Визначення економічного розміру замовлення

Часто між різними групами логістичних витрат (транспорт­ними, складськими, витратами на оформлення замовлення) виникає конфлікт цілей. Тому при визначенні розміру партії постачання в закупівельній логістиці використовують показ­ник оптимального (економічного) розміру замовлення (есопо mic о rder quantity — ЕО Q).

Показник ЕОQ виражає потужність матеріального потоку, спря­мованого постачальником за замовленням споживача і, який за­безпечує для останнього мінімальне значення суми двох логістичних складових: транспортно-заготівельних витрат і витрат на формуван­ня та збереження запасів.

Оптимальний розмір замовлення має бути таким, щоб сумарні річні витрати на подання замовлень і на утримання запасів були найменшими за цього обсягу споживання. Щоб уникнути дефіциту комплектуючого виробу, можна округлити оптимальний розмір замовлення у більшу сторону.

Економічний розмір замовлення визначається за форму­лою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління за­пасами вона більш відома як формула Вільсона:

де ЕОQ — економічний розмір замовлення, од.; Со — витрати на виконання замовлення, грн; Сi — закупівельна ціна одиниці товару, грн; S— річний обсяг продажів, од.; U — частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

У формулі Вільсона враховуються лише витрати на утри­мання запасів і витрати на подання замовлень.

Формула застосовується за таких умов:

1) величина попиту постійна і відома;

2) час поставки є постійним і відомим;

3) витрати поставки не залежать від величини партії;

4) наявне повне задоволення попиту;

5) витрати утримання запасів прямо пропорційні до їх вели­чини;

6) немає запасів у дорозі;

7) витрати складування не залежать від величини замов­лення;

8) необмежений горизонт планування;

9) не допускається можливість вичерпання запасів;

10) безобмеження доступності капіталу.

На практиці під час визначення економічного розміру за­мовлення доводиться враховувати більшу кількість факторів, ніж у базовій формулі. Найчастіше це такі, як:

1) знижки на транспортні тарифи залежно від обсягу ванта-1 жоперевезень;

2) знижки з ціни продукції залежно від обсягу закупівель;

3) інші фактори.

Транспортні тарифи та обсяг вантажоперевезень. Якщо транспортні витрати несе покупець, під час визначення розмі­ру замовлення потрібно враховувати і транспортні витрати. Чим більша партія постачання, тим нижчі витрати на транс­портування одиниці вантажу. Однак, якщо збільшується роз­мір замовлення, збільшується обсяг запасів, а отже, і витрати на їх утримання.

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат — з урахуванням економії транс­портних витрат і без врахування такої економії та порівняти результати.

Алгоритм врахування впливу транспортних витрат на еко­номічний розмір замовлення:

1) визначення витрат на утримання запасів. Воно здій­снюється для попередньо визначеного економічного розміру замовлення (ЕОQ) та для найбільш оптимального з точки по­гляду транспортних витрат (ЕТ). Визначимо витрати на утри­мання запасів у першому (ВЗ) і в другому випадку (ВТЗ):

2) визначення витрат на подачу замовлень. Розрахунок цих витрат здійснюється для кількості замовлень на рік для економічного розміру замовлення (ВП) та для вигідного з по­гляду транспортних витрат розміру замовлення (ВТП):

де К_EOQ — кількість замовлень за рік за умови дотримання еко­номічного розміру одного замовлення;

К_ЕТ — кількість замовлень за рік з урахуванням можливос­тей мінімізації транспортних витрат;

3) визначення транспортних витрат. Здійснюється також для економічного розмір замовлення (ВТ) та вигідного з погля­ду транспортних витрат розміру замовлення (ВТТ):

4) визначення загальних логістичних витрат здійснюєть­ся за формулами:

5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: міні­мальні загальні логістичні витрати.

Знижки з ціни залежно від обсягу закупівель. Включення знижок у базову модель ЕОQ зводиться до розрахунку сукупних витрат і відповідного економічного розміру замовлення для кожного обсягу (і ціни) закупівлі. Якщо за певного обсягу закупівлі знижка буде достатньою, щоб компенсувати зростання витрат на утримання запасів за винятком скорочення витрат на розміщення замовлень, такий варіант, можливо, явиться вигідним.

Алгоритм включення системи знижок у базову модель EOQ полягає в розрахунку певних видів логістичних витрат та загальної їх суми для різних обсягів постачань залежності запропонованої постачальниками системи знижок. Послідовність дій:

1) визначення витрат на організацію замовлень як добутку кількості замовлень на рік і витрат на організацію одного замовлення;

2) визначення витрат на зберігання одного замовлення як добутку обсягу замовлення на суму витрат на зберігання одиниці запасів;

3)  визначення витрат на придбання запасів для задоволення річної потреби як добутку обсягу річного замовлення ціни одиниці запасів;

4) визначення загальної суми логістичних витрат як сум: трьох вищезгаданих видів витрат;

5) вибір оптимального розміру замовлення. Критерій: мінімальні загальні логістичні витрати.

Інші коректування моделі ЕО Q. Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:                                                                             

1) обсяг виробництва. Уточнення обсягу виробництва необхідні тоді, коли найбільш економічний розмір замовлень диктується виробничими потребами й умовами;     

2) закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів;            

3) обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції;

4) використання власних транспортних засобів. Викорис­тання власних транспортних засобів впливає на розмір замов­лення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами. Тому влас­ний транспорт має бути заповнений цілком незалежно від еко­номічного розміру замовлення.

 

5. Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці

Найбільш розповсюдженою у світі логістичною концепцією є концепція "Точно у термін" (just-in-time, JIT). З логістичних позицій концепція "Точно у термін" ґрунтується на організації постачання без будь-яких обмежень щодо вимоги мінімуму за­пасів, де потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізу­ються з потребою у них, яка задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація досягається координацією двох логістичних сфер — постачання і вироб­ництва.

Система постачання "Точно у термін" — це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації ви­трат, пов'язаних зі створенням запасів.

Упровадження і поширення концепції JIT привело до зміни традиційного підходу до постачання (табл. 7.5). Крім того, воно має свої позитивні та негативні сторони. її перевагами є:

- скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу;

- скорочення складських площ;

Таблиця 7.5.