 0–34 балів 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
FX 35–59 балів 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання іспиту
E 60–65 балів 3 (достатньо) виконання задовольняє мінімальним критеріям
D 66–70 балів 3 (задовільно) – непогано, але зі значною кількістю недоліків
C 71–78 балів 4 (добре) – в загальному правильна робота з певною кількістю значних помилок
B 79–85 балів 4 (дуже добре) вище середнього рівня з кількома помилками
A 86–100 балів 5 (відмінно)

 

Перелік питань для підготовки
студентів до поточного модульного
контролю з навчальної дисципліни
«БЮДЖЕТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

Змістовий модуль 1

Теоретичні та організаційні засади
функціонування бюджету

1. Сутність та складові бюджетного менеджменту. Роль бюджетного менеджменту в соціально-економічних процесах суспільства.

2. Об’єкт та суб’єкт бюджетного менеджменту. Органи управління бюджетом. Етапи і методи управлінської діяльності у бюджетному процесі.

3. Бюджет держави як об’єкт управління. Необхідність та значення бюджетного менеджменту в соціально-економічному розвитку суспільства.

4. Суть бюджету як економічної категорії. Специфічні озна­ки бюджету як економічної категорії. Прояв сутності бюджет­них відносин у його функціях.

5. Бюджет як фінансовий план. Його склад. Особливості бюджету як правової категорії. Законодавче регулювання бюд­жетних відносин. Склад законодавчих та нормативних актів, що регулюють бюджетні відносини. Особливості бюджетного зако­нодавства та порядок внесення змін до нього в Україні.

6. Доходи бюджету як об’єкт менеджменту. Склад та струк­тура доходів бюджету. Бюджетна класифікація доходів бюдже­ту, її значення в процесі управління бюджетом.

7. Джерела формування доходів бюджету. Принципи фор­мування доходів бюджету. Методи, що використовуються дер­жавою для створення бюджетних доходів.

8. Видатки бюджету як об’єкт менеджменту. Види видатків бюджету. Роль та значення бюджетної класифікації бюджетних видатків.

9. Форми бюджетного фінансування. Особливості вико­рис­тання різних форм бюджетного фінансування при здійсненні ви­датків бюджету.

10. Матеріальне втілення бюджетних відносин. Особливості бюджету як централізованого фонду грошових коштів. Задачі та організація управління бюджетними потоками.

11. Поняття та складові елементи бюджетного устрою. Чин­ники, що визначають бюджетний устрій країни та механізм їх впливу на елементи бюджетного устрою держави.

12. Склад бюджетної системи України. Особливості виді­лен­ня та види місцевих бюджетів. Принципи побудови бюджетної системи України.

13. Учасники бюджетного процесу в Україні. Поняття бюд­жетного повноваження, види та законодавче регулювання бюд­жетних повноважень.

14. Стратегічне та оперативне управління бюджетом. Бюд­жетна стратегія як складова частина фінансової стратегії дер­жави. Органи, що визначають державну бюджетну стратегію.

15. Міністерство фінансів як орган управління бюджетом. Законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність Мі­ністерства фінансів України.

16. Основні завдання, функції та права Міністерства фінансів в Україні. Вертикальна структура органів Міністерства фінансів. Структура та функції центрального апарату Міністерства фінан­сів України.

17. Фінансові управління обласних державних адміністрацій. Структура фінансового управління. Основні завдання, функції та права фінансового органу обласного рівня.

18. Міські та районні фінансові відділи в Україні. їх організа­ційна структура, головні завдання, функції та права.

19. Державне казначейство як суб’єкт бюджетного менедж­менту. Призначення та функції Державного казначейства. Вер­тикальна будова Державного казначейства.

20. Організаційна будова та функції Головного управління Державного казначейства України. Законодавче регулювання діяльності органів Державного казначейства в Україні.

21. Бюджетне планування як складова фінансового

22. планування. Зміст, принципи та завдання бюджетного планування. Методи, що використовуються у бюджетному пла­нуванні.

23. Рівні, на яких здійснюється бюджетне планування. Види та особливості процесу бюджетного планування залежно від рів­ня бюджетної системи.

24. Напрями удосконалення процесу бюджетного плануван­ня. Розширення самостійності адміністративно-територіальних одиниць в Україні у сфері бюджетного планування.

