Організація внутрішнього аудиту



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Організація внутрішнього аудиту



— оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню; своєчасність і повнота сплати податків;

— планування, нормування і стимулювання;

— внутрішньогосподарський контроль;

— виробничо-господарська діяльність;

— достовірність проектно-кошторисної документації;

— забезпеченість власними засобами;

— організація і технологія виробництва;

— процеси господарської діяльності;

— проектно-кошторисна документація;

— виконавча дисципліна та ін.

Для детального дослідження об'єктів внутрішнього аудиту доцільно здійснити порівняльний аналіз видів аудиторських послуг, які надаються зовнішніми аудиторськими фірмами і службами внутрішнього аудиту.

До таких аудиторських послуг належать:

— аудит суб'єктів підприємницької діяльності;

— складання фінансової звітності, податкових декларацій;

— відновлення кількісно-сумового обліку;

— консультації з обліку, оподаткування;

— ведення обліку та розробка методики обліку на конкретних підприємствах тощо.

Однак, ведення обліку, складання звітності здійснює, в основному, зовнішній аудит і переважно на тих об'єктах перевірки, де в штаті підприємства відсутній обліковий працівник.

Внутрішній аудитор позбавлений права займатися комерційною діяльністю. Окремі організації і підприємства через недостатність власних джерел фінансування з проханням отримання коштів звертаються до інвестора та позикодавця (кредитора). У такому випадку об'єктами аудиту інвестиційної діяльності є не тільки процеси вкладання матеріальних і грошових цінностей у суб'єкти підприємницької діяльності, але і господарські операції, пов'язані з цими процесами. Наприклад, випуск і придбання цінних паперів передбачають такі господарські операції: емісія (випуск), продаж, обмін, купівля, нарахування, сплата і отримання дивідентів тощо.

Однак, об'єкти внутрішнього аудиту стосуються переважно фінансової звітності, ревізії та тематичних перевірок.

10. Реалізація результатів внутрішнього аудиту

Реалізація результатів внутрішнього аудиту передбачає здійснення таких процедур:

- складання аудиторського звіту про результати проведених

службою внутрішнього аудиту робіт;

- розробку заходів щодо усунення і профілактики виявлених недоліків;

- здійснення прогнозу розвитку підприємства;

- розробку стратегії розвитку підприємства;

- контроль за реалізацією матеріалів внутрішнього аудиту.

Аудиторський звіт є підсумковим документом за результатами аудиту. Добре складений звіт аудитора повинен стати для адміністрації підприємства керівництвом щодо подальшого розвитку підприємства.

Узагальнення результатів внутрішнього аудиту вміщує ряд методичних прийомів групування і систематизації. Це необхідно для прийняття рішень щодо усунення виявлених недоліків у діяльності підприємства і профілактики правопорушень. Однорідні недоліки узагальнюють в таблицях, схемах тощо. Такі заходи допомагають внутрішньому аудитору вникнути в причини недоліків і порекомендувати керівництву підприємства прийняти обґрунтовані рішення за результатами аудиту.

Звіт перевіряє і затверджує керівник служби внутрішнього аудиту і направляє особам, які вживатимуть заходів щодо об'єктів перевірки. Оригінал цього документа зберігається у відділі внутрішнього аудиту (аудитора), а копія передається керівництву підприємства (підрозділу), в якому проводився аудит.

За результатами внутрішнього аудиту керівництво підприємства за участю трудового колективу розробляє заходи щодо ліквідації і запобігання повторення виявлених недоліків в подальшому і організовує контроль за виконанням цих заходів. Таким чином, внутрішній аудит активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємства, встановлення їх причин і сприяє профілактиці недоліків і зловживань у діяльності суб'єктів господарювання.

В цілому можна зазначити, що підсумкові документи внутрішнього аудиту містять інформацію для:

- керівництва суб'єкта господарювання;

- власників суб'єкта господарювання;

- структурного підрозділу, діяльність якого підлягає перевірці;

- зовнішніх аудиторів;

- інших суб'єктів контролю.

 

11. Користувачі фінансової звітності

 

Внутрішніми користувачами є:

- Засновники і власники підприємства

- Керівники підприємства

- Робітники підприємства

Зовнішніми користувачами є:

- Кредитори

- Контролюючі органи

- Податкова служба

- Позабюджетні фонди

- Постачальники профспілкові організації

- Конкуренти інвестори

- покупці

 

12.

