Аудит - це незалежне дослідження фінансової звітності та іншої інформації суб'єктів підприємницької діяльності з метою формування висновків про реальний фінансовий стан цього суб'єкта.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Аудит - це незалежне дослідження фінансової звітності та іншої інформації суб'єктів підприємницької діяльності з метою формування висновків про реальний фінансовий стан цього суб'єкта.



Економічний контроль є динамічною системою наукових знань, спрямованих на виявлення та усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил та виробничих відносин з метою їх цілеспрямованого регулювання відповідно до завдань розбудови національної економіки.

Вивчаючи найважливіші проблеми розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту економічний контроль, як галузь економічної науки, що забезпечує об'єктивною інформацією керівні органи держави про наявні трудові, матеріальні та фінансові ресурси, сприяє оптимізації економічних програм з метою раціонального їх використання.

Під предметом економічного контролю слід розуміти господарські процеси і фінансові операції підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які розглядаються з позиції законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам.

Об'єктом економічного контролю є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка з виробничо-організаційних одиниць, що має керівництво, яке відповідає за її діяльність. Таким чином, центр фінансової відповідальності - це об'єкт контролю, стан та поведінка якого вимірюються в грошових одиницях, а це дозволяє точно встановити відповідальність окремих керівників за результати господарювання.

Важливою функцією економічного контролю є і плив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, оптимізацію господарських зв'язків, додержання господарського та трудового законодавства. Економічний контроль також повинен запобігати банкрутству підприємств.

Змістом економічного контролю в умовах ринкових відносин є система конкретних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне господарювання підприємств усіх форм власності.

Об'єктивність контролю передбачає незацікавлене та неупереджене виконання контрольних функцій особами, які здійснюють перевірки, точну фіксацію відхилень від установлених параметрів у діяльності перевірюваних об'єктів та правдиве висвітлення результатів контролю.

Під оперативністю контролю слід розуміти виявлення недоліків у роботі об'єктів господарювання на якомога ранній стадії з метою швидкого їх усунення.

Безперервність контролю означає систематичне виконання контрольних функцій, що зумовлюється безперервним характером господарських та виробничих процесів.

Всеохоплюючий контроль повинен поширюватися на всі сфери суспільної діяльності та на весь господарський механізм.

Науковість контролю означає використання останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду у процесі проведення контролю. Контрольні операції в умовах науково-технічного процесу мають здійснювати висококваліфіковані фахівці, які мають глибоку професійну підготовку та спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів контролю.

Економічність передбачає здійснення контролю якнайменшою кількістю робітників, які мають спеціальні знання та навички контрольної діяльності.

Дієвість контролю - це активний вплив контролюючих органів на підконтрольні об'єкти шляхом прийняття ефективних рішень з метою усунення виявлених недоліків та їх попередження в майбутньому.

Таким чином, на сучасному етапі реформування економіки України контроль за фінансово-господарською діяльністю має бути сконцентрованим на вирішенні таких завдань:

- забезпечення виконання державних замовлень, планових завдань та встановлених платежів до державного і місцевого бюджетів;

- виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, що виробляється, зниження витрат трудових, матеріальних та грошових ресурсів;

- зниження невиробничих витрат та збитків, попередження та виявлення нестач, випадків розкрадання і псування цінностей та нецільового використання коштів;

- підвищення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємств.

Складовими елементами економічного контролю є контрольні перевірки, аудит, ревізії та судово-економічні експертизи, які досліджують один і той же предмет (фінансово-господарську діяльність підприємств і організацій), використовують ті ж самі контрольні прийоми та процедури. Вони виявляють негативні явища у практиці господарювання з метою їх усунення та недопущення в майбутньому. Окрім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку та звітність підприємств) та опираються на ті ж самі законодавчі й нормативно-правові акти з питань фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим між контрольною перевіркою, аудитом, ревізією та судово-економічною експертизою є суттєві відмінності, що обумовлені їх юридичною природою, метою та завданнями, які вони вирішують.

 

 

2. Загальні положення: аудит, супутні послуги, етика аудитора

 

Особливого розвитку в нашій країні аудит набув з прийняттям у 1993 р Закону України "Про аудиторську діяльність".

