Предмет, мета і завдання вивчення «Методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».

Предмет, мета і завдання вивчення «Методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є закономірність зв’язків між складовими навчального процесу: змістом навчання (навчальним предметом «Я у світі»), діяльністю учителя (викладанням) і діяльністю учнів (навчанням) і розробленням шляхів його оптимізації. Міждисциплінарні зв’язки: “Основи природознавства і суспільствознавства», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Історія України», «Етика», «Методика навчання освітньої галузі «Мова і література»».

Мета курсу – забезпечити оволодіння студентами спеціальності «Початкова освіта» освітнього кваліфікаційного рівня «Бакалавр» необхідним обсягом фахових компетенцій, які допоможуть молодому спеціалісту викладати предмет «Я у світі» у початкових класах згідно вимог чинного Держ. стандарту початкової загальної освіти та освітньої галузі «Суспільствознавство».

Завданнями курсу є підготовка майбутніх учителів – початківців до:

1) визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвивальних завдань суспільствознавства та його місця у системі початкової освіти;

2) наукового обґрунтування змісту освітньої галузі «Суспільствознавство», відповідно їй програми та підручників «Я у світі»;

3) раціонального добору змісту, форми, методів та методичних прийомів для формування у молодших школярів громадянської компетентності;

4) створення засобів навчання суспільствознавству та складових матеріальної бази;

5) визначення вимог щодо підготовки вчителя до навчання учнів суспільствознавству.

Особливості вивчення суспільствознавства у школі І ступеня у різні історичні періоди.

У історії становлення предмету «Я у світі» можна окреслити такі періоди: * дореволюційний; * радянський; * пострадянський; * сучасний етап.

Предмет «Я у світі» вперше введено у навчальні плани ЗНЗ, як окремий предмет у2011 році.

Дореволюційний – педагог В.Н. Сорока-Росинський, П.Н. Ігнатьєва, П.Ф. Каптерев

У 1915 -1916 рр. почалася реформа освіти під керівництвом міністра народної освіти П.Н. Ігнатьєва.

Вентцель К.М. написав «Декларацію прав дитини» (1917), одна з перших у світі, дітей проголосив на рівні з дрослими.

У висловлюваннях відомих педагогів початку XX ст. в якості першочергового завдання виразно простежується ідея соціалізації особистості школяра. Вони впритул підійшли до введення в освітнє середовище нової навчальної дисципліни про суспільство і місце людини в ньому. Багато педагогічних ідей, висловлених сто років тому, виявилися актуальними і зараз.

Радянський. Шкільний курс суспільствознавства, не будучи окремим предметом, інтегрував у собі відомості з історії, економіки і права, комузнім.

30 вересня 1918 року ЦК затвердив «Положення про єдину трудову школу», яка замінила всі дореволюційні школи. Трудова школа ділилася на два ступені: перша - для дітей від 8 до 13 років та друга - від 13 до 17 років. Загальнодержавне керівництво по організації навчального процесу з'явилося на початку 1919 р. «Матеріали» були побудовані не за предметним, а за комплексним принципом. Перший випуск «Матеріалів» називався «Світознавство в роботі шкіл 1-го ступеня». Вивчалася праця людства в минулому і сьогоденні. Природа вивчалася в процесі роботи в полі, на городі, під час екскурсій.