 

13. Методика перевірки розділів обліку

 

Аудиторські процедури - це сукупність відповідних дій аудитора щодо перевірки фінансово-господарської діяльності, стану обліку і фінансової звітності юридичних і фізичних осіб, зайнятих підприємництвом. Аудитор спочатку збирає й аналізує інформацію, необхідну для оцінювання достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності, вивчає статутні документи, виявляє відхилення стану діяльності підприємства від того, який передбачено статутними документами. Відтак він вивчає форму і методику бухгалтерського фінансового обліку, їх відповідність вимогам, що до них висуваються. Потім аналізу підлягають записи у Головній книзі й, зокрема, сумнівні записи, дані яких зіставляють з регістрами аналітичного обліку і первинними документами.

Перевіряючи первинні документи і регістри бухгалтерського фінансового обліку, слід виходити з таких вимог: повнота обліку, точність записів, правильність вартісних оцінок, об'єктивність, дотримання прав і обов'язків посадовими і матеріально відповідальними особами, відкритість даних (тобто аудитор не повинен сумніватись, що окремі господарські операції не записані на рахунках і в облікових регістрах).

Глибина і спосіб дослідження залежать від складності форми і методики обліку, а також від того, якою мірою аудитор може покладатися на дані внутрішнього контролю. Аудитору слід оцінити вплив змін у законодавстві на організацію і методику обліку, на аналіз звітів, визначити рівень роботи внутрішніх аудиторів.

Аудиторська перевірка стану обліку забезпечує достовірність безперервного відображення господарської та фінансової діяльності підприємств для поточного інформування менеджерів, маркетологів та інших управлінців для прийняття рішень щодо ефективності господарювання та контролю за використанням капіталу і ресурсів виробництва та складання фінансової звітності.

Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Аудитор при цьому керується Законом України про бухгалтерський облік і фінансову звітність, а також Інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженою Мінфіном України.

Підприємство складає місячну, квартальну і річну бухгалтерську звітність, у якій відображаються всі активи і пасиви, які має власник.

Використовуючи нормативні акти, аудитор перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності. Капітальні та фінансові вкладення підлягають перевірці щодо обґрунтованості витрат, показаних у балансі. До складу капітальних вкладень належать: витрати на будівельно - монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів та інші капітальні роботи і витрати. Фінансові вкладення (придбання цінних паперів, облігацій), втрати від участі в капіталі інших підприємств оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину цих витрат та їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків: «Капітальні інвестиції», «Довгострокові фінансові інвестиції», «Втрати від участі в капіталі» та ін.

Аудитор встановлює, чи є в бухгалтерії розподіл обов'язків між окремими працівниками і структурними підрозділами бухгалтерії, наявність плану удосконалення обліку відповідно до розвитку технічного прогресу на підприємстві. Одночасно перевіряють як підвищується професійна і ділова кваліфікація працівників обліку.

Аудитор також визначає відповідність фактичної наявності працівників обліку штатній чисельності, укомплектованість і плинність працівників обліку, додержання трудової дисципліни.

Одночасно з перевіркою рівня методичної роботи аудитор з'ясовує, чи проводяться семінарські заняття з працівниками щодо удосконалення обліку, чи забезпечені працівники обліку необхідними інструктивними і законодавчими актами і спеціальною літературою з питань обліку, контролю, економічного аналізу, застосування обчислювальної техніки.

Аудитор також з'ясовує, чи ознайомлені працівники бухгалтерського обліку з усіма ділянками роботи з обліку діяльності підприємства і чи можуть вони взаємозамінятися, а також перевіряє організацію раціоналізаторської роботи серед працівників обліку. Перевірка доброякісності звітності і своєчасності її подання вищестоящій організації і відповідним державним органам провадиться аудитором на підставі нормативних актів про бухгалтерські звіти і баланси.

При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення вищестоящої організації, фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік.

Встановлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів.

Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників і акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподілу прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Для впевненості у правильності складання бухгалтерського Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати та їх використання (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіту про власний капітал (форма № 4) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності. Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він разом із головним бухгалтером підприємства встановлює їх причини.

Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, аудитор має підстави підтвердити правильність складання та її достовірність.