25. Організаційні основи бюджетного планування на загаль­нодержавному рівні. Характеристика основних етапів розробки проекту Державного бюджету в Україні.

26. Організаційні основи бюджетного планування на місце­вому рівні. Характеристика основних етапів розробки проекту місцевого бюджету та бюджету місцевого самоврядування в Україні.

27. Зміст підготовчої роботи до складання проекту Дер­жав­ного бюджету. Склад та зміст прогнозних показників, що вико­ристовуються у бюджетному плануванні. Джерела інформації для прогнозних і планових розрахунків.

28. Процес розгляду та затвердження Державного бюджету. Функції Уряду та Верховної Ради України у цьому процесі. Зміст Закону про Державний бюджет.

29. Зміст підготовчої роботи до складання проекту місцевого бюджету. Склад та зміст прогнозних показників, що використо­вуються у бюджетному плануванні на місцевому рівні. Джерела інформації для прогнозних і планових розрахунків.

30. Процес розгляду та затвердження місцевого бюджету. Взаємозв’язок бюджетного процесу на місцевому та загально­державному рівні. Функції місцевих фінансових органів та міс­цевих Рад народних депутатів у цьому процесі. Зміст Рішення про Місцевий бюджет.

31. Порядок внесення змін до Закону про Державний бюджет та Рішень про місцеві бюджети. Умови та необхідність внесення таких змін.

32. Бюджетний регламент, його необхідність, зміст, засади побудови, порядок затвердження. Відповідальність органів зако­нодавчої та виконавчої влади за порушення бюджетного регла­менту.

33. Планування доходів бюджету. Завдання та методологія їх планування. Інформаційне забезпечення планування доходів бюджету.

34. Планування видатків бюджету. Завдання та методологія їх планування. Порядок та інформаційне забезпечення плану­вання бюджетних видатків.

35. Суть кошторисного планування. Структура кошторису. Види кошторисів. Сфера об’єктів, яку охоплює кошторисне пла­нування. Нормативна база кошторисного планування.

36. Планування видатків на економічну діяльність держави. Порядок планових розрахунків державних дотацій, субсидій, планування бюджетного фінансування інвестиційних проектів.

37. Поняття та принципи виконання бюджету. Органи, що забезпечують виконання бюджету, розподіл функцій між ними.

38. Розпис доходів і видатків як основа виконання бюджету. Зміст розпису доходів і видатків. Порядок та терміни його складання, внесення змін та доповнень.

39. Бюджетна класифікація доходів і видатків. її роль у бюд­жетному процесі. Розділи бюджетної класифікації. Порядок її затвердження.

40. Система справляння доходів бюджету. Розрахунки фізич­них та юридичних осіб із бюджетом. Порядок та форми розра­хунків.

41. Правове регламентування встановлення і справляння податків. Облік платників і надходжень податків. Документо­оборот, пов’язаний із мобілізацією доходів бюджету.

42. Терміни та порядок перерахування доходів бюджету. Система рахунків із обліку бюджетних надходжень. Звіряння доходів між податковими органами та органами Державного казначейства.

43. Поняття та основні принципи бюджетного фінансування. Організація бюджетного фінансування в Україні. Розпорядники бюджетних коштів, їх права та обов’язки. Ступені розпоряд­ників коштів по Державному та місцевому бюджетам.

44. Види та форми бюджетного фінансування. Фінансування за відомчою структурою та за територіальним розташуванням об’єктів.

45. Методи здійснення бюджетного фінансування: відкриття кредитів, перерахування бюджетних коштів із бюджетних ра­хунків на рахунки розпорядників коштів, оплата рахунків, вида­ча готівкою.

46. Порядок фінансування через територіальні органи Держ­казначейства. Інформація про територіальне розташування уста­нов, підприємств, організацій.

47. Поняття та суть касового виконання бюджету. Системи касового виконання бюджету: банківська, казначейська, змі­шана. Органи, що беруть участь у касовому виконанні бюджету, розподіл функцій між ними.

48. Касове виконання дохідної частини бюджету. Документо­оборот у процесі касового виконання бюджету за доходами.

49. Касове виконання видаткової частини бюджету. Доку­ментооборот у процесі касового виконання бюджету за видат­ками.

50. Мета та зміст міжбюджетних відносин. Види і форми міжбюджетних відносин. Регулювання міжбюджетних відносин. Документооборот, що супроводжує міжбюджетні грошові пото­ки.