У грудні 1920 р. пройшла нарада з народної освіти. На ній з'ясувалося, що за матеріально-економічних причин доведеться перейти від школи- десятирічки до школі-семирічці. Програми 1921 р. були складені фахівцями: їх підготовка була доручена науково-педагогічним інститутам. Саме в цих програмах вперше з'явився термін «суспільствознавство». У новій програмі на 1923/24 навчальний рік основоположним принципом залишалася зв'язок загальноосвітньої школи з життям, з практикою соціалістичного будівництва, з комуністичною витриманістю і науковим діалектико- матеріалістичним підходом. Весь матеріал, що призначався до вивчення ділився на три основних лінії: природа, праця, суспільство. У становленні суспільствознавства як шкільної дисципліни в перші роки радянської влади можна виділити три етапи. У 1917 -1920 рр. в школах 1-го та 2-го ступеня передбачалося вивчення історії та деяких суспільних наук. У 1921 -1923 рр. у школах-семирічках суспільствознавство мало чим відрізнялося від курсу історії. З 1923-1927 рр. учні школи 1-го ступеня отримували знання про суспільне життя пропедевтично, а 2-го ступеня – з двома концернам. Знову суспільствознавство з'явилося в школах на початку 1960-х рр.. 25 квітня 1960 р. ЦК КПРС видав постанову "Про введення курсу "Основи політичних знань" у середніх школах і середніх спеціальних навчальних закладах та підготовці підручника з цього курсу". У 1963 р. новий курс був введений у випускних класах всіх середніх шкіл, але він став називатися «Суспільствознавство», а не «Основи політичних знань». У 1980-х рр. була введена нова програма з суспільствознавства для старших класів. Для неї була характерна більш жорстка ідеологічна спрямованість на виховання свідомих і активних будівників комунізму», на вироблення «високої ідейності, чіткої класової позиції», «виховання непримиренності до буржуазної моралі та ідеології». У 1988 р. почалася розробка принципово нового суспільствознавчої курсу, який повинен був починатися з VIII класу і тривати до випускного класу середньої школи включно. Пошук підходів до створення нового навчального предмета привів до висновку, що суспільнознавча підготовка повинна бути орієнтована на гуманістичну мету виховання багатосторонньо розвинутої, культурної, соціально активної особистості. Базовий рівень суспільнознавчої підготовки має визначатися насамперед потребами самої особистості, яка живе в умовах демократизації суспільства. Новий курс «Людина і суспільство» конкретизувався й уточнювався в умовах змін у суспільстві. Криза перебудови загострила політичну боротьбу. Була скасована 6 стаття Конституції про керівну роль КПРС, а після подій серпня 1991 р. почала складатися багатопартійна система. Розпався Радянський Союз. У цій ситуації колишній курс «Суспільствознавство» був виключений з навчального плану. На початку 1990-х рр. розробкою нового курсу займалися кілька авторських колективів, а до середини 90-х рр. з'явилися альтернативні навчальні посібники, які сприяли формуванню сучасних поглядів на суспільство і людину у школярів. До кінця XX ст. склалися два підходи до вивчення матеріалу з суспільствознавства: інтегративний і модульний (предметний). Інтегративний курс представлений наступними варіантами: «Людина і суспільство», «Вступ у суспільствознавство», «Основи сучасної цивілізації» та ін. Модульні (предметні) курси відповідають базовим суспільним наукам під умовними назвами «Основи економіки», «Основи соціології», «Вступ у політологію» та ін Сам термін «суспільствознавство» визначається як сукупність знань суспільства про самого себе. Однак сьогодні термін «суспільствознавство» вважається більш точним при визначенні: 1) освітня галузь, в яку входять суспільні дисципліни; 2) окрема самостійна навчальна дисципліна.

На рубежі ХХ-XXI ст. суспільствознавчі дисципліни з'явилися і в початковій школі. У чинному стандарті загальної освіти вони прописані поряд з іншими навчальними дисциплінами. Більш того, «його (суспільствознавства) вивчення стає безперервним протягом усієї шкільної освіти». Суспільствознавство стало рівноцінною навчальною дисципліною по відношенню до інших і займає особливе місце в системі загальної освіти, виконуючи своїми засобами ті завдання, які не в змозі виконати жоден інший шкільний предмет.

Робота в групах

- А зараз попрацюємо в групах. Кожна група отримує своє завдання, працюйте дружно, вчіться по-доброму відноситись один до одного.

1 група Складіть правила добра для нашого класу. Слова для довідок: Доброзичливість, чуйність, приязність, надійність, старанність, сумлінність, ввічливість, ласка, любов, повага, співчуття, захист, турбота, шана, щирість, людяність.

2 група: “ Продовж рядок ”

- А з чим можна порівняти доброту?

(з небом безхмарним, з сонцем, з ніжністю мами, з вітерцем…)

3 група Підберіть до слів антоніми і визначте, коли переможе добро зло.

Гордість може побороти скромність.

Щедрість переможе скупість.

Чистота – бруд.

Любов – ненависть.

Стриманість – розбещеність.

