Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха



1 Вино - зрадливе, п'янкі напої - буйні; | кожен, хто кружляє їх, - нерозумний. 2 Гнів царський, ніби рик лева; | хто його побуджує, шкодить собі. 3 То честь для чоловіка - сварки уникати; | а кожен дурень розпочинає сварку. 4 Осінь пройшла, і не оре лінивий; | у жнива проситиме, та не матиме нічого. 5 Води глибокі - задума в людськім серці; | але розумна людина їх черпатиме звідти. 6 Чимало людей доброту власну вихваляють, | та вірну людину, хто знайде? 7 Хто ходить у своїй невинності правдиво, | - щасливі його діти після нього! 8 Цар, що на судовому престолі засідає, | всю погань, лиш погляне, розганяє. 9 Хто може сказати: “Я очистив моє серце, | я - чистий від гріха мого?” 10 Дві ваги та дві міри, | - огидне Господеві одне й друге. 11 Вже з того, як поводиться дитина, видно, | чи чисті й праві будуть її вчинки. 12 Вухо, що чує, й око, що бачить, | - Господь створив одне й друге. 13 Не люби спати, щоб не збідніти; | відкрий очі, й будеш ситий хлібом. 14 “Недобре, - недобре!” - каже, хто купує; | а як відійде - не нахвалиться. 15 Є золота й перел багато, | та найдорожча прикраса - уста розумні. 16 Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився; | коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього. 17 Солодкий людині хліб, неправдою нажитий, | та потім в його роті жорстви повно. 18 Задуми зміцнюються при нараді; | хитрощами провадити б війну. 19 Той наклепник, хто відкриває тайни; | хто рота широко роззявляє, з тим не братайся. 20 Хто проклинає батька-матір, | того свічка погасне в глухій пітьмі. 21 Майно, швидко набуте на початку, | напослідок не буде благословенне. 22 Не говори: “Відплачу лихом!” |- звірся на Господа, і він тебе врятує. 23 Огидні Господеві двоякі терези; | вага фальшива - річ недобра. 24 Господь керує кроками людини; | людині ж як зрозуміти свою дорогу ? 25 Це сіть людині - необачно казати: “Посвячене”, | а по обіті - розмірковувати. 26 Мудрий цар злих провіває, | а потім по них колесом котить. 27 Господній світич - дух людини, | що вивідує всі глибини серця. 28 Милость і правда царя оберігають; | його престол милістю підпертий. 29. Слава молодих - їхня сила; | старих окраса - їхній сивий волос. 30 Побиття аж до крови - лік проти зла, | так само й удари, що доходять аж до нутра.

 

 

Приповідки Соломона про мудрого й дурного, про чесноти й пороки від 10 до 22 глави, 16 стиха

1 В руках у Господа цареве серце, мов води розтоки: | він його, куди хоче, повертає. 2 Всі путі прості у власних очах людини; | Господь же серця важить. 3 Чинити справедливість і суд - | ліпше в очах Господніх, аніж жертва. 4 Гордий погляд і бундючне серце | - ґрунт для гріха безбожних. 5 Задуми трудящого змагають до користи, | а кожен поквапний зазнає нестатків. 6 Надбання скарбів язиком брехливим | - марна пустота, що веде до смерти. 7 Насильство злих самих же їх погубить, | бо вони зрікаються правдиво чинити. 8 Крива дорога ледачого, | а чистого вчинки - праві. 9 Ліпше сидіти на краю покрівлі, | ніж з жінкою сварливою у спільній хаті. 10 Злого душа бажає зла; | в очах його і приятель не знаходить ласки. 11 Коли картають глузуна, недоросток стає розумним; | як мудрого навчають, він приймає науку. 12 Праведний назирає дім лихого, | а злих кидає в нещастя. 13 Хто затуляє вухо на крик бідака, | той сам кричатиме, та слухати ніхто не буде. 14 Дарунок, даний тайкома, гнів спиняє, | а в пазусі гостинець - лють запеклу. 15 Чинити правосуддя - праведному радість, | а лиходіям жах. 16 Людина, що збивається з розумної дороги, | в громаді тіней буде спочивати. 17 Хто любить радість, той буде злиденним; | хто любить вино та олію, той не розбагатіє. 18 Злий послужить на викуп справедливого, | а зрадливий - на викуп праведних. 19 Ліпше сидіти в землі пустинній, | ніж із жінкою сварливою та злісною. 20 В хаті мудрого дорогоцінні скарби й олія, | але дурний їх прогайнує. 21 Хто йде за справедливістю й милосердям, | - знайде життя й повагу. 22 Мудрий вдирається в місто хоробрих | і валить твердиню, на яку вони покладалися. 23 Хто стереже уста і язик свій, | той стереже від лиха свою душу. 24 Нахаба, чванько - таке ім'я насмішника, | що поводиться з надмірною пихою. 25 Бажання ледаря для нього вбивче, | бо його руки уникають роботи. 26 Грішник щодня чогось бажає жадібно, | а праведний дає, не жалує нічого. 27 Жертва злих - гидота, | а надто, як вони її з злим наміром приносять. 28 Брехливий свідок загине, | а людина, що вміє слухати, завжди матиме слово. 29. Зла людина прибирає самовпевнений вигляд, | а праведний вважає на свої вчинки. 30 Супроти Господа немає ні мудрости, | ні розуму, ні ради. 31 Коня готують на день бою, | але від Господа перемога.