51. Взаємозалік коштів із фінансування в рахунок погашення недоїмки з належних до бюджету платежів. Мета та порядок їх проведення, документооборот. Проведення вексельних взаємо­розрахунків.

Змістовий модуль ІІ
Бюджетний облік, звітність, контроль.
Світовий досвід управління бюджетом

1. Завдання бухгалтерського обліку бюджету. Органи, що здійснюють бухгалтерський облік виконання бюджету, їх функції.

2. Функції бухгалтерських служб фінансових органів в орга­нізації обліку виконання бюджетів і кошторисів видатків уста­нов. їхні особливості у фінансових органах різних рівнів.

3. Організація синтетичного та аналітичного обліку вико­нання бюджету. Значення аналітичного обліку для оперативного керівництва виконанням бюджету. Бухгалтерські документи, порядок їх складання, перевірки, обробки і зберігання.

4. План рахунків поточного бухгалтерського обліку вико­нання Державного та місцевого бюджетів України. Характерис­тика рахунків.

5. Баланс виконання бюджету. Склад та будова балансу, порядок та методика складання. Органи, відповідальні за скла­дання балансу Державного бюджету, місцевих бюджетів.

6. Облік доходів бюджету. Рахунки, призначені для обліку грошових коштів і доходів Державного бюджету, місцевих бюд­жетів. Аналітичний облік грошових коштів і доходів бюджету.

7. Облік видатків бюджету. Рахунки, призначені для обліку видатків Державного бюджету, місцевих бюджетів. Особливості обліку грошових коштів, перерахованих розпорядникам коштів та витрат, які здійснюють розпорядники, видатків бюджетів на капіталовкладення, касових видатків бюджету у фінансових ор­га­нах та коштів, призначених для оплати рахунків і видачі готівкою.

8. Облік взаємних розрахунків у період виконання бюджетів із переданих та одержаних коштів. Рахунки, призначені для об­ліку взаємних розрахунків і коштів, переданих та одержаних.

9. Облік бюджетних позичок. Синтетичний і аналітичний облік видачі та погашення бюджетних короткострокових пози­чок.

10. Визначення та облік результатів виконання бюджетів. Річні заключення рахунків поточного обліку виконання бюдже­ту. Рахунки, призначені для відбиття результатів виконання бюджету. Складання заключного балансу.

11. Види та форми бюджетної звітності. Періодичність бюд­жетної звітності, склад документів, порядок їх складання, по­дання та затвердження.

12. Звітність розпорядників бюджетних коштів про вико­рис­тання коштів, одержаних з Державного та місцевих бюджетів. Склад звітних документів, терміни і порядок їх подання.

13. Звітність органів Державного казначейства України про виконання Державного бюджету. Склад звітних документів, тер­міни і порядок їх подання. Порядок затвердження звіту про виконання Державного бюджету.

14. Звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів. Склад звітних документів, терміни і порядок їх по­дання. Порядок затвердження звіту про виконання місцевого бюджету.

15. Контроль за виконанням бюджету. Його сутність, призна­чення та роль у процесі виконання бюджету.

16. Органи бюджетного контролю в Україні, перелік їх функ­цій та повноважень. Законодавче та нормативне регламентуван­ня діяльності органів бюджетного контролю в Україні.

17. Рахункова палата України як орган бюджетного кон­тро­лю, її функції, права та завдання у сфері контролю виконання бюджету. Структура Рахункової палати.

18. Державна податкова адміністрація України як орган бюд­жетного контролю, її функції, права та завдання у сфері кон­тролю виконання бюджету. Структура Державної податкової адміністрації.

19. Державна контрольно-ревізійна служба в Україні як ор­ган бюджетного контролю. її функції, права та завдання у сфері контролю виконання бюджету. Структура Державної контроль­но-ревізійної служби.

20. Податковий контроль та його організація в Україні. Облік платників податків та надходжень податків і обов’язкових пла­тежів. Податкова звітність. Порядок та методи її перевірки.

21. Податкові перевірки як вид податкового контролю. Каме­ральні перевірки податкових декларацій та звітів. Документаль­ні перевірки правильності розрахунків із бюджетом. Оформ­лен­ня результатів податкових перевірок.

22. Митний контроль в Україні. Органи митного контролю, їх функції та повноваження. Митне оформлення. Контроль мит­них органів за сплатою мита і митних платежів.

