Соціологія і біологія, зокрема екологія

Цього положення зовсім не порушують галузі біологічних наук, що виросли за останні роки, - зоології і ботаніки, изучаю-щие явища взаємодії між тваринами і рослинами і нося-щие назва екології або зоо- і фито-социологии*.

* * См вище примітка на с. 524. - Прим. коментатора.

Не порушують, по-перше, тому, що вони і не претендують на зведення явищ людської взаємодії до чисто біологічному взаимодей-ствию рослин і тваринних організмів; по-друге, тому, що про-цессы, з одного боку, між тваринними організмами, з іншої - між рослинами виявляються такими різними, що примушують будувати окремі дисципліни зоо-социологии і фито-социологии (тим більше підстав для самостійного існування homo -социологии); по-третє, тому, що спроби "біологічної школи" в соціології звести соціальні явища до біологічних виявилися безуспішними; по-четверте, тому, що самі автори, що намагаються розглядати homo -социологию як частина біології, наприклад Ваксвейлер, змушені виділяти явища людської взаємодії в самостійний клас, відмінний від інших видів взаємодії організмів, і створювати для його вивчення особливу науку - социоло-гию. Це тільки і важливо. А там чи віднесуть соціологію до комисса-риату біології, як це робить Waxweiler, або називатимуть її авто-номным відомством, - для суті справи байдуже.. Ось чому зоо-и фито-социологи, з одного боку, і homo -социолог - з іншою, можуть прекрасно кооперувати, не вступаючи в "відомчі прере-кания" і не змагавшись із-за питань компетенції і правомочий.

Сказанного, вважаю, досить, щоб визнати, що явища взаємодії людей суть явища sui generis, відмінні від ігших видів взаємодії.

Якщо люди і їх взаємини, що розглядаються з точки зору фізика як прості "центри сил" або "комплекси мате-рии", підлягають вивченню фізико-хімічних наук, якщо вони ж, що розглядаються як організми, підлягають веденню біолога, то людські відносини як явища sui generis, що не зводяться доки до фізико-хімічних і біологічних взаємин і відмінні від перших, дають основу для існування особою наукової дис-циплины, званою нами соціологією або homo -социологией.

Якщо тепер ми покажемо, що цей своєрідний світ челове-ческих взаємин не вивчається ніякою іншою наукою, то цим самим існування соціології буде виправдано. Залишимо доки збоку так звані соціальні науки.

Після сказаного вище навряд чи треба детально доводити, що явища людської взаємодії, -поскольку вони різко отлич-ны від процесів взаємодії неорганічних тіл, - не изучают-ся фізико-хімічними науками, зокрема фізичною механікою.

Складніше коштує питання відносно біології. Якщо само по собі очевидно, що світ людської взаємодії не изуча-ется такими біологічними дисциплінами, як морфологія, анатомія і фізіологія, що мають справу не з межчеловечески-ми процесами, а з явищами, даними в межах (чи усередині) людського організму, то інакше йде справа з екологією як гілкою біології. "Під екологією, - за визначенням Геккеля, - розуміється наука, що вивчає стосунки організму до його зовнішнього довкілля в сенсі сукупності умов існування. Ці умови частиною органічні, частиною неорганічні". Со-образно з цим екологія вивчає: 1) відношення організму до сре-де космічною (неорганічною), 2) відношення першого до середовища органічного, т. е. явища взаємодії між организма-ми. Нині, як вище було вказано, частина екології, що вивчає взаємини організмів один з одним, розпалася на дві гілки: на зоо-социологию, що має своїм предметом взаи-моотношения тварин один з одним (тваринні співтовариства), і на фито-социологию, що досліджує взаємини рослин один з одним.

Як бачимо, екологія має об'єктом вивчення клас явищ, аналогічний тому, який є предметом соціології. І тут, і там вивчаються факти взаємодії. І тут, і там піддаються дослідженню процеси взаємодії організмів (бо і homo sapiens також є організм).

Питається тому, чи не поглинається соціологія экологи-ей! Чи не претендує соціологія на місце, раніше зайняте после-дней? Коротше, чи не вивчаються явища людського взаимодей-ствия, окрім соціології, екологією?

Відповідь на ці питання має бути така. Якщо люди нічим не відрізняються від амеб і інших організмів, якщо вони не мають специфічних властивостей, головним чином, у вигляді ряду психи-ческих властивостей, якщо поведінка і психіка їх може бути зведена до тропизмам і таксисам*, до тієї, що простій дратує протоплазми і до рефлексів, якщо світ людської взаємодії тождествен зі світом взаємин інших організмів, коротше - якщо можна ототожнити між людиною і амебою або іншим організмом, між людиною і рослиною, - тоді так, тоді ніякою особою homo -социологии не треба, тоді вчення про взаємодію людей цілком увійде в зоо- і фито-социологию..