Сьогодні існує три основні точки зору на поняття аудиту:

аудит є контрольно-ревізійна діяльність;

аудит є експертно-консультаційна діяльність;

аудит є симбіоз ревізійної та експертно-консультаційної діяльності.

Етичні норми аудиторської діяльності в усьому світі зводяться до визначень: чесність,об'єктивність, професійна компетентність і належна ретельність, конфіденційність, незалежність, професійна поведінка

Істотний вплив на рівень роботи аудиторів має Кодекс професійної етики, який забезпечує стандарти поведінки аудиторів. Вона точно характеризує вимоги до рівня організації, професіоналізму й особистої відповідальності аудиторів за якість аудиторської перевірки і послуг.

Етичні норми аудиторської діяльності в усьому світі зводяться до визначень: чесність,об'єктивність, професійна компетентність і належна ретельність, конфіденційність, незалежність, професійна поведінка

У Кодексі звертається особлива увага на таке:

• аудитори можуть опинитися в ситуаціях, в яких є можливість впливу і тиску на їх об'єктивність;

• аудитор може виявити упередженість у взаємостосунках з людьми;

• керівники аудиторських фірм зобов'язані забезпечити дотримання принципу об'єктивності своїми працівниками, а також іншими фахівцями, що залучаються до роботи.

3. Види аудиту

 

Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий.

Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку.

Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язане запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. Обов'язковий аудит спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.

Аудит поділяється на внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аудит - незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству. За внутрішній аудит відповідає саме підприємство або один з його відділів, тобто контрольний орган підприємства. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Мета внутрішнього аудиту - удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання.

Внутрішні аудитори здійснюють перевірку внутрішньої звітності так само, як зовнішні аудитори перевіряють зовнішні фінансові звіти. Тому в проведенні внутрішніх перевірок немає істотних відмінностей.

Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом. Операційний аудит - це вивчення аудиторами операцій компанії з метою сформулювати рекомендації щодо економічного використання ресурсів, ефективного досягнення цілей. Мета операційного аудиту - допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків. Результатом цього може бути збільшення рентабельності компанії.

Таким чином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складову внутрішнього аудиту.

Якщо про внутрішній аудит в Україні ведуться розмови тільки в теоретичному аспекті, то зовнішній набуває широкого впровадження. Зовнішній аудит переважно проводиться аудиторською фірмою (аудитором-підприємцем) за договором із підприємством-замовником про виконання незалежної експертизи господарсько-фінансової діяльності й розробку пропозицій щодо фінансової стратегії та підвищення ефективності господарювання. Можливість використати результати внутрішнього аудиту сприяє зменшенню обсягу роботи зовнішнього аудитора з таких питань:

* перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та контролю;

* перевірка відповідності даних підприємства-замовника і незалежного контролю.

Класифікація аудиту:За характером виконуваної аудиторської роботи виділяють три типи аудиту:

- Операційний аудит.

- Аудит на дотримання нормативних вимог.

- Аудит фінансової звітності.

Операційний аудит- це перевірка будь-яких існуючих на підприємстві, в організації процедур і методів з метою оцінки їх ефективності. Результатом проведення операційного аудиту стають рекомендації керівництву щодо шляхів підвищення ефективності роботи організації.

Метою аудиту на додержання нормативних вимог є визначення, чи дотримується організація, аудит якої проводиться, процедур і правил, установлених для неї.

Аудит на дотримання нормативних вимог, що проводиться для організацій, які ведуть комерційну діяльність, передбачає, зокрема, таке:

- визначення, чи дотримуються працівники бухгалтерського відділу компанії установлених для них керівництвом процедур ведення бухгалтерського обліку;

- перевірку ставок заробітної плати, з метою визначити, чи дотримуються при нарахуванні заробітної плати встановлених законодавством мінімальних ставок заробітної плати;

- перевірку дотримання компанією умов договорів із позичальниками та ін.

Аудит фінансової звітності проводиться, з тим щоб визначити, чи дотримано під час складання фінансової звітності в цілому спеціально встановлених критеріїв.

