Оборона міста 1-3; перелік населення 4-73

1 От тоді, коли мур був відбудований, і я повставляв двері, а й воротарі, співці та левіти були настановлені, 2 дав я владу над Єрусалимом моєму братові Ханані та начальникові замку Хананії, він бо був чоловік вірний та богобоязливіший, ніж багато інших, 3 і сказав я їм: «Нехай не відчиняють брам єрусалимських, доки не припече сонце; і поки люди ще стоять на ногах, нехай замикають і засувають двері. Нехай єрусалимські мешканці стануть на сторожі, кожний на своїй варті, кожен перед своїм домом.» 4 Але місто було просторе й велике, народу ж у ньому було мало, і домів було небагато набудовано. 5 Тоді Бог мій поклав мені на серце зібрати вельмож, начальників і народ, щоб їх перелічити за родоводом, бо я знайшов родовідний список тих, що повернулись напочатку, а в ньому знайшов таке написане: 6 «Оце люди области, що повернулися з полону на вигнанні, що їх переселив був Навуходоносор, вавилонський цар, і що прибули в Єрусалим та в Юдею, кожен у своє місто. 7 Вони прибули із Зоровавелом, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мардохеєм, Білшаном, Місперетом, Бігваєм, Нехумом, Бааною. Число людей народу Ізраїля: 8 синів Пароша 2172; - 9 синів Шефатії 372; - 10 синів Араха 652; - 11 синів Пахат-Моава, з синів Ісуса та Йоава, 2818; - 12 синів Елама 1254; - 13 синів Затту 845; - 14 синів Закхея 760; - 15 синів Бііннуя 648; - 16 синів Бевая 628; - 17, синів Азгада 2322; - 18 синів Адонікама 667; - 19 синів Бігвая 2067; - 20 синів Адіна 655; - 21 синів Атера Єзекіїного 98; - 22 синів Хашума 328; - 23 синів Бецая 324; - 24 синів Харіфа 112; - 25 синів з Гівеону 95; - 26 людей із Вифлеєму й Нетофи 188; - 27 людей із Анатоту 128; - 28 людей із Бет-Азмавету 42; - 29. людей із Кіріят-Єаріму, Кефіри й Беероту 743; - 30 людей із Рами й Геви 621; - 31 людей із Міхмасу 122; - 32 людей із Бетелу й Аї 123; - 33 людей із другого Нево 52; - 34 синів другого Еламу 1254; - 35 синів із Харіму 320; - 36 людей з Єрихону 345; - 37 людей із Лоду, Хадіду й Оно 721; - 38 людей із Сенаї 3930. 39 Священиків: синів Єдаї з дому Ісуса 973; - 40 синів Іммера 1052; - 41 синів Пашхура 1247; - 42 синів Харіма 1017. 43 Левітів: синів Ісуса, (з дому) Кадмієла, синів Годавії 74. 44 Співців: синів Асафа 148. 45 Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Акхува, синів Хатіти, синів Шовая 138. 46 Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота, 47 синів Кероса, синів Сії, синів Падона, 48 синів Левана, синів Хагави, синів Салмая, 49 синів Ханана, синів Гіддела, синів Гахара, 50 синів Реаї, синів Реціна, синів Некоди, 51 синів Газзама, синів Уззи, синів Пасеаха, 52 синів Бесая, синів Меуніма, синів Нефішеіма, 53 синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Харкура, 54 синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші, 55 синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха, 56 синів Неціяха, синів Хатіфи, 57 синів слуг Соломона, синів Сотая, синів Соферета, синів Періди, 58 синів Яали, синів Даркона, сидів Гіддела, 59 синів Шефатії, синів Хаттіла, синів Похерет-Гацваїма, синів Амона, - 60 усіх нетінеїв і слуг Соломона - 392.» 61 А ось ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддону та з Іммеру, але не могли назвати дому батьків своїх, ні роду свого, чи вони від Ізраїля: 62 сини Делаї, сини Товії, сини Некоди - 642. 63 Із священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду й став зватись їхнім іменем. 64 Вони шукали свій родовідний список, та він не знайшовся, і їх виключено від священства, 65 й начальник сказав їм, щоб вони не їли із святих речей, доки не буде священика для Урім і Туммім. 66 Усієї громади разом було 42 360 чоловік, - 67 окрім невільників їхніх та невільниць, яких було 7337; було також у них 245 співців та співачок. 68 Коней їхніх було 736, мулів 245; - 69 верблюдів було в них 435, ослів 6720. 70 Декотрі голови родин подарували на роботу. Начальник дав у скарбницю 1000 драхм золотом, 50 жбанів і 530 священицьких риз. 71 Та й декотрі з голів родин дали в скарбницю на роботу 20 000 драхм золота й 2200 мін срібла. 72 Того ж, що дали інші з народу, було: 20 000 драхм золота, 2000 мін срібла й 67 священицьких риз. 73 І стали жити священики й левіти, воротарі й співці, народ і нетінеї й ввесь Ізраїль по своїх містах.

