Те, що Господеві, - бездоганне, святе святим 1-9; хто може споживати жертвуване 10-16; бездоганність жертви 17-25; жертви з новонароджених тварин 28-33

1 Господь сказав Мойсеєві: 2: «Скажи Аронові й синам його, щоб поважали святі речі, що їх сини Ізраїля посвячують мені, та щоб не сквернили імени святого мого: я - Господь. 3 Тож скажи їм: Хто б то не був у ваших поколіннях, кожен із ваших нащадків, що з нечистотою на собі приступить до святих речей, посвячених від синів Ізраїля Господеві, той викоріниться з-перед мого обличчя: я - Господь. 4 Ніхто з Аронових нащадків, що буде прокажений або течивий, не їстиме святих приносів, поки не стане чистим; а й той, що доторкнеться когось, що занечистився від трупа, або такого, в кого стікає сім'я, 5 або такого, що доторкнеться повзуна чи людини, що можуть зробити його нечистим хоч якою б там нечистотою; 6 хто цього доткнеться, буде нечистим до вечора, й не можна йому їсти святих речей, хібащо вимиється в воді. 7 А зайде сонце, то стане чистим, і можна йому буде потім їсти святі речі, бо то харч його. 8 Здохлятину й те, що розірве звір, не їстиме, щоб не осквернитись тим. Я - Господь. 9 Нехай виконують мої веління, щоб не взяти на себе гріха в цьому та щоб не вмерти, осквернюючи їх: я - Господь, що освятив їх. 10 Хто неуправнений, не їстиме святого; комірник або наймит священика не їстиме святого. 11 Коли ж священик купить раба за свої гроші, той може їсти в нього, і ті, що народжуються в його домі, можуть їсти з його хліба. 12 Дочка священика, що вийде заміж за мирянина, не може вже більш їсти святих приношень. 13 Коли ж би дочка священика повдовіла чи була відпущена чоловіком бездітна, і вернулась у домівку батька свого, батьківський хліб, як замолоду, можна їй їсти; зо сторонніх же ніхто не може його їсти. 14 Коли хтось ненароком з'їсть святе, нехай віддасть священикові, додавши п'ятину поверх того. 15 Нехай (священики) не осквернюють святих речей, що сини Ізраїля приносять Господеві, 16 і не вводять їх у гріх, який треба б спокутувати, коли б їли ці святі приноси. Я бо Господь, що освячую їх.» 17 Каже Господь Мойсеєві: 18 «Промов до Арона й до синів його та до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Коли, хоч хто б він був з дому Ізраїля, чи з приходнів в Ізраїлі, схоче принести жертву, чи з якоїсь обітниці, чи з доброї волі, як то звичайно приносять Господеві всепалення, 19 то щоб бути угодним, мусить принести самця, без вади, зо скотини, чи з овець, чи з кіз. 20 Нічого, що має якийсь ґандж, не приноситиме, бо не буде вам угодним Богові. 21 І коли хтось приносить мирну жертву Господеві, щоб виконати обітницю або як принос добровільний, зо скоту чи з овець, то, Щоб бути угодною, жертва мусить бути без ґанджу; ніяк не може бути на ній жадної вади. 22 Сліпого, чи скаліченого, чи уломного, чи болячкуватого, чи коростявого, чи запаршивілого, - таких не приноситимете Господеві і не подаватимете їх як вогняну жертву на жертовник. 23 Бика або вівцю, що буде нечумазне, з уломним носом і зо скороченим хвостом, можеш принести як добровільний дар; але як обітниця воно невгодне. 24 Тварини, в якої ядра роздавлені, або розтовчені, або вирвані, або вирізані, не приноситимете Господеві; таких приношень у вашім краю не робитимете, 25 ані з рук чужинців не прийматимете таких пожертв, щоб їх приносити вашому Богу як поживу, бо вони уломні, і з вадою не будуть для вас угодні.» 26 Сказав Господь Мойсеєві: 27 «Теля, чи ягня, чи козеня, як уродиться, нехай пробуде сім день при матері своїй; з восьмого ж дня і потім буде угодним на вогняну жертву Господеві. 28 Чи то корову, чи вівцю не будете різати одного дня з її маленьким. 29 Коли жертвуватимете подячну жертву Господеві, жертвуйте так, щоб була боговгод-на від вас. 30 Того самого дня треба її з'їсти, не зоставляйте нічого до ранку. Я - Господь. 31 Пильнуйте мої заповіді й виконуйте їх; Я - Господь. 32 Ви не сквернитимете імени мого святого, щоб я святився серед синів Ізраїля. Я - Господь, що освячую вас, 33 що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь.»