 

14. Мета і задачі аудиту каси і касових операцій

Основними завданнями аудиту каси і касових операцій є перевірка:

1. забезпечення умов зберігання готівки і інших цінностей у касі підприємства, а також під час їх доставки на підприємство;

2. дотримання встановленого порядку ведення касових операцій:

— правильності оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів;

— своєчасності та повноти відображення руху готівки в касовій книзі та в звіті касира;

— дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок;

— дотримання ліміту наявності готівки в касі;

— дотримання умов видачі готівки підзвіт на операційні і господарські витрати та інші потреби підприємства;

— своєчасності та повноти оприбуткування грошей;

— перевірка стану обліку касових операцій.

Основними документами, які підлягають вивченню під час перевірки касових операцій, є касова книга, звіти касира, прибуткові та видаткові касові ордери (ПКО, ВКО), журнал реєстрації ПКО, журнал реєстрації ВКО, журнал реєстрації депонованих сум, авансові звіти з підтверджуючими документами, виправдувальні документи тощо, а також регістри синтетичного обліку і звіти (журнал-ордер № 1, відомість до журналу-ордеру № 1а, Головна книга, звіт про рух грошових коштів, баланс підприємства).

Аудит касових операцій за необхідності може починатись із перевірки фактичної наявності грошових коштів у касі шляхом проведення інвентаризації каси. Інвентаризація каси проводиться в присутності касира і головного бухгалтера, в разі наявності кількох кас аудитор опечатує їх, щоб уникнути можливості покрити нестачу в одних касах за рахунок грошей інших. Під час проведення інвентаризації аудитору необхідно звернути увагу на: наказ керівника підприємства про призначення касира; наявність договору про повну матеріальну відповідальність касира підприємства; умови зберігання готівки в касі; повноту і своєчасність оприбуткування грошових коштів за чеками у банку; правильність оформлення прибуткових (ПКО) і видаткових (ВКО) касових ордерів та наявність усіх необхідних реквізитів;

погашення видаткових і прибуткових ордерів відповідними штампами; правильність виведення арифметичних підсумків у платіжних відомостях, визначення депонованих сум, а також розрахунків за видатковими чеками; дотримання ліміту готівки в касі.

Проводячи інвентаризацію каси, аудитор неодмінно має запропонувати касиру дати розписку у тому, що всі прибуткові та видаткові документи на грошові кошти включені до звіту касира і на момент інвентаризації каси неоприбуткованих і несплачених коштів немає. Підрахунок грошових коштів проводиться суцільним способом по кожній купюрі окремо, про що робляться записи в покупюрній відомості. Запис і підрахунок коштів проводиться комісією і касиром окремо. Причому безпосередній підрахунок купюр робить сам касир, комісія не має права брати грошові кошти та перераховувати їх. На підставі проведення інвентаризації складається акт інвентаризації каси за формою, що визначена додатком 1 до «Положення про порядок ведення касових операцій». У разі виявлення нестачі або лишків коштів касир дає письмове пояснення про причини таких явищ. Сума виявлених лишків оприбутковується, про що виписується ПКО на загальну суму виявлених лишків. Виявлені нестачі відносяться на винних осіб. У випадках непогодження касира відшкодувати суму нестач подається позов до суду. До позовної заяви додається акт інвентаризації готівки в касі, письмове пояснення касира та інші службові розписки, через які сталися нестачі готівки в касі.

Наступний етап аудиту касових операцій починається з аналізу внутрішнього контролю та руху коштів за певний період.

Хранение наличных денег и других ценностей в кассе, осуществление кассовых операций регулируется Порядком ведения кассовых операций в народном хозяйстве Украины, утвержденным Национальным банком Украины, а в других странах СНГ – аналогичными нормативными документами.

Задачей аудита касс и кассовых операций является проверка таких аспектов:

- обеспечение условий хранения наличных денег и других ценностей в кассе, при доставке и сдаче в банк;

- соблюдение установленного порядка хранения чековых книжек, выписки чеков и получения по ним денег;

- соблюдения порядка документального оформления поступления денег в кассу и их выдачи;

- соблюдение лимита наличных денег в кассе и условий их выдачи под отчет на операционные и хозяйственные расходы и другие потребности;

- своевременность и полнота оприходования денег;

- состояние учета кассовых операций и пр.