Працелюбність – лінощі.

Гнів – ласка.

Поставлено проблемне запитання:

Як ви розумієте ці слова: людина починається з добра?

Мозковий штурм “Павутинка доброти”

- Якою повинна бути людина, щоб її можна було назвати доброю? Давайте пограємо в гру “Мікрофон”

(Співчутлива, не залишить у біді, допоможе, порадіє успіхам, посміхається, поділиться, не буде сміятись з невдачі, любить природу, доброзичлива, турбується про тварин, не робить нікому шкоду)

1.Словникова робота

- З’ясуємо, що означає слово добрий, користуючись тлумачними словниками

ДОБРИЙ 1. Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей;Привітний, лагідний у взаєминах. Який виражає доброту, щирість;сповнений ласки, приязні (про голос, усмішку, обличчя і т. ін.).

- Кажуть: Добра душа – чуйна, щира, спокійна людина.

2. Який приносить добро, задоволення, радість. Який подобається,схвалюється; вартий наслідування.

Види контролю з «Я у світі»

У початкових класах вчителем застосовуються такі види контролю: поточний, періодичний, тематичний, семестровий, річний; державна підсумкова атестація.

Вибір видів контролю (перевірки й оцінювання), їх зміст, послідовність, взаємозалежність, час проведення визначаються специфікою навчальних предметів.

Поточний контроль здійснюється в процесі поурочного вивчення теми. Особливість цього виду контролю в тому, що він є компонентом процесу оволодіння навчальним матеріалом уроку. Це визначає його основні цілі: встановлення стану розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізація перед вивченням нового матеріалу.

Результати поточної перевірки на самостійному етапі в структурі уроку оцінюються в оцінних судженнях або в балах. У процесі оволодіння новим змістом, тобто під час його засвоєння, систематизації й узагальнення, застосування нових знань, умінь і навичок, оцінка в балах виставляється тільки за достатньо повні і правильні відповіді.

Інформація, отримана в процесі поточного контролю, є основою для коригування методики роботи вчителя на уроці, запобігання відставання окремих учнів, коригування учіння, необхідною умовою досягнення поурочних цілей, враховується у планування наступних уроків.

Періодичний контроль має на меті визначення й оцінювання сформованості загальнопредметних умінь і навичок (аудіювання, читання, усне мовлення тощо), якими оволодівають учні в процесі вивчення окремих предметів. Цей вид контролю передбачає перевірку, що здійснюється періодично, шляхом організації фронтальної та індивідуальної діяльності школярів. Періодичність перевірки та вимоги до її змісту, оцінювання й обліку результатів конкретизуються в рекомендаціях з окремих предметів.

Тематичний контроль (перевірка й оцінювання) як правило здійснюється після опанування програмової теми чи розділу. У разі, коли тема розрахована на велику кількість годин, її розподіляють на логічно завершені частини - підтеми. Якщо ж програмова тема невелика за обсягом, то об'єднують з однією або кількома наступними темами. Отже, одиницями тематичного контролю з різних предметів можуть бути: програмова підтема, тема, кілька тем, розділ. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми/розділу впродовж її/його вивчення з урахуванням усіх видів оцінювання за цей період (за результатами різних видів усних, письмових та практичних робіт учнів).

Семестрова оцінка виставляється за результатами періодичного і тематичного оцінювання.

Річна оцінка виставляється на основі семестрових оцінок.

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з метою визначення відповідності освітнього рівня учнів 4-х класів вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти та готовності школярів навчатися в основній школі. (але з Я у світі її немає!!!!)

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

III. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ.

1. Формування груп для роботи на уроці.

2. Пояснення вчителем правил гри.

3. Розминка для розумників.

4. Підбиття підсумків розминки,

5. Конкурс юних художників.

6. Конкурс «Складіть рекламу».

7. Конкурс української народної пісні.

8. Конкурс «Подорож містами України».

9- Конкурс «Виростіть плід людяності».

IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

1. Підрахування балів кожної команди.

2. Бесіда.

-— Чи сподобались вам конкурси?

— Чи приємно було працювати в групах?

— Що, на ваш погляд, було на уроці найцікавішим?