Користувачами фінансової звітності можуть бути:

- кредитори або потенційні кредитори, які використовують фінансову звітність, щоб оцінити ризик, пов'язаний із кредитуванням даного підприємства;

- фінансові аналітики або потенційні інвестори, які оцінюють доцільність інвестування у підприємство;

- банки або спеціальні рейтингові агентства, яких цікавить фінансовий стан підприємства. Працівники даного підприємства, яких цікавить можливість збільшення заробітної плати і стабільність роботи;

- урядові структури, які використовують фінансову звітність для законодавчих чи статистичних цілей.

 

4. Аудит стратегії функціонування підприємства

Оценка стратегических направлений, связанных с функционированием предприятия во внешней среде, предусматривает изучение таких основных вопросов.

Уставная деятельность.

Предприятие создается для того, чтобы удовлетворить потребности людей в товарах и услугах. Главные цели и средства их достижения формируются в его уставе, поэтому аудиторскую оценку уставной деятельности необходимо осуществлять в двух направлениях:

1.следует оценить сам устав с точки зрения полноты заложенных в нем возможностей развития предприятия в рыночных условиях. (диверсификация производства, ориентация на вложение средств в рентабельные сферы деятельности, возможности их инвестирования и привлечения к своей деятельности внутренних и зарубежных инвесторов)- все эти и другие концептуальные вопросы определяют эффективность функционирования предприятия и поэтому составляют его стратегию.

2. необходимо оценить принципиальные направления фактической деятельности предприятия с точки зрения согласованности их с уставом. Неуставная деятельность может принести предприятию большой вред вплоть до его ликвидации.

Организация маркетинга.

Является продолжением изучения вопроса о конкурентоспособности продукции. Наличие на предприятии информации о рынке продукции, сравнение качественных и ценовых характеристик своей продукции с продукцией других предприятий дает аудитору возможность оценить усилия в деле организации маркетинга.

Обновление продукции.

Выживание предприятия на рынке полностью зависит от того, как своевременно и эффективно обновляется продукция.

Экономические показатели.

Производительность труда, фондоотдача, состояние запасов сырья и материалов, себестоимость продукции, прибыль, рентабельность. Они и должны быть объектами аудиторской оценки.

Доверие к предприятию.

Конкурентоспособность продукции, оптимальный состав поставщиков и покупателей, устойчивое финансовое состояние и высокие экономические результаты деятельности предприятия – все эти характеристики определяют возможность стабильного функционирования во внешней среде.

Важно, чтобы предприятие пользовалось доверием со стороны налоговой системы и органов контроля за ценами, банков и других контрагентов. Аудитор получит ценную информацию о состоянии и перспективах функционирования предприятия, если он обратится к вопросу доверия к предприятию.

5. Аудиторська оцінка облікової політики підприємства

Возможности стабильного функционирования предприятия во внешней среде и его социально-экономического развития во многом зависят от концепции, положенной в основу организации учета вообще и бухгалтерского, в частности. Если функция учета является органической частью целостной системы управления, то учетный персонал строит свою работу в интересах соотношения общего процесса управления путем усиления взаимосвязей со всеми подразделениями и контроля использования ресурсов, активного вмешательства в процессы принятия решений, создания информационных условий для осуществления управления в центрах, где непосредственно формируются результаты деятельности.

Обращение аудитора к концептуальным аспектам осуществления функций учета необходимо практически в каждом случае – и когда он решает чисто учетную задачу, и тогда, когда вопросы учета имеют вспомогательное значение. Большинство аудиторских направлений связано с информационной системой, в которой основная роль принадлежит бухгалтерскому учету.

Такие общие положения характеризуют направленность учетной политики предприятия, если рассматривать ее с точки зрения интересов системы управления.

Достоверность информации.

Решать внутренние проблемы управления и пользоваться доверием внешних предприятий возможно только в условиях существования информации, которая отражает действительное состояние экономических объектов и исключает возможность обмана.

В процессе ознакомления с состоянием концептуальных вопросов и их изучения аудитор использует приемы сравнения и оценки. Концепция учетной политики оценивается в основном в сравнении с отечественными и мировыми аналогами, а также с возможностями, которые предоставляют практике существующие научные предложения.

6. Способи реалізації аудиту фінансової звітності

7.

8. Сутнгісь і структура внутрішнього аудиту.

 

Сутність внутрішнього аудиту, його об'єкти і суб'єкти

Внутрішній аудит є одним з видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Внутрішній аудит являє собою незалежну діяльність суб'єкта господарювання спрямовану на перевірку та оцінку його діяльності в інтересах керівництва.