Предприятия имеют право хранить в своих кассах деньги сверх установленных лимитов только для оплаты труда, премий , выплаты помощи по социальному страхованию, стипендий, пенсий лишь 3-5 дней, включая день получения денег в учреждении банка, по согласованию с ним.

Аудит кассовых операций начинают с проверки фактического наличия денег в кассе. Аудитор предлагает кассиру составить отчет на момент проверки. Кассир составляет и передает аудитору покупюрную опись наличных денег. Фактический остаток денег аудитор сверяет с учетными данными на начало инвентаризации, о чем составляет соответствующий рабочий документ.

Наличие денег, ценных бумаг, денежных документов, оплаченных санитарно- туристических путевок, почтовых марок, бланков строгой отчетности определяется в ходе инвентаризации и оформляется заключение.

Денежную наличность в иностранной валюте заносят в материалы инвентаризации, указывая название и сумму иностранной валюты, курс НБУ на день инвентаризации, суммы иностранной валюты в пересчете на денежную единицу Украины. Никакие документы или расписки в остаток наличных денег не включаются. Заявление кассира о наличии в кассе денег и других ценностей, не принадлежащих этому предприятию, во внимание на принимаются. В акте инвентаризации наличия денег указывается фактический остаток и остаток по данным учета и определяется результат инвентаризации.

При инвентаризации денег, находящихся в пути, сверяют суммы, указанные в счете, с данными квитанций учреждения банка, почтового отделения, копий сопроводительных ведомостей на сдачу выручки инкассатором банка.

Кассы предприятий принимают наличные деньги по приходным кассовым ордерам, подписанным бухгалтером и кассиром. Эта операция заверяется печатью или штампом кассира, или оттиском кассового аппарата. Наличные деньги с кассы предприятия выдаются по расходным кассовым ордерам и надлежаще оформленным следующим документам: платежным ведомостям, заявкам на выдачу денег, счетам с наложением на эти документы штампа с реквизитами расходного кассового ордера. Эти документы на выдачу денег должны быть подписаны руководителем, главным бухгалтером и кассиром или уполномоченными ими лицами. При выдаче денег по расходному кассовому ордеру или заменяющим его документам отдельному лицу кассир требует предъявления документа, удостоверяющего личность получателя. Приходные и расходные кассовые ордера до передачи в кассу регистрируются в специальном журнале. Все поступления и выдача денег учитываются в кассовой книге. Записи в кассовую книгу производит кассир сразу после получения или выдачи денег по каждому ордеру. В конце рабочего дня кассир подводит итоги операций за день, выводит остатки денег в кассе на следующее число и передает в бухгалтерию отчет кассира, который может составляться один раз в 3-5 дней или ежедневно.

Исходя из важности, кассовые операции исследуют в сплошном порядке. Особое внимание обращают на законность этих операций. Возможны различные случаи нарушений: выплата по фиктивным счетам и документам, взятым из архива прошлых периодов и использование второй раз; подделка подписей получателей; изменение текста документов; внесение в платежные документы подставных лиц; завышение суммы в ведомостях на выплату заработной платы, отпускных, премий; неоприходование денег, полученных кассиром по чекам в банке; списание сумм в больших размерах, чем предусмотрено по документам; повторное списание денег по одному документу.

При аудите кассовых операций используются такие формы первичных документов: «Приходный кассовый ордер», «Расходный кассовый ордер», «Журнал регистрации приходных и расходных кассовых документов», документы безордерного оформления приходования и выдачи денег, «Кассовая книга», учетные регистры к счету «Касса», журналы – ордера, балансы на соответствующие даты, выписки банков, материалы внутреннего аудита, заключения разных экспертиз, ведомости движения денежных средств и пр.

Тщательно следует изучать кассовые операции по выдаче сумм, списываемых на производственные и другие счета без последующей подачи отчетов об их использовании. Важным элементом аудита кассовых операций является проверка правильности их отражения на счетах бухгалтерского учета, в журналах – ордерах и ведомостях к ним. Для этого арифметическим подсчетом по каждой строке журнала – ордера и ведомости определяют правильность итогов.

Для контроля неполного оприходования денег, полученных из банка, производят глубокую проверку за весь период, сопоставляя данные корешков чеков с выписками из банка, данными кассовой книги и отчета кассира по датам. Если деньги оприходованы в кассу из других источников, то их проверяют методом встречных проверок.

