Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Інститут мистецтв

Кафедра образотворчого мистецтва імені Михайла Фіголя

Методичні основи викладання предметів художнього циклу в сучасній українській школі

/Навчальний посібник з методики викладання фахових дисциплін для студентів спеціальності «Образотворче мистецтво»/

Івано-Франківськ – 2014 р.

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет ім.. В.Стефаника

Інститут мистецтв,

Кафедра образотворчого мистецтва імені Михайла Фіголя

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Вченою Радою

Інституту мистецтв

«24» грудня 2014 р.,

Протокол № 5

Голова Вченої ради

 

________А.В.Грицан

 

Методичні основи викладання предметів художнього циклу в сучасній українській школі

/ /Навчальний посібник з методики викладання фахових дисциплін для студентів спеціальності «Образотворче мистецтво»/

 

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри образотворчого

мистецтва імені Михайла Фіголя

Протокол № 1 від 07.09. 2014 р.

Ст. викладач Маслій Л.Д.________________

Укладач: старший викладач Маслій Людмила Степанівна Навчальний посібник: Методичні основи викладання предметів художнього циклу в сучасній українській школі.- Івано-Франківськ, 2014.- 80 с.

Посібник створено відповідно до Програми дисципліни «Методика викладання предметів худоньо-естетичного циклу для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» спеціальності «образотворче мистецтво».

У ньому висвітлюються актуальні питання художньо-педагогічної теорії, наукові підходи до моделювання навчально-виховного процесу, розкриваються основні складові навчання, виділяються цілі та завдання навчального процесу предметів художньо-естетичного циклу загальноосвітньої школи.

Посібник призначений для студентів денної та заочної форми навчання, а також може бути корисним для вчителів мистецьких дисциплін загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Рецензенти:

завідувач кафедри образотворчого мистецтва імені Михайла Фіголя, кандидат мистецтвознавства, професор Бойчук Б.В.

кандидат мистецтвознавства, доцент Кузенко П.Я.

кандидат педагогічних наук, доцент Шпільчак В.А..

Укладач:

старший викладач Маслій Л С.

2014 р.

Зміст

1. Мета і завдання уроку образотворчого мистецтва……………………..5

2. Вчитель та його роль в навчальному процесі. Функції вчителя предметів художньо - естетичного циклу в загальноосвітній школі…………………………..7

3. Зміст освіти……………………………………………………………….10

4. Огляд програм……………………………………………………………..15

5. Планування навчальної роботи…………………………………………17

6. Принципи дидактики у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва………………………………………………………………………………19

7. Врахування вікових особливостей в процесі викладання предметів художнього циклу……………………………………………………………………..24

8. Міжпредметні зв’язки на уроках художнього циклу………………….29

9. Методи н а в ч а н н я…………………………………………………..30

10. Сучасні художньо-педагогічні Інноваційні технології………………..33

11. Організаційні ф о р м и н а в ч а н н я………………………….........46

12. Уроки сприймання мистецтва……………………………………………53

13. Контроль та оцінка якості навчання дисциплін художньо-естетичного циклу…………………………………………………………………………………….59

14. Дизайн в системі викладання образотворчого мистецтва………………65

15. Форми позакласної роботи………………………………………………...66

 

16. Рекомендована література……………………………………………….72

Мета і завдання уроку образотворчого мистецтва

Під метою навчання розуміють ідеальну модель бажаного результату засвоєння змісту освіти, до якого прагнуть в процесі спеціально організованої системи взаємодії вчителя та учня

Мета — це операційна постановка і прогноз майбутнього. М.М. Поташник вважає, що ціль повинна не тільки визначати образ бажаного результату, а бути якомога більше конкретизованою. «Ціль — це гранично конкретний охарактеризований якісно, а де це можливо і кількісно, образ результату, що очікується, якого дитина, школа можуть реально досягти до суворо визначеного моменту часу». Під операційною постановкою мети мається на увазі, що при її визначенні завжди існує механізм (технологія, спосіб), який дозволяє перевірити вірність відповідності результату до встановленої мети.

Цілі можна класифікувати:

1. За джерелом і способом утворення:

— внутрішні (ініціативні), які формуються людиною або соціальною системою самостійно в процесі їх діяльності;

— зовнішні, які задаються ззовні (суспільством).

2. За масштабом значення і почасового обсягу:

— мета-ідеал — це той кінцевий результат, до якого можна тільки прагнути, постійно наближаючись;

— стратегічна мета — це довгостроковий бажаний результат у близькому майбутньому;

— тактична мета — визначається як проміжний бажаний результат у близькому

майбутньому;

— оперативна мета — визначається як бажаний результат у теперішню мить

Спираючись на цю класифікацію, для моделювання і організації навчально-виховного процесу вчителю треба уявляти собі загальні цілі суспільства перед освітою, цілі, які передбачають бажаний результат при викладанні навчальної дисципліни, проміжні цілі та цілі конкретного уроку, які виходять із загальних

В навчальних програмах мета художнього виховання засобами образотворчого мистецтва в стислій, сконцентрованій формі визначається як розвиток у дітей високих естетичних ідеалів, формування потреб і здібностей до образотворчого мистецтва в процесі нього осмислення світу.

Метою предметів художньо-естетичного циклу є забезпечення для учнів цілісного сприймання сучасного культурного простору України, розвиток творчої активності. Розв'язуються наступні завдання:

1. Ознайомлення з образотворчими мистецтвами (живописом, скульптурою, графікою) і необразотворчими мистецтвами (елементами архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну) та їх специфічними засобами художньої виразності: пластикою графічних ліній, кольорового мазка, пластикою форми матеріальних конструкцій.

2. Розвиток у школярів особистісно ціннісного ставлення до пластичних мистецтв, до різних технік і жанрів художньої творчості.

3. Орієнтація учнів у видах пластичного мистецтва (образотворчого і необразотворчого) та художніх професіях, які пов'язані з цими видами мистецтва.

4. Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору, виховання інтегрованої особистості; забезпечення єдності у сприйманні довкілля емоційною, інтелектуальною і сенсорною сферами духовного життя учнів; розвиток творчої активності школярів на основі взаємодоповнюваності думки, почуття, практичної дії.

Головні завдання викладання образотворчого мистецтва

1. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі, вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні та милуванні.

2. Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостережливості, зорової пам'яті та ін.

3. Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва, усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.

4. Формування потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва, оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набувати свободи вираження у творчості.

5. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку практичної художньо-творчої діяльності.