Смерть аронових синів 1-5; участь священиків у жалобних звичаях 6-7; уживання вина 8-11; належність для священиків 12-15; жертовний козел 16-20

1 Аронові сини, Надав і Авігу, взяли кожен свою кадильницю й вклали до них жару та й посипали на нього ладану, і принесли перед Господом вогонь негодящий, якого він їм не заповідав. 2 І вийшло з-перед Господа полум'я та й пожерло їх, і вони померли перед Господом. 3 Тоді Мойсей сказав Аронові: ось воно те, що заповідав Господь: «На тих, що наближаються до мене, я покажу, що я святий; і перед усім народом покажу я мою славу.» І мовчав Арон. 4 Тоді Мойсей покликав Мішаела і Елцафана, синів Узієла, Аронового дядька, і сказав їм: «Приступіть і винесіть ваших небожів геть із святині за табір.» 5 Вони приступили й винесли їх у їхніх хитонах геть за табір, як повелів Мойсей. 6 Аронові ж та його синам, Єлеазарові й Ітамарові, сказав Мойсей: «Волосся на голові не запускайте, й одежі вашої не рвіте, щоб не померти вам та щоб не навести гніву на всю громаду. Родичі ваші й увесь дім Ізраїля нехай плачуть за спаленими вогнем, що його запалив Господь. 7 Ви ж від входу в намет зборів не відходьте, а то помрете; бо миро Господнього помазання покоїться на вас.» І ті вчинили по Мойсеєвому слову. 8 І промовив Господь до Арона: 9 «Коли треба буде вам входити в намет зборів, то вина й п'янких напоїв не пийте, ні ти сам, ні сини твої з тобою, бо помрете: установа це віковічна для ваших поколінь, 10 щоб могти розібрати між святим і несвятим, між чистим і нечистим, 11 та щоб навчали ви синів Ізраїля всіх установ, що дав їм Господь через Мойсея.» 12 І Мойсей сказав Аронові й Єлеазарові та Ітамарові, синам його, що зосталися живими: «Возьміте офіру, що залишилася від вогняної жертви Господеві, та й їжте її прісною біля жертовника, бо вона пресвята. 13 Ви будете їсти її на свя-тому місці, бо це твоє право й право твоїх синів - на вогняні жертви Господеві; так бо заповідано мені. 14 Ти сам і сини твої й дочки твої з тобою груднину коливальної жертви й лопатку підношеної жертви теж мусите їсти на чистому місці, бо вони дані тобі як твоє право й право твоїх синів на офіри й мирні жертви синів Ізраїля. 15 Лопатку підношеної жертви й груднину коливальної жертви принесуть разом із тучними частинами, що мають бути спалені, щоб принести їх коливальну жертву перед Господом, а потім будуть для тебе і твоїх синів із тобою як віковічне право, як заповідав Господь.» 16 Коли ж Мойсей пильно шукав козла, що був у жертву за гріх, виявилось, що його спалили. Тому він розгнівавсь на Єлеазара й Іта-мара, Аронових синів, що зостались, і запитав: 17 «Чому ви не з'їли жертви за гріх на святому місці? Таж це річ пресвята! Вона вам дана, щоб усунути провину громади та й спокутувати за неї перед Господом. 18 А що кров її не була внесена всередину до святині, то й треба вам було конче її з'їсти на святому місці, як я наказав.» 19 І відповів Арон до Мойсея: «Дивись, вони приносили сьогодні свою жертву за гріх та своє всепалення перед Господом, і таке трапилося мені! А коли б я сьогодні їв жертву за гріх, чи гаразд воно було б в очах Господа?» 20 Мойсей вислухав це та й задовольнився.

 

 

