Поняття і зміст бюджетного процесу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття і зміст бюджетного процесу



Поняття і зміст бюджетного процесу

Порядок складання проекту бюджету

Підготовка та розгляд звіту про виконання

Бюджету і прийняття рішення щодо нього

Конституція України, статтею 116, покладає на Кабінет Міністрів України обов’язок не тільки розробити проект закону про Державний бюджет України і забезпечити виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України,але й подати Верховній Раді України звіт про його виконання. Бюджетний кодекс Україниконкретизує дане конституційне положення, визначивши терміни такого подання, форми і види звітності. Відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу Українизвітність про виконання Державного бюджету України включає фінансову та бюджетну звітність. Фінансова звітність складається згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України. Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію в розрізі бюджетної класифікації. Форми фінансової і бюджетної звітності та порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України.

Зведення, складення та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюється Державним казначейством.

Виділяють наступні види звітності: оперативна, місячна, квартальна та річна.

Місячний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформація про виконання захищених видатків Державного бюджету України, інформація про використання коштів з резервного фонду державного бюджету, інформація про перелік здійснених операцій з державним боргом, інформація про надані державні гарантії подаються Державним казначейством України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

Звіт про бюджетну заборгованість подається не пізніше 1 числа другого місяця, що настає за звітним.

Місячний звіт про фактичні надходження доходів бюджету, податкову заборгованість, включаючи суми недоїмки та переплат, подаються органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України подається Державним казначейством України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу. Квартальний звіт повинен містити:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про фінансові результати виконання Державного бюджету України;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) звіт про виконання Державного бюджету України;

5) звіт про стан державного боргу;

6) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

7) звіт про операції щодо державних гарантійних зобов’язань;

8) інформацію про здійснені операції з державним боргом;

9) інформацію про надані державні гарантії;

10) пояснення щодо стану виконання показників Державного бюджету України та місцевих бюджетів за звітний період.

Міністерство фінансів України у двотижневий строк після отримання квартального звітупро виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді подає Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію про виконання текстових статей закону про Державний бюджет України.

Відповідно до статті 61 Бюджетного кодексу України, річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним та повинен містити такі частини:

1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;

2) звіт про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти про виконання показників за формою додатків до закону про Державний бюджет України);

3) звіт про фінансові результати виконання Державного бюджету України;

4) звіт про рух грошових коштів;

5) звіт про власний капітал;

6) інформацію про виконання захищених видатків Державного бюджету України;

7) звіт про бюджетну заборгованість;

8) звіт про використання коштів з резервного фонду державного бюджету;

9) звіт про стан державного боргу;

10) звіт про операції щодо державних гарантійних зобов’язань;

11) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

12) інформацію про виконання місцевих бюджетів, включаючи інформацію про стан місцевого боргу;

13) інформацію про здійснені операції з державним боргом;

14) інформацію про надані державні гарантії;

15) інформацію про досягнення запланованої мети, завдань та результативних показників головними розпорядниками коштів державного бюджету в межах бюджетних програм;

16) інформацію про виконання текстових статей закону про Державний бюджет України;

17) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.

Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України готує та подає до Верховної Ради України висновки про виконання закону про Державний бюджет України з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення порушень, виявлених у звітному бюджетному періоді, та вдосконалення бюджетного процесу загалом. Верховна Рада України розглядає звіт про виконання закону про Державний бюджет України у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України. Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання закону про Державний бюджет України представляє Міністр фінансів України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштів. Із співдоповіддю про виконання закону про Державний бюджет України виступають Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Голова Рахункової палати. За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

Як зазначають учені-фінансисти, важливу роль має право законодавчих органів затверджувати чи не затверджувати звіти про виконання бюджетів і винесення оцінки діяльності органів, що виконують бюджети[1]. Незатвердження звіту про виконання Державного бюджету України може бути підставою для прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, що згідно статті 115 Конституції України має своїм наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. Однак прямого причинного зв’язку між незатвердженням звіту про виконання Державного бюджету та прийняттям резолюції недовіри Кабінету Міністрів України Конституція України не встановлює.

 


[1] Горбунова О.Н., Селюков А.Д., Другова Ю.В. Бюджетное право России. Учебное пособие. – М.: ООО “ТК Велби”, 2002. – С. 164.

Поняття і зміст бюджетного процесу

Поняття і зміст бюджетного процесу

Інструментом стабілізації економіки, засобом контролю державних видатків є бюджетний процес (в юридичній літературі вживаються також поняття «бюджетне планування» як сукупність правових норм, які виникають у ході діяльності державних органів з планування доходів та видатків бюджету, «формування бюджету» як система суспільних відносин, пов'язана з плануванням органами виконавчої влади пріоритетних видатків, вишукуванням достатніх для цього джерел, виданням цими органами ряду нормативно-правових актів, що регулюють процес планування).