 

 

Соломонові приповідки (продовження) 1-16; притчі мудрих 17-29; і гл. гл. 23-24

1 Добре ім'я ліпше, ніж великі багатства, | а доброзичливість - ніж срібло та золото. 2 Багач і бідний стрічаються: | Господь створив їх обидвох. 3 Обачний бачить лихо, й ховається, | а легковажні йдуть далі - й зазнають кари, 4 Нагорода за покору - острах Господній, | багатство, слава й життя. 5 В лукавого глоди та сильця на дорозі; | хто береже душу свою, той від них далекий. 6 Наставляй малого на добру путь, | - навіть як постаріється, не зверне з неї. 7 Над бідними багач панує; | боржник - рабом у позичальника. 8 Хто сіє кривду - пожне лихо | і бич його гніву поб'є його. 9 Доброзичливий буде благословенний, | бо він дає бідному з свого хліба. 10 Прожени насмішника геть, і незгода відійде, | і втихомиряться спори та зневаги. 11 Господь любить чисте серце, | хто має на устах у себе ласку, тому цар другом. 12 Господні очі зберігають того, хто науку має; | слова ж зрадливого він у ніщо обертає. 13 Ледащо каже: “Он лев надворі, | посеред вулиці мене вб'є.” 14 Уста чужих жінок - глибока яма; | на кого Господь прогнівався, той туди впаде. 15 Дурнота впилася дитині в серце, | але навчальна різка прожене її геть від неї. 16 Убогого гнітити - його збагачувати, | багатому давати - робити його бідним. 17 Прихили вухо та слухай слова мудрих, | приверни твоє серце, щоб їх збагнути, 18 бо приємно буде, коли їх ховатимеш у собі; | нехай разом установляться на устах у тебе. 19 Щоб у Господі було твоє довір'я, | я об'явлю їх тобі нині, - власне тобі. 20 Чи я тобі не писав тричі | про раду та науку, 21 щоб ти спізнав певність слів правдивих, | щоб ти вмів відповісти тим, які тебе посилають? 22 Не грабуй убогого тому, що він убогий, | і не натискай злиденного при брамі. 23 Господь бо боронитиме їхні справи | і забере життя в тих, що їх ограбують. 24 З гнівливим не дружися, | з гарячим не заводься, 25 щоб не навчився й сам стежок їхніх, | щоб не поклав петлю на свою душу. 26 Не будь як ті, що зобов'язуються, | що за довги ручаться; 27 як не матимеш чим заплатити, | чому б він мав твою постіль брати від тебе? 28 Не пересувай межі древньої, | що твої батьки провели. 29. Чи ти бачив спритного у своїй роботі? | Такий стоятиме перед царями, | він не буде на послугах у темних.

 

 