Изучают также сроки нахождения в кассе сумм невыплаченной заработной платы ( 3 – 5 дней ), своевременность сдачи в банк депонированных сумм. Необходимо выяснить, какого числа и в какой сумме получены деньги из банка по чекам и когда списаны выплаченные суммы по кассе. Неиспользованные суммы сопоставляют с суммой, внесенной на расчетный счет в банк.

Исследуя денежные операции, аудитор обращает внимание на своевременность сдачи денег в банк и реальность сумм на счете «Денежные средства в пути», а также на соблюдение лимита денежных средств в кассе.

При изучении кассовых операций необходимо определить правильность корреспонденции счетов по операциям получения денег и их расходования.

 

 

15.

 

16.

 

17.

 

18.

 

19.

 

20. Аудит основних засобів

 

Основные средства – это совокупность материально – вещевых ценностей, действующих в натуральных формах и на протяжении длительного времени как в сфере материального производства, так и в непроизводственной сфере. При изучении показателей о поступлении в отчетном году основных средств нужно исходить из того, что в состав основных средств должны быть зачислены предметы стоимостью свыше 15минимальных размеров заработной платы.

В начале аудита необходимо обеспечить полную инвентаризацию основних средств. Специально назначенная комиссия проверяет основные средства в натуре и отражает их инвентаризационных описях по стоимости. Обращается внимание на наличие действующего, некомплектного и лишнего оборудования. Выясняют обстоятельства и причины недостатков, дают рекомендации относительно их устранения.

Изменения в составе и структуре основных средств за год определяют по данным отчетной формы «Отчет о наличии и движении основных фондов» и аналитического учета ( счет «Основные средства»).

Использование основных средств ( фондов ) характеризуют показатели фондоотдачи и фондоемкости.

При фактической проверке основных средств и нематериальных активов обращают внимание на наличие технических паспортов и другой технической документации. При их отсутствии составляют и должным образом оформляют новые. Оценка неучтенных активов, выявленных при фактической проверке, должна быть произведена в соответствии с настоящей стоимостью воспроизводства, а износ определяют по действительному техническому состоянию с оформлением сведений об оценке и износе соответствующими актами.

В случае, когда выполнены работы капитального характера – достройка этажей, пристройка новых помещений или частичная ликвидация зданий и строений – не отражены в учете предприятия, комиссия должна определить сумму повышения или снижения их первоначальной стоимости.

Источниками аудита операций с основными средствами являются следующие: акты ввода в эксплуатацию, приемки – передачи, накладные на внутренние перемещения, инвентарные карточки, опись инвентарных карточек, карточки движения, инвентарные списки по местам их нахождения и эксплуатации, акты ликвидации основных средств, акты приемки и сдачи отремонтированных, реконструированных и модернизированных объектов, акт инвентаризации и сверочные ведомости по результатам инвентаризации основных средств. Исследуют также сметы и планы капитального ремонта основных средств, дефектные акты на производство капитальных ремонтов, разработочные таблицы по расчету амортизации и износа основных средств, соответствующие ведомости и журналы – ордера, отчетные формы, бланки.

Последовательность проведения операций аудита основных средств:

1. аудит приходных расходных первичных документов и учетных записей по основным средствам;

2. сверка записей аналитического учета по дебету счета «Основные средства» с кредитовыми записями счета «Уставный фонд» и кредиту счета «Износ основных средств» с дебетовыми данными счета «Уставный фонд»;

3. сверка записей в аналитическом учете по кредиту счета «Уставный фонд» с дебетом счета «Уставный фонд» и кредиту последнего с дебетом счета «Износ основных средств»;

4. аудит записей в главной книге по синтетическим счетам, «Отчету о движении основных средств, уставного и амортизационного фондов» и их сравнение с данными аналитического учета.

Аудит основных средств включает: проверку соблюдения правил оформления операций по их поступлению, перемещению, выбытию и ликвидации; правильность начисления и использования амортизационных отчислений и начислений износа малоценных и быстроизнашивающихся предметов; законность затрат на текущий и капитальный ремонт основных средств; осуществление капитальных вложений и ведение учета основных средств.

