Методика викладання природознавства

168 Чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв'язки раніше сприйнятого об'єкта чи групи об'єктів:

− уявлення

− сприймання

− відчуття

− поняття

 

169 Під час підготовки до формування природознавчих понять процес пізнавальної діяльності починається з:

− сприймання

− відчуття

− уявлення

− узагальнення

 

170 За змістом розрізняють такі види природознавчих понять:

− одиничні і загальні

− повні і неповні

− географічні та екологічні

− прості, складні, середні за складністю

 

171 За обсягом розрізняють такі види природознавчих понять

− одиничні і загальні

− прості і складні

− повні і неповні

− абстрактні і конкретні

 

172 Вчитель проводить узагальнюючу бесіду, разом з дітьми складає узагальнюючі схеми. На якому етапі формування природничих понять такі види роботи є доцільними?

− утворення понять

− уявлення

− відчуття

− сприймання

 

173 Які з перерахованих понять, що вивчаються в початковій школі на уроках природознавства відносяться до екологічних?

− заказник, материки, океани

− ланцюг живлення, органи чуття, звірі

− горизонт, угрупування, рослина

− угрупування, ланцюг живлення, заповідник

 

174 Такі поняття як природна зона, водойма, рівнина, що вивчаються на уроках природознавства відносяться до:

− географічних

− геологічних

− ботанічних

− екологічних

 

175 Яким терміном в методиці позначається спосіб цілеспрямованої взаємопов'язаної діяльності учителя й учнів, що забезпечує освіту, розвиток і виховання особистості?

− мета

− метод

− прийом

− засіб

 

176 Яке поняття відображає спосіб передачі знань учителем і одночасно спосіб засвоєння їх учнями?

− мета

− засіб

− метод

− прийом

 

177 Метод навчання, за допомогою якого вчитель шляхом цілеспрямованого надання питань мобілізує знання і практичний досвід учнів, підводить їх до нових знань:

− пояснення

− метод опорних сигналів

− дискусія

− бесіда

 

178 За рівнем пізнавальної самостійності учнів розповідь буває:

− репродуктивною і продуктивною

− евристичною і узагальнюючою

− повною і неповною

− простою і складною

 

179 Який метод використовується на уроках природознавства для того, щоб побачити ті ознаки, властивості явища або процесу, які у природі сприйняти безпосередньо неможливо?

− експеримент

− практична робота

− екскурсія

− навчальний дослід

 

180 Порівняння, протиставлення, аналогія, узагальнення – це

− словесні методи

− етапи формування поняття

− методичні прийоми

− етапи навчального досліду

 

181 Який метод навчання вимагає від вчителя такої підготовки: створення спеціальних умов для проходження явищ чи процесів, підбір необхідного обладнання?

− навчальний дослід

− практична робота

− екскурсія

− спостереження

 

182 До методів навчання природознавства відносяться:

− факультатив, позакласна робота

− свято, сюжетно-рольова гра, екскурсія

− метод опорних сигналів, метод ПСС, евристична бесіда

− урок, позакласна робота

 

183 До якої групи методів відносяться спостереження, моніторинг, моделювання?

− словесно-частково-пошукові

− практично-частково-пошукові

− практично-дослідницькі

− наочно-пошукові

 

184 До якої групи методів відноситься метод самостійної роботи з підручником:

− словесно-частково-пошукові

− практично-дослідницькі

− наочно-пошукові

− практично-частково-пошукові

 

185 На уроці природознавства вчитель може використовувати знаки, малюнки, схеми, таблиці. До якого виду моделей їх відносять?

− ідеальні

− натуральні

− природничі

− матеріальні

 

186 За яким критерієм класифікують словесні, наочні, практичні методи навчання природознавства?

− за джерелом знань

− за характером пізнавальної діяльності

− за способом одержання знань

− за способом набуття знань

 

187 На уроці природознавства вчитель демонструє досліди, навчальні фільми, муляжі, гербарії. Які це методи навчання?