Метою внутрішнього аудиту є захист інтересів власників щодо збереження та ефективного використання ресурсів підприємства, а також отримання достовірної та повної інформації для прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

Особливий попит на внутрішній аудит виник в останнє десятиліття. Сьогодні внутрішні аудитори надають свої послуги як державним, так і приватним підприємствам. Необхідність внутрішнього аудиту обумовлена низкою факторів. Зростання обсягів діяльності підприємств утворює проблему обміну інформацією в багаторівневому апараті управління, таким чином ускладнюється контроль різних ланок управління з боку центрального керівництва, що збільшує ризик помилок і сприяє зловживанням з боку персоналу. Наявність внутрішнього аудиту є актуальним для власників, які безпосередньо не займаються управлінням підприємства, а передали ці функції менеджерам. Тому, незважаючи на професіоналізм менеджменту, актуальним стає питання контролю за діяльністю підприємства, одним із головних інструментів якого може бути внутрішній аудит.

Запровадження внутрішнього аудиту особливо доцільно на великих і середній підприємствах, яким притаманна хоча б одна з ознак:

- складна організаційна структура;

- наявність філій чи відокремлених підрозділів;

- наявність різних видів діяльності;

- можливість кооперування;

- бажання вищого керівництва мати об'єктивну і неупереджену інформацію щодо діяльності підприємства.

Суб'єктами внутрішнього аудиту є працівники відділів внутрішнього аудиту, внутрішні аудиторські служби, які звітують лише перед керівництвом підприємства.

Об'єкти внутрішнього аудиту визначаються його цілями і завданнями. Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

- стан ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

- фінансова звітність та її вірогідність;

- стан активів підприємства і джерел їх утворення;

- забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

- забезпеченість власними засобами;

- платоспроможність і фінансова стійкість;

- Система упр-ня підприємством

- Робота економічних і технічних служб

- Сплата податків підприємством

Предметом внутрішнього аудиту є сукупність інформації, що є суттєвою при прийнятті управлінських рішень.

9. Об’єкти внутрішнього аудиту

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

— стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

— фінансова звітність, її вірогідність;

— стан необоротних активів і запасів;

— забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

— платоспроможність і фінансова стійкість;

— система управління підприємством;

— робота економічних і технічних служб підприємства;

 

Аудиторська перевірка стану обліку забезпечує достовірність безперервного відображення господарської та фінансової діяльності підприємств для поточного інформування менеджерів, маркетологів та інших управлінців для прийняття рішень щодо ефективності господарювання та контролю за використанням капіталу і ресурсів виробництва та складання фінансової звітності.

Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достовірності бухгалтерської звітності підприємства. Аудитор при цьому керується Законом України про бухгалтерський облік і фінансову звітність, а також Інструкцією про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності, затвердженою Мінфіном України.

Підприємство складає місячну, квартальну і річну бухгалтерську звітність, у якій відображаються всі активи і пасиви, які має власник.

Використовуючи нормативні акти, аудитор перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності. Капітальні та фінансові вкладення підлягають перевірці щодо обґрунтованості витрат, показаних у балансі. До складу капітальних вкладень належать: витрати на будівельно - монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів та інші капітальні роботи і витрати. Фінансові вкладення (придбання цінних паперів, облігацій), втрати від участі в капіталі інших підприємств оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину цих витрат та їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків: «Капітальні інвестиції», «Довгострокові фінансові інвестиції», «Втрати від участі в капіталі» та ін.

Аудитор встановлює, чи є в бухгалтерії розподіл обов'язків між окремими працівниками і структурними підрозділами бухгалтерії, наявність плану удосконалення обліку відповідно до розвитку технічного прогресу на підприємстві. Одночасно перевіряють як підвищується професійна і ділова кваліфікація працівників обліку.

Аудитор також визначає відповідність фактичної наявності працівників обліку штатній чисельності, укомплектованість і плинність працівників обліку, додержання трудової дисципліни.

Одночасно з перевіркою рівня методичної роботи аудитор з'ясовує, чи проводяться семінарські заняття з працівниками щодо удосконалення обліку, чи забезпечені працівники обліку необхідними інструктивними і законодавчими актами і спеціальною літературою з питань обліку, контролю, економічного аналізу, застосування обчислювальної техніки.