Про чистих та нечистих тварин 1-47

1 І Господь сказав Мойсеєві та Аронові, кажучи їм: 2 «Скажіть синам Ізраїля таке: Ось тварини, яких можна вам їсти з усіх чотириногих, що на землі: 3 всяке чотириноге з розщепленим копитом та з розколиною між ратицями, й що реми-ґас, - можна вам його їсти. 4 Однак з-поміж тих, що ремиґають або мають розколене копито, не можна вам їсти: верблюда, хоч він ремиґає, але ратиці в нього нерозколені; нечистий він вам буде; 5 борсука, що хоч і ремиґає, та не має розколених ратичок; нечистий він вам буде; 6 зайця, бо хоч і ремиґає, та не має ратичок розділених, нечистий він вам буде; 7 ані свині, хоч у неї ратиці розділені, та навіть має розщеплену стопу, бо вона не ремиґає, тож нечиста вам буде. 8 М'яса їх не їстимете й падлини їх не доторкайтесь: вони для вас нечисті. 9 З усього ж, що в водах, те можна вам їсти: все, що має поплавці й луску; чи воно буде в водах, чи в морях, чи в річках, це й їжте. 10 А все, що не має поплавців і луски, чи то в морях, чи в річках, і все, що кишить у водах, та й усяка водна тварина, буде вам гидотою. 11 М'яса їх не їжте й падлиною їх бридьтеся, бо й це гидота для вас. 12 Усе, що в водах без поплавців і луски, буде вам гидотою. 13 А з птаства ось які вважатимете гидкими, що їх не слід їсти, бо це гидь: орел, шуліка й морський орел, 14 кібець і сокіл із породою його; 15 і всякого роду ворони; 16 струсь, пугач, морська чайка й ясттруб з породою його; 17 сова, баклан і рибалка; 18 сич, пелікан та єгипетський стерв'як; 19 чорногуз, чапля з породою її, і одуд і кажан. 20 Усе комаство крилате, що рачкує на чотирьох, гидота вам буде. 21 Тих тільки з усієї крилатої комашини, що рачкує на чотирьох, можна вам їсти, що крім передніх ніг, має ще другу пару ніг, щоб скакати ними по землі. 22 Тож їстимете з-поміж них такі: всякого роду сарану, всяких цвіркунів, стрибунців із породою їхньою та різних скакунів. 23 Усяке інше крилате комаство, що рачкує на чотирьох ногах, буде гидотою вам. 24 А від таких ви ставатимете нечистими: хто доторкнеться їхнього падла, стане нечистим до вечора; 25 і хто нестиме стерво котрогось із них, мусить випрати свою одіж, і буде нечистим до вечора. 26 Всяка скотина, що має ратиці, але нероз-колені, і не ремиґає, нечиста вам. Хто б не доторкнувся її, буде нечистим. 27 Всяке чотириноге, що ходить на лапах, буде вам нечисте. Хто доторкнеться його стерва, стане нечистий до вечора. 28 А хто б ніс цю падлину, мусить випрати одежу, й буде нечистий до вечора; вони нечисті вам. 29 З дрібних же тварин, що повзають по землі, оці будуть вам нечисті: ласиця, щур і різні роди ящірок; 30 анака, коах, летаа, хомет і тіншамет. 31 Між усіма повзунами будуть вони для вас нечисті. Хто доторкнеться їх падлини, буде нечистий до вечора. 32 І все, на що впаде з їхньої падлини, буде нечисте: чи то буде дерев'яний посуд, чи одежа, чи шкура, чи мішок, чи що-небудь, що служить для якоїсь потреби, все це треба вкинути в воду й воно буде нечисте до вечора; по тому ж знову стане чистим. 33 Якби ж щось із них упало в якийсь глиняний посуд, то все, що в ньому, стане нечистим, і посуд треба розбити. 34 Всяка їжа, навіть коли хлюпне на неї така вода, буде нечиста; і всякий напій у якійнебудь такій нечистій посудині буде нечистим. 35 Усе, на що впаде щось із їхньої здохлятини, стане нечистим; піч або грубу треба знищити, бо вони нечисті, і нечисті вони вам будуть. 36 Тільки джерела та копанки, себто водозбірні, будуть чисті; а той, хто доторкнеться до їхньої падлини, буде нечистий. 37 Коли щось із їхнього падла впаде на посівне зерно, воно залишиться чистим. 38 А якщо б насіння було намочене в воді, й щось із падлини впаде на нього, то це стане нечистим. 39 Коли здохне якась скотина, що її можна вам їсти, той, хто доторкнеться її падла, буде нечистий до вечора. 40 Хто їстиме її падло, мусить випрати свою одіж, і буде нечистим до вечора; і хто нестиме її падло, мусить випрати свою одежу, й буде нечистим до вечора. 41 Кожне дрібне створіння, що совається по землі, то - гидь, не їсти його. 42 Нічого з того, що повзає на череві, чи з того, що совається на чотирьох чи багатьох ногах, тобто, ніякого дрібного створіння, що совається по землі, не їстимете, бо це гидота. 43 Не зогиджуйте себе нічим, що совається по землі, й не занечищуйте ним себе, бо через них ви могли б стати нечистими. 44 Я бо - Господь, Бог ваш; ви маєте ставати святими й бути святими, бо я - святий. Не опоганюйте себе ніяким дрібним створінням, що совається по землі. 45 Я бо, Господь, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вашим Богом; тож маєте бути святими, бо я святий. 46 Ось такий то закон про чотириногих і про птаство і про всяку живу тварину, що кишить у воді, і про всяку тварину, що совається по землі, 47 щоб розрізняти між нечистим і чистим, і між твариною, що можна її їсти, та твариною, що не можна їсти.»

