Складові логістичного процесу на складі

Порядок виконання складських операцій регламентують технологічні карти та технологічні графіки.

Технологічна карта складських процесів — форма документації, яка відображає детальну поопераційну розробку складського тех­нологічного процесу з вказівкою технічних засобів, витрат часу на його виконання. Технологічні карти складають на весь етап переробки продукції на складі або на окремі його етапи.

Технологічні графіки складських процесів передбачають виконання складських операцій у часі (протягом зміни, доби).          

Логістичний процес на складі є сукупністю таких етапів:

— постачання запасів;

— контролю за постачаннями;

— розвантаження і приймання вантажів;

— внутрішньоскладського транспортування і перевалки ван­тажів;

— складування і зберігання вантажів;

— комплектації замовлень клієнтів та відвантаження;

— транспортування й експедиції замовлень;

— збору і доставки порожніх товароносіїв;

— контролю за виконанням замовлень;

— інформаційного обслуговування складу;

— забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Схема логістичного процесу на складі показана на рис. 11.1.

Докладно розглянемо деякі логістичні операції (на основі

джерела).

Розвантаження і приймання вантажів. Ці операції здійсню­ються відповідно до умов постачання, зазначених у договорі та вимагає спеціального обладнання та вантажно-розвантажу­вального устаткування.

Проведені на цьому етапі операції включають: розванта­ження транспортних засобів, контроль документальної та фі­зичної відповідності замовлень постачання, документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему, формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає перемі­щення вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу має здійснюватися за мінімальної тривалості його у часі та просторі наскрізними "прямоточними" маршру­тами. Кількість перевалок з одного виду обладнання на інше також мусить бути мінімальною.

Складування і зберігання включає: закладання вантажу та зберігання, забезпечення відповідних для цього умов, конт­роль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інфор­маційну систему. Основний принцип раціонального складу­вання — ефективне використання обсягу зони зберігання. Для цього слід: здійснити оптимальний вибір системи складування і складського устаткування. Обладнання для зберігання має відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечува­ти максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням діючих норм. Для упорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого (фіксо­ваного) або вільного (вантаж розташовується в будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комп­лектації зводиться до підготовки товару відповідно до замов­лень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:

— отримання замовлення клієнта;

— відбір товару кожного найменування згідно із замовлен­ням клієнта;

— комплектацію відібраного товару для конкретного клієн­та відповідно до його замовлення;

— підготовку товару до відправлення (укладання в тару, на товароносій);

— документальне оформлення підготовленого замовлення і контроль за підготовкою замовлення;

— об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних;

— відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Рис. 11.1. Складові логістичного процесу на складі

 

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійсню­ватися як складом, так і самим замовником. Здійснення замов­лень замовником виправдовує себе лише тоді, коли замовлення роблять партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш по­ширена й економічно виправдана централізована доставка за­мовлень складом. У цьому випадку завдяки об'єднанню ванта­жів і оптимальних маршрутів доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна мож­ливість здійснювати постачання дрібними і частішими партія­ми, що призводить до скорочення зайвих запасів у споживача.

Збір і доставка порожніх товароносіїв є достатньо вагомою статтею логістичних витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-устаткування) під час внутрішньоміських перевезень найчастіше бувають багатообіговими, а тому вимагають по­вернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв мож­ливий лише в тих випадках, коли достовірно відома їх опти­мальна кількість і чітко виконується графік їх обміну зі споживачами.

За основу платформи для формування вантажної одиниці використовують стандартні піддони розміром 1200 800 і 12 001 000 мм. Будь-який вантаж, упакований у стандартну тару, можна раціонально укласти на цих піддонах. Це досяга­ється уніфікацією розмірів транспортної тари.

У логістиці використовується багата матеріально-технічна база. Для того, щоб вона була співмірною, використовують де­яку умовну одиницю площі, так званий базовий модуль. Цей модуль є прямокутником зі сторонами 600x400 мм, який має вміщуватися кратну кількість разів на вантажній платформі транспортного засобу, робочій поверхні складського устатку­вання і т. ін.

На підставі базового модуля розроблено єдину систему уні­фікованих розмірів транспортної тари. Принцип створення цієї системи полягає в тому, що площу піддона розділяють на сітку кратних йому розмірів, які визначають зовнішні і вну­трішні розміри транспортної тари.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управлін­ня інформаційними потоками і пов'язує функціонування всіх служб складу. Залежно від технічного забезпечення управлін­ня інформаційними потоками може бути як самостійною сис­темою (на механізованих складах), так і складовою підсис­темою загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизова­них складах). Інформаційне обслуговування охоплює: обробку вхідної документації, пропозиції щодо замовлень постачаль­ників, оформлення замовлень постачальників, управління прийомом і відправленням, контролювання наявності на скла­ді, прийом замовлень споживачів, оформлення документації відправлення, оптимальний вибір партій відвантаження і мар­шрутів доставки, обробку рахунків клієнтів, обмін інформа­цією з персоналом усіх рівнів, різну статистичну інформацію.

Забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг). Склад може забезпечувати такі види послуг:

— перевірку якості товарів, які постачаються;

— сортування товарів;

— маркірування товарів;

— розфасування товарів;

— пакування товарів;

— зміну замовлення;

— експедиторські послуги;

— здійснення розвантаження та завантаження транспорт­них засобів товарами;

— інформування власників про стан вантажу, що зберіга­ється;

— укладання договорів із транспортними агентствами та ін­шими посередниками в операціях фізичного розподілу;

— надання складських площ в оренду;

— будь-які інші операції з приведення готової продукції до товарного вигляду.