Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Аналітичне теоретизування: проблеми і перспективиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Головна проблема аналітичного теоретизування полягає в тому, що воно існує у ворожому інтелектуальному окруже-нии. Більшість соціальних теоретиків не прийняли б моїх посилок з першої ж сторінки цієї статті. Більшість цих те-оретиков не погодилися б, що існують загальні, вневремен-ные і універсальні властивості соціальної організації; і знову ж таки, більшість не визнала б метою теорії виділення цих властивостей і розвиток абстрактних законів і моделей їх дії. У соціологічній теорії, на мій погляд, надто багато скепти-цизма, історицизму, релятивізму і соліпсизму, внаслідок чого теорія, як правило, займається обговоренням різних тим і персо-налий, а не проблемами оперативної динаміки соціального світу. У цьому нарисі я пропоную повернутися до первинного представ-лению Огюста Конта про соціологію як науку. Захищаючи цю тезу, я намітив загальну стратегію: будувати гнучкі, сенсибилизирующие ана-литические схеми, абстрактні закони і абстрактні аналітичні моделі, використовувати кожну їх цих трьох аналітичних стратегій як коригування до двох іншим; потім випробовувати абстрактні суж-дения на їх правдоподібність. Я проілюстрував цю стратегію, пред-ставив мої власні погляди на процеси мікровзаємодій і на макроструктурні процеси. Ці ідеї носять лише предваритель-ный і тимчасовий характер. Вони викладені нашвидку і у загальних рисах. Навіть за цієї умови мій підхід еклектичний і сполучає дуже раз-ные наукові розробки, і, отже, моделі і судження в цій статті представляють на момент її написання схематичний підсумок ана-литического теоретизування в сучасній соціології. Найкращі перспективи для соціології полягають, по-моєму, в подальшому розвитку такого роду аналітичної теорії. Література 1. Дюркгейм Э. Про розподіл громадської праці. Метод соціологи / Пер. з фр. М.: Наука, 1991. 2. Дюркгейм Э. Метод соціології // Дюркгейм Э. Про розподіл обще-ственного праці. Метод соціології. М.: Наука, 1991. 3. Конт О. Курс позитивної філософії. СПб.: Посередник, 1899-1900. Т. 1. 4. Кун Т. Структура наукових революцій / Пер. з англ. М.: Прогрес, 1975. 5. Маркс До., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії // До. Маркс, Ф. Енгельс. Соч. 2-е видавництво М., 1955. Т. 4. С. 419-459. 6. Пірсоні Т. Система сучасних суспільств. М.: Аспект Прес, 1997. 7. Поппер До. Р. Логіка і зростання наукового знання / Пер. з анг. М.: Про-гресс, 1983. 8. Тернер Дж. Структура соціологічної теорії / Пер. з англ. М.: Прогрес, 1984. 9. Alexander J. С. Theoretical Logic in Sociology. 4 vols. Berkeley: Los - Angeles University of California Press, 1982-1983. 10. Alexander J. C. et al. The Micro - Macro Link. Berkeley: Los - Angeles University of California Press, 1986. 11. Blalock H. M. Causal Inferences in Nonexperimental Research. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 1964. 12. Blau P. M. Exchange and Power in Social Life. N.Y.: Wiley, 1966. 13. Blau P. M. Inequality and Heterogenety: A Primitive Theory of Social Structure. N.Y.: The Free Press, 1977. 14. Blumer H. Symbolic Interaction: Perspective and Method. Englewood Cliffs (NJ): Prentice - Hall, 1969. 15. Carnap R. Philosophical Foundations of Physics. N.Y.: Basic Books, 1966. 16. Cicourel A. V. Cognitive Sociology. L.: Macmillan, 1973. 17. Collins R. Conflict Sociology. N.Y.: Academic Press, 1975. 18. Collins R. Interaction Ritual Chains, Power and Property // Alexander et al. The Micro - Macro Link. Berkeley: Los - Angeles University of California Press, 1986. 19. Conte A. Systeme de philosophic positive. Paris: Bachelier, 1830-1842. 20. Dahrendorf R. Toward a Theory of Social Conflict // Journal of Conflict Resolution. 1958. Vol. 7. P. 170-183. 21. Dahrendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford (CA): Stanford University Press, 1959. 22. Duncan O. D. Path Analysis: Sociological Examples // American Socio - logical Review. 1966. Vol. 72. P. 1-10. 23. Emerson R. Exchange Theory: Part 2 // J. Berger, M. Zelditch, B. Ander - son (eds.). Sociological Theories in Progress. Vol. 2. Boston: Houghton Mifflin, 1972. 24. Erikson E. Childhood and Society. N.Y.: Norton, 1950. 25. FreeseL. Formal Theorising // Annual Review of Sociology. 