− практичні

− практично-дослідницькі

− наочні

− словесні

 

188 Навчально-пізнавальна діяльність, у процесі якої учні виконують практичні дії з об'єктами природи – це

− практична робота

− експеримент

− навчальний дослід

− екскурсія

 

189 Записати результати спостережень, змалювати предмети природи, письмово відповісти на запитання учні початкової школи можуть:

− у зошиті з друкованою основою

− на контурній карті

− у зошиті

− в щоденнику спостережень

 

190 В яких класах обов'язково необхідні питання, які розкривають причинно-наслідкові зв'язки явищ у природі?

− у 1- 2

− в усіх класах

− лише у 4

− у 3-4

 

191 Вчитель повідомив учням, що рослинність поділяється на дерева, кущі і трави, і на конкретних прикладах довів, яка між ними різниця, сформулював висновок. Який метод навчання використав вчитель?

− бесіду

− пояснення

− розповідь

− доказ

 

192 Види дослідів за рівнем пізнавальної самостійності учнів:

− індивідуальні і групові

− репродуктивні, продуктивні і творчі

− короткочасні і довготривалі

− репродуктивні і творчі

 

193 Гербарій, кінофільм, презентація, атлас, глобус – це

− прийоми навчання

− засоби навчання

− методи навчання

− форми роботи

 

194 Робота з яким джерелом знань дає уявлення про форму Землі, розташування материків, океанів, річок, озер, міст, гір?

− атлас

− муляж

− контурна карта

− глобус

 

195 Засіб навчання, який передбачає виконання учнями певного практичного завдання, наприклад, позначити гори в Україні, моря, річки:

− атлас

− зошит з друкованою основою

− щоденник спостережень

− контурна карта

 

196 Універсальна модель, яка об'єднує змістові опорні пари і проблемні завдання, що передаються символами – це

− таблиця

− схема

− метод опорних сигналів

− метод ПСС

 

197 Наука про систему процесу навчання, виховання і розвитку молодших школярів, обумовлена особливостями змісту шкільного предмету – це:

− методика викладання природознавства в початковій школі

− курс „ Я і Україна"

− сучасне природознавство в школі

− методика навчання природознавства в ВНЗ

 

198 Процесом навчання учнів початкових класів природознавству, їх виховання і розвиток в ході навчання є:

− предмет

− об'єкт

− метод

− закономірність

 

199 Методологічною основою методики природознавства є:

сутність навчання і об'єктивні загальні закономірності його походження

− науковий світогляд

− генезис компонентів методичної системи з природознавства

− способи, форми і засоби втілення закономірностей

 

200 Автором першого шкільного підручника з природознавства був академік:

− О.Я.Герд

− К.Д. Ушинський

− О.М.Радищев

− В.Ф.Зуєв

 

201 Хто із вчених-методистів пропонував ознайомлювати дітей з природою в такій послідовності: нежива природа (викопне царство), рослини (царство рослин) і тварини (тваринне царство):

− Л.С. Севрук

− В.П. Вахтеров

− В.Ф.Зуєв

− О.Я.Герд

 

202 Хто із засновників методики викладання природознавства на еволюційній основі зробив вчення Дарвіна провідним у шкільному природознавстві:

− О.О. Половинкін

− М.М. Скаткін

− Л.С. Севрук

− О.Я.Герд

 

203 Автор „Методика початкового класу природознавства", який пропонував таку систему вивчення природи в початкових класах: «3емля», «Вода», «Повітря», «Рослини», «Тварини»:

− Л.С. Севрук

− К.П. Ягодовський

− П.О. Завітаєв

− В.О. Сухомлинський

 

204 Вперше ввів у методику поняття „навчальний предмет", показав його відмінність від науки і обґрунтував принципи відбору навчального матеріалу

− М.М. Скаткін

− К.П. Ягодовський

− В.В. Половцев

− В.П. Вахтеров

 

205 Автор книги "Основи загальної методики природознавства", в якій він закликав широко використовувати у школі біологічний метод:

− В.В. Половцев

− Д.Н.Кайгородов

− В.П.Вахтеров

− І.І.Полянський

 