23. Державне казначейство України як орган бюджетного контролю, його функції, права та завдання у сфері контролю виконання бюджету. Структура Державного казначейства.

24. Характеристика бюджетного устрою розвинених країн. Вплив чинників на елементи бюджетного устрою.

25. Управління бюджетним процесом у розвинених країнах. Органи управління бюджетом, зокрема бюджетного контролю.

26. Роль бюджету держави у ринковій економіці. Еволюція бюджетної практики і бюджетної процедури.

27. Особливості бюджетного планування у економічно роз­винених країнах. Методи планування бюджетних доходів та ви­датків.

28. Виконання бюджету та бюджетний контроль у еконо­міч­но розвинених країнах. Методи контролю. Органи бюджетного контролю.

29. Шляхи забезпечення виконання намірів законодавчої вла­ди щодо бюджетної політики у економічно розвинених країнах.

30. Порядок регулювання та види міжбюджетних відносин в економічно розвинених країнах. Прогресивний зарубіжний дос­від бюджетного вирівнювання.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ
ДО СКЛАДАННЯ ЕКЗАМЕНУ З НАВЧАЛЬНОЇ
ДИСЦИПЛІНИ «БЮДЖЕТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ»

1. Поняття бюджетного менеджменту та його ролі у бюд­жетному процесі.

2. Об’єкт і суб’єкт бюджетного менеджменту. Органи управ­ління бюджетом.

3. Функції бюджетного менеджменту та їх зміст.

4. Бюджет як економічна категорія.

5. Характеристика бюджету як фінансового плану.

6. Складові елементи бюджетного устрою. Їх характеристика.

7. Склад і структура бюджетної системи України.

8. Міністерство фінансів України як учасник бюджетного процесу. Його організаційна будова, функції, законодавче регла­ментування діяльності.

9. Законодавче регулювання діяльності, організаційна будо­ва, задачі та функції Державного казначейства.

10. Організаційна структура, задачі Контрольно-ревізійної служби України.

11. Нормативне регулювання діяльності, організаційна будо­ва та функції Податкової адміністрації України як учасника бюджетного процесу.

12. Нормативне регулювання діяльності, задачі та функції Рахункової палати України як органу бюджетного менеджменту.

13. Зміст, принципи та завдання бюджетного планування. Рівні та етапи бюджетного планування. Методи бюджетного планування.

14. Інформаційне забезпечення бюджетного планування.

15. Порядок складання проекту Державного бюджету Украї­ни.

16. Складання, розгляд до затвердження місцевих бюджетів. Інформація для складання проекту місцевого бюджету. Взаємо­зв’язок із проектом Державного бюджету.

17. Задачі та методологія планування доходів бюджету. Ін­формаційне забезпечення формування доходів бюджету.

18. Планування видатків бюджету за різними напрямами. За­лежність методів планування від форм здійснення бюджетних видатків.

19. Суть кошторисного планування. Структура кошторису. Види кошторисів. Показники кошторисного планування.

20. Виконання бюджету як стадія бюджетного процесу. Ор­гани, що здійснюють виконання бюджету, розмежування їх пов­новажень.

21. Розпис доходів та видатків як основна виконання бюдже­ту.

22. Бюджетна класифікація та її роль у бюджетному процесі.

23. Система справляння доходів бюджету. Правове регла­мен­тування та організація податкової роботи. Порядок та форми розрахунків.

24. Функції органів Держаказначейства в галузі зарахування та розподілу бюджетних доходів.

25. Поняття, основні принципи та організація бюджетного фінансування. Методи та форми бюджетного фінансування.

26. Касове виконання бюджету. Характеристика систем касо­вого виконання бюджету.

27. Касове виконання бюджетів в Україні. Органи, що його забезпечують. Розподіл функцій між ними.

28. Регулювання міжбюджетних потоків. Між бюджетні трансфери їх види та причини використання.

29. Облік грошових коштів бюджету.

30. Облік доходів бюджету.

31. Облік видатків бюджету.

32. Визначення результатів виконання бюджету.

33. Складання звітності розпорядників бюджетних коштів.

34. Складання звітності органів Державного казначейства.

35. Звітність фінансових органів про виконання бюджетів.

36. Суть та призначення бюджетного контролю. Його види, форми та методи, органи, що його здійснюють.

37. Рахункова палата України, її функції в сфері бюджетного контролю.

38. Податковий контроль та його організація в Україні.

