Заголовок 1-7; лихе товариство 1-19; заклик мудрости 20-33



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Заголовок 1-7; лихе товариство 1-19; заклик мудрости 20-33



1 Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїля, 2 щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні, 3 щоб засвоїти (собі) освічену науку, | - справедливість, правосуддя та правоту, - 4 щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність, 5 щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади, 6 щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки. 7 Острах Господній - початок мудрости; | безумні мудрістю й навчанням нехтують. 8 Слухай, мій сину, настанови батька твого; | не відкидай поучування матері твоєї, 9 бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию. 10 Мій сину! коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся! 11 Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного - без усякої причини, 12 поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мов би вони провалилися в пропасть! 13 Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю. 14 Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!” 15 Мій сину! не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки, 16 бо ноги їх біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити. 17 Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи. 18 Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають. 19 Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі; | воно вбиває того, хто його в собі має. 20 Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає, 21 на роздоріжжях гомінливих кличе, | при входах у браму в місті виголошує: 22 “Докіль, придуркуваті, дурноту любитимете? | Докіль насмішники кохатимуться в насмішках, | безумні ненавидітимуть науку? 23 Верніться на мою дорогу; | ось ізіллю на вас мій дух, | слова мої звіщу вам. 24 За те, що кликала я, та ви зреклися, | як простягала руку, ніхто не хотів зважати, 25 за те, що гордували всякою порадою моєю, | моїх докорів не сприймали, - 26 то я буду сміятися з вашого нещастя, | я буду кпити, як на вас страх надійде; 27 як страх на вас надійде, немов буря; | злетить на вас нещастя, немов вихор, | коли на вас наляже гніт і смуток. 28 Тоді будуть до мене кликати, та я не обізвуся, | будуть шукати мене пильно, але не знайдуть. 29. За те, що вони зненавиділи науку, | страху Господнього не прийняли, 30 поради моєї не бажали, | знехтували всі мої докори, - 31 тому плоди своїх учинків їстимуть, | наситяться задумами своїми. 32 Бо відступництво невігласів їх убиває, | і безтурботність дурнів губить їх. 33 Хто ж слухає мене, той житиме безпечно, | і буде спокійний, не боявшися лиха”.

 

 

Плоди мудрости

1 Мій сину! коли ти мої слова приймеш | і мої заповіді заховаєш у себе, 2 вухом твоїм уважаючи на мудрість, | схиляючи до правди твоє серце, 3 о так, коли ти розум зватимеш до себе, | з закликом звернешся до розсудку, 4 коли шукатимеш його, як срібла, | коли розшукуватимеш його, як схований скарб, 5 тоді ти збагнеш острах Господній, | тоді знайдеш пізнання Бога. 6 Господь бо дає мудрість, | і з його уст виходить знання й розсудливість. 7 Він для праведних зберігає допомогу; | він щит для тих, що ходять чесно. 8 Він стежки правоти пильнує, | він береже дорогу своїх вірних. 9 Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, | прямодушність і всяку путь добру, 10 бо мудрість увійде в твоє серце, | знання буде відрадою душі твоєї. 11 Обачність буде сторожити над тобою, | і розум тебе берегтиме, 12 щоб від путі лихої тебе врятувати, | від чоловіка з розбещеним язиком, 13 від тих, що праві стежки покидають, | щоб темними дорогами ходити; 14 від тих, що раді зло чинити | й що кохаються в розбещеності зіпсуття, 15 яких стежки криві, | і які дорогами своїми крутять; 16 та щоб урятувати тебе від чужої жінки, | від незнаної з облесними словами, 17 що друга своїх молодощів занехаяла, | і що Божий союз забула, 18 бо її дім доводить до смерти, | її стежки до Тіней. 19 Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться, | ані не досягне стежки життя. 20 Тож ходитимеш дорогою добрих, | держатимешся стежок людей справедливих, 21 бо праведні заселять землю | і бездоганні будуть на ній жити; 22 лукаві ж будуть стерті з землі, | невірні будуть викорінені з неї.