 

 

Прилюдне читання закону 1-12; свято Кучок 13-18

1 Як настав сьомий місяць, і сини Ізраїля були по своїх містах, увесь народ, як один чоловік, зібрався на майдані, що перед Водяними ворітьми, і сказали Езрі книжникові принести книгу закону Мойсея, що його дав Господь Ізраїлеві. 2 І приніс Езра священик закон до громади чоловіків, жінок і всіх, що могли розуміти, - першого дня сьомого місяця, - 3 і читав його на майдані, що перед Водяними ворітьми, від світанку до полудня, перед чоловіками, жінками й тими, що могли розуміти; прихиливсь увесь народ вухами до книги закону. 4 Книжник же Езра стояв на дерев'яному помості, зробленому для того, а коло нього стояв Маттітія, Шема, Аная, Урія, Хілкія, Масея - праворуч, а ліворуч Педая, Мішаел, Малкія, Хашум, Хашбадана, Захарія, Мешуллам. 5 Відкрив Езра книгу перед очима всього народу, бо він був вище від усього народу; а як він відкрив її, ввесь народ підвівся, 6 І хвалу воздав Езра Господові, великому Богові, а ввесь народ відповів: «Амінь, амінь», знявши руки вгору, й вклонився, впавши перед Господом обличчям до землі. 7 Ісус, Бані, Шеревія, Ямін, Аккув, Шавтай, Годія, Масея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та левіти тлумачили народові закон, тим часом як народ стояв на своєму місці. 8 Вони читали книгу закону Божого виразно та викладали значення, щоб читане було зрозумілим. 9 Тоді начальник Неємія, священик та Езра й левіти, що вчили народ, сказали до свого народу: «Цей день - святий Господові, Богові вашому; не сумуйте й не плачте!» - бо ввесь народ плакав, слухаючи слова закону. 10 Далі сказав їм: «Ідіть, їжте жирне й пийте солодке, та посилайте частки тим, у кого не напоготовлено нічого, бо день цей святий Господеві нашому, й не журіться, бо радість у Господі це ваша сила.» 11 І левіти втихомирювали народ, промовляючи: «Вгамуйтесь, бо день цей святий, не сумуйте.» 12 Тоді ввесь народ пішов їсти й пити, й посилати частки та веселитись, бо зрозуміли слова, які їм вияснено. 13 Другого ж дня зібрались голови родин усього народу, священики й левіти; до книжника Езри, щоб зрозуміти слова закону. 14 От вони знайшли написане в законі, як то Господь наказав через Мойсея, що сини Ізраїля мали жити в кучках під час свята сьомого місяця 15 і що вони мали оголосити й оповістити по всіх своїх містах і в Єрусалимі, кажучи: Ідіть на гори й принесіть гілляк садової й дикої оливки, гілляк миртових і пальмових, та гілляк густолистих дерев, щоб з них зробити кучки, як написано. 16 І пішов народ, і принесли й зробили собі кучки, кожний на своїй покрівлі, на своїх дворах, і на дворах Божого дому, на майдані коло Водяних воріт і на майдані коло воріт Ефраїма. 17 Уся громада тих, що вернулись із полону, зробила кучки, й жили в кучках. Від часів Ісуса Навина до того дня сини Ізраїля так не робили. Радість була вельми велика. 18 І читано книгу закону Божого щодня, від першого до останнього дня, й справляли свято сім день, а восьмого дня врочисті збори за постановою.

 

 

