Олія до свічників 1-4; хліб Завіту 5-9; покарання богохульника 10-16; покарання кривдників 17-23



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Олія до свічників 1-4; хліб Завіту 5-9; покарання богохульника 10-16; покарання кривдників 17-23



1 Промовив Господь до Мойсея: 2 «Накажи синам Ізраїля, щоб принесли тобі чистої олії з розчавлених оливок для світильника, щоб тримати лямпи засвіченими повсякчасно. 3 Арон поставить його ззовні завіси завіту в наметі зборів, щоб з вечора до ранку горів перед Господом повсякчасно. Це повсякчасний закон для ваших нащадків. 4 На щирозолотому свічнику він порозставляє лямпадки, які горітимуть повсякчасно перед Господом. 5 Візьмеш питльованої муки та й спечеш із неї дванадцять коржів, дві десятини ефи кожний, 6 і покладеш їх у два ряди, по шість до ряду, на чистому столі перед Господом; 7 а на кожен ряд покладеш чистого ладану, що буде на хлібі як пахощі на спалення перед Господом. 8 Що кожної суботи напоготовлятимуть його перед Господом, повсякчасно, як віковічний союз від синів Ізраїля. 9 Він (хліб) буде Аронові й синам його, й вони їстимуть його на святому місці, бо, як пресвята річ із вогняних жертв Господеві, належиться йому по віковічному праву.» 10 Раз зайшов між синів Ізраїля один, що його мати була ізраїльтянкою, а батько єгиптянином, то зчинилась у таборі суперечка між сином ізраїльтянки та одним ізраїльтянином. 11 І став син ізраїльтянки хулити ім'я (Господа) і клясти його. І приведено його до Мойсея. Мати ж його звалась Шеломіт, дочка Діврі, з покоління Дана. 12 І віддано його під сторожу, поки Мойсей не об'явить їм, що валить Господь. 13 І Господь сказав Мойсеєві: 14 «Виведи богохульника поза табір, і нехай усі, хто чув, покладуть свої руки йому на голову, і нехай уся громада його каменує. 15 До синів же Ізраїля промовиш: Хоч хто б то був, що клястиме Бога свого, понесе кару за свій гріх. 16 Хто хулить ім'я Господнє, того скарати смертю, вся громада нехай каменує його; чи приходень, чи тубілець, як хулитиме Ім'я, мусить умерти. 17 Хто вбив би на смерть яку людину, його треба скарати смертю. 18 Хто вб'є яку скотину, мусить за неї віддати, скотину за скотину. 19 Хто зранить свого ближнього, - що вчинив він, те й йому нехай учинять. 20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; яке ушкодження він заподіяв людині, такого нехай завдадуть йому. 21 Хто вб'є скотину, мусить за неї повернути; хто вб'є людину, мусить бути скараний смертю. 22 Одно право буде в вас, так для приходня, як і для тубільця; я бо - Господь, Бог ваш.» 23 І коли Мойсей об'явив це синам Ізраїля, вони вивели богохульника поза табір та й укаменували його. І вчинили сини Ізраїля так, як заповідав Господь Мойсеєві.

 

 

Суботній рік 1-7; ювілейний рік 8-22; викуп землі 23-28; посідання дому 29-31; спадщина левітів 32-34; відсотки й лихва 35-38; земляки як піддані 39-43; чужинці й невільники 44-46; викуп ізраїльських невільників у чужинців 47-55

