Переваги методу і сфери його застосування.

Сценарний метод в його сучасній формі зародився і розвивався в межах такого напрямку як кризовий менеджмент. Перше серйозне випробування сценаріотехніки як прикладної прогностичної і управлінської методики відбулось за часів "холодної війни" і пов'язано з дослідженнями проблем ядерної безпеки, що проводились американськими експертами. Пентагон, враховуючи низьку ймовірність раптового повномасштабного ядерного удару з боку СРСР, тим не менше, зробив ряд замовлень на сценарну переробку такої ситуації. Такий захід був продиктований тим, що сценарист, беручи до уваги не лише ймовірне, виступає як руйнівник звичних стереотипів і усталених концептуальних схем, розширює поле можливого і тим самим забезпечує готовність діяти в незапланованих кризових ситуаціях, виконуючи "функцію упередження".

Пізніше сценарії почали активно використовувати при аналітичній про пробці гіпотетичних і реальних дипломатичних криз (наприклад, фахівці американської сторони використовували сценарний інструментарій під час Карибської кризи). Продемонструвавши свою ефективність, сценарний метод вийшов за межі кризової тематики (зберігши все своє значення для неї) і почав застосовуватись в самих різних сферах, від прогнозування стану на ринках фінансів до експертизи рішень на державному рівні.

Сценаріотехніка, будучи однією з найбільш доступних методик, здатна на час звільнити дослідника від звичних штампів й усталених схем та забезпечити готовність діяти в незапланованих кризових ситуаціях; дозволяє надати результати експертизи в найбільш наочній і переконливій формі; завдяки технологічній гнучкості надає можливість інтегрувати в аналіз саму різнорідну інформацію. Ці переваги сценаріотехніки є особливо значущими в контексті нестабільності політичних процесів, переплетенням раціональних і традиційних складових в масовій свідомості і психології політичної еліти. До переваг сценарного методу відносять також його дешевизну та оперативність - він потребує значно менше часу ніж інші методи якісного прогнозування, а тим більше математичне моделювання. Крім того, в генерації сценаріїв (у випадку, коли застосовується метод групової експертизи) можуть взяти участь фахівці різних напрямків і профілів, що є особливо значущим стосовно аналізу політичної системи суспільства, яка функціонує в тісній взаємодії з іншими його підсистемами.

Сценарний метод надає можливість не лише отримати загальні уявлення про можливі параметри майбутньої політичної ситуації, але й генерувати альтернативні шляхи зміни цієї ситуації в бажаному напрямку. За умови успішного вирішенні цього двоєдиного завдання, написання сценаріїв може бути дуже ефективним. Так як цей метод є не лише засіб оперативного і детального аналізу майбутнього, але і засіб виявлення можливостей його змін, фахівці зазначають призначення сценарного методу з метою:

· передбачення і попередній аналіз якісних змін, стрибків, які можуть виникнути в результаті тих чи інших заходів, в умовах невизначеності їх проведення;

· визначення умов досягнення бажаної мети розвитку об'єкта експертизи і встановлення набору проблем, які можуть виникнути на шляху досягнення цієї мети.

Визначення генеральної мети розвитку об'єкта прогнозування, виявлення основних чинників фону (довколишнього середовища) і формулювання критеріїв для оцінки верхніх рівнів дерева цілей.

Як пишеться сценарій.

Характер сценарію - його мова, обсяг, стиль, ступінь деталізації і т. п. Не можуть бути встановлені апріорно - вони визначаються завданням конкретного дослідження. Специфіка конкретного завдання і особливості конкретної ситуації визначають не лише вид підсумкового документу - сценарію, але й суттєвим чином впливають на вибір методики його створення. За умови відсутності універсальної попередньо встановленої доктрини по написанню сценаріїв, експерт має в своєму розпорядженні певне "віяло" технологічних можливостей.

Переш за все, сценарна експертиза може носити індивідуальний або груповий характер - залежно від масштабу і складності проблемної ситуації. Якщо рішення має тактичний характер, буває достатньо зусиль одного експерта. Якщо готується рішення стратегічного плану, виникає необхідність залучення низки фахівців, в тому числі різного профілю.

Групова сценарна експертиза може бути корисна при вирішенні тактичних завдань, оскільки вона забезпечує охоплення більш широкого спектру альтернатив і можливостей і носить більш об'єктивний характер. Але при вирішенні стратегічних завдань вона є необхідною, оскільки їх наслідки торкаються не однієї, а декількох сфер життя. Зокрема, значна кількість "чисто" політичних рішень можуть мати серйозні побічні ефекти в економічній і соціальних областях, і їх адекватний сценарний аналіз може бути здійснений лише в умовах міждисциплінарної співпраці.

Окрім цього до основних чинників, що впливають на вибір техніки побудови сценарію слід віднести:

Тип прогнозного завдання.

В прикладному політичному аналізі сценаріотехніки застосовуються для вирішення трьох типових завдань: прогнозування найбільш ймовірних змін політичної ситуації; прогнозування політичних криз і опрацювання шляхів їх подолання; планування і опрацювання комплексу заходів, спрямованих на досягнення бажаної ситуації. Від типу завдання залежить, чи буде сценарій носити пошуковий чи нормативний характер.

Пошуковий сценарій, будучи найбільш популярним, описує, виходячи з існуючої ситуації, стан системи і домінуючі тенденції її трансформації, послідовність подій, що логічно приводять до ймовірного майбутнього стану системи. Пошуковий сценарій застосовується, зазвичай, в тих випадках, коли дослідник володіє порівняно незначним обсягом інформації відносно можливих шляхів розвитку тієї чи іншої ситуації.

Нормативний же вид сценарію орієнтований на визначення шляхів досягнення майбутніх бажаних станів об'єкту дослідження (в цьому випадку вони приймаються в якості цілей) і вимагають більш серйозного інформаційного забезпечення;