Тема 10: Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 10: Психологія педагогічної діяльності та особистості вчителя



 

  1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності.
  2. Сутність і структура педагогічних здібностей.
  3. Педагогічні вміння та навички, умови їх формування.
  4. Характеристика стилів педагогічного керівництва.
  5. Психологічні основи педагогічного такту і педагогічної етики.

 

1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність – це діяльність вчителя, спрямована на навчання, виховання та розвиток підростаючого покоління у відповідності з вимогами суспільства щодо підготовки майбутніх повноцінних членів суспільства.

Педагогічна діяльність – одна з найскладніших галузей людської праці. В педагогічній діяльності чітко виділяються такі компоненти:

1. Гностична діяльність учителя полягає в плануванні пізнавальної діяльності учнів і своєї власної, щоб успішно виховувати особистість нової людини, учитель повинен багато знати і вміти, бути ерудованим, іти в ногу з життям. Навчаючи інших, віддаючи знання іншим, він повинен постійно навчатися, поповнювати свої знання. «Учитель живе доти, поки він учиться. Як тільки він перестає вчитися, в ньому вмирає вчитель», - писав К.Д. Ушинський.

2. Конструктивна діяльність виявляється у повсякчасному перетворенні умов, змісту і процесу навчально-виховної роботи. Праця педагога характеризується постійним творчим її конструюванням залежно від завдань, змісту і умов навчання та виховання учнів. Конструктивна діяльність учителя завжди спрямовується на те, щоб у найсприятливіших умовах навчання і виховання були ефективними.

3. Дидактична діяльність учителя полягає у повсякденній навчальній роботі, в її плануванні і організації, в доборі ефективних методів і засобів навчання, в активізації розумової діяльності учнів, що досягти можливо більших успіхів при найменшій затраті сил учителя і учня. Це є одним з основних положень оптимізації навчання і виховання.

4. Комунікативна діяльність учителя виявляється у навчально-виховних контактах з учнями, учительським колективом, з батьками, з громадськістю. Вона здійснюється в безпосередніх або опосередкованих контактах і зв’язках зі своїми учнями і вихованцями.

5. Організаторська діяльність здійснюється в різноманітних видах організації навчально-виховного процесу: організація умов навчання і виховання, планування, проведення і перевірка його успіхів, організація навчальної класної і позакласної роботи, різноманітних видів виховання, організації громадської діяльності учнів і своєї власної.

6. Виховна діяльність пронизує кожний крок праці учителя. Учня виховує все – умови навчання, характер контактів учителя з учнями (його мова, жести, міміка і пантомімічні рухи, звертання, доручення, прохання, вимога, вигляд вчителя і класної та шкільної обстановки). Всі ці моменти виховного процесу повинні відповідати віковим та індивідуальним особливостям учнів, умовами навчання і виховання дітей.

 

2. Сутність і структура педагогічних здібностей.

Педагогічні здібності характеризують як розумову, так і емоційно-вольову сторону особистості. Всі ці якості тісно пов’язані між собою, впливають одна на одну та утворюють єдине ціле.

Дослідження Ф.Н. Гоноболіна, Н.В. Кузьміної, Н.Д. Левітові, І.В. Страхова дозволили представити структуру цього складного і багатогранного психологічного утворення. Використовуючи результати цих досліджень, можна виділити ряд компонентів, які займають суттєве місце в структурі педагогічних здібностей (за основу використана схема, запропонована Ф.Н. Гоноболіним):

1. Дидактичні здібності – здібності викладати учням навчальний матеріал, робити його доступним для дітей, викладати школярам матеріал ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмету, викликати в учнів активні самостійні думки. Дидактичні здібності – це здібності вчителя не лише доступно, популярно і зрозуміло викладати матеріал, але й здатність організовувати самостійну роботу учнів, розумно «диригувати» й управляти пізнавальною активністю учнів. В основі цих здібностей лежить постійна установка на врахування психології учня. Здібний педагог враховує рівень підготовки школярів, рівень їх розвитку, що вони знають і що ще не знають, що вже могли здобути.

