За переходом права власності на товар:

а) односторонні — операції, не пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків, виконуються все­редині логістичної системи;

б) двосторонні — операції, пов'язані з переходом права власності на продукцію і страхових ризиків від однієї юридич­ної особи до іншої.

До логістичних операцій можна також зарахувати такі, як прогнозування, контроль, оперативне управління.

Залежно від напрямку переміщення потоків:

а) прямі;

б) зворотні. Цей тип операцій передбачає переміщення по­току в напрямку, протилежному до вихідного. Найбільш по­ширеними прикладами реалізації зворотної логістичної опера­ції є повернення торговим посередником своєму постачальнику товару, термін реалізації якого вичерпано, повернення покуп­цем торговому посереднику дефектного товару, повернення тари споживачем постачальнику і т. ін.

Логістична функція — це укрупнена група логістичних операцій,спрямованих на реалізацію мети логістичної системи. Основні логістичні функції: — постачання; — виробництво; — збут.

 Зв'язок основних логістичних функцій з логістичними опе­раціями показано в табл. 5.1.

Функції, що мають підтримуючий характер: 1) транспортування; 2) управління запасами; 3) складування; 4) інформаційно-комп'ютерна підтримка; 5) підтримка стандартів обслуговування споживачів тощо.

 

Таблиця 5.1

Зв'язок основних логістичних функцій з логіс­тичними операціями

Логістична функція	Основні логістичні операції
Збут	Координація з планом маркетингу, прогнозування попиту, сервіс, оперативно-календарне планування транспортування готової продукції, оброблення замовлень клієнтури, складування готової продукції, завантажувально-розвантажувальні і транспортні складські роботи з готовою продукцією, постачання готової продукції, облік запасів готової продукції
Виробництво	Координація з планом фізичного розподілу, оперативно-календарне планування переміщення незавершеного виробництва, внутрішньозаводські переміщення матеріалів, завантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські роботи з незавершеним виробництвом, оперативне забезпечення виробничих підрозділів сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, складування незавершеного виробництва, облік незавершеного виробництва
Постачання	Координація з оперативно-календарним планом виробництва, вибір і проведення переговорів із постачальниками, планування потреб у матеріалах, складання оперативно-календарного плану постачання, транспортування сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, складування виробничих запасів, завантажувально-розвантажувальні і транспортно-складські роботи з предметами постачання

Види логістичних систем

Логістичні системи класифікуються за такими ознаками:

1) за ознакою просторового обмеження — логістичні систе­ми поділяються на два типи:

— макрологістичні;

— мікрологістичні.

Макрологістична система є великою логістичною систе­мою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологіс­тичні системи:

— регіональні;

— національні (міжрегіональні);

— міжнаціональні.

Створення макрологістичних систем обумовлене неоохідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємному погодженню інтересів кожного учасни­ка незалежно від його ролі у створюваній системі.

Цілі створення макрологістичних систем значною мірою можуть відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму за­гальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії форму­вання макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями.

Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об'єднаних на корпоративних засадах. До мікрологістичної системи належать технологічно пов'язані виробництва, об'єд­нані єдиною інфраструктурою, які працюють на єдиний еконо­мічний результат. Мікрологістичну систему підприємства мож­на подати у вигляді основних підсистем: закупівлі, виробництва і збуту (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Мікрологістична система

 

Закупівля — підсистема, яка забезпечує надходження ма­теріального потоку в логістичну систему.

Планування та управління виробництвом — це підсисте­ма, що приймає матеріальний потік від підсистеми закупівель та управляє ним у процесі виконання різних технологічних операцій, які перетворюють предмет праці у продукт праці.

Збут — підсистема, яка забезпечує вибуття матеріального потоку з логістичної системи;

2) залежно від виду логістичних ланцюгів — логістичні системи поділяються на:             

— логістичні системи з прямими зв'язками — це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача без посередників, на основі прямих господарських зв'язків;              

— ешелоновані (багаторівневі) логістичні системи — це системи, у яких матеріальний потік доводиться до споживача за участю як мінімум одного посередника;                       

— гнучкі логістичні системи — системи, у яких доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв'язками, так і за участю посередників.

Щоб визначити найоптимальнішу логістичну систему, не­обхідно розробити її проект. Для цього слід виділити три ета­пи: виявлення проблем, планування шляхів їх вирішення і розробка пропозицій щодо створення проекту.

Процес планування логістичного проекту передбачає:

1) визначення мети та обмежень;

2) розробку стандартів оцінки результатів;

3) вибір техніки аналізу;

4) складання проектного завдання.

Аналізуючи проект логістичної системи, визначають: 1) достатні або недостатні резерви удосконалення логістики, які бвиправдали проведення детальних досліджень та аналізу; 2) створення концептуальних схем проекту потребує всебічноговивчення фактичних даних, що допомагає об'єктивно і критично поглянутина наявні методи роботи; 3) у процесі створення концептуальної схеми проекту слід чітко визначити можливі варіанти перебудови логістичної системи.

Після складання проекту логістичної системи переходять до її планування, основними складовими якого є планування технологічного процесу та оперативне планування.

При плануванні технологічного процесу аналізують техно­логії, які використовують конкуренти, зважаючи на обробку за­мовлень, планування потреб у матеріалах. Особливу увагу при­діляють технологіям вантажопереробки і транспортування.

В оперативних планах зусилля менеджменту зосереджу­ються вже на діях, наприклад на процесах збуту та розподілу. У логістиці перевага надається не галузі економіки, а регіону. Територіальна спеціалізація й раціоналізація мають особливе значення для малих і середніх підприємств із незначними ци­клічними потоками товарів широкої номенклатури.