Прилюдна сповідь

1 Двадцять четвертого дня того ж місяця сини Ізраїля зібрались і постили в волосяницях із порохом на голові. 2 Потомки Ізраїля відділились від усіх чужинців і встали та сповідалися з своїх гріхів і з беззаконь батьків своїх. 3 Потім, стоявши на своєму місці, четвертину дня читали книгу закону Господа, Бога свого, а четвертину сповідались і поклонялись Господеві, Богові своєму. 4 На помості ж левітів стали Ісус, Бані, Кадмієл, Шеванія, Бунні, Шеревія, Бані та Хенані й гучним голосом закликали до Господа, Бога свого. 5 Тоді левіти Ісус, Кадмієл, Бані, Хашавнія, Шеревія, Годія, IIIеванія і Петахія сказали: «Встаньте, благословіте Господа, Бога вашого, від віку й довіку.» І благословили ім'я твоє славне, що вище понад усяке благословення та хвалу: 6 «Ти, Господи, єдиний! Ти сотворив небо, небеса небес і все їхнє впорядження; землю й усе, що є на ній; моря й усе, що є в них. Ти живиш усе, й небесна рать перед тобою припадає. 7 Ти єси той Господь Бог, що вибрав Аврама й вивів його з Уру халдейського й дав йому ім'я Авраама. 8 Ти знайшов його серце вірним тобі, й уклав з ним договір, що даси його потомству землю ханаанян, хеттитів, аморіїв, перізіїв, євусіїв, гіргашіїв, і ти додержав твоє слово, бо ти справедливий. 9 Ти узрів злидні батьків наших у Єгипті й почув їхній зойк над Червоним морем, 10 і виявив знаки й чудеса над фараоном, над усіма його слугами й над усім народом його краю, бо ти знав як згірдливо вони обходилися з ними, і вчинив єси собі ім'я, що по цей день існує. 11 Ти розділив перед ними море, і вони пройшли серединою моря по сухій землі, а тих, що за ними гнались, ти вкинув у глибінь, неначе камінь у буйні води. 12 Ти хмарним стовпом вів їх удень, а вночі стовпом вогненним, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти. 13 Ти зійшов на Синай-гору й говорив з ними з неба, дав їм суди справедливі, закони певні, постанови й заповіді добрі. 14 Ти об'явив їм твою святу суботу й дав їм заповіді, постанови й закон через слугу твого Мойсея. 15 І хліб із неба дав їм, заради їхнього голоду, і воду із скелі добув їм, ради їхньої спраги, і сказав їм, щоб ішли й зайняли землю, яку поклявсь єси їм дати. 16 Але вони й батьки наші були зухвалі, твердого карку, і вони не слухали твоїх заповідей; 17 не хотіли слухати й не згадали про чудеса твої, які ти чинив з ними, були тугошиї й настановили провідника, щоб повернутись у свою неволю в Єгипет. Але ти - Бог скорий прощати, добрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, - ти їх не покинув. 18 Навіть коли вони зробили собі вилите теля й сказали: Це твій Бог, що вивів тебе з Єгипту, і завдали великої зневаги, - 19 ти в великому твоєму милосерді не покинув їх у пустині; і хмарний стовп не відступив від них удень, щоб вести їх дорогою, ані вогненний стовп уночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали вони йти. 20 Ти дав їм дух твій добрий, щоб врозумив їх, і манни твоєї не відняв від уст їхніх та й воду дав їм у їхній спразі. 21 Сорок років харчував ти їх у пустині; нічого їм не бракувало, одежа їхня не зношувалась, ноги їхні не пухли. 22 Ти й дав їм царства й народи, і наділив їх ними, і вони забрали землю Сихона, хешбоньского царя, і землю Ога, царя башанського. 23 Синів їхніх ти розмножив, як зорі на небі, й увів їх у землю, про яку ти говорив батькам їхнім, що вони ввійдуть, щоб її посісти. 24 І ввійшли сини, і посіли землю. Ти підбив під них мешканців краю, ханаанян, видав їх їм у руки, царів їхніх і народи краю, щоб вони робили з ними за своєю волею. 25 І зайняли вони укріплені міста й родючу землю, і забрали доми, повні всякого добра, висічені криниці, виноградники, сади оливкові й силу дерев плодових. Отож їли вони, насичувались, товстішали, і розкошували з твоєї великої доброти. 26 Та все ж таки були вони неслухняні й бунтувались проти тебе; відкинули закон твій від себе; пророків твоїх, що умовляли їх навернутись до тебе, вбили вони, і допускалися великої зневаги. 27 Тому ти видав їх у руки ворогів їхніх, що їх гнобили; коли ж у лиху годину вони закликали до тебе, ти їх вислуховував з неба і, з великого твого милосердя, посилав їм визволителів, що визволяли їх із рук ворогів їхніх. 28 А коли мали вони спокій, то знову чинили зло перед тобою, і ти видавав їх у руки ворогів їхніх, то ці й панували над ними. Тоді вони знову закликали до тебе, й ти вислуховував їх з неба і, з великого милосердя, рятував їх багато разів. 29. Ти пригадував їм, щоб навернути їх до закону твого, але вони були зухвалі й не слухали заповідей твоїх, і грішили проти твоїх постанов, які дають життя тому, хто їх виконує. Вони бунтуючись, обернулися спиною, стали тугошиїми й не слухали. 30 Багато років ти був з ними терпеливим і впоминав їх духом твоїм через твоїх пророків, та вони не слухали; тоді ти видав їх у руки народів чужоземних, 31 але в великому твоєму милосерді не винищив їх цілком і не покинув їх, бо ти - Бог добрий і милостивий. 32 Тож і тепер, Боже наш, Боже великий, могутній і страшний, ти, що додержуєш союз і милость! Не маловаж усіма тими стражданнями, що спіткали нас, царів наших, князів наших, священиків наших, пророків наших, батьків наших і ввесь народ твій, від часів асирійських царів і по цей день. 33 Ти справедливий у всьому, що над нами сталося, бо ти чинив по правді, а ми чинили зло. 34 Царі наші, князі наші, священики наші й батьки наші закону твого не додержувались і на заповіді твої та на упімнення твої, якими ти впоминав їх, не вважали. 35 В державі своїй, у великім добрі твоїм, що ти їм дав, у землі просторій та родючій, що нею наділив сси їх, вони тобі не служили, ані й від лихих своїх учинків не відвернулись. 36 І от ми раби тепер; і на тій землі, що ти дав був батькам нашим, щоб живитись її плодами та її благами, - ось із нас наймити! 37 Врожай свій вона множить для царів, що ти настановив над нами за гріхи наші; вони панують над нашими тілами й над нашим товаром за своєю волею, а ми у великій нужді.»