39. Митний контроль. Функції митних органів.

40. Контрольно-ревізійна служба, її завдання в галузі бюд­жетного менеджменту.

41. Роль бюджету держави у ринковій економіці розвинених країн світу.

42. Еволюція світової бюджетної практики та бюджетної процедури.

43. Бюджетне планування у розвинених країнах.

44. Виконання бюджету та бюджетний контроль у розви­ну­тих країнах світу.

45. Органи оперативного управління бюджетом та бюджет­ного контролю.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Адміністрування бюджету – багатофункціональна управлін­ська діяльність фінансових установ із організації формування й використання бюджетних коштів.

Акт перевірки – документ, у якому відображаються резуль­тати перевірки; містить докладно викладені порушення податко­вого і бюджетного законодавства з посиланням на законодавчі акти, статті та пункти, які порушено.

Акт ревізії – двосторонній документ, у якому відобра­жа­ються результати ревізії фінансово-господарської діяльності під­приємств, установ, організацій, а також робота фінансових орга­нів щодо складання і виконання бюджету. Наводиться перелік фактів виявлених порушень і додаткових резервів збільшення доходів та скорочення витрат.

Алокація (allocation) – розподіл, розміщення фінансових ре­сурсів та інвестицій.

Аудит адміністративної діяльності – форма бюджетного контролю, за допомогою якої вивчаються процедури прийняття і виконання управлінських рішень суб’єктами бюджетного про­цесу з метою досягнення певних цілей.

Аудит ефективності використання бюджетних ресурсів – контроль якості управлінських рішень із погляду економічності та ефективності використанням бюджетних коштів при виконан­ні бюджетних програм. Його завданням є оцінка рівня віддачі від вкладених бюджетних коштів і аналіз причин недосягнення поставлених цілей.

Акт ревізії – це двосторонній документ, у якому знаходять відображення наслідки ревізії фінансово-господарської діяль­ності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінан­сових органів щодо складання і виконання бюджету, наведено перелік фактів виявлених порушень і додаткових резервів збіль­шення доходів та скорочення витрат.

Акт звірки – документ, що офіційно підтверджує наявність заборгованості перед бюджетом (недоїмки з податків, зборах та платежах). Акти звірки розрахунків складаються між рези­ден­том (господарською організацією) та розпорядником коштів державного бюджету (бюджетною установою) за надані послу­ги. В акті звірки зазначається сума кредиторської заборгованості на певний період часу та вид послуг.

Аналітичний метод – передбачає обчислення планових по­казників на основі встановлення впливу на них різноманітних факторів, засновується на моделюванні бюджетних показників.

Банківська система касового виконання бюджету – від­криття рахунків бюджету в установах банківської системи, для зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них.

Бухгалтерський облік виконання бюджету – повне, своє­часне і вірогідне відображення у первинних документах і облі­кових реєстрах операцій із виконання державного і місцевих бюджетів.

Бюджет автоматичний – автоматичне перенесення бюджету минулого року на новий бюджетний рік у разі несвоєчасного прийняття нового бюджету.

Баланс виконання бюджету – це форма бюджетної звіт­ності, яка характеризує стан виконання бюджету на відповідну дату. Складається на основі поточного обліку виконання бюд­жету. Баланс складається у фінансових органах на початок кож­ного місяця. Баланс складається з двох частин: активу і пасиву. В активі відображається склад, розміщення і витрачання бюд­жетних коштів, а в пасиві – джерела утворення коштів бюджету. Баланс виконання бюджету характеризує процес касового вико­нання бюджету на певну дату з початку року, стан його коштів на рахунках в банках та в розрахунках.

Балансовий метод як основа бюджетного планування – це метод остаточного узгодження дохідної та видаткової частин бюджету, їх урівнення.

Банківська система касового виконання бюджету – одна із систем зарахування коштів на рахунки бюджету та пере­раху­вання з них, що передбачає відкриття рахунків бюджету в уста­новах банківської системи.

Бухгалтерські реєстри – це облікові реєстри – книги, картки та аркуші певної форми, що їх використовують для обліку наяв­ності і руху матеріальних цінностей і коштів та реєстрації госпо­дарських операцій на підприємствах (установах, організаціях). Реєстри класифікують за призначен­ням (хронологічні, систе­ма­тичні, комбіновані), змістом (синтетичні та аналітичні), фор­мою. Основою для складання бухгалтерських реєстрів слугують первинні документи. Бухгалтерські реєстри поділяються на реєстри синтетичного та аналітичного обліку.

