Міжпредметні зв’язки на уроках художнього циклу

В наш час спостерігається підвищення зацікавленості учнів навчальними предметами. Крім цього є необхідність застосування отриманих знань на практиці. Потрібно, щоб учні отримували певні знання та навички не для накопичення знань, а щоб вони могли їх застосувати в подальшому житті. Один з дієвих засобів вирішення цієї проблеми – це застосування на уроках між предметних зв’язків.

Уроки образотворчого мистецтва мають широкі можливості для здійснення міжпредметних зв’язків. Важко знайти ще один такий предмет, який би мав такі широкі можливості в цьому аспекті. Навички зображення предметів використовуються на уроках біології, історії, математики, геометрії, хімії, географії, літератури та інших. Але найбільш повно зв’язки з іншими предметами можна виявити на уроках образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво насамперед тісно пов’язане із українською літературою. Так, програмою передбачені теми "Виконання ілюстрації до української народної казки", ілюстрування творів, вивчення творчості Т.Г. Шевченка. Крім цього, учні мають можливість виконувати творчі роботи по створенню палітурки книжки, створювати композиції до віршів та на мотиви художніх творів. Діти спостерігають як майстерно виконані ілюстрації у книгах та намагаються наслідувати цим зразкам.

Для створення творчої обстановки на уроці, я іноді використовую музичні твори, які налаштовують учнів на ліричний лад та розширюють уяву дитини при створенні певної композиції. Надзвичайно гарний ефект дає слухання пісень відомих естрадних виконавців. На таких уроках час проходить непомітно і треба бачити з яким захопленням працюють діти. Це ті нечисленні уроки, коли учні зовсім не радіють, що урок закінчився.

Немалу користь уроки малювання приносять і для уроків математичного циклу. Це і уміння ділити відрізки на певну кількість рівних частин, і навички проведення прямих та криволінійних ліній, які знадобляться при побудові графіків. Крім цього в дітей виробляється "твердість" руки, відчуття краси лінії, охайності.

На уроках біології, ботаніки учням доводиться зображати різних птахів, риб, навіть людину. Все це учні вчаться зображати на уроках образотворчого мистецтва. Так у 7 класі вивчаються загальні пропорції тіла людини, у 6 класі – як правильно зображати тварин, птахів. На цих заняттях діти розвивають спостережливість, підсвідомо вивчають будову та зовнішні особливості об’єктів.

Тісно пов’язаний предмет історією. На уроках історії вивчається мистецтво різних епох та його вплив на розвиток суспільства. А на уроках художньо-естетичного циклу конкретно вивчаються представники мистецтва, їхні твори та їхній внесок в мистецтво. Вивчються також і особливості таких напрямків в мистецтві як готика, романський стиль, романтизм, експресіонізм та ін. При створенні композиції, яка відображає історію нашого краю – козацтво, тут вже ніяк не обійтися без підручників історії, в яких є ілюстрації із зображенням козаків, їх побуту, одягу, зброї та житла. Все це дає змогу більш точно відтворити у власних творах ту епоху, виховує пізнавальний інтерес дітей до історії рідного краю.

Головне завдання на уроках образотворчого мистецтва не в тому, щоб навчити дитину зображати якийсь об’єкт, а уміти бачити красиве, відчувати красу і гармонію в природі і у звичайних речах. Навіть, проведення здавалось би звичайної лінії, вимагає відчуття краси. А що вже говорити про набагато складніші речі.

Отже, можна зробити висновок, що все в житті взаємопов’язане. Стосовно навчальних предметів, то можна сказати так: навички, отримані на уроках образотворчого мистецтва застосовуються на інших уроках, а знання, які отримали діти на інших уроках ми з успіхом застосовуємо при створенні малюнків.

У процесі навчання художньої культури доцільно застосовувати міжпредметні зв’язки з предметами гуманітарного циклу, а також з інформатикою (пошук художніх матеріалів у мережі Інтернету).

 

М е т о д и н а в ч а н н я.

За визначенням І.Я.Лернера метод навчання є «системою дій вчителя, який організовує практичну і пізнавальну діяльність учня, що стійко веде до засвоєння змісту освіти». Методи навчання виділяються за такими взаємопов'язаними основами.

а) специфікою цілей навчання або видів змісту освіти;

б) особливостями засобів їх засвоєння,

в) специфікою діяльності з організації та здійснення способів засвоєння.

За класифікацією методів навчання М.М. Скаткіна і І.Я. Лернера можна визначити такі методи навчання, що може застосовувати вчитель:

— інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний);

— репродуктивний (відтворюючий);

— проблемного викладу,

— евристичний (частково-пошуковий);

— дослідницький.