Аудитор изучает, правильно ли отражены в учете операции по списанию недостающих основных средств, полностью ли отнесена на материально – ответственных лиц сумма, необходимая для возмещения предприятию.

Все объекты основных средств должны быть закреплены за материально – ответственными лицами. Для этого стоимость закрепленных основных средств по данным инвентарных списков сравнивают с остатком по счету «Основные средства» на дату изучения.

Проверяют правильность отражения основных средств по фактическим затратам на приобретение, возведение и изготовление, что составляет их первичную стоимость. Изменение первичной стоимости основных средств допускается в случае достройки, дооборудования, реконструкции и частичной ликвидации соответствующих объектов.

Погашение стоимости основных средств осуществляется за счет износа ( амортизационных отчислений ) по утвержденным нормам. Изменение стоимости основных фондов и сумм износа отражаются в инвентарных карточках учета основных фондов или в других регистрах аналитического учета.

Операции поступления, перемещения, выбытия и ликвидации основных средств исследуют по первичным документам и бухгалтерским записям. Обращают внимание на правильность, своевременность и полноту их оприходования. По основным средствам, поступившим бесплатно, целесообразно произвести встречную проверку, чтобы установить правильность списания и оприходования, по количеству и стоимости.

Ликвидация основных средств изучается по соответствующим актам, которые составляются правомочной комиссией соответствующей формы, с соблюдением порядка списания ликвидированных основных средств. В актах обосновываются причины и обстоятельства ликвидации. Рассматривают правильность оприходования материальных ценностей, полученных в результате ликвидации, а также их оценки.

В ходе аудита операций по движению основных средств устанавливают законность их совершения.

Законность поступления основных средств в результате капитальных вложений определяют сопоставлением оприходованных объектов с перечнем титульного списка и другими первичными документами.

Проверяя полноту оприходования основных средств, правильность получения и передачи их под отчет материально ответственным лицам, аудитор контролирует, нет ли уменьшения количества отдельных единиц основных средств с одновременным увеличением стоимости других. Аудитор должен обратить внимание на чрезмерное расходование денежных средств и незаконное приобретение основных средств. При аудите операций выбытия основных средств, связанных с их устранением, износом, определяют обоснованность ликвидации, а также оприходование пригодных для использования деталей и материалов, полученных от ликвидации основных средств.

Контроль затрат на текущий и капитальный ремонт основных средств начинают с изучения наличия задания и плана проведения такого ремонта и его выполнения. Прежде всего необходимо убедиться в правильном отнесении работ к текущему и капитальному ремонту.

Недопустимы случаи сокрытия недостач основных средств в результате запутанности аналитического учета и некачественного проведения годовой инвентаризации. Иногда должностные лица используют средства в корыстных целях под видом временного использования, рассчитывая на бесконтрольность и дальнейшее их списание.

Аудитор тщательно исследует правильность корреспонденции счетов, фиксирующих операции с основными средствами, обоснованность списания зданий, сооружений, автомобилей, двигателей, оборудования и пр. Необходимо проверить аналитический и синтетический учет капитальных вложений, реальность представленной отчетности, все первичные документы. Проверка аудитором наличия и состояния основных средств предприятия – клиента, а также его вывод по указанному направлению аудита оформляется отдельными рабочими документами аудитора, которые могут быть как стандартными, так и произвольной формы.

 

 

21.

22.

23.

24.

25. Аудит збереження, обліку і руху матеріальних цінностей

 

Аудит материальных ценностей целесообразно начинать с инвентаризации и проверки исполнения соглашений поставщиков и покупателей. Изучают организацию заключения договоров о материальной ответственности, состояние складского хозяйства, размещение товарно – материальных ценностей, соблюдение правил их хранения и охрану. При инвентаризации проверяют также весоизмерительные приборы с целью установления сроков их клеймения и проверки соответствующими специалистами.

Необходимость определить наличие у клиентов нормативных актов, норм расходования сырья и материалов на производство, товарно – транспортных накладных, счетов и других первичных документов на перевозку материальных ценностей, их оприходование, расходование и пр.

Важно правильно определить объекты аудита. Это прием ценностей по количеству и качеству, их хранение, брак и порча, нормы расходования на производство, малоценные и быстроизнашивающиеся предметы, бухгалтерский учет , отчетность и пр.

