Методика викладання математики

246 Основне завдання математики:

− навчити швидко рахувати

− надавати допомогу «відстаючим» учням

− розвивати пізнавальні здібності учнів

− виявити обдарованих учнів

 

247 Арифметичний матеріал включає:

− вивчення натуральних чисел і дій над ними

− назви фігур, побудову і вимірювання відрізків

− ознайомлення з рівняннями і нерівностями

− одиниці вимірювання довжини, маси, часу

 

248 Із пояснювальної записки, змісту матеріалу, рівня знань і умінь на кінець року складається:

− базова навчальна програма для початкової школи

− Державний стандарт початкової загальної освіти

− календарно-тематичний план

− підручник з математики

 

249 Основу початкового курсу математики складає:

− алгебраїчний матеріал

− геометричний матеріал

− арифметичний матеріал

− вивчення величин

 

250 Числа групуються у класи. Учні початкової школи знають такі класи:

− довжина, маса, час, площа

− додавання, віднімання, множення, ділення

− одиниці, тисячі, мільйони, мільярди

− одиниці, десятки, сотні

 

251 Арифметична операція об'єднання множин однакової чисельності – це:

− додавання

− віднімання

− ділення

− множення

 

252 Логічний прийом, який передбачає розчленування об'єкта пізнання на окремі складові частини, – це:

− синтез

− дедукція

− індукція

− аналіз

 

253 Емоційний, образний, живий виклад подій, що містить фактичний матеріал, – це:

− бесіда

− розповідь

− пояснення

− аналогія

 

254 Сукупність об'єктів, кожний з яких повністю або частково замінює поняття, дає інформацію про нього, – це:

− прийоми навчання

− методи навчання

− уроки

− засоби навчання

 

255 Образотворчі наочні посібники поділяються на:

− образні й символічні

− загальнокласні й індивідуальні

− фабричні й саморобні

− натуральні й образотворчі

 

256 Методика математики пов'язана з такими науками як:

− географія

− астрономія

− хімія

− дидактика

 

257 Форми організації навчання учнів математики на уроці:

− самостійні

− аналітичні

− творчі

− групові

 

258 Виявлення можливостей розвивального впливу на учнів у процесі вивчення математики, розробка методів і засобів реалізації такого впливу – це:

− організувати пізнавальну діяльність учнів

− чого навчилися діти

− що і як розвивати у дітей на уроках математики

− як вчаться діти

 

259 Визначення змісту навчання математики – це:

− чого вчити

− для чого треба вчити математику

− як вчити

− за допомогою чого вчити

 

260 Головна роль математики:

− розвивати логічне та алгоритмічне мислення

− виховувати майбутнього спеціаліста

− навчити розв'язувати задачі

− пов'язувати математику з іншими науками

 

261 Алгебраїчний матеріал включає:

− одиниці вимірювання довжини, маси, часу

− ознайомлення з рівняннями і нерівностями

− вивчення натуральних чисел і дій над ними

− назви фігур, побудову і вимірювання відрізків

 

262 Із загального положення, типового навчального плану, державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів складається:

− Державний стандарт початкової загальної освіти

− календарно-тематичний план

− підручник з математики

− базова навчальна програма для початкової школи

 

263 Матеріал початкового курсу математики вводиться:

− хаотично

− за концентрами

− витками

− по спіралі

 

264 Діти початкових класів знають такі розряди:

− додавання, віднімання, множення, ділення

− одиниці, десятки, сотні

− довжина, маса, час, площа

− одиниці, тисячі, мільйони, мільярди

 

265 Арифметична операція поділу множини на ряд рівних неперетинних множин – це:

− додавання

− ділення

− віднімання

− множення

 

266 Логічний прийом, який передбачає об'єднання різних елементів, сторін об'єкта в єдине ціле, – це:

− аналіз

− індукція

− синтез

− дедукція

 

267 Виклад матеріалу, що характеризується доказовістю твердження і поєднується зі спостереженням учнів, – це:

− бесіда

− розповідь

− пояснення

− аналогія

 

268 Основна форма організації навчальної діяльності учнів – це:

− засоби навчання

− прийоми навчання

− уроки

− методи навчання

 

269 Щодо їх використання наочні посібники поділяють на:

− фронтальні й індивідуальні

− натуральні й образотворчі

− фабричні й саморобні

− образні й умовні

 

270 Вивчення результатів засвоєння математичних знань учнями – це:

− чого навчилися діти

− як вчаться діти

− організувати пізнавальну діяльність учнів

− що і як розвивати у дітей на уроках математики

 

271 Обґрунтування мети початкового вивчення математики – це:

− для чого треба вчити математику

− за допомогою чого вчити

− чого вчити

− як вчити

 

272 Геометричний матеріал включає:

− ознайомлення з рівняннями і нерівностями

− назви фігур, побудову і вимірювання відрізків

− одиниці вимірювання довжини, маси, часу

− вивчення натуральних чисел і дій над ними

 

273 Операція об'єднання множин, які не мають спільних елементів – це:

− віднімання

− додавання

− ділення

− множення

 

274 Умовивід, який зроблено в результаті спостережень кількох однотипних властивостей, називають:

− дедукція

− індукція

− аналіз

− синтез

 

275 Виклад матеріалу, який, спираючись на знання і практичний досвід учнів, підводить їх до засвоєння нових знань, – це:

− аналогія

− пояснення

− розповідь

− бесіда

 

276 Спосіб спільної навчальної діяльності вчителя й учнів, спрямований на вирішення завдань навчання – це:

− уроки

− засоби навчання

− прийоми навчання

− методи навчання

 

277 Всі навчальні наочні посібники поділяються на:

− фронтальні й індивідуальні

− умовні й екранні

− натуральні й образотворчі

− фабричні й саморобні

 

278 Дослідження процесу засвоєння математичних знань учнями – це:

− чого навчилися діти

− організувати пізнавальну діяльність учнів

− що і як розвивати у дітей на уроках математики

− як вчаться діти

 

279 Розробка засобів навчання (підручники, ТЗН) – це:

− як вчити

− чого вчити

− для чого треба вчити математику

− за допомогою чого вчити

 

280 Вивчення величин включає:

− одиниці вимірювання довжини, маси, часу

− ознайомлення з рівняннями і нерівностями

− вивчення натуральних чисел і дій над ними

− назви фігур, побудову і вимірювання відрізків

 

281 Арифметична операція видалення частини множини – це:

− додавання

− ділення

− віднімання

− множення

 

282 Умовивід, який є застосуванням раніше встановленого загального положення до окремого випадку, називається:

− індукція

− дедукція

− аналіз

− синтез

 

283 Спосіб засвоєння інформації на основі встановлення подібності між об'єктами – це:

− аналогія

− бесіда

− розповідь

− пояснення

 

284 Окремі деталі методу, його складові елементи називаються:

− методами навчання

− прийомами навчання

− уроками

− засобами навчання

 

285 Навчальні наочні посібники залежно від виготовлення бувають:

− фабричні й саморобні

− символічні й екранні

− загальнокласні й індивідуальні

− натуральні й образотворчі

 

286 Організація навчання (проведення уроку і позаурочних форм) – це:

− чого навчилися діти

− як організувати пізнавальну діяльність учнів

− що і як розвивати у дітей на уроках математики

− як вчаться діти

 

287 Розробка методів і прийомів вивчення змісту програми – це:

− для чого треба вчити математику

− за допомогою чого вчити

− як вчити

− чого вчити

 

288 Методи за джерелом отримання знань поділяються на:

− аналітико-синтетичні, аналогії

− продуктивні, репродуктивні

− словесні, наочні, практичні

− індуктивно-дедуктивні, порівняння

 

289 До технічних засобів навчання відноситься:

− віяло, абак, таблиця чисел першої сотні

− зошити, олівці, палички

− зошити на друкованій основі, збірники вправ

− комп'ютер, епідіаскоп, телевізор

 

290 Найчастіше в початковій школі зустрічається такий тип уроку:

− урок перевірки та контролю результатів навчання

− комбінований урок

− урок засвоєння нового матеріалу

− урок повторення і узагальнення знань і вмінь

 

291 Усі арифметичні задачі за кількістю дій, які треба виконати, щоб їх розв'язати, поділяють на:

− прості і складені

− прості й ускладнені

− ускладнені й складні

− прості і складні

 

292 На ІІ етапі роботи над задачею виконується:

− ознайомлення із змістом задачі

− пошук розв'язку задачі

− перевірка розв'язку задачі

− розв'язування задачі

 

293 Задачі, під час розв'язування яких діти засвоюють конкретний зміст кожної з арифметичних дій:

− на знаходження суми двох чисел

− на знаходження невідомого множника

− на різницеве порівняння

− на знаходження площі фігури

 

294 Складені задачі поділяються на:

− конкретні й неконкретні

− сюжетні й несюжетні

− типові й нетипові

− ускладнені й неускладнені

 

295 Компоненти при відніманні називаються:

− доданок, доданок сума

− ділене, дільник, частка

− зменшуване, від'ємник, різниця

− множник, множник, добуток

 

296 Щоб знайти невідомий дільник, треба:

− ділене поділити на частку

− частку помножити на ділене

− частку поділити на ділене

− ділене помножити на частку

 

297 Кут, менший від прямого, називається:

− розгорнутим

− тупим

− прямим

− гострим

 

298 Формула периметра квадрата:

− P=a+b+c+d

− P=a*2+b*2

− P=a*4

− P=a+b+c

 

299 При діленні числа на одиницю отримаємо:

− нуль

− те саме число

− не можна ділити

− одиницю

 

300 Формула віднімання різниці від числа:

− (a+b)-c

− a-(b-c)

− a+(b-c)

− (a-b)-c

 

301 Відрізок, який проходить через центр кола і з'єднує 2 будь-які його точки, – це:

− сектор кола

− хорда кола

− радіус кола

− діаметр кола

 

302 Сукупність прийомів найменування і позначення чисел називається:

− усною нумерацією

− нумерацією

− письмовою нумерацією

− порядковою лічбою

 

303 Задачу, для розв'язування якої треба виконати одну арифметичну дію, називають:

− складеною

− ускладненою

− простою

− складною

 

304 На І етапі роботи над задачею виконується:

− ознайомлення із змістом задачі

− перевірка розв'язку задачі

− пошук розв'язку задачі

− розв'язування задачі

 

305 Задачі, під час розв'язування яких учні засвоюють зв'язок між компонентами і результатами арифметичних дій:

− на знаходження невідомого від'ємника

− на знаходження дробу від числа

− на збільшення числа у кілька разів

− на знаходження різниці

 

306 Вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 10 відноситься до:

− ІІ концентру

− IV концентру

− І концентру

− III концентру

 

307 Компоненти при діленні називаються:

− зменшуване, від'ємник, різниця

− ділене, дільник, частка

− множник, множник, добуток

− доданок, доданок сума

 

308 Щоб знайти невідомий доданок, треба:

− до відомого доданка додати суму

− від відомого доданка відняти суму

− від суми відняти відомий доданок

− до суми додати відомий доданок

 

309 Кут, який дорівнює 90°, називається:

− прямим

− розгорнутим

− гострим

− тупим

 

310 При діленні числа на таке саме число отримаємо:

− нуль

− те саме число

− одиницю

− не можна ділити

 

311 Формула додавання різниці до числа:

− (a-b)-c

− a-(b-c)

− (a+b)-c

− a+(b-c)

 

312 Відрізок, який з'єднує 2 будь-які точки кола і не проходить через його центр, – це:

− радіус кола

− діаметр кола

− сектор кола

− хорда кола

 

313 Спосіб позначати натуральні числа за допомогою небагатьох знаків називається:

− нумерацією

− усною нумерацією

− порядковою лічбою

− письмовою нумерацією

 

314 На IV етапі роботи над задачею виконується:

− ознайомлення із змістом задачі

− перевірка розв'язку задачі

− розв'язування задачі

− пошук розв'язку задачі

 

315 Задачі, під час розв'язування яких розкривають новий зміст арифметичних дій:

− на знаходження невідомого дільника

− на знаходження частини від числа

− на знаходження добутку

− на зменшення числа у кілька разів

 

316 Щоб знайти невідомий множник, треба:

− добуток помножити на відомий множник

− добуток поділити на відомий множник

− відомий множник поділити на добуток

− відомий множник помножити на добуток

 

317 Кут, більший від прямого, але менший від розгорнутого, називається:

− тупим

− прямим

− гострим

− розгорнутим

 

318 Формула периметра трикутника:

− P=a+b+c

− P=a*4

− P=a+b+c+d

− P=a*2+b*2

 

319 При діленні нуля на число отримаємо:

− те саме число

− одиницю

− нуль

− не можна ділити

 

320 Формула віднімання числа від різниці:

− (a-b)-c

− a-(b-c)

− (a+b)-c

− a+(b-c)

 

321 Відрізок, який показує відстань від центра до будь-якої точки кола, – це:

− хорда кола

− сектор кола

− радіус кола

− діаметр кола

 

322 Задачу, для розв'язування якої треба виконати кілька пов'язаних між собою дій, називають:

− складною

− простою

− складеною

− ускладненою

 

323 На ІІІ етапі роботи над задачею виконується:

− пошук розв'язку задачі

− ознайомлення із змістом задачі

− перевірка розв'язку задачі

− розв'язування задачі

 

324 До жодного виду простих задач не відносяться такі:

− на знаходження числа за його частиною

− на ділення на рівні частини

− на різницеве порівняння

− на знаходження невідомого доданка

 

325 Вивчення нумерації і арифметичних дій в межах 100 відноситься до:

− III концентру

− II концентру

− I концентру

− IV концентру

 

326 Щоб знайти невідомий від'ємник, треба:

− до зменшуваного додати різницю

− від зменшуваного відняти різницю

− до різниці додати зменшуване

− від різниці відняти зменшуване

 

327 Кут, який дорівнює 180°, називається:

− тупим

− розгорнутим

− прямим

− гострим

 

328 При діленні числа на нуль отримаємо:

− не можна ділити

− нуль

− те саме число

− одиницю

 

329 Область круга, обмежена двома радіусами й дугою, – це:

− діаметр кола

− хорда кола

− радіус круга

− сектор круга