 

 

Очищення породільниці 1-8

1 Заговорив Господь до Мойсея, кажучи: 2 «Промов до синів Ізраїля таке: Коли жінка завагітніє й вродить хлоп'ятко, буде нечистою сім днів; як під час місячного спливу, буде нечистою. 3 А восьмого дня обріжуть крайню плоть у нього, 4 вона ж тридцять три дні нехай сидить у хаті, очищаючись від крови; ні до чого святого нехай не доторкається й до святині нехай не заходить, поки не сповняться дні очищення її. 5 Якщо вродить дівчатко, буде нечистою два тижні, як під час спливу; шістдесят шість днів сидітиме вдома, очищаючись від крови. 6 Як же сповняться дні очищення її, чи за сина, чи за доньку, принесе ягня-однолітка на всепалення та голубеня чи горлицю в жертву за гріх, до входу в намет зборів, священикові. 7 А він принесе їх перед Господа і відслужить за неї покуту, і вона очиститься від свого кровотоку. Такий закон щодо тієї, яка родить чи хлоп'ятко, чи дівчатко. 8 А коли не може спромогтися на ягнятко, то нехай візьме пару горлиць або пару голубенят; одне на всепалення, а друге на жертву за гріх. І відслужить священик за неї покуту, й вона стане чистою.»

 

 