Але поняття «бюджетний процес»є значно ширшим, і його розуміють як регламентовану нормами права діяльність, пов'язану зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що утворюють бюджетну систему України.

Бюджетний кодекс України визначає бюджетний процес як регламентований бюджет­ним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звіту­вання про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства, (п. 10 ч. 1 ст. 2 БК). Закріплюючи це поняття і розкриваючи його зміст, регламентуючи стадії бю­джетного процесу, БК виконує своє завдання як базовий акт бюджетного законодавства. Саме у ході бюджетного процесу закладається стратегія економічної і соціальної політики держави та органів місцевого самоврядування.

Процес у сфері бюджету є необхідним порядком реалізації матеріально-правових бюджет­них норм. Процесуальні норми, закріплені у БК, обслуговують конкретні норми фінансового права (у першу чергу — бюджетного). При цьому характер взаємозв'язку матеріальних і про­цесуальних норм бюджетного права істотно відрізняється від характеру зв'язку, наприклад, цивільного матеріального і цивільного процесуального права, які існують як самостійні галузі права. Бюджетний процес і матеріальні норми, хоч і є окремими правовими інститутами, але об'єднані у підгалузь фінансового права. Взаємозв'язок між ними носить не міжгалузевий, авнутрішньогалузевий характер.

Будь-яка матеріальна галузь права вимагає процедурних форм реалізації її норм, і всі нор­ми, що регулюють організаційну діяльність державних органів, мають процесуальний харак­тер. Актуальною така вимога є і щодо діяльності у галузі застосування бюджетно-правових норм, адже з бюджетом пов'язані всі державні органи, організації, установи, які безпосередньо чи опосередковано беруть участь у формуванні та виконанні бюджету. Сутність такого про­цесу складна та багатогранна.

Широке розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся діяльність, яка базується на повноваженнях тих чи інших органів, має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності. Тому чіт­кий порядок, ретельно розроблений і регламентований у всіх своїх елементах, вимагається не лише для організації й узгодження роботи всієї системи державних органів чи органів місцевої влади або місцевого самоврядування з формування та виконання бюджету, а й для правильно­го розв'язання проблем, що його супроводжують.

Перед учасниками бюджетного процесу стоїть ряд завдань, зокрема: максимальне ви­явлення всіх матеріальних і фінансових резервів з метою створення збалансованого ринку; визначення доходів бюджету за окремими податками та обов'язковими платежами, а також загального обсягу відповідно до прогнозів і цільових програм соціально-економічного роз­витку; узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, спрямованої на подолання інфляційних тенденцій в економіці та забезпечення стабільності національної гро­шової одиниці; здійснення бюджетного регулювання з метою збалансування бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу джерел доходів держави між ними та сферою господарства, еко­номічними регіонами; скорочення та ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел; посилення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.

Бюджетний процес слід розглядати як нерозривний цілісний процес, що являє взаємопов'язану і взаємообумовлену сукупність трьох складових, через які реалізують його стадії:

1) період формування проекту бюджету та затвердження акта про бюджет — «до по­чатку бюджетного року»;

2) самого «бюджетного року», тобто бюджетного періоду, коли ви­конується затверджений акт про бюджет;

3) період після закінчення «бюджетного року», коли складається, розглядається і затверджується звітність про виконання бюджету.

Складання актів про бюджет (у першу чергу — проекту Закону про державний бюджет), їх наступне прийняття створюють юридичні можливості для здійснення волі представниць­кого органу влади. Під час цієї діяльності враховуються середньострокова та довгострокова перспективи, встановлюється зв'язок із визначеними цілями соціально-економічного розви­тку держави, регіонів, територіальних одиниць. Так, прийняттям закону про державний бюджет закінчується формування бюджету, коли органи законодавчої і виконавчої влади вико­ристовують свої права та обов'язки щодо складання і затвердження бюджету. Водночас суть бюджетного процесу зосереджується на безпосередньому виконанні затвердженого акта про бюджет, яке повинно постійно контролюватися з боку органів державної влади для досягнення відповідності між запланованими і реальними показниками.

Все це має бути чітко врегульовано правовими нормами, які закріплюють основні принципи бюджетного процесу, які повинні відповідати принципам бюджетного права. Таке закріплення принципів у нормах чинного бюджетного законодавства надає їм загальнообов'язкового харак­теру, проаналізувати їх та цим уникнути суб'єктивізму у тлумаченні та застосуванні.