Аудитор також з'ясовує, чи ознайомлені працівники бухгалтерського обліку з усіма ділянками роботи з обліку діяльності підприємства і чи можуть вони взаємозамінятися, а також перевіряє організацію раціоналізаторської роботи серед працівників обліку. Перевірка доброякісності звітності і своєчасності її подання вищестоящій організації і відповідним державним органам провадиться аудитором на підставі нормативних актів про бухгалтерські звіти і баланси.

При цьому аудитор перевіряє графіки подання звітності, пояснювальної записки і річного звіту, а також те, як на підприємстві виконуються зауваження податкових служб, пропозиції і рішення вищестоящої організації, фінансових органів, банків щодо поточної і періодичної звітності, зокрема з'ясовує, чи внесені корективи до балансу, зроблені при затвердженні звіту за минулий рік.

Встановлюється реальність балансу, повнота і своєчасність проведення інвентаризації всіх товарно-матеріальних цінностей і розрахунків, дебіторської і кредиторської заборгованості, правильність відображення фінансових результатів.

Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та статистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників і акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподілу прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

Аудитор вивчає всі зауваження щодо поточної і річної звітності, які надходять на підприємство від місцевих фінансових органів, податкових служб, з'ясовує, що зроблено керівником підприємства для усунення недоліків і поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Для впевненості у правильності складання бухгалтерського Балансу (форма № 1), Звіту про фінансові результати та їх використання (форма № 2), Звіту про рух грошових коштів (форма № 3) та Звіту про власний капітал (форма № 4) аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності. Після того як аудитор перевірив взаємну погодженість показників фінансової звітності підприємства за рік, який контролюється, і виявив певні розбіжності, він разом із головним бухгалтером підприємства встановлює їх причини.

Переконавшись у достовірності фінансової звітності, яка складена за даними бухгалтерського обліку, підтвердженого первинною документацією про господарську діяльність підприємства, аудитор має підстави підтвердити правильність складання та її достовірність.

 

14. Мета і задачі аудиту каси і касових операцій

Основними завданнями аудиту каси і касових операцій є перевірка:

1. забезпечення умов зберігання готівки і інших цінностей у касі підприємства, а також під час їх доставки на підприємство;

2. дотримання встановленого порядку ведення касових операцій:

— правильності оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів;

— своєчасності та повноти відображення руху готівки в касовій книзі та в звіті касира;

— дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок;

— дотримання ліміту наявності готівки в касі;

— дотримання умов видачі готівки підзвіт на операційні і господарські витрати та інші потреби підприємства;

— своєчасності та повноти оприбуткування грошей;

— перевірка стану обліку касових операцій.

Основними документами, які підлягають вивченню під час перевірки касових операцій, є касова книга, звіти касира, прибуткові та видаткові касові ордери (ПКО, ВКО), журнал реєстрації ПКО, журнал реєстрації ВКО, журнал реєстрації депонованих сум, авансові звіти з підтверджуючими документами, виправдувальні документи тощо, а також регістри синтетичного обліку і звіти (журнал-ордер № 1, відомість до журналу-ордеру № 1а, Головна книга, звіт про рух грошових коштів, баланс підприємства).

Аудит касових операцій за необхідності може починатись із перевірки фактичної наявності грошових коштів у касі шляхом проведення інвентаризації каси. Інвентаризація каси проводиться в присутності касира і головного бухгалтера, в разі наявності кількох кас аудитор опечатує їх, щоб уникнути можливості покрити нестачу в одних касах за рахунок грошей інших. Під час проведення інвентаризації аудитору необхідно звернути увагу на: наказ керівника підприємства про призначення касира; наявність договору про повну матеріальну відповідальність касира підприємства; умови зберігання готівки в касі; повноту і своєчасність оприбуткування грошових коштів за чеками у банку; правильність оформлення прибуткових (ПКО) і видаткових (ВКО) касових ордерів та наявність усіх необхідних реквізитів;

погашення видаткових і прибуткових ордерів відповідними штампами; правильність виведення арифметичних підсумків у платіжних відомостях, визначення депонованих сум, а також розрахунків за видатковими чеками; дотримання ліміту готівки в касі.

