Склад системи бухгалтерського обліку

Розглядаючи бухгалтерський облік як систему, слід керуватися тим, що на конкретному підприємстві він здійснюється за допомогою засобів праці (обчислювальної та організаційної техніки) і живої праці працівників бухгалтерії, які виконують обробку специфічних предметів праці (бухгалтерських документів) з метою одержання проміжної та результатної інформації. Бухгалтерський облік можна охарактеризувати як систему, оскільки він має властивості системи — наявність зв'язків (у тому числі зворотних), поділ на частини, наявність структури (упорядкованих елементів), цілеспрямованість, збереження певної структури в заданих межах під впливом зовнішніх факторів та багатоаспектність.

Система БО складається з трьох рівнів:

1) Методичний – на цьому рівні елементами системи виступають рахунки БО

2) Технічний – елементами системи є різні форми БО, що сприяють реєстрації та обробці фактів господарської діяльності

3) Організаційний – елементом системи даного рівня є організація та управління взаємодією облікових працівників під час ведення БО

 

Система регулювання аудиторської діяльності в Україні

Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне здійснення у формі надання різноманітних аудиторських послуг.

Система аудиторської діяльності має дві складові: зміст і форму. До змісту аудиторської діяльності входять: суб'єкти; учасники; об'єкти; аудиторські дії та операції; засоби та способи їх здійснення; результати аудиторських дій.

Складовою системи аудиторської діяльності є форма аудиторської діяльності. Розрізняють дві групи таких форм:

1. внутрішню - порядок організації діяльності фірми, який базується на прийнятих внутрішніх аудиторських стандартах, введених правилах;

2. зовнішню - засоби зовнішнього прояву аудиторської діяльності у вигляді оформлення аудиторських документів, прояву аудиторських дій, усних та письмових висловлювань тощо.

Система регулювання аудиторської діяльності в Україні має такі елементи:

1) сукупність законів та інших регламентуючих документів, щодо здійснення аудиторської діяльності, таких як:

- Закон України "Про аудиторську діяльність",

- Закони, які визначають обов'язковість проведення аудиту,

- Стандарти аудиту,

- Кодекс етики професійних бухгалтерів

- Господарський кодекс та інші нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність.

2) орган управління системою організації аудиторської діяльності - Аудиторська палата України (АПУ), яка:

- проводить атестацію (сертифікацію) аудиторів

- веде реєстр суб'єктів аудиторської діяльності,

- здійснює контроль якості роботи аудиторів і дотримання учасниками ринку аудиторських послуг законодавства і стандартів.

 

Сутність облікового процесу та зміст його стадій

Обліковий процес - даний процес не є самопливним у часі і просторі, і для його відтворення потрібні насамперед виконавці, причому з огляду на складність облікового процесу — виконавці, що відповідають певним вимогам. Кількість виконавців облікової роботи залежить від масштабів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, а отже, і від обсягу облікових робіт.

Предметом організації бухгалтерського обліку є бухгалтерський облік, що розглядається як обліковий процес та як вид відповідної людської діяльності.

Обліковий процес складається з певних взаємозв’язаних частин. Ідеться про загальновідомий поділ процесу бухгалтерського обліку на етапи: первинний, поточний, підсумковий. У межах кожного етапу розглядають відповідну сукупність операцій, які в логічній послідовності становлять його технологію.

Першим у процесі бухгалтерського обліку є етап первинного обліку, що характеризується такою сукупністю операцій:

- виявлення інформаційних даних стосовно об’єктів обліку;

- вимірювання на базі системи показників, застосовуваних у бухгалтерському обліку (грошові, натуральні, трудові);

- фіксування інформації у відповідних носіях облікових даних — документах.

Другий етап — поточного обліку — складається з таких операцій:

- реєстрації інформації, здобутої в результаті первинного обліку, у системі рахунків бухгалтерського обліку;

- реєстрації інформації в носіях інформації даного етапу обліку — облікових реєстрах;

- групування та перегрупування показників інформаційних даних.

Третій етап облікового процесу, що має назву підсумкового, містить такі операції:

- узагальнення інформаційних даних поточного обліку у вигляді відповідних форм звітності;

- передавання результативних даних зовнішнім та внутрішнім користувачам;

- зберігання інформаційних даних первинного, поточного та підсумкового обліку, формалізованих у вигляді облікових документів, реєстрів та звітності.