206 Хто є автором наукового підходу вивчення природи за „гуртожитками":

− Д.Н.Кайгородов

− І.І.Полянський

− Б.Є.Райков

− К.П. Ягодовський

 

207 З якого року почалося викладання природознавства в початковій школі:

− 1852

− 1828

− 1902

− 1917

 

208 Сукупність предметів матеріальної та духовної культури, які використовуються для педагогічної роботи на уроках природознавства (підручники, роздатковий матеріал, технічні засоби навчання), в вузькому значенні це -

− методичні прийоми

− закономірності навчального процесу

− засоби навчання

− наочність

 

209 Вчений, який вперше запропонував для ознайомлення дітей з об'єктами природи та навколишньою дійсністю використовувати книжку з малюнками:

− Я.А.Коменський

− В.Ф.Зуєв

− В.О. Сухомлинський

− О.Я.Герд

 

210 Функції підручника, як основного засобу навчання:

− інформаційна, розвивальна, систематизуюча, контролююча, мотивуюча

− практичні, навчальні, розвивальні, виховні

− повідомлююча, розвивальна, контролююча, послідовна, стимулююча

− повідомлююча, інформаційна, виховна, стимулююча

 

211 Прийом орієнтації, роботи з завданнями та питаннями, з планами та картою, з малюнками та таблицями, з декількома компонентами, це основні прийоми роботи з:

− живими об'єктами

− невербальними об'єктами

− підручником

− натуральними об'єктами

 

212 До натуральних об'єктів відносяться:

− колекції, гербарії, живі об'єкти, препарати

− муляж скелета, фільм про живу природу, препарати

− гербарій, географічні карти, кімнатні рослини, хімічні препарати

 

213 Дидактична категорія, яка означає організацію процесу навчання, що зумовлена кількістю учнів, часом, місцем, а також порядком реалізації:

− позашкільна діяльність

− форма організації навчання

− позакласна робота

− урок

 

214 Основна форма організації навчання з природознавства – це:

− екскурсія

− урок

− факультатив

− позашкільні форми організації навчання

 

215 Функція уроку, пов'язана з формування у молодших школярів системи загальнонавчальних і спеціальних практичних умінь і навичок:

− освітня

− розвивальна

− виховна

− навчальна

 

216 Функція уроку, яка пропонує таке навчання, яке викликає у всіх учнів стійку потребу в знаннях, інтерес до вивчення природи, активізує пізнавальну діяльність:

− стимулююча

− самоосвітня

− навчальна

− мотиваційна

 

217 Найпоширенішою в методиці викладання природознавства є типологія уроків за:

− основними способами їх проведення

− етапами засвоєння інформації

− характером пізнавальної діяльності

− основною дидактичною метою

 

218 Викладання, уточнення, розширення поглиблення, закріплення, узагальнення, оперування поняттями – це компоненти етапу:

− вивчення нового матеріалу

− підготовка до вивчення нового матеріалу

− контроль і корекція

− узагальнення

 

219 Уточнення, розширення, поглиблення вивченого матеріалу відповідає психічному стану:

− відтворення понять

− відчуття

− сприйняття

− уявлення

 

220 Тип уроку, основною метою якого є формування у дітей цілісного уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Вперше цей термін був введений О. Гердом у методичному посібнику для вчителів:

− нетрадиційний урок

− предметний

− екскурсія

− комбінований

 

221 На нетрадиційних уроках типу контролю та корекції знань, доцільно використовувати такі види уроків:

− прес-конференції, робота МАН

− конкурси захисту проектів, творчих звітів

− ігрові уроки, інтегровані уроки-вікторини

− рольові та ділові ігри, уроки КВН

 

222 Форма організації учнів для виконання після уроків обов'язкових, пов'язаних з вивченням курсу природознавства, практичних робіт за індивідуальними і груповими завданнями вчителя:

− урок

− позаурочна форма

− факультатив

− позашкільна форма

 

223 В залежності від дидактичної мети екскурсії поділяються на:

− індивідуальні, групові, масові

− вступні, паралельні, узагальнюючі

− в природу, екологічну стежину

− репродуктивні, дослідницькі

 

224 Структура екскурсії включає:

− підготовка вчителя, учнів, проведення екскурсії, підбиття підсумків

− бесіда, проблемні запитання, інструктаж, виконання самостійної роботи, попередній звіт, підсумкова бесіда

− визначення дати, проведення інструктажу, проведення екскурсії, підбиття підсумків

− екскурсія, складання звіту, оперування поняттями, формування компетентностей

 

225 Самостійна диференційована форма навчально-виховної роботи, яка проводиться за програмою, затверджена Міністерством освіти або Інститутом післядипломної освіти вчителів:

− гурток екологів

− екологічна стежка

− екскурсія

− факультатив

 

226 Організація спланованих та узгоджених між собою заходів, з метою досягнення конкретних змін в політиці або практиці відповідної інституції для зменшення негативного впливу на довкілля:

− демонстрація

− створення та організація екостежки

− позашкільна робота

− проведення акції

 

227 Назвіть автора першого методичного посібника для вчителів "Предметні уроки в початковій школі":

− В.Ф. Зуєв

− К.П. Ягодовський

− О.Я. Герд

− К.Д. Ушинський

 

228 Позакласна робота з природознавства включає:

− урок

− гуртки

− позаурочну роботу

− факультативи

 

229 Нетрадиційні уроки реалізують тенденції:

− формування системи знань

− гуманізму

− формування компетенції

− формування наукового світогляду

 

230 Навчальна стежка – це:

− форма організацій навчального процесу

− вид екологічної екскурсії

− позаурочна робота

− рівень пізнавальної активності

 

231 Об'єкти екскурсії:

− види екологічної екскурсії

− біологічні об'єкти

− щити та знаки

− лозунги та малюнки

 

232 Визначити вид уроку, на якому вчитель виконує роль суб'єкта навчального процесу:

− комбінований

− вступний

− узагальнення знань

− нетрадиційний

 

233 Демонстрацію, спостереження відносять до:

− словесних методів

− наочних методів

− проблемних методів

− дослідницьких методів

 

234 Назвіть види природничих спостережень за об'єктом спостереження:

− фенологічні

− репродуктивні

− творчі

− довготривалі

 

235 Соціальну акцію відносять до:

− соціальних протестів

− індивідуальної позакласної роботи

− групової позакласної роботи

− масової позакласної роботи

 

236 До якої категорії відносять урок, екскурсію, гурткову роботу:

− форми навчання

− методи навчання

− засоби навчання

− прийоми навчання

 

237 До масових позакласних заходів із природознавства відносять:

− заняття

− народні свята

− екскурсії

− засідання клубу

 

238 Сучасний урок виконує функції:

− виховну

− навчальну, розвиваючу, виховну

− розвиваючу

− навчальну, розвиваючу, виховну, стимулюючу

 

239 До підготовчого етапу сучасного уроку відносять:

− актуалізація

− постановка проблемного питання

− актуалізація, мотивація, постановка проблемного запитання, повідомлення теми та мети уроку

− мотивація

 

240 Закріплення вивченого матеріалу – це:

− уточнення

− уточнення, розширення, поглиблення та відтворення

− відтворення

− оперування

 

241 Назвіть натуральні наочні посібники живої природи:

− корисні копалини, гербарій

− гербарій, підручник

− картини тварин

− модель квітки

 

242 Словесний метод, який можна використати на різних етапах уроку в школі:

− бесіда

− художня література

− розповідь

− запитання

 

243 Метод навчання, який полягає у сприйманні учнями оточуючого середовища:

− практичний

− словесний

− спостереження

− наочний

 

244 Тип уроку, який містить всі етапи процесу засвоєння знань, об'єднує роботу по формуванню нових знань з удосконаленням та перевіркою набутих раніше:

− узагальнення знань

− вступний

− предметний

− комбінований

 

245 Види позакласної роботи:

− індивідуальні, групові

− індивідуально-масові

− факультатив, екскурсія

− індивідуальні, групові, масові