Урок засвоєння нових знань

І. Організаційна хвилинка.

Сусіди України

Подорож картою України

(Презентація про Київ)

Річки України

V. Фізхвилинка

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ І ОСМИСЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя, з елементами бесіди.

2. інтерактивна вправа «Ажурна пилка».

Учитель ділить клас на 5 груп. Кожному члену групи видається кружечок певного кольору. Для кожної групи заздалегідь підібрані тексти. Спочатку діти працюють у «домашніх» групах, вивчають та обговорюють свій текст. Далі вчитель пересаджує дітей в «експертні» групи, згідно з кольорами кружечків. Учні стають експертами з тієї теми, що вивчалася в «домашній» групі. Учитель ставить завдання — донести в повному обсязі власну тему членам «експертних» груп та сприйняти нову інформацію від них. Учні знову повертаються в «домашні» групи, де діляться враженнями про нові знання, які отримали в «експертній» групі.

Текст 1

Свято Нового року

Святвечір

Різдво

Щедрий вечір

День Святого Миколая

V. ПІДСУМОК УРОКУ Конкурс кмітливих і уважних.

 

Поясніть прислів»я

Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.

41. Запропонуйте загальні методичні рекомендації щодо вивчення учнями теми «Людина» за планом: ключові поняття теми. 2. Методика їх формування (основні методи і прийоми).

Людина – ілюстрування зображення людини.

Прийом – бесіда:

Що означає слово «людина»?

робота за підручником (читання тексту на с.5 про Мауглі Р. Кіплінга)

Що не обхідно для того, щоб людина стала людиною.

Людське «Я» - пояснення поняття.

Прийом – бесіда

Яке «Я» ти вважаєш головним? Доведи свою думку.

робота за підручником (читання тексту на с.24 «Основа характеру»)

Що означає людське «Я»?

1.Робота за підручником(пр.бесіда)

˗ Прочитайте текст на с. 12-13 і поділіться своїми думками щодо прочитаного.

˗ Що із прочитаного було вам знайоме?

˗ Що нового ви дізналися?

˗ Скільки «Я» є у людини?

˗ Яке «Я» ви вважаєте головним? Доведіть свою думку.

˗ Що ж таке людське «Я»?

Гра «Подорож до казки»

Зараз ми здійснимо подорож по казкам. Ваша задача визначити, яке право використали казкові герої.

1. Казка «Про царя Султана» – ніхто не має права розлучати дітей з сім’єю.

Хто з персонажів скоював правопорушення?

Словникова робота (відповідальні слова) – права, право, правопорушення.

Право-сукупність правил поведінки, які містяться в законах.

Правопорушення – порушення норм поведінки, встановлених законом,що завдає шкоди громадянину, суспільству, державі.

Провина – негативний вчинок; неправильна, шкідлива поведінка.

Словникова робота проводиться у вигляді бесіди з опорою на соціальний досвід учнів з виведенням ними визначень:

права дитини; право як узаконені правила; їх порушення –правопорушення.

Використання інформаційно-ілюстративного матеріалу (Малюнки та символи «Права дитини»).

Класифікація вчинків (вчинки-правопорушення)

Для кращого розуміння дітьми матеріалу приводяться приклади:

· Хлопці в роздягальні лазять по чужих кишенях (крадіжка).

З метою усвідомлення школярами зв’язків між вчинками та наслідками можна провести бесіду.

Бесіда. Чи може начебто незначне правопорушення привести до інших, більш тяжких?

Покажи зв’язки вчинків та наслідків. Використай свій життєвий досвід. Приведи приклади.

ПИТАННЯ

8.Аналіз змісту програм з курсу «Я у світі». Принципи структурування змісту, логіка розгортання матеріалу.

30.Види контролю з «Я у світі».

24.Держава та її сутність. Методика формування понять про державу, національну символіку та державні символи.

42.Дайте визначення поняттям «культура поведінки» і «громадські місця». Наведіть приклади методики формування в учнів поняття про культуру поведінки в громадських місцях.

44.Дайте визначення поняттю «Людське Я». Наведіть приклади методики його формування в учнів 4-го класу (основні методи і прийоми).