1980. Vol. 6. P. 187-212. 26. Garfinkel H. A Conception of, and Experiments with, "Trust" as a Condition of Stable Concerted Actions // O. J. Harvey (ed.). Motivation and Social Interaction. N.Y.: Ronald Press, 1963. 27. Garfinkel H. Studies in Ethnomethodology. Cambridge: Polity Press, 1984. 28. Giddens A. New Rules of the Sociological Method. N.Y.: Basic Books, 1977. 29. Giddens A. Central Problems in Social Theory. L.: Macmillan, 1981. 30. Giddens A. The Constitution of Society. Cambridge: Polity Press, 1984. 31. Goffman E. The Presentation of Self in Everyday Life. N.Y.: Doubleday, 1959. 32. Habermas J. On Systematically - Distorted Communication // Inquiry. 1970. Vol. 13. P. 205-218. 33. Habermas J. Knowledge and Human Interests. Cambridge: Polity Press, 1972. 34. Habermas J. Theory of Communicative Action. 2 vols. Vol. 1. Reason and the Rationalisation of Society. L.: Heinemann, 1981. 35. Hempel C. G. Aspects of Scientific Explanation. N.Y.: Free Press, 1965. 36. Heritage J. Garfinkel and Ethnomethodology. Cambridge: Polity Press, 1984. 37. Homans G. C. Social Behavior: Its Elementary Forms. N.Y.: Harcourt, Brace, 1974. 38. Keat R. and Urry J. Social Theory as Science. L.: Routledge and Kegan Paul, 1975. 39. Kelley J. and Klein H. S. Revolution and the Rebirth of Inequality // American Journal of Sociology. 1977. Vol. 83. P. 78-99. 40. Knorr - Cetina K. D. and CicourelA. V. (eds.) / Advances in Social Theory and Methodology: Toward an Integration of Micro - and Macro - Sociolo - gies. L.: Routledge and Kegan Paul, 1981. 41. Kuhn M. H. and McPartland T. S. An Empirical Investigation of Self - Attitudes // American Sociological Review. 1954. Vol. 19. P. 68-96. 42. Kuhn M. H. and Hickman C. A. Individuals, Groups, and Economic Behavior. N.Y.: Dryden Press, 1956. 43. Lacatos I. Falsification and the Methodology of Scientific Research Programmes //1. Lacatos and H. Musgrave (eds.). Criticism and the Growth of Scientific Knowledge. Cambridge, Cambridge University Press, 1970. 44. Lenski G. Power and Privilege. N.Y.: McGraw - Hill, 1966. 45. Mayhew B. H. Structuralism versus Individualism // Social Forces. 1981. Vol. 59. P. 627-648. 46. Mayhew B. H., Levinger R. Size and Density of Interaction in Human Aggregatives // American Journal of Sociology. 1976. Vol. 82. P. 86-110. 47. Mead G. H. Mind, Self and Society. Chicago: University of Chicago Press, 1934. 48. Merlon R. K. Social Theory and Social Structure. N.Y.: Free Press, 1968. 49. Munch R. Theory of Action: Reconstructing the Contributions of Tolcott Parsons, Emile Durkheim and Max Weber. 2 vols. Frankfurt a. M.: Suhr - kamp, 1982. 50. Parsons T. The Structure of Social Action. N.Y.: McGraw - Hill, 1937. 51. Parsons T. An Outline of the Social System // T. Parsons et al. (eds.). Theories of Society. N.Y.: Free Press, 1961. 52. Parsons T. Societies: Evolutionary and Comparative Perspectives. Engle - wood Cliffs (NJ): Prentice - Hall, 1966. 53. Parsons T. The System of Modern Societies. Englewood Cliffs (NJ): Prentice Hall, 1971. 54. Parsons T. Some Problems in General Theory // J. C. McKinney, E. C. Tirya - kian (eds.). Theoretical Sociology: Perspectives and Developments. N.Y.: Free Press, 1971. 55. Parsons T. Action Theory and the Human Condition. N.Y.: The Free Press, 1978. 56. Popper K. R. Conjectures and Refutations. L.: Routledge and Kegan Paul, 1969. 57. Radcliff - Brown A. R. A Natural Science of Society. Glencoe (IL): Free Press, 1948. 58. Rueschemeyer D. Structural Differentiation, Efficiency and Power // American Journal of Sociology. 1977. Vol. 83. P. 1-25. 59. Schiitz A. The Phenomenology of the Social World. Evanston: North - western University Press, 1967. 60. Shibutani T. A. Cybernetic Approach to Motivation // W. Buckley (ed.). Modern Systems Research for the Behavioral Scientist: A Sourcebook. Chicago: Aldine, 1968. 61. Spenser H. Principles of Sociology. N.Y.: Appleton, 1905. 62. Turner J. H. Theoretical Strategies for Linking Micro - and Macro - Pro - cesses: An Evaluation of Seven Approaches // Western Sociological Review. 1983. Vol. 14. P. 4-15. 63. Turner J. H. Societal Stratification: A Theoretical Analysis // G. Seebass and R. Tuomela (eds.). Social Action. Dordreht: D. Riedel, 1985. P. 61-87. 64. Turner J. H. In Defence of Positivism // Sociological Theory. 