 

 

Празники - святкові дні: субота 1-3: пасха та свято опрісноків 4-8; сніп первоплоду 9-14; п'ятдесятниця 15-21; залишки для вбогих 22; пів місяця у Сьомому місяці 23-25; судний день 26-32; свято кучок 33-44

1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Празники Господні, за яких ви скликатимете святі збори, - ось вони, мої празники. 3 Шість день можна працювати, а сьомого дня - субота цілковитого спочинку, святих зборів; ніякого діла не робитимете; спочинок це для Господа по всіх оселях ваших. 4 Ось празники Господні, святі збори, що їх скликатимете в свій час. 5 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, над вечір, Пасха Господня. 6 А п'ятнадцятого дня того ж місяця свято опрісноків на честь Господа; сім день їстимете опрісноки. 7 Першого дня будуть у вас святі збори, ніякої тяжкої роботи не робитимете. 8 Сім днів приноситимете вогняні жертви Господеві, а сьомого дня (будуть) святі збори; ніякої тяжкої роботи не робитимете.» 9 І сказав Господь до Мойсея: 10 «Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як увійдете в землю, що оце хочу вам дати, і там жатимете жниво, то принесете сніп, первоплід ваших жнив, священикові, 11 а він принесе його перед Господа, щоб зробити вас угодними йому; принесе він його другого дня після суботи. 12 Ви ж у той день, як будете приносити снопа, жертвуватимете у всепалення Господеві ягня, без вади, однолітка, 13 а в офіру йому - дві десятини питльованої, змішаної з олією, муки - як вогняну жертву на приємний запах Господеві, а на питну жертву йому - чверть гіна вина. 14 Ні хліба, ні праженого зерна, ні сирого зерна не їстимете аж до самісінького того дня, поки не принесете дар вашому Богу; це установа віковічна для ваших поколінь і у всіх оселях ваших. 15 Від другого дня після суботи, себто від дня, коли принесете як і коливальну жертву снопа, полічите собі сім повних тижнів, 16 і полічивши аж до другого дня після сьомої суботи п'ятдесят днів, принесете нову офіру Господеві. 17 Із ваших осель ви принесете два хліби як жертву на коливання, з двох десятин питльованої муки; нехай будуть спечені на заквасі як первоплід Господеві. 18 І принесете з хлібом семеро ягнят без вади, однолітків, та одного бичка й двох баранів; вони будуть на всепалення Господеві; а з ними офіру на питну жертву - як вогняну жертву, як приємний запах Господеві. 19 Ви принесете одного козла на жертву за гріх і двоє ягнят однолітків на мирну жертву; 20 а священик принесе їх разом із хлібним первоплодом у коливальну жертву перед Господом, їх присвятити Господеві на користь священика. 21 Того ж самого дня скличте святі збори; і вони святими будуть для вас; ніякої тяжкої роботи не робитимете; це установа віковічна в усіх оселях ваших для поколінь ваших. 22 Як збиратимеш жниво на своїй землі, не дожинатимеш країв твоєї ниви, і не будеш підзбирувати колосків після жнив; убогому та приходневі їх залишиш. Я - Господь, Бог ваш.» 23 Господь сказав Мойсеєві: 24 «Промов до синів Ізраїля так: Перший день сьомого місяця буде для вас великим пам'ятковим відпочинком, під гру святкових труб, із святими зборами. 25 Ніякої тяжкої роботи не робитимете, принесете вогняні жертви Господеві.» 26 Господь сказав Мойсеєві: 27 «Десятий день сьомого місяця буде днем покути; святі збори будуть у вас, ви будете вмертвляти самих себе й приносити вогняні жертви Господеві. 28 Не робитимете ніякої роботи в той день, бо це день покути, щоб спокутувати за вас перед Господом, Богом вашим. 29 Тим то кожен, хто не вмертвлятиметься в той день, викоріниться з-поміж людей своїх. 30 Кожен, хто того дня робитиме якесь діло, вигублений буде мною з-поміж людей його. 31 Ніякої роботи не робитимете: установа віковічна для ваших нащадків у всіх оселях ваших. 32 Це цілковитий відпочинок для вас; ви будете вмертвляти самих себе; дев'ятого дня того місяця ввечорі, від вечора до вечора, будете цілком спочивати.» 33 І сказав Господь Мойсеєві: 34 «Промов до синів Ізраїля так: П'ятнадцятого дня цього сьомого місяця - свято кучок, сім день, на честь Господа. 35 Першого дня будуть святі збори. Ніякої тяжкої роботи не робитимете. 36 Сім день приноситимете вогняні жертви Господеві; восьмого дня будуть у вас святі збори, і спалюватимете вогняні жертви Господеві; це врочисте зібрання; ніякої тяжкої роботи не робитимете. 37 Ось такі празники Господні, що в них скликатимете святі збори, шоб приносити вогняні жертви Господеві: всепалення, офіру, кров'яну жертву і питну жертву, кожну в свій день, 38 крім субот Господніх, і крім дарів ваших, і крім усіх обітниць ваших, і крім усіх добровільних приношень ваших, що схочете дати Господеві. 39 А п'ятнадцятого дня сьомого місяця, як позбираєте врожай із землі, святкуватимете свято Господнє протягом сімох днів; першого дня буде цілковитий відпочинок, і восьмого дня цілковитий відпочинок. 40 Першого дня виберете собі найпишніших плодів із дерев, пальмового віття, гілля густолистих дерев, і верболозу, що над бурчаками, і веселитиметесь перед Господом, Богом вашим, сім день. 41 Тож так святкуватимете його як свято на честь Господа, сім день щороку; установа віковічна для ваших поколінь; сьомого місяця святкуватимете його. 42 У кучках житимете сім день; кожен тубілець із Ізраїля житиме в кучках, 43 щоб нащадки ваші знали, що в кучках оселив я синів Ізраїля, як вивів їх із Єгипетської землі, я - Господь, Бог ваш.» 44 І Мойсей об'явив синам Ізраїля свята Господні.