Бог прославився, визволяючи єрусалим, 2-8; за те побожні у храмі Бога прославляють 9-15

1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. 2 Великий Господь і хвальний вельми у місті нашого Бога. 3 Його свята гора, горб прекрасний - землі усієї радість. Гора Сіон, крайня північ, великого царя місто; 4 Бог у його палатах явив себе твердинею. 5 Ось бо царі зібрались, насунули всі разом. 6 Ледве побачили, то й поторопіли, - збентежились, розбіглись. 7 Страх їх обняв там, немов біль породіллі 8 або східній вітер, який ти посилаєш, щоб торощив кораблі таршішські. 9 Так, як ми чули, так і побачили у місті Господа сил, у місті нашого Бога: Бог укріплює його повіки. 10 Роздумуєм, о Боже, про твоє милосердя посеред храму твого. 11 Твоя хвала, як твоє ім'я, о Боже, -аж по край землі. Справедливости повна твоя десниця. 12 Хай веселиться Сіон-гора, хай радуються міста Юди через суди твої. 13 Обійдіть Сіон навколо й оточіть його, полічіть його башти. 14 Огляньте добре його передмур'я, оббіжіть його палаци, щоб розповісти прийдешньому поколінню, 15 що то Господь - наш Бог по віки вічні. Він нас вестиме.

 

 

Заклик 2-5; всі повмирають 6-13; однак, по смерті доля грішників сумна, побожні ж з Богом житимуть 14-21

1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом. 2 Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу: 3 і люди прості, і вельможні, разом багаті й бідні. 4 Уста мої казатимуть слова мудрі і думка серця мого - розумні речі. 5 Я нахилю до притчі моє вухо, відкрию мою загадку під гусла. 6 Чого б то мусів я боятися за лихої години, коли мене оточить несправедливість тих, які на мене засідають, 7 вповають на свої достатки, і хваляться своїм багатством превеликим? 8 Таж ніхто не може викупити себе самого, не може дати Богові ціну за себе. 9 Занадто дорогий бо його душі викуп, і вистачити він ніколи не може 10 так, щоб він жив повіки й не бачив могили ніколи. 11 Бож бачить він, що мудрі умирають, однаково і дурень і безумний гинуть і свої багатства іншим залишають. 12 Могили - домівки їх повік, їхні житла від роду й до роду, хоч вони й називають країни своїми іменами. 13 Таж людина в багатстві не звікує, подібна до скотини, яка гине. 14 Така дорога тих, що нерозумно на себе покладаються, і такий кінець тих, що милуються з свого щастя. 15 Ведуть їх, як отару, до Шеолу; смерть пасе їх, і справедливі панують над ними. Скоро їхня постать зникне, - Шеол домівкою їм буде. 16 Але Бог визволить мою душу з руки Шеолу, він мене прийме до себе. 17 Не лякайсь, як хто розбагатіє, коли побільшиться пишність його дому. 18 Бо, як помре, нічого не візьме з собою; багатство його з ним не зійде. 19 Хоч він і благословляв себе за життя свого. - хвалитимуть тебе, що дбав за себе,- 20 та все ж таки він піде до роду батьків своїх, що не побачать світла вже ніколи. 21 Чоловік, що живе в багатстві нерозумно, подібний до скотини, яка гине.

 

 

Вступ 1-6: прослава та подяка Богові 7-15: зберігати закон треба ділами, а не словами 16-23

1 Псалом. Асафа. Бог Господь прорік, покликав землю від сходу сонця до його заходу. 2 З Сіону, досконалої краси, з'явився Бог у сяйві; 3 прийшов наш Бог і не буде мовчати Вогонь перед ним пожирає, навкруги ж нього бушує сильно буря. 4 Він кличе згори небо й землю на суд народу свого: 5 «Зберіть мені моїх побожних, які над жертвою союз зо мною учинили.» 6 І небеса звістять його справедливість, бо сам Бог - дійсний суддя. 7 «Слухай, народе мій, я буду говорити; Ізраїлю, я свідчитиму проти тебе: Я Бог, твій Бог. 8 Я не за жертви твої буду тобі докоряти. бо всепалення твої передо мною завжди. 9 Не прийму я теляти з дому твого, ані козлів із твоєї кошари, 10 моя бо вся звірина у лісі, і тисячі тварин на моїх горах. 11 Я знаю все небесне птаство, і що метушиться в полі, мені відоме. 12 Як зголоднію, не скажу тобі того; бо мій усесвіт і те, що його сповнює. 13 Чи ж то я їстиму биків м'ясо, чи кров козячу буду пити? 14 Жертвуй Богові хвалу і віддай Всевишньому твої обіти. 15 І клич до мене за лихої години, я визволю тебе, і ти мене прославиш!» 16 До грішника ж Бог каже: «І чого бо ти говориш про мої закони і союз мій у тебе з уст не сходить, - 17 ти, що науку ненавидиш і слова мої геть кинув позад себе? 18 Як бачив злодія, то приятелював із ним з перелюбцями водився. 19 Губами твоїми пускався на лихе, а язик твій кує підступ. 20 Сідав і говорив на брата свого, на сина матері своєї пускав неславу. 21 Таке ти коїш, а я б мав мовчати? Гадаєш, що я такий, як ти? Я докорю тобі, появлю це тобі перед очі. 22 Збагніть це добре, ви, що забули Бога, щоб я не вхопив, так що нікому й було б рятувати. 23 Хто жертвує хвалу, той мене прославляє; і хто по правді ходить, тому явлю я спасіння Боже.»