1985. Vol. 4. 65. Turner J. H. The Structure of Sociological Theory. 4th ed. Home - wood, 111.: The Dorsey Press, 1986. 66. Turner R. H. Role - Taking: Process versus Conformity // A. M. Rose (ed.). Human Behaviour and Social Processes. Boston: Houghton Mifflin, 1962. 67. Turner R. H. A Strategy for Developing an Integrated Role Theory // Humboldt Journal of Social Relations. 1980. Vol. 76. P. 128-139. 68. Turner. Ch. 1, 1984. 69. Wallace W. L. Principles of Scientific Sociology. N.Y.: Aldine, 1983. Переклад з англійського А. Д. Ковалева Рэндалл Коллинз.СОЦІОЛОГІЯ: НАУКА АБО АНТИНАУКА?1* * * Друкується по: Коллинз Р. Соціологія: наука або антинаука? // Теорія об-щества: фундаментальні проблеми / Під ред. А. Ф. Филиппова. М.: Канон-пресс-Ц, 1999. С. 37-72. Останніми роками концепція соціології як науки неодно-кратно піддавалася нападкам. Їх можна підсумовувати в следу-ющих пунктах: 1) соціологія не зуміла отримати достовірних результатів або узагальнень у вигляді законів; 2) детерміністські за-коны не існують, тому що соціальна дія складається з ситуаційних тлумачень, заснованих на людській субъектив-ности, рефлексивності і творчої здатності; 3) ми замкнуті у світі дискурсу. Суспільство як таке є рід тексту, який ми в різний час читаємо по-різному; 4) попереднє положення часто пов'язане з історичним релятивізмом, з тезою, що сущест-вуют тільки історично особливі явища і не можна відкрити ни-каких загальних законів, застосованих до будь-якого часу і місця; 5) нарешті, існує і різного роду "технічна критика" наукових методів і метатеорії, особливо концепції причиннос-ти. Філософією науки став сьогодні постпозитивізм, і науково орієнтована соціологія, як то кажуть, інтелектуально уста-рела. Різні елементи критики не обов'язково об'єднані між собою. Деякі з них містять важливі нюанси, способствую-щие розширенню соціологічного знання. Але я вважаю ошибоч-ным загальний для усіх різновидів критицизму докір, що полягає в тому, що соціологія не має і не може мати ніякої наукової достовірності. Звичайно, наука - не єдиний законний спосіб дискурсу або вид знання. Соціологія, подібно багато чим іншим інтелектуальним дисциплінам, може мати справу з емпіричними описа-ниями (включаючи і сучасні соціальні умови, і историче-ские послідовності); вона може обговорювати моральні про-блемы, пропонувати або відкидати плани практичних дій і порівнювати існуючі умови з ідеалами; обговорювати осно-вополагающие методологічні і інші метатеоретические воп-росы. Але головний рід діяльності, який дає соціології інтелектуальне виправдання, - це формулювання узагальнених пояснювальних принципів, організованих в моделі глибинних процесів, що породжують соціальний світ. Саме ці процеси визначають, яким чином конкретні умови породжують конк-ретные результати. Ці узагальнені способи пояснення і со-ставляют науку. Я спробую показати, що жоден з аргументів, выдвига-емых проти трактування соціології як науки, не являється препят-ствием для формулювання значущих пояснювальних моделей. Ми вже маємо основні контури декількох таких моделей в областях, що тягнуться від мікросоціології через теорію формальних організацій до макросоціології. Соціологія зовсім не приречена на наукову неспроможність. Ті, хто атакують наукову соціологію, зазвичай б'ються з карикатурою на "позитивізм" в найвужчому його значенні. В той же час багато фахівців з нібито наукової соціології сприйняли саме ті уразливі концепції методу і змісту науки, які зробили їх беззахисними перед анти-позитивистскими нападками. Нижче мова піде про головні напрями критики социологи-ческой науки. Я також постараюся показати, чому можна навчитися у критиків, що заперечують науковий характер соціології. Потік си-туационных взаємодій, людська суб'єктивність і реф-лексивность, динамізм і епізодичні переміщення макрострук-тур - усе це частини предмета соціології. Привертання уваги до таких явищ і навіть дослідження їх структури можна поста-вить в заслугу деяким з "антинаукових" підходів. Але в даному випадку важливо, що подібні дослідження дозволили виразити упо-мянутые процеси в загальнішій формі і тим самим розширити сферу дії пояснювальних моделей, які утворюють ядро наукової соціології.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 251; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.138.67.56 (0.009 с.) |