Мета і завдання поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах

Головна мета вивчення предмета «Світова література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків світової літератури і культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (постанова № 1392 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.) у 8-9 класах триває етап системного вивчення світової літератури, коли художні твори і явища мистецтва слова презентуються учням у перебігу літературного процесу від давнини до сучасності. У зв’язку з цим, крім реалізації головної мети вивчення предмета, специфічною метою поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах є розширення уявлень учнів про художню літературу як мистецтво слова і перебіг літературного процесу в різних країнах, розвиток літературної та комунікативної компетентностей учнів, а також їх підготовка до профільного навчання в галузі філології.

Завдання поглибленого вивчення світової літератури у 8 – 9 класах (на етапі системного читання):

· виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, високим естетичним смаком і стійким інтересом до художньої літератури;

· формування цілісних уявлень про закономірності перебігу літературного процесу, основні літературні епохи, напрями, течії, роди, жанри і стилі в контексті вітчизняної та світової культури;

· розвиток умінь і навичок різних видів аналізу (літературних творів, явищ, різних художніх перекладів, а також оригіналів за умови володіння відповідною іноземною мовою);

· поглиблення знань із теорії літератури, їх використання в процесі аналізу та інтерпретації творів, розвиток теоретичного мислення учнів і здатності до творчо-критичних міркувань щодо розвитку художньої літератури;

· розвиток зв’язного і філологічного (літературознавчого) грамотного мовлення (із застосуванням прикладів із художніх текстів, аргументації, елементів дискусії, самостійної оцінки прочитаного, науково-критичних джерел, знань з української та іноземних мов й інших гуманітарних предметів);

· забезпечення продуктивної навчальної діяльності, що дозволить учням не тільки накопичувати знання, вміння і навички, але й виявити власну індивідуальність у сприйманні й творчому осмисленні літератури, сформувати індивідуальний стиль пізнавальної діяльності;

· оволодіння учнями елементами дослідницької діяльності і основами культури розумової праці в галузі літератури (робота з літературознавчими словниками й довідниками, науково-критичними працями, укладання бібліографії, підготовка доповіді, складання тез, написання реферату, використання комп’ютеру (у тому числі Інтернету) з метою здобуття та опрацювання літературної та літературознавчої інформації, участь у роботі літературно-творчих секцій МАН тощо);

· підготовка школярів до свідомого вибору майбутньої професії і профільного навчання в галузі філології.

У 8 – 9 класах учні знайомляться з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їх проблематики, а й художньої вартості, жанрово-родовій приналежності.

Слід підкреслити особливу роль української та іноземних мов, які учнів вивчають у школі і які допоможуть їм краще зрозуміти творчий задум письменників, проникнути в глибини художнього слова, зробити власні відкриття в процесі читання оригіналів (за можливості) та українських перекладів. Викладання поглибленого курсу світової літератури у 8-9 класах здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників вивчаються переважно в українських перекладах. За належних умов (достатнє володіння учнями іноземними мовами – англійською, німецькою, французькою та ін., якісна підготовка вчителя, оснащення бібліотек) можливе залучення художніх творів (цілісно або фрагментів) мовами оригіналів для текстуального вивчення і компаративного аналізу (зіставлення оригіналів і перекладів).

У 8-9 класах надзвичайно важливим є взаємозв’язок літературної і комунікативної компетентностей, адже знання мов (української та іноземних) дасть можливість учням прочитати більше творів, а читання художньої літератури збагатить їх лексичний запас, розкриє барви слова, сприятиме розвитку розлогого і багатого в стильовому й образному плані мовлення.

Важливе значення для поглибленого вивчення світової літератури має прилучення учнів до систематичної роботи в бібліотеці, з різноманітними художніми та науково-критичними джерелами, а також застосування новітніх комп’ютерних технологій, можливостей Інтернету для здобуття й обробки літературної інформації, збагачення кола читання. Оскільки школярі 8-9 класів уже володіють (на елементарному рівні) вміннями й навичками роботи з комп’ютером, учитель може доцільно використати можливості сучасних інформаційних систем для формування якостей творчого читача. У період стрімкого технічного прогресу з допомогою комп’ютера школярі зможуть краще зорієнтуватися у світі художньої літератури, швидко знайти потрібну книжку і підготуватися до успішної реалізації життєвих планів, у тому числі пов’язаними з філологічною освітою.

Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8-9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні поглиблять ці уявлення протягом наступного етапу навчання – у старшій школі (10-11 класах).

