Економічна оцінка технічного рівня



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Економічна оцінка технічного рівня



Економічну оцінку технічного рівеня устаткування здійсню­ють за інтегральними показниками. Інтегральний показник уяв­ляє собою відношення висловленого в натуральних одиницях (кг, т, , шт.) підсумкового корисного ефекту експлуатації обладнан­ня до сумарних витрат — одноразових капітальних вкладень на створення обладнання ( ) і поточних (експлуатаційних витрат ( )) на весь час експлуатації (без урахування амортизаційних відрахувань на реновацію обладнання).

На час експлуатації обладнання більш ніж на один рік інтег­ральний показник (ефект/грн) обчислюється за формулою:

, (3.3)

 

де — поправочний коефіцієнт, який при нормативному ко­ефіцієнті економічної ефективності = 0,15, залежить від часу служби обладнання . При = 1; 5; 10; 15 років значення = 1,0; 0,262; 0,174; 0,149.

Середній сумарний ефект від експлуатації обладнання Е та се­редні сумарні витрати , обчислюються з урахуванням себівар-тості обладнання , грн.; параметра потоків відмов (1/год) і коефіцієнта готовності за формулами:

E= (3.4)

(3.5)

Для визначення наведених значень розглянутих величин не­обхідно врахувати інтенсівність експлуатації (за час безперервної експлуцатації = 1).

Враховуючи, що поточні витрати, які необхідні для забезпе­чення роботи обладнання і ефект від його використання роз­поділені рівномірно за весь термін служби , а витрати, зумов­лені фактом відмови з'являються в момент визначення величини наведенного сумарного ефекту та наведених сумарних витрат можно записати в такому вигляді:

(3.6)

(3.7)

 

 

Де — коефіцієнт, який характеризує швидкість зростання по­чаткових капіталовложень при розширеному відтворенні (1/рік)

X=ln(1-En) /

де = 8760 годин — період, що рівний одному року. Тоді =13* (1/годину)

Далі можна визначити інтегральний показник якості як коефыцієнт надійності

(3.8)

Отже:

(1/Кг – 1) +

 

 

При плануванні технічного рівня ооладнання використову­ють абсолютні показники його якості.

Галузеві стандарти і нормативно-технічна документація (НТД) встановлює базові показники якості і коефіцієнти вагомості об­ладнання заводів. Вони отримані на основі науково-технічного аналізу результатів випробувань обладнання в порівняльних умо­вах і обумовлені перспективами розвитку техніки.

Оцінюючи рівень якості обладнання враховують, що високі початкові технічні показники його, є необхідною, але недостат­ньою умовою регламентованої якості, характеризують лише по­тенційно виробничо-технічні можливості обладнання, які мо­жуть бути реалізовані за умови відповідної надійності. Надій-

ність як комплексна властивість складається з багатьох відносно самостійних властивостей, що характеризують безвідмовність, часність, ремонтопридатність, сбереженність. В залежності від призначення і складності об'єкту можуть бути домінуючі окремі властивості та їх сукупність. В технічних системах оцінка надійності необхідна для визначення сталої можливості їх вико­ристання за призначенням в процесі функціонування. Надійність обладнання, є однією із головніших його властивостей, закла­дається при розробці, забезпечується в процесі виготовлення, зберігається при транспортуванні і зберіганні, підтримується в умовах експлуатації.

Викладені методи кваліметрії засновуються для оцінки технічного рівня і якості обладнання і знаходять відображення в "Карті технічного рівня і якості продукції" (КУ), яка є складо­вою частиною конструкторської і нормативно-технічної доку­ментації і використовується при оцінці технічного рівня та якості виробів при розробці їх до виробництва, атестації продукції, мо­дернізації або зняття виробу з виробництва. КУ передбачає ви­користання комплексного показника якості — рівня якості .

Найважливішим показником досконалості технології є собівартість продукції, яка характеризує не тільки технологію, а й організацію виробництва або управління. Собівартість дуже складний економічний показник і складається з так званих "тех­нологічних" та "організаційних" або управлінських витрат.

Із технологічних складових мають велике значення витрати енергії на виробництво продукції. Енергоємність — як показник має суттєвий вплив на собівартість продукції.

