Обов’язковий та ініціативний аудит : причини проведення

Аудит фінансової звітності поділяється на ініціативний та обов’язковий.

Ініціативний аудит – це вид завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту ФЗ яке аудитор отримує з власної ініціативи замовника.

Обов’язковий аудит – це завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту ФЗ, яке аудитор отримує від замовника у випадках передбаченим чинним законодавством.

У відповідності до статті 8 ЗУ «Про аудиторську діяльність», проведення аудиту є обов’язковим для:

- Підтвердження достовірності і повноти річної фінансової звітності у тому числі публічних акціонерних товариств(також і закритих), підприємств емітентів цінних паперів, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ, а також інших субєктів господарювання, які зобов’язані оприлюднювати ФЗ.

- Для перевірки Фін стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих ВАТ (крім засновників фіз..осіб), страхових та холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, дочірніх товариств та інших фіз…посередників.

- Емітентів цінних паперів, при одержані ліцензії на здійснення проф..фіяльності на ринку цінних паперів.

 

Фінансовий облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру

Формує інформацію в інтересах свого підприємства і для зовнішніх користувачів. Інформація служить для прийняття стратегічних рішень. Використовує:

· грошову оцінку господарських засобів і процесів,

· метод подвійного запису господарських операцій на рахунках,

· стандартизовану інформацію

· об’єктом відображення є господарська діяльність усього підприємства.
Обєктами фінансового обліку, що відображаються як на синтетичних, так І на аналітичних рахунках, є:
- активи підприємства: основні засоби, нематеріальні активи, капітальні вкладення, довгострокові та короткострокові фінансові вкладення, виробничі та товарні запаси, розрахунки з дебіторами, грошові кошти, Інші активи;
- джерела власних засобів: статутний фонд (капітал), резервний (страховий) фонд, фонди І резерви спеціального та цільового призначення, нерозподілений прибуток, Інші джерала власних засобів;
- зобовязання (пасиви) підприємства: довгострокові та короткострокові кредити банків І позикові кошти, розрахунки з кредиторами, Інші короткострокові зобовязання; витрати підприємств за їхніми елементами І доходи за їхніми видами;
- фінансові результати діяльності підприємств І їхній розподіл;
- господарські операції, повязані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації
За даними фінансового обліку складається фінансова (бухгалтерська) звітність підприємства, ця Інформація не є комерційною таємницею І призначена як для внутрішніх, так І зовнішніх користувачів

 

Завдання аудиту фінансової звітності

Завданням аудиту ФЗ є перевірка її відповідності критеріям:

1) Реальності(фактичної наявності або реальності залишку, реальності надходження або вибуття)

2) Визнання(очікування збільшення або зменшення майбутньої економічної вигоди, а також достовірної оцінки)

3) Ознаки власності(поділ на чужі і свої)

4) Відповідність місця і часу

5) Суттєвості за умов встановлення відхилень

Завданнями аудиту ФЗ в розрізі об’єктів обліку є:

· Перевірка основних засобів

· Перевірка нематеріальних активів

· Фін. Інвестицій за критеріями реальності, визнання, власності і суттєвості

· Перевірка запасів, в тому числі й товарів, а також дебіторської заборгованості за критеріями реальності, визнання, власності та суттєвості

· Перевірка незавершеного виробництва за критеріями реальності, визнання, відповідності періоду і суттєвості

· Перевірка грошових коштів за критеріями реальності та суттєвості

· Перевірка довгострокової заборгованості та кредитів за критеріями визнання, власності та суттєвості

· Перевірка кредиторської заборгованості за критеріями реальності, визнання, власності та суттєвості

· Перевірка власного капіталу та прибутку за кр. Реальності та власності

· Перевірка доходів і витрат за усіма критеріями

Управлінський облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів. Для керування підприємством необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства

Інформація служить тільки для внутрішнього користувача, є комерційною таємницею, охороняється законом, використовується для оцінки поточних і найближчих подій. Використовує:

· Грошовий та інші вимірники

· Довільну форму представлення інформації для управління

· Необов’язково обгрунтований методом подвійного запису.

· Об’єкт відображення – діяльність окремих служб, господарський операцій чи окремих ділянок роботи.

Інформація, що надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного керування, оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об’єктивної оцінки діяльності підрозділів і окремих менеджерів. Отже, управлінський облік є складником процесу управління та надає інформацію, важливу для:

-визначення стратегії та планування майбутньої діяльності організації;

-контролювання

її поточної діяльності;

-оптимізації використання ресурсів;

-оцінки ефективності діяльності;

-зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

 

Принципи аудиту ФЗ

Аудит фінансової звітності - це процес, в ході якого аудитору надається можливість висловити думку відносно того, підготовлена чи відповідає фінансова звітність, по всіх чи істотно аспектів, відповідно чи до встановлених основами фінансової звітності. Звітність повинна відповідати:

• Міжнародним стандартам фінансової звітності;

• національними стандартами фінансової звітності;

• іншим нормативним актам, зазначеним у звітності.

Принципи, які регулюють аудит поділяються на методологічні принципи і принципи професійної етики.

При здійсненні професійної діяльності аудитор повинен керуватися загальними етичними принципами, викладеними в Кодексі етики професійних бухгалтерів, прийнятому МФБ. Цих принципів сім:

1. Незалежність (аудитор повинен бути вільний від будь-якої зацікавленості в справах клієнта,яка може бути визнана несумісною з принципами чесності, об'єктивності і незалежності).

2. Чесність (в Кодексі професійної етики цей принцип згадується разом з порядністю і має на увазі справедливе ведення справ, відвертість і правдивість).

3. Об'єктивність (зобов'язання бути справедливим, інтелектуально чесним, не мати конфліктів інтересів, уникати впливу інших осіб, що заважають неупередженості аудитора).

4. Професійна компетентність та належна сумлінність (аудитор повинен надавати послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю, підтримувати професійні знання та навички на необхідному рівні, не повинен вводити в оману клієнта щодо досвіду або експертних знань, якими він у дійсності не володіє).

5. Конфіденційність (зобов'язання аудиторів забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в ході надання професійних послуг).

6. Професійна поведінка (аудитор повинен піклуватися про підтримку доброї репутації професії).

7. Слідування технічним стандартам (надання професійних послуг відповідно з вживаними стандартами, наприклад МСА, внутрішніх стандартів професійних аудиторських об'єднань та іншими нормативними документами).

Окрім дотримання цих принципів аудитор повинен планувати і проводити аудит з певною часткою професійного скептицизму, тобто не розглядати отриману від керівництва інформацію як обов'язково достовірну.

Методологічні принципи включають:1 планування, 2доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості і достовірності, 3обгрунтування оцінки значущості аудиторських заходів, 4обгрунтування оцінки система обліку і внутр. Контролю 5дотримання методики оцінки ризиків та вибіркової перевірки даних, 6 аналіз інформації, формув висновків та відповідальність за них.