 

 

Віднова союзу з Богом

1 При всьому тому склали ми тверде зобов'язання й підписали його, а наші князі, левіти й священики приклали до нього печаті. 2 Ті, що приклали печаті, були: Неємія - начальник, син Хахалії, й Седекія; 3 Серая, Азарія, Єремія, 4 Пашхур, Амарія, Малкія, 5 Хаттуш, Шеванія, Маллух, 6 Харім, Меремот, Овдія, 7 Даниїл, Гіннетон, Варух, 8 Мешуллам, Авія Міямін, 9 Маазія, Білгай, Шемая - священики. 10 Левіти: Ісус, син Азанії, Біннуй, із синів Хенадада, Кадмієл; 11 і брати їхні Шеванія, Годія, Келіта, Пелая, Ханан, 12 Міха, Рехов, Хашавія, 13 Заккур, Шеревія, Шеванія, 14 Годія, Бані, Беніну. 15 Голови народу: Парош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані, 16 Бунні, Азгад, Бевай, 17 Адонія, Бігвай, Адін, 18 Атер, Єзекія, Аззур, 19 Годія, Хашум, Бецай, 20 Харіф, Анатот, Невай, 21 Магліяш, Мешуллам, Хезір, 22 Мешезавел, Цадок, Яддуа, 23 Пелатія, Ханан, Аная, 24 Осія, Хананія, Хашшув, 25 Галлохеш, Пілха, Шовек, 26 Рехум, Хашавна, Масея, 27 Ахія, Ханан, Анан, 28 Маллух, Харім, Баана. 29. Решта народу, священики, левіти, воротарі, співці, нетінеї й усі, що відлучились від чужоземних народів заради закону Божого, жінки їхні, сини й дочки їхні, усі, що могли знати й розуміти, 30 пристали до своїх братів, до видатніших із них, і клятьбою зобов'язались і заприсяглися діяти за законом Божим, даним через Мойсея, слугу Божого, й держати та виконувати всі заповіді Господа, Бога нашого, й суди його та його закони. 31 І не будемо віддавати дочок наших народам цього краю, ні їхніх дочок брати за синів наших; 32 і як народи цього краю привозитимуть на продаж суботами крам і всяку живність, ми не будемо брати в них у суботу або в святий день, і будемо що сьомий рік лишати землю облогом і всякі борги дарувати. 33 Також постановили ми собі за закон - давати від себе щороку по третині шекля на потреби дому Бога нашого: 34 на хліби появлення, на повсякчасні хлібні офіри, на повсякчасні всепалення й кожної суботи, кожного нового місяця й у свята, на мирні жертви, на жертви за гріх, щоб спокутувати за Ізраїля, і на всяку потребу дому Бога нашого. 35 Ми, священики, левіти й народ, кинули жереб про доставу дров, щоб кожна наша родина в призначений час щороку постачала їх для дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовникові Господа, Бога нашого, як це написано в законі. 36 Ми обіцяли приносити щороку в дім Господній первоплід нашої землі і первоплід урожаю з усякого дерева, 37 і приводити в дім Бога нашого до священиків, що служать у домі Бога нашого, первенців із синів наших і зо скотини нашої, як написано в законі, і первістків із товару нашого й овець наших; 38 і первоплід із муки нашої, з приносів наших і з урожаю усякого дерева, нового вина й олії ми будемо достачати священикам у комори дому Бога нашого, й десятину з землі нашої левітам; вони бо, левіти, беруть десятину з усіх наших міст хліборобських. 39 При левітах, коли левіти братимуть десятину, буде священик, син Арона, і левіти принесуть десятину з десятини до дому Бога нашого в комори скарбниці, 40 бо в ці кімнати будуть достачати сини Ізраїля й левіти приносини: хліб, нове вино й олію. Там же є священний посуд, священики у службі, воротарі й співці. Ми не занедбаємо дому Бога нашого.