Окрім перелічених показників, технологічні схеми вироблення будь-якого продукту можуть бути оцінені за такими показниками:

• відповідність властивостей готового продукту їхньому цільовому призначенню;

• відповідність технології вимогам екології та техніці безпеки;

• ресурсо- та енергозбереження;

• інтенсифікації виробництва;

• інформаційна забезпеченість і керованність;

• принципи оптимального варіанту.

Крім цього, необхідно враховувати і такі показники, що пов'язані з сучасними вимогами до технічних об'єктів:

• гнучкість — тобто можливість протистояти змінюючим умовам функціонування;

• стабілізуємість — властивість системи, що пов'язана із якістю перехідних процесів та сталістю;

• живучість — можливість керувати при непрацездатності ок­ремих елементів;

• надійність — виключення аварійних ситуацій.

Виходячи із сучасних уявлень про оцінку якості техно­логічних процесів вважають, що економічні характеристики тех­нологічних ліній, обчислені за загально прийнятими методика­ми, є другорядними характеристиками, які отримані розрахунко­вими методами на основі першорядних.

Числова оцінка кожного з наведених показників техно­логічних процесів виводиться за існуючими нормативами, зако­нодавчими та методичними документами. Наприклад, ресурсоз­береження можна оцінити за виходом готової продукції та за ви­тратами допоміжних матеріалів, екологічність — за кількістю і концентрацією викидів і т.д. Є пропозиції оцінювати еко­логічність встановленням ціни на одиницю маси шкідливих ви­кидів, або їх концентрацією.

Наведене дає можливість заключите, що показники якості технологічних процесів переробних виробництв не завжди відповідають національним та міжнародним стандартам, оскільки за багатьма показниками ці процеси не оцінюються вза­галі, а частина показників визначається згідно з методикою, яка не відповідає національним та міжнародним стандартам.

Вважається, що технічний рівень виробів перевищує найбільші світові досягнення, якщо кожен з обраних для порівняня показ­ників перевищує більш ніж на 5% відповідні значення показників кожного аналога. Якщо ж відхилення значень параметрів оціню-ваємого зразка і аналогів знаходиться в межах +/- 3%, то прийня­то вважати, що виріб відповідає найвищому світовому рівню.

Розрахунковий засіб використовують в трьох випадках, якщо не має можливості зробити однозначний висновок і використо­вують за відносними показниками порівняння (зіставленя).

(3.10)

де — абсолютне значення і-го показника оцшюємого вирооу;

— абсолютне значення і-го показника аналога цього виробу. Узагальний показник ступеня або міра відповідності технічного рівня оцінюємого зразка вищим світовим досягнення обчислюють за формулою:

, (3.11)

 

n — число показників.

Якщо менше одиниці, то технологічний рівень виробу не відповідає світовому рівню, якщо тотожний або більше одини­ці — технічний рівень зразка відповідає світовому рівню.

Розрахунок узагальнюючого показника економічної ефектив­ності КЕ проводять за формулою:

(3.12)

 

Де — собівартість оцінюємого зразка і аналога (прототипу);

— питомі капітальні вкладення до виробничих фондів

зразка нової техніки та аналога;

— узагальнюючий показник технічного рівня оцінює­мого зразка та аналога;

— нормативний коефіцієнт капітальних вкладень. Визначити відповідність світовому рівню більшості машин не вважається можливим через відсутність повних технологічних характеристик і даних по питомих витратах енергії і робочих агентів. Це можна зробити лише за тими показниками, які наве­дено у паспортах зразків техніки.

Контрольні запитання до 3-го розділу

1. Дайте визначення терміну "система" та "технічна система".

2. Основні ознаки системи.

3. Складові системи керування виробництвом.

4. Основні завдання системи керування.

5. Структура системи керування технологічною лінією.

6. Інтегральна (інтелектуальна) автоматизована система ке­рування.

7. Принципи моделювання та синтезу системи керування.

8. Визначення технічного рівня технології за національними та світовими стандартами.

9. Економічна оцінка технічного рівня.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.219.62 (0.009 с.)