2. Академічні здібності – здібності до відповідної галузі науки (до математики, фізики, біології, хімії тощо). Здібний вчитель знає предмет не лише в обсязі учбового курсу, а значно ширше і глибше, постійно слідкує за відкриттями у своїй науці, абсолютно вільно володіє матеріалом, проявляє до цього матеріалу значний інтерес, веде хоча б дуже маленьку, але дослідницьку роботу.

3. Перцептивні здібності - здібності розуміти внутрішній світ учня, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розумінням особистості учня та його тимчасових психічних станів.

4. Мовні здібності – здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки. Це одна з найважливіших здібностей у професії вчителя, оскільки передача інформації від вчителя до учнів носить в основному другосигнальний, словесний характер. Мовлення здібного вчителя образне, інтонаційно яскраве і виразне, емоційно забарвлене, з чіткою дикцією, у ній відсутні стилістичні, граматичні, фонетичні огріхи. Оптимальними повинні бути темп мовлення, гучність голосу вчителя, його жестикуляція.

5. Організаторські здібності – це, по-перше, здібності організовувати учнівський колектив, згуртовувати його, спонукати на розв'язання важливих завдань і, по-друге, здібності правильно організовувати свою власну роботу.

6. Авторитарні здібності – здібності безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет (хоча авторитет створюється не лише на цій основі, але й на основі прекрасного знання предмету, чуйності і такту вчителя). Авторитарні здібності залежать від цілого комплексу особистісних якостей вчителя, зокрема його вольових якостей (рішучості, витримки, наполегливості, вимогливості), а також від почуття відповідальності за навчання і виховання школярів, від переконаності вчителя у тому, що він має рацію, від вміння передати цю переконаність своїм вихованцям.

7. Комунікативні здібності – здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічного погляду, взаємини, наявність педагогічного такту (І.В. Страхов та Н.В. Кузьміна виділяють педагогічний такт як окрему педагогічну здібність вчителя).

8. Педагогічна уява – це спеціальні здібності, які виявляються у передбаченні (прогнозуванні) наслідків своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов'язаному з уявленням про те, яким учень стане у майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованця. Ця здібність пов'язана з педагогічним оптимізмом, вірою у могутність виховання, вірою у людину.

9. Здібність до розподілу уваги одночасно між декількома ми видами діяльності має особливе значення до роботи вчителя. Здібний, досвідчений вчитель уважно слідкує за змістом і формою викладу матеріалу, за розгортанням своєї думки (чи думки учня), в той же час тримає в колі уваги всіх учнів, тонко реагує на ознаки втоми дітей, неуважність, помічає всі випадки порушення дисципліни і, нарешті, слідкує за своєю власною поведінкою (позою, мімікою і пантомімікою, ходою).

3. Педагогічні вміння та навички, умови їх формування

Виділяють такі загальнопедагогічні вміння і навички:

І. Інформаційні вміння та навички:

1) здійснювати дидактичну переробку матеріалу науки у матеріал учбового предмету;

2) виділяти основні дидактичні одиниці (поняття, вміння, переконання), розробляти шляхи їх формування, подальшого розвитку і приведення в певну систему знань;

3) не лише застосовувати, але й розвивати систему методів, найбільш характерних для певного шкільного предмету;

4) застосовувати технічні засоби викладання, користуватися засобами наочності;

5) застосовувати елементи програмованого навчання;

6) вести мову з іншими дітьми доступно їх розумінню, логічно, чітко, стисло і виразно;

7) у необхідних випадках графічно висловлювати думку за допомогою нескладних схематичних малюнків;

8) забезпечувати зворотний зв'язок, тобто перевірку, оцінку, корекцію і закріплення в пам'яті учнів засвоєних знань та вмінь;

9) проводити з дітьми різні форми позакласної і позашкільної роботи (екскурсії), вікторини, конкурси, вечори тощо.