 

Групи аудиторських процедур

Аудиторські процедури – це процедури (дії), які виконуються аудитором під час аудиту фінансової звітності з метою формулювання думки щодо її достовірності.

За характером проведення загальна сукупність аудиторських процедур, які проводяться на різних стадіях аудиту, поділяються на 3 групи:

1) процедури оцінки ризиків;

2) тести контролю;

3) процедури по суті.

Процедури оцінки ризиків призначені для отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю та для оцінки ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та стверджень.

Тести контролю призначені для перевірки операційної ефективності, процедур контролю в запобіганні або виявленні та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень

Процедури по суті застосовуються для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень і складаються з: 1) перевірки інформації про класи операцій, залишки на рахунках та розкриття інформації про об’єкти бухгалтерського обліку у фінансовій звітності; 2) з аналітичних процедур.

Аналітичні процедури складаються з оцінки фінансової інформації шляхом дослідження важливих зв’язків між не фінансовими і фінансовими показниками. Вони охоплюють подальше вивчення встановлення відхилень та зв’язків, які суперечать іншій релевантній інформації або відрізняються від прогнозованих сум.

 

Організація бухгалтерського обліку

Система бухгалтерського обліку складається з 3 рівнів: методичного, технічного та організаційного.

Методичний – на цьому рівні елементами системи виступають рахунки бухгалтерського обліку.

Технічний – елементами системи є різні форми бухгалтерського обліку, що сприяють реєстрації та обробці фактів господарської діяльності.

Організаційний – елементами системи даного півня є організація та управління взаємодією обліку працівників під час ведення бухгалтерського обліку.

Організація бухгалтерського обліку – це цілеспрямована діяльність керівника підприємства зі створення постійного впорядкування та удосконалення системи бухгалтерського обліку з метою продукування даною системою інформації для зовнішніх та внутрішніх користувачів.

Метою організації системи бухгалтерської обліку є ефективне виконання системою бухгалтерського обліку інформаційної та контрольної функції.

Завдання організації бухгалтерського облік – це створення передумов для своєчасного, повного, достовірного, безперервного відображення всіх фактів життя підприємства; застосування дозволених процедур прийомів та способів обробки даних; оперативного складання звітності.

Принципи організації системи бухгалтерського обліку: законність; оперативність; адекватність; контрольованість;прозорість; ефективність; порівнянність.

 

Шахрайство

Шахрайство — навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності службовими особами та керівництвом підприємства. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисно неправильній оцінці активів і методів їх списання, навмисному пропущенні або приховуванні результатних записів або документів, незаконному отриманні в особисту власність грошово-матеріальних цінностей, невідповідному відображенні записів в облікових регістрах.

Для визначення шахрайства аудитору необхідно:

- визначити мотиви шахрайства у клієнта;

- ознайомитись із персоналом, особливо з керівним, оцінити умови та порядок оплати його праці, наявність засобів (дорогих автомобілів, приміських котеджів тощо), вартість яких не відповідає одержаним доходам працівника;

- встановити наявність умов, що можуть сприяти можливості здійснення випадків шахрайства;

- виявити ознаки шахрайства шляхом виконання аналітичних процедур;

- провести суцільну та вибіркову перевірку об’єктів із найбільшим ризиком не виявлення порушень.

Існують певні ознаки, що свідчать про можливості здійснення шахрайства на підприємстві. Основними з них є:

- наявність несанкціонованих операцій;

- відсутність первинних документів, облікових регістрів, договірної документації тощо;

- необґрунтоване коливання цін за один і той самий звітний період;

- наявність надмірних повернень реалізованих товарів, анульованих (недійсних) продажів, безнадійних боргів та встановлення необґрунтованих фактів нестач запасів;

- агресивна реакція керівництва на проведення аудиторської перевірки;

- наявність значних матеріальних винагороджень, що пов’язані з досягненням запланованого рівня прибутку або продажу;

- керівництво підприємства та інші співробітники уникають запитань і не хочуть (не можуть) надати документи, що їх вимагає аудитор для перевірки;

- зосередження влади в руках одного або невеликої групи менеджерів.

Шахрайство, в контексті проведення аудиту, означає шахрайські дії, що призводять до викривлення фінансової звітності. З ним пов’язано два види викривлень:

— викривлення, що виникають у результаті шахрайства при складанні фінансової звітності. Як правило, здійснюється керівництвом підприємства;

— викривлення в результаті незаконного привласнення або використання активів. Як правило, здійснюється працівниками підприємства поза інтересами компанії.