45.Запропонуйте загальні методичні рекомендації щодо вивчення учнями теми «Людина серед людей» за планом: ключові поняття теми; методика їх формування (основні методи і прийоми).

46.Запропонуйте загальні методичні рекомендації щодо вивчення учнями теми «Людина у суспільстві» за планом: ключові поняття теми; методика їх формування (основні методи і прийоми).

41.Запропонуйте загальні методичні рекомендації щодо вивчення учнями теми «Людина» за планом: ключові поняття теми. 2. Методика їх формування (основні методи і прийоми).

39.За однією із тем 3 клас «Я у світі» намітити різні типи уроків

28.Загальна характеристика змістової лінії «Людина і світ».

25.Загальні відомості про Конституцію України, основні права та обов’язки громадянина. Методика формування відповідних понять.

23.Загальна характеристика змістової лінії «Людина в суспільстві» освітньої галузі «Суспільствознавство».

14. Загальна характеристика змістової лінії «Людина серед людей».

10.Зробити тематичне планування за однією із тем «Я у світі». Тема і типи уроків, необхідне обладнання.

11.Загальна методика формування суспільствознавчих понять.

12.Загальна характеристика змістової лінії «Людина як особиистість».

49.Запропонуйте загальні методичні рекомендації щодо вивчення учнями теми «Людина у світі» за планом: ключові поняття теми; методика їх формування (основні методи і прийоми).

27.Контроль навчальних досягнень учнів з предмету «Я у світі» та його значення у навчальному процесі.

4.Мета та завдання освітньої галузі «Суспільствознавство».

7.Міжпредметні зв'язки та наступність у навчанні суспільствознавства.

13.Методика формування в учнів початкової школи понять з теми «Людина».

32. Методи контролю та їх класифікація.

36.Методика проведення і структура уроків засвоєння нових знань з курсу «Я у світі».

35.Намітити різні типи уроків (за завданням викладача) з однієї із тем «Я у світі», 4 клас.

2.Особливості вивчення суспільствознавства у школі І ступеня у різні історичні періоди.

5.Особливості реалізації змісту освітньої галузі у навчальній програмі, підручниках, методичній літературі.

22.Основні принципи побудови програми з курсу «Я у світі».

29.Об’єкти контролю з «Я у світі».

33 Особливості вербального оцінювання учнів з «Я у світі» (у закладах з безбальним оцінюванням).

34.Особливості презентації, захисту проекту та оцінювання результатів проектування.

40.Охарактеризуйте функціональний (або операційний) етап розгортання довільно обраної теми з підручника «Я у світі» Н.Бібік.

43.Охарактеризуйте діагностичний етап розгортання довільно обраної теми з підручника «Я у світі» Н.Бібік.

51. Охарактеризувати групи закритих тестових завдань з курсу «Я у світі». Навести відповідні приклади.

Предмет, мета і завдання вивчення «Методики навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є закономірність зв’язків між складовими навчального процесу: змістом навчання (навчальним предметом «Я у світі»), діяльністю учителя (викладанням) і діяльністю учнів (навчанням) і розробленням шляхів його оптимізації. Міждисциплінарні зв’язки: “Основи природознавства і суспільствознавства», «Дидактика», «Теорія та методика виховання», «Історія України», «Етика», «Методика навчання освітньої галузі «Мова і література»».

Мета курсу – забезпечити оволодіння студентами спеціальності «Початкова освіта» освітнього кваліфікаційного рівня «Бакалавр» необхідним обсягом фахових компетенцій, які допоможуть молодому спеціалісту викладати предмет «Я у світі» у початкових класах згідно вимог чинного Держ. стандарту початкової загальної освіти та освітньої галузі «Суспільствознавство».

Завданнями курсу є підготовка майбутніх учителів – початківців до:

1) визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвивальних завдань суспільствознавства та його місця у системі початкової освіти;

2) наукового обґрунтування змісту освітньої галузі «Суспільствознавство», відповідно їй програми та підручників «Я у світі»;

3) раціонального добору змісту, форми, методів та методичних прийомів для формування у молодших школярів громадянської компетентності;

4) створення засобів навчання суспільствознавству та складових матеріальної бази;

5) визначення вимог щодо підготовки вчителя до навчання учнів суспільствознавству.