Нормам бюджетного процесу притаманний ряд рис, що його характеризує, зокрема:

- визначення складу учасників;

- закріплення їх повноважень у чіткій послідовності дій;

- визначення організаційно-правової форми кожної дії;

- визначення обов'язкового порядку прийняття рішень у сфері реа­лізації бюджетних повноважень.

Стадія бюджетного процесу являє собою етап діяльності держави чи місцевого органу влади, внаслідок якого бюджет набуває нових якостей. Як правило, цей етап закінчується при­йняттям правового акта. Стадії бюджетного процесу взаємопов'язані за своїм змістом і діями та взаємозумовлені, їх послідовність не тільки встановлена БК, а й визначена логікою та іс­торичною природою самого процесу. Вони охоплюють діяльність органів державної влади від зародження потреби у видатках та доходах, їх прогнозування та оцінки до контролю за ви­конанням бюджету. Під час проходження стадій бюджетного процесу реалізуються завдання і заходи, що охоплюють складання, затвердження, виконання бюджету, оцінку ефективності використаних коштів.

Усі стадії бюджетного процесу засновані на єдиних принципах організації правового регулювання бюджету і мають відповідну правову регламентацію. До основних з них можна віднести наступні:

принцип розподілу повноважень представницьких та виконавчих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, який означає, що кожному органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів у процес складання, затвердження і виконан­ня бюджету не допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві;

принцип реальності включення показників доходів і видатків визначає, що доходи ма­ють включатися до бюджету за джерелами, видатки — за цільовим призначенням;

принцип гласності полягає у тому, що показники бюджету (у тому числі і зведеного) і звіту про його виконання можуть і повинні оприлюднюватися через засоби масової інформації;

принцип наочності означає, що відображення показників бюджету у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні відбувається шляхом використання за­собів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку;

принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків бюджету за певни­ми ознаками, які дають можливість здійснити як загальнодержавне, так і міжнародне зіставлення бюджетних даних;

принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету включаються всі кошти, що направляються із прибутково-видаткової частини;

принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а також між натуральними і фінансовими показниками.

БК виділяє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять чітку регламентацію у таких його главах:

1) складання проектів бюджетів (детально регламентується у главі 6 БК щодо державного бюджету та статтях 75-76 щодо місцевих бюджетів); Перша стадія, тобто стадія складання проектів державного та місцевих бюджетів, здійснюється з метою визначення обсягу коштів, необхідних для задоволення загальносуспільних потреб, а також функціонування держави та органів місцевого самоврядування. Через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між муніципальними утвореннями;

2)розгляд проекту та прийняття закону про державний бюджет України (рішення про міс­цевий бюджет) (чітко та послідовно визначається у главі 7 БК щодо державного бюджету та статті 77 щодо місцевих бюджетів);

3)виконання бюджету, у тому числі у разі необхідності внесення змін до Закону про дер­жавний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) (регламентовано у главі 8 та главі 9 щодо державного бюджету та статтях 78-79 щодо місцевих бюджетів);

4)підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього (визначено у главі 10 БК щодо державного бюджету та статті 80 щодо місцевих бюджетів).

Ефективність бюджетного процесу на загальнодержавному та місцевому рівнях залежить під тісної співпраці всіх гілок влади. Проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. її складність під­вищується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет України, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється контроль за дотриманням бюджетного законодавства (глава 17 БК), аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами (ст. 26 БК). Усі стадії бюджетного процесу грунтуються на правових засадах, які повинні га­рантувати чітке планування, додержання бюджетної дисципліни і постійний контроль за ви­конанням усіх видатків. Для цього вимагається чітка організація бюджетного процесу, дотри­мання встановлених БК процедур та процесуальних строків.

У забезпеченні фінансового контролю та аудиту беруть участь як органи загальної ком­петенції, тобто Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, так і спеціально уповноважені у сфері фінансової діяльності ор­гани, зокрема, Рахункова палата, Рахункова палата АРК, Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи, органи Державного казначейства, Державна фінансова інспекція тощо.

Учасниками бюджетного процесує органи, установи та посадові особи, наділені бю­джетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

Таким чином, у бюджетному процесі приймають участь усі органи державної влади, ор­гани місцевої влади та органи місцевого самоврядування, бюджетні установи, організації, що беруть участь у бюджетній діяльності. Інші юридичні, а також фізичні особи за чинним за­конодавством та сталою фінансово-правовою доктриноюне можуть бути суб'єктами бюджетних відносин, і, відповідно, не є учасниками бюджетного процесу. Вони можуть бути лише одержувачами бюджетних коштів, але отриму­ють їх не напряму, а через учасників бюджетного процесу, зокрема — розпорядників бюджет­них коштів.