Якщо ж справа йде інакше, якщо не можна поставити знак равен-ства між людиною, з одного боку, парамецией**, мурашкою, рибою і орангутангом - з іншою, якщо не можна ототожнити homo sapiens з рослиною, якщо, відповідно з цим, не можна сказати, що колонія поліпів, мурашина купа, рій бджіл або ліс по суще-ству тотожні з людським "суспільством", - тоді відповідь буде іншим, тоді світ людських взаємин доведеться виділити в особливий клас, тоді поряд із зоо- і фито-социологией доведеться створити homo -социологию. Тоді існування homo -социологии разом з фіто- і зоо-социологией буде необхідно.

* * Тропизмы - певні рухи організмів, що відбуваються під вли-янием різних подразників. Тропизмы називаються позитивними, якщо Рух спрямований у бік подразника, і негативними, якщо від раз-дражителя. Залежно від подразника розрізняють декілька пологів тропизмов: хемотропизмы - під впливом хімічних речовин, гелиотропизмы - під впливом світла, геотропізм - під впливом сили тяжіння, електротропізм і т. д. Таксисы - рухові реакції вільно микроорга-низмов, що пересуваються, і простих рослин. Розрізняють фототаксисы, термотаксисы, гальва-нотаксисы, хемотаксиси і т. п. - Прим. коментатора.

** ** Інфузорія-туфелька - простий організм. - Прим. коментатора.

 

Дилема ясна, і у виборі навряд чи можна коливатися. Самі био-логи, аж до Леба і інших крайніх механистов, що уподібнюють людину машині, визнають, що це машина sui generis; а звідси витікає, що явища людської взаємодії утворюють специ-альный розряд явищ, що вимагає для свого вивчення особливої дисципліни. Ваксвейлер, що конструює соціологію як частину био-логии, цілком виходить з принципів Леба і інших крайніх механистов в біології, змушений виділити явища людської взаємодії з інших екологічних явищ, конструювати їх в особливий клас (явища de I 'affinite social як вид явищ de 1 'affinite specifique)* і згідно з цим будувати соціологію як особливу гілку экологии19.

* * Явища "соціального роду" як вид явищ "специфічного роду" (фр.). -Прим, коментатора.

 

Для суті справи байдуже, чи назвуть соціологію особою вет-вью екології або визнають її самостійним міністерством; важливе те, що явища, що вивчаються нею, суть особливі явища, не по-хожие на інші екологічні процеси. А цей факт, як бачимо, в дуже певній формі визнають і ті, хто соціологію рас-сматривает як гілку екології.

Якщо відмінність явищ взаємодії у світі рослин і у світі тварин змусила відмежуватися зоо-социологию від фито-социологии, то тим більше підстав для виділення /zomo -социо-логии, що вивчає факти, незрівнянно взаємодії, що різкіше відрізняються від зоо-логических і ботанічних форм.

Ось чому і з точки зору механистов, і з точки зору вита-листов із спокійною совістю можна сказати: зоо- і фито-социо-логия не лише не роблять зайвої homo -социологию, але, напро-тив, вони вимагають її існування.

Цього ж вимагають і методологічні міркування: для науки важлива не лише схожість явищ, але і їх відмінність. При готівці останнього - а воно тут в наявності, - було б недоцільне клас-сы явищ, відмінні один від одного, об'єднувати в одну группу20.

Що стосується, нарешті, загальній частині біології, то і вона не є тією дисципліною, яка вивчає явища людського спілкування і робить існування соціології зайвим. Це мало б місце лише у тому випадку, якщо б виявилося вірним положення "органичес-кой школи" в соціології, що "суспільство є організм" і тому процеси людського спілкування тотожні з процесами орга-низма. Але, як відомо, "органічна школа" безповоротно загинула: остаточною її поразкою був той провал, який осягнув її на третьому Міжнародному конгресі соціології в 1897 р. Тут высту-пали в її захист усі великі представники цієї школи. І, проте, захист виявився безуспішним: конгрес ухвалив абсолютно обвини-тельный вирок "органічній школі" і всяким спробам отожде-ствления явищ людського спілкування з організмом і його процесами. "Нехай нам процитують хоч один приклад прогресу социаль-ной науки, зобов'язаний своїм буттям аналогіям органічної школи! Соціологія удосконалювалася і удосконалюється завдяки сравне-ниям різних людських суспільств, а не завдяки безплідному порівнянню суспільств взагалі з живими організмами", - говорив тут Тард, підводячи підсумки критиці "органічної школи" 21.

Підсумок усього сказаного той, що: 1) явища людського взаи-модействия поки що несводимы до чисто біологічним процес-сам; 2) якщо навіть вони будуть зведені, то від цього аналізу вони не перестануть бути процесами sui generis, бо ніякий аналіз не може показати, що люди не є люди і що людина є аме-ба; 3) через це вивчення цих явищ вимагає особою дисцип-лины; 4) біологія шуканою дисципліною не є; 5) такій має бути соціологія або homo -социология.

Соціолог може і повинен будувати свою дисципліну на дан-ных біології, він зобов'язаний зважати на них; більш того, там, де це можливо, він повинен зводити процеси, що вивчаються ним, до їх био-логическим основ, але було б помилкою думати, що це сведе-ние без залишку може бути виконано тепер і що воно дозволить ототожнити homo -социальными явищами, з одного боку, фіто- і зоо-социальными процесами - з іншою.