ІІ. Мобілізаційні вміння та навички:

1) залучати увагу учнів і формувати у них стійкі інтереси до учіння та праці; вчити їх вчитися; вчити їх раціональним способам учбової та трудової діяльності;

2) навчати учнів вмінню застосовувати знання при розв'язанні практичних завдань;

3) керувати розвитком колективу учнів.

ІІІ. Розвиваючі вміння та навички:

1) використовувати у викладанні методи спостереження і різні шкільні досліди;

2) застосовувати всю різноманітність методів викладання у відповідності з даними вікової фізіології, психології, педагогіки і шкільної гігієни;

3) управляти розумовою діяльністю учнів і формування системи розумових дій і відношень до оточуючого;

4) створювати в процесі навчання проблемні ситуації, які вимагають самостійного мислення дітей, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між предметами і явищами дійсності;

5) формулювати і ставити учням запитання, які вимагають застосування засвоєних раніше знань, порівнянь і самостійних умовисновків, активної пізнавальної діяльності;

6) розвиток мовлення учнів.

ІV. Орієнтаційні вміння та навички:

1) формувати світогляд, відповідальне ставлення до природи і праці;

2) формувати в учнів стійкий інтерес до учіння та науки, до праці і професійної діяльності у відповідності з потребами суспільства та особистими схильностями і можливостями дітей;

3) здійснювати гуманістичне, естетичне, моральне виховання учнів.

Перелічені вище загально педагогічні вміння та навички – це весь перелік вмінь та навичок, які необхідні вчителю-вихователю. Вчитель повинен також володіти вміннями та навичками конструктивної, організаторської, комунікативної і дослідницької діяльності, щоб творчо вирішувати завдання навчання, розвитку і виховання учнів.

Педагогічні вміння та навички формуються у вчителя ще в процесі його професійної підготовки у вищій педагогічній школі, а також в процесі самостійної педагогічної діяльності після закінчення вузу.

 

 

4. Характеристика стилів педагогічного керівництва

Виділяють такі основні стилі педагогічного керівництва:

1. Автократичний (самовладний) – при такому стилі педагог одноосібно розв'язує всі питання, які стосуються життєдіяльності класного колективу, визначає кожну конкретну мету виходячи лише з власних установок, чітко і суворо контролює розв'язання будь-якої задачі і суб'єктивно оцінює досягнуті дітьми результати. Учням не надається право на обговорення проблем, які стосуються їх прямо, безпосередньо. Будь-яка ініціатива школярів сприймається таким педагогом як акт свавілля, як посягання на авторитет і гідність вчителя.

2. Авторитарний (вкладний) – схожий на автократичний стиль, проте при авторитарному стилі керівництва вчитель допускає учнів до обговорення тих проблем, які прямо, безпосередньо їх стосується, але рішення такий вчитель приймає лише одноосібно, не враховуючи висловлення думок учнів. Педагоги з автократичним і авторитарним стилями характеризуються низьким рівнем розуміння учнів, оцінка особистості школярів в основному залежить лише від показників їх успішності. Такий вчитель розглядає учня виключно як об'єкт своїх педагогічних впливів, не оцінюючи учня як особистість, не розрізняючи його індивідуальність.

3. Ліберальний (анархічний, ігноруючий) стиль. Ігноруючий стиль керівництва характеризується прагненням педагога максимально полегшити свої завдання і не брати на себе відповідальність. Формально виконуючи свої обов'язки, такий вчитель насправді прагне самоухилитись від керівництва колективом школярів, уникнути ролі вихователя, обмежившись виконанням лише викладацької функції. Наслідком такого підходу вчителя до розв'язання своїх професійно-педагогічних завдань є втрата ним контролю над учнями, відсутність у нього адекватних знань про взаємини в учнівському колективі, нездатність позитивно впливати на становлення особистості учнів. Успішність і дисципліна у класах, якими керує такий вчитель, як правило, незадовільні.