До учасників бюджетного процесу відносяться такі органи, установи та їх посадові особи.

Верховна Рада України:

- розробляє пропозиції до проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період з конкретних макроекономічних показників, визначених у Бю­джетному кодексі;

- приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики;

- розглядає проект закону про державний бюджет;

- ухвалює Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період;

- вносить зміни і доповнення до Закону про Державний бюджет України;

- здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бю­джетного процесу;

- проводить контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету;

- забезпечує контроль за здійсненням таємних видатків із Державного бюджету України;

- заслуховує звіти про стан виконання Державного бюджету України, у тому числі за­слуховує звіти розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державно­го бюджету України;

- розглядає та приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бю­джет України;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету:

- бере участь у всіх стадіях бюджетного процесу;

- розглядає і вносить пропозиції до Основних напрямів бюджетної політики, проект яких представляється урядом;

- здійснює контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період;

- готує Бюджетні висновки, що приймаються Верховною Радою України;

- бере участь у підготовці, розгляді, узагальненні пропозицій, доповідях на усіх стадіях розгляду і затвердження проекту Закону про державний бюджет;

- забезпечує контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству;

- розглядає звіт про проведені таємні видатки;

- розглядає ситуацію із перевиконання доходної частини бюджету;

- готує співдоповідь про виконання Державного бюджету України.

Президент України:

- підписує Закон про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік;

- у разі незгоди із Законом про Державним бюджет, прийнятим Верховною Радою Укра­їни, накладає вето на окремі його статті або на Закон в цілому;

- вносить на розгляд Верховної Ради України в установленому чинним законодавством порядку зміни та доповнення до Закону про Державний бюджет;

- вносить на розгляд Верховної Ради України законопроекти, які стосуються бюджет­ного процесу;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК.

Кабінет Міністрів України:

- подає на розгляд Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної по­літики на наступний бюджетний період;

- розробляє проект Закону про Державний бюджет України;

- доопрацьовує проект Закону про Державний бюджет України після першого та друго­го читань у Верховній Раді України;

- забезпечує виконання Державного бюджету України;

- приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету;

- подає річний звіт про виконання Державного бюджету Верховній Раді України;

- доводить до відома Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій та виконав­чих органів відповідних рад положення та показники міжбюджетних трансфертів та інші показники, необхідні для затвердження місцевих бюджетів;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК, Законом Украї­ни «Про Кабінет Міністрів України».

Рахункова палата України:

- здійснює від імені Верховної Ради України контроль за надходженням коштів до Дер­жавного бюджету України та їх використанням;

- забезпечує контроль за фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що сто­сується використання коштів Державного бюджету України;

- провадить контроль за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;

- здійснює контроль за проведенням таємних видатків разом з Міністерством фінансів України у порядку, визначеному Верховною Радою України;

- забезпечує контроль за використанням бюджетних коштів, виділених із Державного бюджету України, у частині фінансування повноважень місцевих державних адміні­страцій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках;

- здійснює зовнішній контроль за аудит фінансової та господарської діяльності бюджет­них установ у частині контролю за використанням коштів Державного бюджету;

- готує співдоповідь щодо виконання Державного бюджету;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, БК, Законом Украї­ни «Про Рахункову палату України» від 11.07.96 р. № 315/96-ВР (із змінами).

Міністерство фінансів України:

- визначає основні організаційно-методичні засади бюджетного планування, загальний рівень доходів і видатків бюджету, обсяг його фінансування для підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету України;

- готує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону про Державний бюджет України на відповідний рік разом із пропозиціями щодо визначення строку і порядку його розгляду в Кабінеті Міністрів України;

- готує та подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до Держав­ного бюджету України;

- розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з під­готовки бюджетних запитів, визначає порядок і строк їх подання;

- здійснює у межах своїх повноважень контроль за дотриманням бюджетного законо­давства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством;

- здійснює методичне керівництво з питань складення та виконання бюджету;

- регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними цільо­вими фондами;

- подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення міжбюджетних від­носин;

- координує у межах своїх повноважень діяльність центральних органів виконавчої вла­ди, пов'язану із забезпеченням своєчасного і повного надходження податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевих бюджетів;

- здійснює у межах своїх повноважень операції з державним боргом з метою погашення та обслуговування державних боргових зобов'язань;

- забезпечує контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бю­джетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України;

- здійснює інші повноваження, встановлені БК, поточними законами про державний бюджет, постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України», іншими нормативно-правовими актами.