1 Господь сказав Мойсеєві на Синай-горі: 2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Як прийдете в край, що я вам хочу дати, то нехай земля спочиває свою суботу Господеві. 3 Шість років засіватимеш своє попе і шість років обтинатимеш свій виноградник, і збиратимеш урожай із них. 4 А на сьомий рік буде цілковитий відпочинок для землі, відпочинок на честь Господа; поля твого не засіватимеш і виноградника твого не будеш обтинати. 5 Що само собою після останніх твоїх жнив виросте, не жатимеш, і грон у неповідтинаному твоєму винограднику не збиратимеш, рік цілковитого відпочинку буде для землі. 6 Те, що вродить земля сама під час відпочинку, буде вам на харч, тобі й рабові твоєму, й рабині твоїй, і наймитові твоєму, й комірникові твоєму, що в тебе перебувають, 7 і скотині твоїй, і звірині, що на твоїй землі, ввесь урожай піде на харч. 8 Відлічиш собі сім седмиць років, сім разів по сім років, так що час сімох седмиць років буде тобі сорок дев'ять років, 9 і повелиш сьомого місяця десятого дня місяця сурмити голосно в труби. В день покути повелите сурмити голосно в трубу по всій землі вашій; 10 і вважатимете за святий п'ятдесятий рік, і проголосите волю всім мешканцям краю. То буде ювілей для вас, і кожен повернеться в свою посілість і до роду свого. 11 П'ятдесятий рік буде для вас ювілейним роком. Не будете сіяти, ані збирати того, що само вродиться, і не збиратимете з непрочищеного виноградинка, 12 бо це ювілей, святий це час для вас; з поля їстимете врожай його. 13 В цей ювілейний рік кожен з вас нехай повертається до своєї посілости. 14 Якщо ти продаєш щонебудь своєму ближньому чи купуєш у свого ближнього, не кривдіть одне одного. 15 По числу років після ювілею купуватимеш у ближнього твого, а він продаватиме тобі за числом років жнив. 16 Що більше років, то більшу ціну йому поставиш, що менше років, то меншу ціну поставиш, бо число жнив він продає тобі. 17 Нехай ніхто не кривдить ближнього свого, бійся Бога свого, бо я - Господь, Бог ваш. 18 Якщо виконуватимете мої установи і пильнуватимете мої приписи, та здійснюватимете їх, то житимете в краю безпечно, 19 і земля даватиме плоди свої, і їстимете до наситу, і житимете на ній безпечно. 20 Коли ж спитаєте: Що будемо їсти сьомого року, бож ми не будемо сіяти та не збиратимемо врожаю? 21 - то я зсилатиму на вас моє благословення в шостому році, щоб зародило на три роки. 22 А як посієте восьмого року, то їстимете ще з старого врожаю аж до дев'ятого року, - поки наступить новий урожай, ще їстимете зо старого. 23 А землі не продаватимете назавжди, бо земля моя. Ви ж приходні й комірники в мене. 24 Тим то по всім краю, де ваша власність, допустите право на викуп землі. 25 Ось чому, коли твій брат зубожіє й продасть дещо зо своєї посілости, його близький родич може прийти з правом викупу й викупити, що продав брат його. 26 А коли в когось нема викупника, а сам же він здобудеться на те, щоб викупити, 27 то нехай порахує роки від продажу, і поверне решту (належности) тому, кому продав, і повернеться до своєї посілости. 28 Коли ж він не спроможеться настільки, щоб звернути йому, то нехай продане буде аж до ювілейного року в того, хто купив; а як буде об'явлено ювілей, він повернеться до своєї посілости. 29 Коли хтось продасть житловий дім в обведеному муром місті, то він матиме право викупу до кінця року від часу продажу; цілий рік матиме право викупу. 30 Якщо ж не викупить до кінця повного року, то дім, що в обведеному муром місті, буде назавжди того, хто його купив і нащадків його; не буде вільним під час ювілею. 31 Хати по селах, що не обведені навколо муром, вважатимуться нарівні з полями, що в краю; вони матимуть право викупу і під час ювілею будуть звільнені. 32 Щождо міст левітів, то доми, Що будуть там їхньою власністю, можуть бути викуплені ними повсякчасно. 33 А коли хто з левітів не викупить дому, що був проданий У місті їхньої власности, то дім під час ювілею буде вільний; доми бо в містах левітів - це їхня власність посеред синів Ізраїля. 34 І вигони навкруги їхніх міст не можна продавати, бо це їхня віковічна власність. 35 Якщо твій брат зубожіє й буде в злиднях у тебе, допоможи йому, наче б він був приходень або комірник, щоб він міг жити при тобі. 36 Не братимеш від нього відсотків, ані лихви, а боятимешся Бога твого, й нехай брат твій живе при тобі. 37 Грошей не позичатимеш йому на відсотки, і не даватимеш йому харчів на лихву: 38 я - Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб дати вам Ханаан-землю, і бути в вас Богом. 39 Коли брат твій зубожіє в тебе й продасться тобі, ти не присилуєш його до невільничої праці; 40 нехай буде при тобі як наймит, як комірник, і нехай служить тобі до ювілейного року, 41 а тоді нехай відійде від тебе на волю, сам він і його діти, і нехай повертається до своєї родини, нехай повернеться й до посілости батьків своїх. 42 Бо вони мої слуги, що їх я вивів із Єгипетської землі; їх не можна продавати, як запродуують невільників. 43 Не верховодитимеш над ним із суворістю, боятимешся Бога твого. 44 Щодо раба та рабині тобі до послуг, то в народів, що навколо вас, набувайте собі раба та рабиню. 45 Так само з дітей комірників, що перебувають у вас, і з їхніх сімей, що народились у вашім краю, можете собі купувати рабів і тримати їх собі як власність. 46 Ви можете навіть зоставити їх вашим дітям після вас як власність у спадщині і назавжди послуговуватись ними; над братами ж вашими, дітьми Ізраїля, - не верховодитимете одне над одним із суворістю. 47 Якщо чужинець або комірник, що перебуває коло тебе, забагатіє, брат же твій у нього заборгує та й продасться чужинцеві або комірникові, чи нащадкам родини чужинця, 48 то після того, як продався, матиме право на викуп; хтонебудь із братів його може викупити його; 49 або його дядько, або син дядька, або хтось із кревних, з його родини, може викупити його, або сам може викупитися, як його спромога. 50 Він полічить із тим, хто купив його, від року, коли йому продався, аж до ювілейного року, і ціна, що за неї продався, буде відповідна до лічби років, немов би йшло про наємну заплату в нього. 51 Якщо ще багато років зостанеться, то відповідно до них та ціни, що за неї його куплено, поверне вартість свого викупу. 52 Коли ж мало років зостанеться до ювілейного року, то нехай, полічивши їх, відповідно до них заплатить викуп за себе. 53 Як наймит, з року в рік, буде в нього; нехай не поводиться з ним суворо на твоїх очах. 54 Коли ж не викупиться таким робом, то вийде на волю в ювілейнім році, сам він і діти його з ним, 55 бо це мої раби - діти Ізраїля; вони мої раби, яких я вивів із землі Єгипетської: я - Господь, Бог ваш.»

 

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.124.56 (0.004 с.)