 

 

Покаянна молитва 3-4; визнання гріхів 5-8; різні прохання: про благодать 9-11; про витривалість 12-19; за Єрусалим 20-21

1 Провідникові хору. Псалом. Давида, 2 коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавією. 3 Помилуй м'я, Боже, з милости твоєї; з великого милосердя твого зітри мої провини. 4 Обмий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого. 5 Провини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною. 6 Тобі, тобі єдиному, згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити. 7 Я ж у беззаконні народився, й у гріху зачала мене моя мати. 8 Ти любиш правду в серці і в глибині душі мудрости мене навчаєш. 9 Окропи мене іссопом, і я буду чистий, обмий мене, і я над сніг буду біліший. 10 Дай мені відчути радість і веселість, нехай радіють кості, які ти покрушив. 11 Відверни лице твоє від гріхів моїх і зітри усі мої провини. 12 Серце чисте створи мені, а Боже, і дух потужний віднови в нутрі моїм. 13 Не відкидай мене від обличчя твого, духа твого святого не відбирай від мене. 14 Поверни мені радість спасіння твого і зміцни мене духом благородним, 15 щоб доріг твоїх навчив я беззаконних, і грішники щоб навернулися до тебе. 16 Визволь мене від кровопролиття, Боже, Боже мій, Спасе, і язик мій буде радуватись твоїм милосердям. 17 Господи, відчини губи мої, і уста мої возвістять хвалу твою. 18 Ти бо не любиш жертви, і всепалення, коли б я й дав, ти не хочеш. 19 Жертви Богові - дух сокрушенний: серцем сокрушенним і смиренним ти, Боже, не нехтуєш. 20 Щасти Сіонові, о Боже, твоєю благою волею, і відбудуй єрусалимські мури. 21 Тоді приймеш прихильно законні жертви, приносини й всепальні жертви; тоді принесуть телят на твій жертовник.

 

 

Злісний витязь 3-7; праведні радітимуть 8-11

1 Провідникові хору. Маскіл. Давида, 2 як прийшов був едомій Доег і звістив Саулові, кажучи до нього: «Давид прийшов у дім Авімелеха.» 3 Чого ти злобою хвалишся, о витязю безславний? 4 Ввесь час ти мислиш про погибель; язик твій - немов гостра бритва, майстер облуди. 5 Ти любиш зло більш, ніж добро, брехню більше, ніж правду. 6 Погибельні лише любиш речі, язику лукавий. 7 Тому і Бог знищить тебе, знівечить тебе навіки; вирве тебе з намету і викорінить тебе з землі живих. 8 Побачать праведники й настрашаться і будуть сміятись із нього: 9 «Ось чоловік, що не мав Бога за свою твердиню, що покладався на своє багатство превелике, своїми лиходійствами був сильний.» 10 Я ж - мов те буйне дерево оливне в домі Божім; надіюсь на ласку Божу повік-віки, 11 Я прославлятиму тебе повіки, за те, що вчинив єси, і возвіщатиму ім'я твоє, - воно бо добре, - перед вірними твоїми.

 

 

Безбожні люди

1 Провідникові хору. На мелодію «Махлат». Маскіл. Давида. 2 Безумний каже в своїм серці: «Немає Бога.» Зіпсувалися, мерзоту коять, нема нікого, хто добро чинив би. 3 Бог з неба поглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога. 4 Усі загалом відвернулися, зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного. 5 Невже не схаменуться усі ті лиходії, що поїдають мій народ, начебто хліб їли? Вони не призивають Бога. 6 Тим і настрашилися страхом, де страху не було; бо Бог розсипав кості тих, що облогою стали проти тебе. Сором укрив їх, Бог бо їх відкинув. 7 Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Бог поверне долю люду свого, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль.

 

 

Благання та подяка

1 Провідникові хору. На струнах. Маскіл. Давида, 2 коли прийшли зіфії і сказали Саулові: «Хіба Давид ке ховається між нами?» 3 Боже, ім'ям твоїм спаси мене і силою твоєю розсуди мою справу. 4 Боже, почуй мою молитву. вислухай слова уст моїх. 5 Бо горді піднялись на мене, і насильники на мою душу зазіхають, вони не мають Бога перед собою. 6 Та ось Бог - допомога мені; Господь - опорою життя мого. 7 Оберни лихо на моїх супостатів, знищ їх по твоїй правді. 8 Охоче принесу я тобі жертву, прославлю твоє ім'я, Господи, бо воно добре! 9 Бо визволив єси мене від усякої турботи, отож і споглядають очі мої на ворогів моїх.