По приходным и расходным документам количественный учет материальных ценностей восстанавливается полностью. Это позволяет проследить движение каждого отдельного товара. Восстановление количественного учета возможно только тогда, когда все расходные операции предприятия документируются, иначе необходимо производить контрольные сравнения.

Движение материальных ценностей и денежных средств анализируется в тех случаях, когда есть сведения о том, что у клиента, у которого все операции документируются, случаются кражи и другие негативные явления, но при инвентаризации недостач или излишков не выявлено. Анализируя движение материальных ценностей и денежных средств, можно вскрыть подделки в документах по операциям о расходовании товаров, в частности, необоснованное завышение цен.

Важный способ бухгалтерской проверки – сравнение данных приходно – расходных документов, непосредственно отражающих движение материальных ценностей и денежных средств, с данными других документов, которые фиксируют эти же операции, но в других аспектах

Используются также такие приемы и способы, как сопоставление данных документов, непосредственно отражающих поступление и расходование материальных ценностей, с данными документов, которыми оформлены другие операции, обусловленные первой операцией.

Исследуется также вопросы определения норм запасов товарно – материальных ценностей.

Производственные запасы – это товарно – материальные ценности, которые вносят в инвентаризационные описи по каждому отдельному наименованию. При фактической проверке устанавливают наличие сырья, материалов, покупных полуфабрикатов, тары, запасных частей, малоценных и быстроизнашивающихся предметов, товаров, готовой продукции и пр.

На товарно – материальные ценности, принадлежащие другим предприятиям или находящиеся в пути, которые перерабатываются на других предприятиях, составляются отдельные акты, ссылаются на соответственные оправдательные документы. По малоценным и быстроизнашивающимся предметам указывают наименование и первоначальную стоимость. Тару учитывают по видам, целевому назначению и качеству и списывают в соответствии с действующим порядком.

Главной целью инвентаризации является определения фактического наличия и состояния объекта инвентаризации. Наличие ценностей при инвентаризации определяют подсчетом, взвешиванием, учетом.

Проверка счетов складских операций является одной из составных аудита, потому что значительная доля ошибок допускается при оценке товаров и во время инвентаризации. Объем изучения аудитором этих счетов во многом зависит от эффективности внутреннего контроля на предприятии и опыта аудитора.

Существующая система расходования материалов позволяет рассчитать объемы использования сырья, стоимость компонентов и продукции, находящейся в производственном цикле, и готовой продукции, поступающей на склад. Эта система включает различные первичные документы, закупочные и расходные накладные, необходимые для ведения учета материалов при их поступлении в производство, в производственном цикле. По первичным документам подсчитывают затраты производства, косвенные затраты на складирование готовой продукции и находящейся в производстве.

Товары, закупленные и оплаченные предприятием, которые еще не поступили на его склад, являются собственностью этого предприятия, поэтому должны быть внесены в список закупок. Стоимость этих товаров должна подтверждаться погрузочными документами. Оценивают товары по себестоимости или по рыночным ценам. Аудиторы подтверждают правильность оценки стоимости материальных ценностей.

Особое внимание уделяют аудиту расходования материальных ценностей. К ним относятся сырье, основные и вспомогательные материалы, топливо, запасные части, тара, готовая продукция, малоценные и быстроизнашивающиеся предметы. Аудитор должен изучить законность операций, связанных с расходованием этих ценностей.

Последовательность аудита материальных ценностей:

1. инвентаризация материальных ценностей;

2. аудит приходных и расходных документов, показателей регистрации и счетов поставщиков;

3. сравнение приходных и расходных документов с данными натурального учета оптовых баз;

4. аудит содержания оборотных ведомостей натурально – стоимостного учета и сравнение их с данными учета материально ответственных лиц;

5. аудит содержания отчетов, бухгалтерских операций, материальных ценностей и сравнение их с данными первичной документации;

6. анализ бухгалтерских операций по журналу – ордеру к счету «Товары» и сравнение его данных с записями по дебету и кредиту счета «Расчеты с поставщиками»;

7. аудит бухгалтерских операций по журналу – ордеру к счету «Товары» и сравнение его данных с записями по кредиту и дебету счета «Товары отгруженные»;

8. аудит данных баланса и отчетности и сравнение их с главной книгой, журналами – ордерами, ведомостями, первичными документами.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.186.43 (0.029 с.)