Класифікація логістичних витрат

Ознаки класифікації	Структура витрат
За елементами згідно з планом рахунків	1. Матеріальні витрати 2. Витрати на оплату праці 3. Відрахування на соціальні заходи 4. Амортизація 5. Інші операційні витрати
За формами та місцем виникнення	1. Витрати у постачанні: у відділі постачання, на складах, у транспорті. 2. Витрати у виробництві: у відділі управління виробництвом, у внутрішньому транспорті. 3.Витрати у дистрибуції: витрати збуту, транспорту, складів.
За логістичними функціями	1.Витрати обслуговування замовлення. 2. Транспортування. 3. Складування. 4. Управління запасами. 5. Пакування. 6. Обслуговування споживачів.
За сферами переміщення матеріального потоку	1. Витрати фізичного потоку. 2. Витрати інформаційних процесів 3. Витрати запасів.
За характером змінності	1. Постійні витрати: амортизація основних засобів, грошові видатки на податки. 2. Змінні витрати: витрати на оплату праці; витрати за кредитами, витрати палива й енергії, сировини.
За джерелом переміщення	1. Власні витрати 2. Витрати логістичного аутсорсингу

Як видно з табл. 3.1, наявні ознаки класифікації логістичних витрат мо­жуть бути використані залежно від ситуації.

Цікавий закордонний досвід організації управлінського об­ліку логістичних витрат, який передбачає кілька принципів ведення обліку залежно від мети подальшого використання.

1) Калькуляція логістичних витрат за видами діяльності призначена для того, щоб зіставити всі відповідні витрати з ви­конаними роботами, які створюють додану вартість. Напри­клад, витрати, закріплені за конкретним споживачем або про­дуктом, мають відображати всі витрати, необхідні для ви­конання відповідних робіт та операцій, незалежно від того, де коли вони виконувалися. Калькуляція логістичних витрат видами діяльності ґрунтується на ідеї, що всі витрати потрібні виділяти на конкретні роботи та операції, які поглинають ресурси, а не на організаційні або бюджетні підрозділи. Інакше кажучи, калькуляція логістичних витрат за видами діяльності може дати менеджерам інформацію, яка дозволяє визначити, чи приносить конкретний клієнт, замовлення, продукт або послуга прибуток.

2) Групування функціональних витрат означає, що всі витрати на прямі і непрямі логістичні послуги, виконані за конкретний операційний період, зводяться у звіті в одну основну категорію з докладним розбиттям на підкатегорії. Таке компонування звіту про загальні витрати дає змогу порівнювати показники за кілька періодів.

3) Групування розподілених витрат призначене для зі­ставлення загальних логістичних витрат із натуральними по­казниками діяльності. Наприклад, загальні логістичні витра­ти можна враховувати з розрахунку на тонну, центнер, одини­цю продукту, замовлення, номенклатурну категорію продуктів або інші натуральні величини, які використовуються для по­рівняльного аналізу результатів роботи.

4) Групування постійних і змінних витрат надзвичайно корисне для виявлення причетності логістичних витрат до по­точних або потенційних операцій. Цей метод компонування полягає у зарахуванні витрат до постійних або змінних для приблизної оцінки масштабу змін в операційних витратах, які утворилися внаслідок коливання логістичної продуктивності.

Між переліченими витратами простежуються певні залеж­ності. Так, часто зменшення одного виду логістичних витрат супроводжується збільшенням іншого.

Є.В. Крикавський зазначає, що можуть виникати конфлік­ти цілей, які викликають конфлікти складових логістичних витрат. До них належать:

1. Мета зниження рівня запасів конфліктує з метою зни­ження транспортних витрат доставки. Внаслідок зниження витрат запасів зростають транспортні витрати.

2. Мета зниження витрат на пакування конфліктує з метою уникнення пошкоджень під час транспортування. В разі зниження витрат на пакування зростуть витрати на пошкодження або витрати на використання спеціальних видів транспорту.

3. Мета підвищення рівня обслуговування клієнтів може конфліктувати з метою зниження транспортних, складських витрат, витрат запасів, оскільки якість обслуговування можна підвищити за рахунок терміновості, надійності, еластичності поставок, створення запасів.

4. Мета зниження запасів конфліктує з метою організації виробництва великими партіями. Це спричиняє конфлікт низьких витрат запасів у постачанні зі зростанням витрат в сфері виробництва.

Основним принципом, на якому ґрунтується управління логістичними витратами та усунення конфлікту цілей, є концепція загальних витрат.

Вперше концепція загальних витрат, або повної вартості була введена Говардом Льюісом, Джеймсом Каллітоном, Джейком Стілом. Вони показали, як підхід з позицій загальних витрат виправдовує використання дорогого повітряного транспорту. Основна теза полягала в тому, що якщо швидкість і надійність авіаперевезень дозволяє знизити або зовсім усунути інші витрати (зокрема, на складування і зберігання запасів) високі транспортні витрати обґрунтовані зниженням загальних витрат. Схема Льюіса, Каллітона та Стіла описує аналіз співвідношень між різними видами витрат і показує, як загальні витрати можуть бути знижені завдяки ретельній інтеграції логістичних операцій.

Суттю концепції загальних витрат є те, що всі витрати розглядаються як здійснювані одночасно для забезпечення необхідного рівня обслуговування. Під час порівняння альтернативних підходів витрати за деякими функціями збільшаться, за деякими — зменшать­ся або залишаться на колишньому рівні. Мета полягає у знаходженні альтернативи, яка характеризується найнижчими загальними ви­тратами. Таким чином, концепція аналізу загальних витрат націлює зусилля на мінімізацію не часткових, а загальних витрат.