Бюджет держави – план формування і використання грошо­вих коштів, необхідних для здійснення завдань і функцій держа­ви у цілому, федеративних утворень та органів місцевого само­врядування протягом бюджетного періоду. У західній літературі існують численні альтернативні визначення Б. д. Наприклад, деякі з них: план фінансових операцій, що відображає намічені за сумами та змістом видатки і передбачені у видах доходів спо­соби їх фінансування; систематично (щорічно) повторюване зіставлення необхідних видатків із очікуваними (або наявними) доходами з метою досягнення поставлених цілей; фінансовий закон, змістом якого є розпис державних доходів і видатків то­що; вартісне зіставлення потреб держави з фінансовими можли­востями їх задоволення. Термін «бюджет», запозичений із ан­глійської літератури, етимологічно походить від старо­фран­цузького слова bougette (шкіряний мішок). Донині ритуал бюд­жетної промови канцлера казначейства (міністра фінансів) у британському парламенті має назву «відкрити бюджет».

Бюджет на нульовій основі – процедура розроблення бюд­жетів (кошторисів) на основі оцінювання проектів і діяльності за методом витрати–вигоди. У багаторічних бюджетах розрахунки кожного року починаються «з нуля», а передбачені програми мають бути заново обґрунтовані, що забезпечує ефективніше витрачання коштів. Цей метод уперше був запроваджений у США в 1969 р. Через складність адміністрування не набув по­мітного поширення.

Бюджетна дотація – бюджетні кошти, які передаються з бюджету вищого рівня до бюджетів нижчого рівня на безоплат­ній і безповоротній основі для покриття їх дефіциту в частині поточних видатків.

Бюджетна звітність – звітність розпорядників коштів за ви­користання бюджетних коштів та фінансових органів за вико­нання відповідного бюджету. Поділяється за призначенням (зов­нішня, внутрішня), за обсягом показників (первинна, зведена), за терміном складання і подання (періодична, річна).

Бюджетна інвестиція – вкладення коштів у певні об’єкти і проекти з метою забезпечення економічного зростання або до­сягнення соціального ефекту.

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупу­вання доходів, видатків (у тому числі кредитування за вираху­ванням погашення) та фінансування бюджету за певними озна­ками економічної сутності, функціональної діяльності, організа­ційного устрою тощо, котре забезпечує загальнодержавне і між­народне зіставлення бюджетних даних. В Україні Б. к. має чоти­ри розділи: доходи бюджету; видатки бюджету; фінансування бюджету; державний борг.

Бюджетна позичка – надання коштів із бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня на покриття тимчасових касових розривів (випередження в часі фінансування видатків відносно надходження доходів) на короткостроковий термін і повернення до кінця поточного бюджетного року.

Бюджетна політика – складова фінансової політики, що відображає сукупність державних заходів у сфері бюджету з метою регулювання економічних і соціальних процесів. Підпо­рядкована певній фінансовій доктрині – системі домінуючих теоретичних положень, політичних переконань, етичних ідеалів.

Бюджетна програма – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення загальної мети та завдань, вико­нан­ня яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетна резолюція – постанова Верховної Ради України про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюд­жетний рік. Бюджетна резолюція розробляється Верховною Радою України не пізніше 15 червня, враховуючи аналіз еконо­мічного становища країни в поточному році, на основі прогноз­них макроекономічних показників розвитку країни на наступний рік. Перша бюджетна резолюція в Україні була прийнята 7 лип­ня 1995 року.

Бюджетна резолюція – постанова Верховної Ради України, що окреслює основні напрями бюджетної політики на наступ­ний бюджетний рік. Б. р. розробляється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 червня за даними аналізу економічного становища країни в поточному році, на підставі прогнозних макроекономічних показників розвитку країни на наступний рік. Перша Б. р. в Україні була прийнята 7 липня 1995 р.

Бюджетна субвенція – цільова субсидія з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня на умовах пайової участі цих бюджетів у фінансуванні певних цільових видатків, об’єктів, програм, проектів та заходів, яка обумовлена вкладенням коштів із боку отримувача. У разі порушення цільового використання Б. с. підлягає поверненню до бюджету, що її видав.