Принципи укладання програми поглибленого вивчення світової літератури

Для 8-9 класів

Програму для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури для 8-9 класів розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова № 1392 Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.) і нової програми зі світової літератури для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ № 664 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 6.06.2012 р.), базову основу якої (в частині для 8-9 класів) розширено в змістовому і методичному аспектах, а саме:

· доповнено перелік творів для текстуального вивчення в кожному класі (по темах, розділах) і позакласного читання – передовсім із фонду класичної літератури, а також сучасної;

· збільшено обсяг і зміст оглядових тем з метою повнішого висвітлення тенденцій літературного процесу;

· уточнено і конкретизовано окремі теоретичні поняття з урахуванням жанрово-родових різновидів та їх національної специфіки;

· збільшено кількість годин на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час;

· розширено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів за рахунок різних видів аналізу та інтерпретації, творчих умінь і навичок;

· закладено основи дослідницької діяльності учнів 8-9 класів у процесі вивчення творів світового письменства.

Це забезпечує зв’язок і наступність поміж попереднім етапом літературної освіти (5-7 класи – прилучення до читання) і наступним її етапом (10-11 класи – творчо-критичне читання, профільне навчання), а також сприяє удосконаленню загальної гуманітарної підготовки учнів, орієнтує їх у галузі філології з можливим вибором майбутньої професії і відповідного напрямку профільної освіти.

Традиційні рубрики, що були введені в програмі зі світової літератури для 5-9 класів 2012 року («Теорія літератури» (ТЛ), «Література і культура» (ЛК), «Україна і світ» (УС), «Елементи компаративістики» (ЕК)), збережено і доповнено в програмі поглибленого вивчення світової літератури для 8-9 класів. Водночас суттєвою відмінністю останньої є запровадження нової рубрики – «Науковий дискурс» (НД), яка має на меті прилучити учнів до науково-дослідницької діяльності в галузі літератури, розвивати в них умінні і навички самостійного критичного мислення, творчі філологічні здібності.

У рубриці визначено провідні напрямки і форми науково-дослідницької діяльності учнів 8-9 класів:

1) пошук літературного та літературознавчого матеріалу (робота зі словниками, енциклопедіями, Інтернет-ресурсами, бібліотечними фондами, укладання бібліографії до теми і т.д.);

2) аналіз і систематизація матеріалу (робота з науково-критичними джерелами, складання плану і тез праці, визначення ключових проблем, коментування окремих положень тощо);

3) зіставлення різних точок зору, вироблення і обстоювання власної позиції щодо твору або літературного явища (виступ у дискусії, пошук аргументів на підтвердження своєї думки і т.д.);

4) оволодіння елементами творчої дослідницької діяльності (самостійна підготовка реферату, доповіді, проекту, презентації, учнівського наукового дослідження, у тому числі з використанням комп’ютерних технологій).

У віці 14-15 років найбільш обдаровані учні починають брати участь у роботі територіальних відділень Малої академії наук України (МАН). Тому рубрика «Науковий дискурс» допоможе їм обрати тему наукового дослідження і розробити її, спираючись на наукові методи пізнання. Оволодіння елементами науково-дослідницької діяльності допоможе школярам глибше опанувати художню літературу як мистецтво слова, навчитися бути не пасивними користувачами інформації, а творчими учасниками культурного діалогу з книжкою.

Гаслом науково-дослідницької діяльності учнів у галузі світової літератури можуть стати слова видатного українського поета, перекладача і дослідника Миколи Зерова, котрий у циклі статей «Ad fontes!» («До джерел!») писав: «Наш інтерес полягає в тім, щоб іти на чолі, а не в „хвості”, припадати до джерел, а не брати від передатчиків, розглядатися в нотах, а не переймати, як малі діти, з голосу… Ми повинні засвоїти найвищу культуру нашого часу в її основах, бо без розуміння основи ми лишимося „вічними учнями”, які ніколи не можуть з учителями зрівнятися». Тому ті, хто готується до майбутньої професії, пов’язаною із філологією, мають протягом 8-9 класів виробити вміння і навички зацікавленого, вдумливого і осмисленого читання, а також постійного пошуку в галузі літератури, засвоєння першоджерел, які закладають підґрунтя філологічного мислення.

Дослідницькі вміння і навички, набуті учнями протягом поглибленого вивчення світової літератури у 8-9 класах, потребуватимуть подальшого розвитку на наступному етапі навчання – в 10-11 класах (філологічний профіль).

Структура програми

Програма поглибленого вивчення світової літератури для 8-9 класів містить:

1) «Пояснювальну записку»;

2) розподіл годин за кожним класом (загальна кількість годин на рік, кількість годин на текстуальне вивчення творів (за розділами), розвиток мовлення, позакласне читання, резервний час);

3) зміст навчального матеріалу і державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за класами і розділами);

4) перелік творів для вивчення напам’ять (до кожного класу);

5) додаток 1 – «Список творів для додаткового читання (для уроків позакласного читання і уроків із резервного часу)»;

6) додаток 2 – «Сучасна науково-методична література для вчителя»;

7) додаток 3 – «Естетико-теоретичні, літературно-критичні і наукові джерела для забезпечення рубрики «Науковий дискурс».