 

 

Єрусалим знову заселюється

1 Старшини народу жили в Єрусалимі; решта ж народу кинули жереб, щоб один із десятьох ішов жити в Єрусалим, святе місто, а дев'ять десятих зоставалося в інших містах. 2 Народ благословив усіх, що самохіть погодилися жити в Єрусалимі. 3 А ось голови областей, що жили в Єрусалимі - бо в містах Юдеї кожний жив у своїй посілості, в своїх містах: ізраїльтяни, священики, левіти, нетінеї й сини слуг Соломона. 4 В Єрусалимі жили з синів Юди та з синів Веніямина. З синів Юди: Атая, син Уззії, сина Захарії, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магалалела, з синів Переца; 5 і Масея, син Варуха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йоаріва, сина Захарії, сина Шелонія; 6 всіх синів Переца, що жили в Єрусалимі, 468 мужів хоробрих. 7 А ось сини Веніямина: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеди, сина Педаї, сина Колаї, сина Масеї, сина Ітієла, сина Ісаї; 8 а по ньому Габбай. Саллай, 928 усіх. 9 Йоіл, син Зіхрі, був їхнім начальником, а Юда, син Гассенуа, був другим над містом. 10 Із священиків: Єдая, син Йояріва, Яхин і 11 Серая, син Хілкії, сина Мешуллама, сина Цадока, сина Мерайота, сина Ахітува, управитель над домом Божим, 12 і їхні брати, що були на роботі при домі Божому, 822; і Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарії, сина Пашхура, сина Малкії, 13 і його брати, голови родин, 242; і Амасай, син Азарела, сина Ахзая, сина Мешіллемота, сина Іммера, 14 і його брати, мужі відважні, 128. Начальником над ними був Завдієл, син Гаггедоліма. 15 З левітів же: Шемая, син Хашува, син Азрікама, сина Хашавії, сина Буні; 16 Шаветай і Йозавад, з головних левітів, призначений до зовнішньої служби дому Божого; 17 Маттанія, син Міхи, син Завді, сина Асафа, був провідником, що проводив пісні славословлення для молитви; Бакбукія, другий з його братів, й Авда, син Шаммуа, сина Галала, сина Єдутуна. 18 Усіх левітів у святому місті 284. 19 Воротарі: Аккув, Талмон і їхні брати, що стерегли брами, 172. 20 Решта ж ізраїльтян, священиків, левітів жили по всіх містах Юдеї, кожен у своїй спадщині. 21 Нетінеї ж жили на Офелі; Ціха й Гішпа були над нетінеями. 22 Начальником же левітів у Єрусалимі був Уззій, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з синів Асафа, співців, при службі в домі Божому, 23 бо був наказ царя щодо них і встановлене забезпечення для співців на кожний день. 24 Петахія, син Мешезавела, з синів Зераха, сина Юди, був відпоручником царя в усіх справах щодо народу. 25 Щождо сіл та їхніх піль, то деякі сини Юди жили в Кіріят-Арбі та в приналежних до неї містечках; у Дівоні й в приналежних до нього містечках; в Єкавцелі та його селах; 26 в Єшуї, в Моладі, в Бет-Пелеті, 27 в Хацар-Шуалі, в Версавії й в приналежних до неї містечках; 28 в Ціклазі, в Мехоні й в приналежних до неї містечках; 29. в Ен-Ріммоні, в Цорі, в Ярмуті, 30 в Заноаху, в Адулламі й їхніх селах; в Лахіші та на його полях: в Азеці й приналежних до неї містечках. Вони осілись від Версавії до Гінном-долини. 31 Сини ж Веніямина мешкали в Геві, Міхмасі, Айї, Бетелі й приналежних до нього містечках: 32 в Анатоті, Нові, Ананії, 33 в Хацорі, Рамі, Гіттаїмі, 34 в Хадіді, Цевоїмі, Неваллаті, 35 в Лоді, Оно й долині Ремісників. 36 А з левітів деякі частини належали до Юди та Веніямина.