Бюджетна субсидія – надання коштів з бюджету вищого рівня бюджету нижчого рівня на фінансування певних програм чи цільових видатків без необхідності вкладення коштів із боку отримувача.

Бюджетна установа – орган, установа чи організація, визна­чена або створена згідно з Конституцією України, а також уста­нова чи організація, що створена в установленому порядку орга­нами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка утримується за рахунок Державного бюджету України чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Бюджетне планування – процес складання, розгляду та затвердження бюджету на наступний рік. Охоплює комплекс організаційних заходів та методику розрахунку окремих статей бюджету.

Бюджетне право – сукупність фінансово-правових норм, що регламентують формування та використання коштів бюджету та бюджетний процес.

Бюджетне прогнозування – передбачення майбутніх бюд­жетних доходів і видатків у багаторічному часовому інтервалі між прийняттям рішення і початком дій.

Бюджетне регулювання – діяльність органів законодавчої і виконавчої влади вищого рівня щодо розподілу і перерозподілу доходів та нормування видатків, яка здійснюється з метою зба­лансування бюджетів нижчого рівня. Вирівнювання можливих одержуваних доходів і фінансування видатків за рахунок загаль­нодержавних доходів і рівного фінансування. Застосовується при формуванні місцевих бюджетів. Методи регулювання: нор­мативний, податковий, коефіцієнтів, дотацій, субсидій, субвен­цій, перерозподілу.

Бюджетне фінансування – надання з бюджету у безповорот­ному порядку коштів на видатки, пов’язані зі здійсненням дер­жавних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних і комунальних установ та організацій. Це процес виділення, зарахування, розподілу та перерахування коштів на рахунки розпорядників коштів у межах, визначених кош­то­ри­сами і затверджених у бюджеті. Ґрунтується на двох основних принципах: плановості виділення та цільовому характері вико­ристання коштів.

Бюджетний (фіскальний) федералізм – специфічна форма побудови й організації міжбюджетних взаємовідносин. Передба­чає закріплення прав на отримання доходів і розпорядження ви­датками за всіма ланками бюджетної системи. Спрямований на оптимізацію величини та кількості органів місцевого самовряду­вання, а також розподілу повноважень і відповідно доходів та видатків між окремими бюджетами за ключовими компо­нен­тами ефективності: ринковими і демократичними критеріями.

Бюджетний аудит – експертиза та аналіз звітів і балансів підприємств, організацій, установ, які фінансуються з бюджету, з метою перевірки законності та цільового використання бюд­жетних коштів. Форма контролю за рухом, ефективним вико­ристанням бюджетних потоків і фондів, фінансовими опера­ція­ми з виконання бюджету.

Бюджетний дефіцит – фінансовий результат за бюджетними операціями у розмірі перевищення видатків бюджету над його звичайними доходами. У процесі визначення розміру Б. д. дер­жавні позики в джерелах доходів не враховуються.

Бюджетний запит – документ, підготовлений розпоряд­ни­ком бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Розрізня­ють три види Б. з.: загальний, індивідуальний і додатковий.

Бюджетний кодекс України – документ, який визначає засади функціонування бюджетної системи України, її структу­ру, принципи, правові норми, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюд­жетного законодавства.

Бюджетний контроль – контроль з боку уповноважених ор­ганів (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата) та громадськості за обґрунтованістю показ­ни­ків бюджету та за ефективністю і цільовим використанням бюд­жетних коштів. Види Б. к. – державний, муніципальний, відом­чий, внутрішній, громадський, ін.

Бюджетний кредит – надання суб’єктам господарювання коштів із бюджету на засадах поворотності, строковості і плат­ності.

Бюджетний менеджмент – це сукупність взаємопов’язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які вини­кають у процесі руху бюджетних потоків. Предметом бюджет­ного менеджменту як навчальної дисципліни є бюджетний про­цес і управління ним. Виділяють наступні складові бюджетного менеджменту: бюджетне планування, організація виконання бюджету, облік виконання бюджету та контроль за виконанням бюджету.

Бюджетний надлишок – перевищення доходів місцевого бюджету над його нормованими видатками, що підлягає вилу­ченню до бюджету вищого рівня.

Бюджетний період – визначений законодавством період, протягом якого функціонує бюджет. В Україні діє річний Б. п., при цьому бюджетний рік збігається з календарним роком: він починається 1 січня та закінчується 31 грудня.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 202; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.85.255.74 (0.138 с.)