Проводячи інвентаризацію каси, аудитор неодмінно має запропонувати касиру дати розписку у тому, що всі прибуткові та видаткові документи на грошові кошти включені до звіту касира і на момент інвентаризації каси неоприбуткованих і несплачених коштів немає. Підрахунок грошових коштів проводиться суцільним способом по кожній купюрі окремо, про що робляться записи в покупюрній відомості. Запис і підрахунок коштів проводиться комісією і касиром окремо. Причому безпосередній підрахунок купюр робить сам касир, комісія не має права брати грошові кошти та перераховувати їх. На підставі проведення інвентаризації складається акт інвентаризації каси за формою, що визначена додатком 1 до «Положення про порядок ведення касових операцій». У разі виявлення нестачі або лишків коштів касир дає письмове пояснення про причини таких явищ. Сума виявлених лишків оприбутковується, про що виписується ПКО на загальну суму виявлених лишків. Виявлені нестачі відносяться на винних осіб. У випадках непогодження касира відшкодувати суму нестач подається позов до суду. До позовної заяви додається акт інвентаризації готівки в касі, письмове пояснення касира та інші службові розписки, через які сталися нестачі готівки в касі.

Наступний етап аудиту касових операцій починається з аналізу внутрішнього контролю та руху коштів за певний період.

Хранение наличных денег и других ценностей в кассе, осуществление кассовых операций регулируется Порядком ведения кассовых операций в народном хозяйстве Украины, утвержденным Национальным банком Украины, а в других странах СНГ – аналогичными нормативными документами.

Задачей аудита касс и кассовых операций является проверка таких аспектов:

- обеспечение условий хранения наличных денег и других ценностей в кассе, при доставке и сдаче в банк;

- соблюдение установленного порядка хранения чековых книжек, выписки чеков и получения по ним денег;

- соблюдения порядка документального оформления поступления денег в кассу и их выдачи;

- соблюдение лимита наличных денег в кассе и условий их выдачи под отчет на операционные и хозяйственные расходы и другие потребности;

- своевременность и полнота оприходования денег;

- состояние учета кассовых операций и пр.

Предприятия имеют право хранить в своих кассах деньги сверх установленных лимитов только для оплаты труда, премий , выплаты помощи по социальному страхованию, стипендий, пенсий лишь 3-5 дней, включая день получения денег в учреждении банка, по согласованию с ним.

Аудит кассовых операций начинают с проверки фактического наличия денег в кассе. Аудитор предлагает кассиру составить отчет на момент проверки. Кассир составляет и передает аудитору покупюрную опись наличных денег. Фактический остаток денег аудитор сверяет с учетными данными на начало инвентаризации, о чем составляет соответствующий рабочий документ.

Наличие денег, ценных бумаг, денежных документов, оплаченных санитарно- туристических путевок, почтовых марок, бланков строгой отчетности определяется в ходе инвентаризации и оформляется заключение.

Денежную наличность в иностранной валюте заносят в материалы инвентаризации, указывая название и сумму иностранной валюты, курс НБУ на день инвентаризации, суммы иностранной валюты в пересчете на денежную единицу Украины. Никакие документы или расписки в остаток наличных денег не включаются. Заявление кассира о наличии в кассе денег и других ценностей, не принадлежащих этому предприятию, во внимание на принимаются. В акте инвентаризации наличия денег указывается фактический остаток и остаток по данным учета и определяется результат инвентаризации.

При инвентаризации денег, находящихся в пути, сверяют суммы, указанные в счете, с данными квитанций учреждения банка, почтового отделения, копий сопроводительных ведомостей на сдачу выручки инкассатором банка.

Кассы предприятий принимают наличные деньги по приходным кассовым ордерам, подписанным бухгалтером и кассиром. Эта операция заверяется печатью или штампом кассира, или оттиском кассового аппарата. Наличные деньги с кассы предприятия выдаются по расходным кассовым ордерам и надлежаще оформленным следующим документам: платежным ведомостям, заявкам на выдачу денег, счетам с наложением на эти документы штампа с реквизитами расходного кассового ордера. Эти документы на выдачу денег должны быть подписаны руководителем, главным бухгалтером и кассиром или уполномоченными ими лицами. При выдаче денег по расходному кассовому ордеру или заменяющим его документам отдельному лицу кассир требует предъявления документа, удостоверяющего личность получателя. Приходные и расходные кассовые ордера до передачи в кассу регистрируются в специальном журнале. Все поступления и выдача денег учитываются в кассовой книге. Записи в кассовую книгу производит кассир сразу после получения или выдачи денег по каждому ордеру. В конце рабочего дня кассир подводит итоги операций за день, выводит остатки денег в кассе на следующее число и передает в бухгалтерию отчет кассира, который может составляться один раз в 3-5 дней или ежедневно.