На перший погляд, ліберальний стиль керівництва прямо протилежний автократичному і авторитарному. Проте насправді у них багато спільного:

1) явна відокремленість, відчуженість вчителя від дітей;

2) демонстративне підкреслювання вчителем особливостей положення в учнівському колективі.

4. Демократичний стиль. При демократичному стилі керівництва вчитель орієнтований на підвищення активності учнів, на залучення кожного на розв'язання спільних справ. Основним засобом управління, який використовує такий вчитель, є опора на колектив класу. В результаті відкритого і вільного обговорення виникаючих проблем учні колегіально (спільно) приходять до повного рішення, яке набуває силу закону, якщо його схвалює вчитель. Демократичний стиль керівництва – єдино можливий спосіб організації реального співробітництва педагога та школярів. Таким педагогам характерними є активно-позитивне ставлення до учнів, адекватна оцінка їх можливостей, успіхів і невдач, глибоке розуміння школярів, здатність виявити провідні цілі і мотиви їх поведінки, вміння прогнозувати розвиток особистості дітей.

5. Непослідовний стиль. Вчитель в залежності від власного настрою реалізує у взаєминах з учнями то один, то інший стиль педагогічного керівництва. Якщо у такого педагога гарний настрій, він реалізує ліберальний чи навіть демократичний стиль керівництва, якщо ж настрій знижений, то такий вчитель демонструє авторитарний або навіть автократичний стиль. Непослідовний стиль педагогічного керівництва є самим несприятливим для встановлення оптимальних стосунків з учнями і для успішного розв'язання завдань навчання, виховання та розвитку учнів.

 

5. Психологічні основи педагогічного такту і педагогічної етики

Значний внесок у вивчення психології педагогічного такту зробив І.В. Страхов. Він підкреслив, що основне при цьому – вміння знаходити найбільш ефективні способи впливу на учнів, дотримуватись педагогічно доцільної міри у застосуванні виховних впливів, необхідність враховувати конкретну педагогічну задачу, особливості і можливості особистості учня і дану педагогічну ситуацію.

Одним із проявів педагогічного такту є почуття міри щодо застосування будь-якого педагогічного впливу (заохочення, покарання, навчання). Тактовний вчитель уважний і чуйний до дітей, враховує їх індивідуально-психологічні особливості.

Найбільш суттєвим елементом педагогічного такту є вдумливе і уважне ставлення педагога до учнів, до дитячого колективу у цілому, обережність у висновках і рішеннях, які можуть зачепити самолюбство школяра, знизити його самооцінку. Педагогічний такт проявляється у повсякденній роботі вчителя, особливо у ситуаціях, коли доводиться оцінювати учбові успіхи школярів.

Педагогічна оцінка здійснює значний вплив на діяльність школяра і тому повинна максимальною мірою відображати дійсний рівень знань, навичок, вмінь учня та його ставлення до справи. Психологічно обгрунтована оцінка знань допомагає учням усвідомити свої досягнення, правильно розуміти сильні і слабкі сторони своєї роботи.

В оцінці знань і поведінки учнів важливу роль відіграє форма звертання вчителя до учнів, повага до них. Тактовний вчитель завжди реалізує найважливіший принцип спілкування з учнями: вимагай, але не принижуй гідності і достоїнства учня. Вимогливість вчителя повинна завжди поєднуватися зі справедливістю, доброзичливістю та повагою до учня.

Завдання педагога в умовах швидко змінюваних педагогічних ситуацій – вміти швидко орієнтуватися, правильно оцінювати обстановку, що склалася, і приймати правильне рішення, яке має необхідне виховне значення.

Прояв педагогічного такту у взаєминах з учнями залежить від загальної моральної вихованості вчителя, дотримання ним при спілкуванні з учнями педагогічної етики.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 1092; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.176.63 (0.132 с.)