Притчі мудрих гл. гл. 23-24

1 Коли сядеш їсти з вельможею, | добре вважай на те, хто перед тобою, 2 і поклади собі ножа на горло, | коли ти надто ласий. 3 На ласощі його не надься: | то оманлива страва. 4 В багатство не силкуйся вбиватись; | покинь думати про нього. 5 Подивишся на нього, а його вже немає, | бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо. 6 Не їж хліба із скнарою, | на його ласощі не надься, 7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: | “їж, пий!” - він тобі скаже, | та його серце не з тобою. 8 Шматок, що з'їв, ти повернеш, | і слова твої солодкі втратиш. 9 Не говори до вух дурному, | бо він зневажить мудрість слів твоїх. 10 Не пересувай межі древньої, | і не вдирайся в поля сирітські, 11 бо їх заступник сильний; | він захистить їхнє діло супроти тебе. 12 Прихили твоє серце до навчання, | і твої вуха до слів науки. 13 Не щади для хлопця картання: | не умре бо, як битимеш його різкою. 14 Ти битимеш його різкою | - і врятуєш його душу від Шеолу. 15 Мій сину! Як серце твоє мудре, | то й моє серце теж буде радіти, 16 і моє нутро буде веселитись, | коли уста твої казатимуть праві речі. 17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить, | але будь у Господнім страсі повсякденно, 18 бо будучина існує напевне, | і твоя надія не буде марна. 19 Слухай, сину мій, і будь мудрий, | справляй серце твоє на путь (праву). 20 Не бувай з тими, що впиваються вином, | ані між тими, що обжираються м'ясом, 21 бо п'яниці й ненажери зубожіють, | а довге спання їх вбирає у лахи. 22 Слухай батька, що породив тебе; | не зневажай матері, коли вона старенька. 23 Придбай правду й не продавай її, | - мудрість, навчання й розум. 24 Праведного батько веселитиметься вельми, | і хто мудрого породив, буде ним радіти. 25 Нехай радіють батько твій і мати; | нехай веселиться та, що тебе породила. 26 Дай мені, сину, твоє серце, | і твої очі нехай доріг моїх пильнують, 27 бо блудниця - то глибока яма, | вузька криниця - чужинка. 28 Неначе харцизяка, вона засідає | і між людьми зрадників множить. 29. У кого: “Ой” - у кого: “Ой, леле”? | У кого сварка, у кого скарги? | У кого рани без причини? | У кого очі червоні? 30 У тих, що при вині засиджуються довго; | у тих, що ходять смакувати вино пахуче. 31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне, | як гарно світиться у кубку, | як лагідненько ллється. 32 Потім воно вкусить, як гадина, | утне, немов зміюка. 33 Тобі ввижатимуться дивні речі, | серце твоє буде дурниці говорити; 34 і будеш немов той, що дрімає серед моря, | або як той, що вгорі лежить на щоглі. 35 “Били мене, та мене не боліло, | товкли мене, та не знав я нічого. | Коли ж я прокинусь? | Я буду знов того шукати!”

 

 

Притчі мудрих гл. гл. 23-24

1 Злим людям не завидуй, | ані бажай їх товариства, 2 бо серце їх міркує про насильство; | їхні уста говорять лише лихо. 3 Дім мудрістю будують | і розумом його скріплюють; 4 знанням сповнюються комори; | всяким дорогим і красним майном. 5 Мудрий чоловік потужний; | муж знання збільшує силу, 6 бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш; | і в багатьох дорадниках - перемога. 7 Для дурня мудрість недосяжна, як коралі: | уст своїх при брамі він не відчинить. 8 Хто намислив зло чинити, | того назвуть провідником лукавства. 9 Дурного думка - гріх; | глузливий - для людей осоружний. 10 Як ти в біді піддався, | то мала сила в тебе. 11 Рятуй тих, що на смерть тягнені, | і від засуджених на страту не відступай. 12 Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” | - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, | і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? | Хіба він кожному не відплатить за його вчинками? 13 Їж мед мій сину, бо то річ добра, | і крижка меду тобі на смак солодка. 14 Знай же ж, що мудрість для душі твоєї. | Як ти її знайшов - маєш майбутнє, | і надія твоя не пропаде. 15 Не зазіхай на праведника хату | і не пустош місця його спочинку. 16 Бо праведний сім раз упаде й знову встане, | а безбожник спіткнеться в нещасті. 17 Як упаде твій ворог, не веселися; | як він спіткнеться, не тішся серцем, 18 а то Господь побачить і буде йому не довподоби, | і відверне гнів свій від нього. 19 Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй, 20 бо для лихого немає майбуття, | світильник злих погасне. 21 Мій сину, Господа й царя страхайся; | з бунтівниками не приставай, 22 бо вмить прийде їхня погибель, | і знищення, що йде від обох, хто передбачить? 23 Це теж від мудрих: | вважати на особу на суді - не годиться. 24 Хто злому каже: “Ти праведний”, | того народ клястиме, люди зненавидять. 25 А тим, що судять справедливо, буде добре, | й на них зійде благословення. 26 Той в уста цілує, | хто щирим словом відповідає. 27 Упорай діла твої зовнішні, | і підготуй своє поле, | а вже потім будуй собі хату! 28 Не свідчи на ближнього безпідставно | і не обманюй своїми устами. 29. Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню; | відплачу кожному за його вчинками!” 30 Ішов я попри поле ледачого, | ; попри виноградник недоумка; 31 дивлюсь - кропивою позаростало, | і будяками зверху вкрилось, | камінна огорожа його розвалилась! 32 Поглянув я та й узяв собі до серця, | позирнув і взяв ось таку науку: 33 “Ще трохи сну, трохи дрімання; | трохи згорнути руки, щоб спочити, - 34 і твої злидні прийдуть наскоком, | нужда твоя - мов чоловік оружний”.

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 254; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.80.239 (0.019 с.)