Исходя из важности, кассовые операции исследуют в сплошном порядке. Особое внимание обращают на законность этих операций. Возможны различные случаи нарушений: выплата по фиктивным счетам и документам, взятым из архива прошлых периодов и использование второй раз; подделка подписей получателей; изменение текста документов; внесение в платежные документы подставных лиц; завышение суммы в ведомостях на выплату заработной платы, отпускных, премий; неоприходование денег, полученных кассиром по чекам в банке; списание сумм в больших размерах, чем предусмотрено по документам; повторное списание денег по одному документу.

При аудите кассовых операций используются такие формы первичных документов: «Приходный кассовый ордер», «Расходный кассовый ордер», «Журнал регистрации приходных и расходных кассовых документов», документы безордерного оформления приходования и выдачи денег, «Кассовая книга», учетные регистры к счету «Касса», журналы – ордера, балансы на соответствующие даты, выписки банков, материалы внутреннего аудита, заключения разных экспертиз, ведомости движения денежных средств и пр.

Тщательно следует изучать кассовые операции по выдаче сумм, списываемых на производственные и другие счета без последующей подачи отчетов об их использовании. Важным элементом аудита кассовых операций является проверка правильности их отражения на счетах бухгалтерского учета, в журналах – ордерах и ведомостях к ним. Для этого арифметическим подсчетом по каждой строке журнала – ордера и ведомости определяют правильность итогов.

Для контроля неполного оприходования денег, полученных из банка, производят глубокую проверку за весь период, сопоставляя данные корешков чеков с выписками из банка, данными кассовой книги и отчета кассира по датам. Если деньги оприходованы в кассу из других источников, то их проверяют методом встречных проверок.

Изучают также сроки нахождения в кассе сумм невыплаченной заработной платы ( 3 – 5 дней ), своевременность сдачи в банк депонированных сумм. Необходимо выяснить, какого числа и в какой сумме получены деньги из банка по чекам и когда списаны выплаченные суммы по кассе. Неиспользованные суммы сопоставляют с суммой, внесенной на расчетный счет в банк.

Исследуя денежные операции, аудитор обращает внимание на своевременность сдачи денег в банк и реальность сумм на счете «Денежные средства в пути», а также на соблюдение лимита денежных средств в кассе.

При изучении кассовых операций необходимо определить правильность корреспонденции счетов по операциям получения денег и их расходования.

 

 

15.

 

16.

 

17.

 

18.

 

19.

 

20. Аудит основних засобів

 

Основные средства – это совокупность материально – вещевых ценностей, действующих в натуральных формах и на протяжении длительного времени как в сфере материального производства, так и в непроизводственной сфере. При изучении показателей о поступлении в отчетном году основных средств нужно исходить из того, что в состав основных средств должны быть зачислены предметы стоимостью свыше 15минимальных размеров заработной платы.

В начале аудита необходимо обеспечить полную инвентаризацию основних средств. Специально назначенная комиссия проверяет основные средства в натуре и отражает их инвентаризационных описях по стоимости. Обращается внимание на наличие действующего, некомплектного и лишнего оборудования. Выясняют обстоятельства и причины недостатков, дают рекомендации относительно их устранения.

Изменения в составе и структуре основных средств за год определяют по данным отчетной формы «Отчет о наличии и движении основных фондов» и аналитического учета ( счет «Основные средства»).

Использование основных средств ( фондов ) характеризуют показатели фондоотдачи и фондоемкости.

При фактической проверке основных средств и нематериальных активов обращают внимание на наличие технических паспортов и другой технической документации. При их отсутствии составляют и должным образом оформляют новые. Оценка неучтенных активов, выявленных при фактической проверке, должна быть произведена в соответствии с нас



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.10.166 (0.031 с.)