 

 

Вказівки юнакові 1-12; ціна мудрости 12-20; забезпечення праведника 21-26; старання про ближнього 27-35

1 Мій сину! не забувай мого навчання; | нехай твоє серце береже мої накази, 2 бо вони тобі причинять довголіття, | роки життя й спокою. 3 Нехай доброта й вірність тебе не покидають, | прив'яжи їх собі на шию, | напиши їх на таблиці серця. 4 Тим знайдеш ласку й доброзичливість | в Божих очах і в людських. 5 Звірся на Господа всім твоїм серцем, | не покладайсь на власний розум. 6 У всіх твоїх путях думай про нього | і він твої стежки вирівняє. 7 Не гадай собі, що ти мудрий, | бійся Господа і від зла ухиляйся, 8 і це буде здоров'ям для твого тіла, | й оновою для костей твоїх. 9 Шануй Господа тим, що ти маєш, | та первоплодами всіх твоїх прибутків, 10 і твої клуні будуть ущерть повні, | твої винотоки вируватимуть молодим вином. 11 Не легковаж Господнього докору, о мій сину, | і не ухиляйся, коли він карає. 12 Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина. 13 Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала, 14 бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток. 15 Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. 16 Вік довгий у її правиці, | і в лівиці - багатство й слава. 17 Шляхи її - шляхи відради, | всі її стежки - мирні. 18 Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився. 19 Господь мудрістю заснував землю, | він розумом утвердив небо. 20 Його знанням розсілися глибини, | і хмари скрапують росою. 21 Мій сину! Бережи розум і обачність; | нехай не зникають з-перед очей у тебе, 22 і вони будуть життям душі твоєї, | окрасою твоєї шиї. 23 Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, | і нога твоя не спотикнеться. 24 Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, | коли лягатимеш, сон твій буде солодкий. 25 Не бійся ні переляку раптового, | ані напасти злих, коли нагряне, 26 бо Господь буде безпекою твоєю | і збереже ногу твою від пастки. 27 Не затримуй добра від того, кому воно належить, | коли рука твоя здоліє це зробити. 28 Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, | дам узавтра”, - коли є у тебе щось. 29. Не куй зла на твого ближнього, | коли він з тобою перебуває в довір'ї. 30 Не сварися з чоловіком без причини, | якщо він тобі зла не заподіяв. 31 Насильникові не завидуй, | не наслідуй його поведінки, 32 бо розбещений для Господа осоружний, | з праведниками ж його дружба. 33 Прокляття Господа в домі злого, | а житло праведника він благословляє. 34 З насмішників Господь сміється, | покірним дає ласку. 35 Мудрі беруть у насліддя славу, | доля безумних - ганьба.

 

 

Батьківське навчання

1 Слухайте, діти, батьківське навчання, | і зважайте, щоб розуму набрались, 2 бо я даю вам добру науку; | навчання мого не покидайте. 3 Бо й я був сином у мого батька, | ніжним та любим в очах моєї неньки. 4 Він учив і говорив до мене: | Нехай твоє серце держить мої слова твердо; | пильнуй мої накази, то й будеш жити. 5 Набирайсь мудрости, розуму набирайся, | не забувай, не відхиляйсь від слів моїх уст. 6 Не покидай її, і вона буде тебе зберігати; | люби її, і вона буде тебе охороняти. 7 Початок мудрости: здобувай мудрість! | Усім твоїм маєтком здобувай розум. 8 Цінуй її високо, й вона тебе підійме, | вона тебе прославить, коли ти її обіймеш; 9 вона тобі на голову вінець слави покладе | і пишною короною тебе прикрасить. 10 Слухай, мій сину, і сприймай мої вискази, | й років життя твого буде багато. 11 Дороги мудрости тебе навчаю, | веду тебе по стежках простих. 12 Коли ходитимеш, крокам твоїм не буде тісно, | а побіжиш - не спотикнешся. 13 Держись науки, її не занедбуй; | пильнуй її, вона бо життя твоє. 14 Не ходи стежкою безбожних, | і не простуй дорогою ледачих. 15 Ухиляйсь від неї, не ходи нею, | зверни із неї та й далі йди. 16 Вони бо й не заснуть, як зла не вчинять; | і сон їх покидає, як не підставлять комусь ногу; 17 вони бо їдять хліб злочинства | і п'ють вино насильства. 18 Дорога ж праведних, як світло зірниці, | що світить дедалі ясніше, поки день не стане повний. 19 Путь безбожників неначе темрява теменна; | вони не відають, об що спіткнуться. 20 Мій сину! слухай слова мої уважно, | нахили вухо до моїх глаголів. 21 Нехай вони не відходять з-перед очей у тебе, | сховай їх в осерді твого серця, 22 вони бо життя тому, хто їх знайде, | і здоров'я для всього його тіла. 23 Більш ніж щось інше пильнуй своє серце, | бо з нього б'ють життя джерела. 24 Відкинь лукавство уст від себе, | і губ неправду віддали від себе. 25 Очі твої нехай дивляться просто, | вії твої нехай зорять перед тобою. 26 Вирівняй стежку для ноги твоєї, | нехай усі твої дороги будуть прості. 27 Не збочуй ні праворуч, ні ліворуч; | відверни ногу твою від зла.

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.212.116 (0.012 с.)