Державне казначейство України:

- забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: 1) розрахунково-касове об­слуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; 2) контроль за здій­сненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; 3) в межах своїх повноважень контр­оль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства; 4) ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державного та місцевих бюджетів;

- здійснює управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

- визначає механізм казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про виконання дер­жавного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів;

- відкриває, веде та закриває рахунки в органах Казначейства;

- провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти дер­жавного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування;

- нараховує штрафи за неповне або несвоєчасне повернення суми надмірно сплачених податків відповідно до законодавства;

- здійснює розподіл коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Респу­бліки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бю­джетів відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і перерахування розподілених коштів за належністю;

- проводить взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також між рівнями місцевих бюджетів у порядку, встановленому законодавством;

- веде базу даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі роз­порядників і одержувачів бюджетних коштів; виконує контрольні функції, пов'язані із закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»;

- здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

- встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає Інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

- здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням;

- здійснює інші повноваження, визначені БК, постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державного казначейства України», актами Міністерства фінансів України, іншими нормативно-правовими актами.

Національний банк України:

- відкриває Державному казначейству України Єдиний казначейський рахунок;

- подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України Проект Основних за­сад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний рік;

- подає до Кабінету Міністрів України Проект кошторису доходів та видатків НБУ на наступний бюджетний рік;

- здійснює інші повноваження, встановлені БК, Законом України «Про Національний банк України».

Органи Державної фінансової інспекції:

- здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

- забезпечують контроль за цільовим використанням і своєчасним поверненням креди­тів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України

- організують контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звіт­ності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів;

- забезпечують надання щомісячних узагальнених результатів звітів про проведені пере­вірки Верховній Раді України та Міністерству фінансів України;

- здійснює інші повноваження, передбаченні законодавством.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим:

- затверджує бюджет АРК та вносить зміни до нього;

- здійснює контроль за виконанням бюджету, приймає рішення щодо звіту про його ви­конання;

- визначає порядок управління майном, яке належить АРК;

- установлює податки і пільги щодо оподаткування згідно із законами України;

- за поданням Ради міністрів АРК затверджує програми АРК з питань соціально-еконо­мічного і культурного розвитку; раціонального природокористування, охорони навко­лишнього середовища відповідно до загальнодержавних програм;

- розглядає та затверджує звіт про виконання бюджету АРК після завершення бюджет­ного періоду або приймає інше рішення;

- здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України, Конституцією Авто­номної Республіки Крим, БК, іншими нормативно-правовими актами.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим:

- розробляє проект бюджету АРК;

- готує проект постанови про бюджет АРК;

- забезпечує виконання бюджету АРК;

- здійснює контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затвердженого бюджету, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ сто­совно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів АРК;

- здійснює інші повноваження, встановлені чинним законодавством.

- Місцеві державні адміністрації;

- складають і подають на затвердження проекти відповідного бюджету та забезпечують його виконання;

- забезпечують контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показ­ників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно місцевих бюджетів;

- подають в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансо­ві показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субвенцій, дані про зміну складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню;

- отримують від усіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власнос­ті інформацію, передбачену актами законодавства для складання і виконання бюджету;

- здійснюють фінансування підприємств, установ і організацій освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, соціального захисту населення, переданих у встановленому порядку в управління місцевій державній адміністрації вищими органами;

- здійснюють інші повноваження, встановлені БК, та Закономи України, іншими нормативно-пра­вовими актами.

Місцеві ради:

- розглядають і затверджують відповідний місцевий бюджет, вносять зміни до нього;

- забезпечують контроль за виконанням відповідного місцевого бюджету;

- установлюють місцеві податки і збори та розміри їх ставок у межах, визначених зако­нодавством (сільські, селищні, міські ради);

- приймають рішення щодо випуску місцевих позик;

- розглядають та затверджують квартальні та річні звіти про виконання місцевого бю­джету після завершення бюджетного періоду або приймають інше рішення;

- здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодавством, у тому числі БК та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (із змінами).

Виконавчі органи місцевих рад:

- складають і подають на затвердження проекти відповідного бюджету та забезпечують його виконання;

- готують програми соціально-економічного та культурного розвитку місцевих громад, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування, організують їх виконання та готують звіти про результати їх виконання;

- забезпечують контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показ­ників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст;



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.2.146 (0.031 с.)