ТОП 10:

Основні гемодинамічні показники



Об'ємна швидкість Q – це величина, яка чисельно дорівнює об'єму крові, що протікає за одиницю часу через переріз судини:

Q = (3.8)

Одиниця вимірювання об»ємної швидкості : ( /с). Об'ємна швидкість крові для кожного органу різна і визначається таким чином: кількість крові, що притікає до органу дорівнює кількості крові, що відтікає від органу і залежить від його функції. Наприклад Q нирок = 400 мл/хв.; Q головного мозку = 65 мл/хв.; Q печінки = 150 мл/хв.

Лінійна швидкість -це величина , яка чисельно дорівнює шляху, який проходять частинки крові за одиницю часу:

= (3.9)

Одиниця вимірювання лінійної швидкості : м/с. Так, як лінійна швидкість різна по перерізу судин, то мова йде про лінійну швидкість, середню по перерізу.

Швидкість потоку крові у судині зі змінним перерізом обернено пропорційна площі цього перерізу, що випливає з рівняння неперервності (3.5).

Судинна система має мінімальний переріз в ділянці аорти. При переході

до артерій, артері­ол і капілярів сумарна площа судин збільшується і максимального значення дося­гає в області капілярів (рис. 1.39).

Рисунок 1.39

Так, як кількість крові , що циркулює в системі, стала, то і об'ємна швидкість кровотоку в будь-якому перерізу серцево-судинної системи також стала:

Q= S=const (3.10)

Рівняння (3.10) називають рівнянням нерозривності течії в гемодинаміці.

Об'ємну швидкість можна розрахувати по формулі Пуазейля:

= (3/11)

д 1 - 2 – спад тиску на початку та в кінці системи,

l – довжина судини

– динамічна в'язкість,

- внутрішній радіус судини.

Якщо скористатися аналогією з законом Ома. (3.11) можна переписати у вигляді Q = , де

R = (3.12 )

Ця величина називається гемодинамічним опором судини і дозволяє моделювати кровообіг за допомогою електричних кіл. Це дало можливість створити апарати штучного кровообігу.

Кров'яний тиск – це величина, що дорівнює відношенню сили, що діє зі сторони крові на судини до площі поверхні S

= ( 3.13)

Розрізняють такі види тисків:

1.Трансмуральний тиск – це різниця тисків на внутрішню ( в) та зовнішню ( з) стінки судин:

т = в - з ( 3.14)

Трансмуральний тиск збільшує або зменшує діаметр кровоносних судин.

2. Гідростатичний тиск – це тиск, що виникає під дією сили тяжіння:

г = gh ( 3.14)

де - густина крові;

g – прискорення вільного падіння;

h – висота стояння рідини.

Гідростатичний тиск впливає на розподіл крові в серцево-судинній системі людини, відтоку крові з верхньої частини в нижню частину тіла людини, що вертикально стоїть і притоку на рівні серця г =0, тому вимірювання кров'яного артеріального тиску проводять на рівні плеча.

Види артеріального тиску:

1) Систолічний тиск с – максимальний під час систоли.

Наприклад , с = 120 мм рт. ст. ( рис.39).

2) Діастолічний тиск д - мінімальний під час діастоли.

Наприклад, д = 80 мм рт.ст. ( рис 39).

3) Пульсовий тиск п - пропорційний амплітуді коливань артеріального тиску ( рис.39):

п = с - д ( 3.15)

Наприклад, п = 120 мм рт.ст. - 80 мм рт.ст.= 40 мм рт.ст. ( рис.1.39)

4) Середній тиск ср - це величина постійного тиску в артерії, при якій мають місце ті ж гемодинамічні ефекти, що й при пульсуючому

характері руху крові.

Для крупних судин:

ср = д + п . (3.16)

Для мілких судин:

ср = д + п . (3.17)

Наприклад, для артерії ( рис. 39):

ср = ( 80 + ) мм рт. ст. = 100 мм рт. ст.

Основною рушійною силою кровоточу є кров'яний тиск, обумовлений надлишковим тиском, визваним роботою серця, над атмосферним тиском. Для окремо взятої судини можна вважати, що рух крові забезпечується різницею тисків на початку та в кінці системи.

Як видно з формули Пуазейля ( 3.11), спад тиску обернено пропорційний четвертій ступені радіуса судини, тобто навіть незначна зміна радіуса судини може значно змінити величину кров'яного тиску.

Саме цьому природні механізми нервової та гуморальної регуляції кров'яного тиску, а також дія ліків, нормалізуючи тиск, зв'язані зі зміною просвіту судини.

Потрібно відмітити, що закони гідродинаміки та рівняння Пуазейля мають обмеження для гемодинаміки:

1) судини еластичні, а не жорсткі трубки;

2) крім ламінарної течії є ділянки серцевосудинної системи з турбулентною течією;

3) кров – не гомогенна рідина, а суспензія;

Кожний з цих факторів збільшує гемодинамічний опір в порівнянні з теоретичним, що розрахований з рівняння Пуазейля.

 

Пульсова хвиля

При систолі шлуночка на кров, що знаходиться в початковій ділянці

аорти, діє певна сила. Внаслідок інерції, кров не переміститься відразу вздовж аорти. Сила, яка діє на кров, викликає спочатку збільшення тиску на еластичні стінки аорти. В результаті цього, ділянка, розташована поблизу серця, розширюється до такої міри, при якій тиск крові буде зрівноважений натягом стінки аорти. Оскільки натяг стінки в цій ділянці аорти більший, ніж у наступній, виникає сила, що переміщує кров із однієї ділянки в іншу. Таким чином, фронт тиску поширюється вздовж судини.

Пульсова хвиля – це процес розповсюдження по аорті і артеріях підвищеного тиску і об'єму крові.

Профіль артерії схематично можна зобразити на рис.1.40:

а- після проходження пульсової хвилі;

б - в артерії початок пульсової хвилі;

в - в артерії пульсова хвиля;

г – починається спад підвищеного тиску

 

 
 

 


а

 

 

б

 

 

в

.

г

Рисунок 1. 40

Швидкість пульсової хвилі залежить від властивостей судини

( формула Моенса - Кортевича) :

= ( 3.18)

де E- модуль пружності стінки судин,

– густина крові,

- товщина стінки судини,

d- внутрінній діаметр судини .

Швидкість розповсюдження пульсової хвилі ( 6-12 м/с) в 20-40 разів більше швидкості кровоточу ( 0,3-0,5 м/с). Крім пульсових хвиль по кровоносним судинам розповсюджуються звукові хвилі зі швидкістю 1500 м/с.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.232.51.69 (0.012 с.)