Про проказу 1-59

1 Господь сказав Мойсеєві та Аронові: 2 «Коли хтось матиме на шкірі в себе на тілі опух чи прищ, чи білу пляму, що підозріла на проказу, нехай приведуть його до Арона, священика або до котрогось із його синів, священиків. 3 Священик огляне загрожене місце, що на шкірі на тілі, і якщо волосся на нім побіліє, й само воно буде глибше, ніж шкіра на тілі, то це проказа: священик, оглянувши його, об'явить його нечистим. 4 А коли пляма на шкірі в нього на тілі біла, але не виглядає глибшою, ніж решта шкіри, і волосся не побіліло, нехай священик зачинить недужого на сім днів, 5 а на сьомий день огляне його, і як побачить, що рана зосталась як була, не розкинулась по шкірі, нехай зачинить його знову на сім день. 6 Сьомого ж дня огляне його вдруге, і побачивши, що рана поблідла, і не розкинуло її по шкірі, об'явить його чистим; це тільки висип; нехай випере свою одіж, і буде чистий. 7 Коли ж висип, після того як священик оглянув його й об-явить чистим, таки розкинеться по шкірі, то нехай покажеться священикові вдруге, 8 а священик, оглянувши висип, побачить, що він розкинувся по шкірі, об'явить його нечистим; це проказа. 9 Коли на комусь покажеться щось підозріле на проказу, нехай приведуть його до священика. 10 Священик нехай його огляне, і як побачить білий опух на шкірі, і волосся на нім побіліло, й дике м'ясо на нарості, 11 то це задавнена проказа на шкірі, в нього на тілі, і священик об'явить його нечистим; не зачинятиме його, бо він нечистий. 12 Коли ж проказа розкинеться по шкірі так, що вкриє всю шкіру недужого з голови до ніг, куди б не глянули очі священика, 13 то священик, бачивши, що проказа вкрила все його тіло, об'явить чистим прокаженого: бо ввесь побілівши, став він чистим. 14 Але, як тільки з'явиться на нім дике м'ясо, він буде нечистий; 15 священик же, як побачить дике м'ясо, об'явить його нечистим; бо дике м'ясо - нечисте: це проказа. 16 Коли ж би дике м'ясо змінилось і стало білим, то недужий мусить прийти до священика, 17 а священик, оглянувши його і побачивши, що воно стало білим, об'явить його чистим: він чистий. 18 Коли в когось буде боляк на шкірі та й загоїться, 19 але на місці чиряка з'явиться білий наріст або червонаво-біла пляма, то такий має показатися священикові, 20 а священик, оглянувши й побачивши, що вона пройшла шкіру, й волос на ній взявся білим, об'явить його нечистим: це недуга прокази, що виникла на чиряку. 21 Коли ж, оглянувши його, священик побачить, що на ній нема білого волосся, і що вона не загніздилася глибше шкіри, ба навіть зблідла, нехай зачинить його на сім день; 22 і як пляма розкинеться по шкірі, то нехай священик об'явить його нечистим: це проказа. 23 Коли ж пляма залишиться, де була, не розкинеться, то це виразка від чиряка; нехай священик об'явить його чистим. 24 Або коли в когось на шкірі буде опік і виразка від опіку візьметься біло - червонавою або білою плямою, 25 нехай священик її огляне, і як побачить, що волос на плямі побілів, і на вигляд вона глибша від шкіри, то це проказа, що виникла на опіку; нехай священик об'явить такого нечистим; це проказа. 26 А як, оглянувши її, священик побачить, що на плямі нема білого волосся, і що вона не глибше шкіри, а навіть зблідла, нехай зачинить його на сім день, 27 а на сьомий нехай огляне його, і коли пляма розкинулась по шкірі, обв'явить його нечистим: це проказа. 28 Коли ж пляма залишиться на своїм місці, не розкинеться по шкірі, ба навіть зблідне, то це виразка на опіку. Священик об'явить його чистим, бо то виразка на опіку. 29 Коли в чоловіка чи в жінки буде якась рана на голові чи на підборідді, 30 нехай священик її огляне, і як побачить, що вона на вигляд глибша від шкіри, і волос на ній жовтавий, тонкий, нехай об'явить таку людину нечистою: це парші, - то проказа на голові чи на підборідді. 31 Коли ж, оглянувши запаршивілу болячку, священик побачить, що вона на вигляд не глибша від шкіри, але чорного волосся на ній нема, нехай зачинить зараженого паршами на сім день. 32 А на сьомий огляне болячку, і як побачить, що парші розкинулись, і жовтавого волосу на них нема, і що на вигляд вони не глибше шкіри, 33 нехай хворий поголиться, але паршів нехай не голить, і священик нехай зачинить його на сім день знову. 34 А на сьомий огляне парші, і як побачить, що вони не розкинулись по шкірі і на вигляд не глибше шкіри, об'явить хворого чистим, і він, виправши свою одіж, буде чистим. 35 Коли ж би після того, як хтось очиститься, стали розкидатися парші по шкірі, 36 то і священик, оглянувши його й упевнившись, що парші розкинулись по шкірі, не має чого шукати жовтавого волоска: він нечистий. 37 А коли, на його погляд, парші залишились, де були, і на них поріс чорний волос, то парші вигоїлись, він чистий, і чистим нехай обв'явить його священик. 38 Коли на шкірі в якогось чоловіка чи жінки висипляться білясті плями, 39 і священик, оглянувши їх, побачить на шкірі в них на і тілі блідаві, білясті плями, то це і лишай, що кинувся на шкірі; та людина чиста. 40 Коли в когось повилазило на голові волосся, він - лисий, але він чистий. 41 Коли волосся повилазило спереду на голові, він - лисий спереду, але чистий він. 42 Коли ж на лисині на лобі або на лисині з боків буде біло-червонувата пляма, то це проказа, що висипала на лисині спереду чи ззаду; 43 священик огляне його, і як побачить біло-червонуватий поріст на хворім місці на лисині спереду чи ззаду, подібний до прокази на шкірі на тілі, 44 то такий прокажений - нечистий, і нечистим об'явить його священик; на голові в нього проказа. 45 Хворий на проказу носитиме подерту одежу, (ходитиме) з розпущеним волоссям, він покриє підборіддя й гукатиме: Нечистий! Нечистий! 46 Доки його недуга, він буде вважатися нечистим, бо він справді нечистий; насамоті мусить жити; геть поза табором буде його оселя. 47 Якщо з'явиться проказна зараза чи то на одежі вовняній, чи льняній, 48 або на основі, або на вовняній чи льняній тканині, або на шкурі, або на чомусь із шкури, 49 і так та зараза буде зеленкувата або червонувата на одежині, чи на шкурі, чи на основі, чи на тканині, чи на будь-чому зо шкури, то це - проказа; її конче показати священикові. 50 А священик, оглянувши заразу, замкне ту заражену річ на сім день. 51 Сьомого ж дня огляне він заразу, і коли побачить, що вона розслалася по одежині, чи по основі, чи по тканині, чи по шкурі, чи будь-якім виробі зо шкури, то це злоякісна проказа; на чім вона буде, - те нечисте. 52 Він мусить спалити ту одежину, ту основу, ту вовняну чи льняну тканину, чи що не було б шкуратяне, де буде зараза, бо це злоякісна проказа: мусить те на вогні спалити. 53 Коли ж священик огляне і побачить, що зараза не розкидається по одежині, чи по основі, чи по тканині, чи по будь-чому шкуряному, 54 він накаже, щоб випрали те, на чому зараза, та й замкне його знову на сім день, 55 і як після того, як його виперуть, він його огляне і побачить, що зараза на вид не змінилася, хоч і не розкинулася, то те, на чому вона, буде нечисте; в огні мусиш його спалити: розточене воно на лицевім або виворотнім боці. 56 Але якщо священик огляне й побачить, що місце, де зараза, після прання поблідло, він віддере його від одежини, чи від шкури, чи від основи, чи від тканини, 57 і як покажеться, що вона знову роз'ятриться чи на одежині, чи на основі, чи на тканині, чи на чім зі шкури, на вогні мусиш спалити те, на чому зараза. 58 Одежину ж, чи основу, чи тканину, чи шкуряне що, після того, як випереш, і зникне з них зараза, то треба випрати ще раз, і буде чисте. 59 Це закон про заразу на вовняній чи на льняній одежині, чи на основі, чи на чомусь із шкури, щоб (знати) як об'явити їх чистими або нечистими.»