1.Інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний) метод спрямований на організацію сприймання інформації. Це може бути пред'явлення в готовому вигляді об'єкта, що вивчається (або його зображення чи кінофільм); вчитель може сам побудувати розповідь. Його задача — організувати сприйняття. Діяльність учня при цьому полягає у сприйманні, усвідомленні і запам'ятовуванні об'єму одержаної інформації в готовому вигляді.

2. Для формування, відпрацювання вмінь та навичок застосовують репродуктивний метод навчання. Сутність його полягає в тому, що вчитель конструює, відбирає завдання, при виконанні яких учні відпрацьовують способи застосування знань Це може бути пред'явлення одного і того ж завдання, або пред'явлення варіативних завдань, схожих зі зразком При цьому відпрацьовуються способи практичної та інтелектуальної діяльності — одного боку, з другого — загальні, міжпредметні знання (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, складання плану, конспекту тощо), предметно-специфічні. Цілі, що досягаються репродуктивним методом — це закріплення, зміцнення знань та умінь, тобто засвоєння способів діяльності, вже відомих раніше.

Для реалізації третього компонента змісту освіти (способи творчої діяльності) необхідне застосування продуктивних методів навчання — дослідницького, евристичного, проблемного викладу, їх відміна від двох попередніх методів полягає в тому, Ідо учню надається інформація не в готовому вигляді, її треба виділити і засвоїти самостійно, Для пошукової діяльності необхідним є постановка проблеми (протиріччя) однозначних рішень, розв'язання якої не існує.

3. При проблемному викладанні «вчитель формулює проблему, яку бере з історії науки чи конструює на основі навчального матеріалу, що вивчається, і сам розкриває протирічний процес її доказів і вирішення. Учні слідкують за ходом думок, міркувань вчителя, перевіряють ступінь їх логіки та переконливості. У учнів можуть виникати сумніви, питання, які вони можуть поставити. В окремих випадках вирішення проблемних ситуацій та проблемних задач можливе самими учнями чи під керівництвом вчителя.

Сутність методу проблемного навчання полягає в тому, «що в процесі рішення учнями спеціально розробленої системи проблем і проблемних задач здійснюється оволодіння досвідом творчої діяльності, активної, творчої, свідомої особистості».

4. Сутність дослідницького методу полягає в тому, що «вчитель конструює методичну систему проблем та проблемних задач, адаптує її до конкретної ситуації навчального процесу, пред'являє учням, тим самим управляє їх навчальною діяльністю, а учні, вирішуючи проблеми, забезпечують зрушення в структурі та рівні розумової діяльності, поступово опановуючи процедуру творчості, до того ж засвоюють і методи пізнання» При підготовці до такого уроку вчителю необхідно визначити, по-перше, ідеї, які буде розкривати він. по-друге, ідеї та поняття, які будуть здобувати самі учні.

5. Сутність евристичного методу полягає в тому, що «під керівництвом вчителя учень не вирішує цілісні проблемні задачі, а виконує тільки окремі кроки, частини процесу вирішення». Тому цей метод одержав назву частково-пошукового Формами такого методу можуть бути: повідомлення вчителем фактів при самостійно зроблених висновках учнями; вчитель розкриває логіку повідомлення, а учнів просить зробити черговий крок; вчитель поділяє важке завдання на частини, вирішивши які учень повертається до заданого; евристична бесіда, тощо. Цей метод допомагає по-елементно, кроками навчатися творчому мисленню.

В практичній діяльності вчителем використовуються методи навчання відповідно до встановлених цілей та задач уроку Для розвитку творчих здібностей учнів більш продуктивними є проблемні методи навчання, які грунтуються на проблемних ситуаціях, протиріччях і вимагають пошуку невідомих раніше рішень При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі та їх вирішення учнями.

Методи навчання - це упорядкована за певним принципом спільна цілеспрямована діяльність учителя і учнів, що являє собою систему прийомів або способів і спрямована на розв'язання навчально-виховних завдань".

Найбільш поширеним стало визначення - це впорядковані способи взаємозв'язаної діяльності вчителя і учнів, які спрямовані на досягнення мети освіти".

У педагогічній літературі головним чином називаються такі методи:

• розповідь;

• пояснення;

• лекція;

• бесіда;

• робота з підручником, книгою;

• ілюстрація;

• демонстрація;

• графічні роботи;

• самостійне спостереження;

• вправи;

• практичні роботи;

• екскурсії;

• заучування матеріалу підручника;

• експеримент;

• застосування знань за нових умов;

• творчі роботи;

• усні роботи;

• письмові роботи;

• дослідницька робота;