Дані від Великого государя, всеросійського царя, запорозькому війську і всьому народові малоросійському При постановленні дем’яна ігнатовича многогрішного, гетьмана

 

 

Літа 7177, лютого 12 дня від Різдва Христового 1669 року

 

Великий государ цар і великий князь Олексій Михайлович, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержець, указав бояринові й воєводі, білогородському наміснику Григорію Григоровичу Ромодановському, та стольнику, полковнику й наміснику серпухівському Артамону Сергійовичу Матвієву, та дякові Григорію Богданову їхати в його, великого государя, черкаські міста Малої Росії, у Запорозьке військо цього боку Дніпра й ударував, велів учинити в Глухові раду, а на раді звелів бути преосвященному архієпископові чернігівському й новгородському Лазареві Барановичу, обозному, суддям, осаулам, полковникам і всій старшині та козакам і за їхнім правом звелів їм обрати гетьмана, кого вони поміж себе облюбують. А як виберуть гетьмана, то великий государ, його царська пресвітла величність, звелів прочитати в народі статті, які були дані за указом його царської пресвітлої величності колишньому гетьманові Богданові Хмельницькому і всьому Запорозькому війську, на яких, статтях, були під високою рукою його царської пресвітлої величності колишній гетьман Богдан Хмельницький і все Запорозьке військо. А інші статті указав великий государ, його царська пресвітла величність, учинити за їхнім чолобиттям нині знову на потвердження Запорозькому війську, щоб надалі не було такої зради, чвар і розлиття християнської крові, як учинилося від зрадника від Івашки Виговського, від Юрашки Хмельницького та інших однодумців. А як вони оберуть гетьмана, то їм із тим новообраним гетьманом учинити віру за непорочною євангельською Господньою заповіддю і хрест цілувати на вічне й вірне підданство йому, великому государю царю і великому князю Олексію Михайловичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержцю, його царській пресвітлій величності і його государським дітям, великому государю, благовірному царевичу та великому князеві Олексієві Олексійовичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії, і великому государю, благовірному царевичу та великому князю Симеону Олексійовичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії, великому государю, благовірному царевичу і великому князеві Івану Олексійовичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії, та їхнім государським наслідникам і бути їм у нього, великого государя, його царської пресвітлої величності, і його государських наслідників у вічному підданстві невідступно за давнішими правами й вольностями, за колишніми його, великого государя, його царської пресвітлої величності, жалуваними грамотами, які було дано колишньому гетьманові Богданові Хмельницькому та іншим гетьманам і всьому Запорозькому війську.

 

Бояринове постановлення за царським указом з гетьманом і з Запорозьким військом

І в теперішньому 7177 році, березня в 3-й день, за указом великого государя царя і великого князя Олексія Михайловича, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержця, боярин і воєвода, білогородський намісник князь Григорій Григорович Ромодановський з товаришами учинили у Глухові раду і говорили на раді указ великого государя, його царської пресвітлої величності, гетьманові, обозному, судді, всій старшині і Запорозькому війську. Присилали вони до великого государя царя і великого князя Олексія Михайловича, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержця, до його царської пресвітлої величності, як від духовних, так і від усього війська, старшини й черні, бити чолом за свої провини ігумена Максаківського монастиря Ієремію Ширкевича та генерального обозного Петра Забілу з товаришами про те, що вони, забувши страх Божий і свою присягу великому государеві, його царській пресвітлій величності, послухали зрадника Івашку Брюховецького і, боячись від нього смертних забійств, зрадили, а тепер, пізнавши свою зраду, принесли свою вину йому, великому государю, його царській пресвітлій величності, й били чолом. А надалі обіцяли не нахилятися ні до якої замани, розруху і на будь-які посварні слова, а міцно й нерушно стояти при своїй обіцянці та в правді. І великий государ, його царська пресвітла величність, всемилосердний християнський государ, як приймає тих, що каються, Господь Бог, так і він, государ милосердний, з огляду на прохання за них своїх государських шляхетних дітей, шляхетного великого государя царевича і великого князя Олексія Олексійовича, всієї Великої, Малої і Білої Росії, шляхетного великого государя царевича і великого князя Феодора Олексійовича, всієї Великої, Малої і Білої Росії, шляхетного великого государя царевича і великого князя Симеона Олексійовича, всієї Великої, Малої і Білої Росії, і шляхетного великого государя царевича і великого князя Іоанна Олексійовича, всієї Великої, Малої і Білої Росії, архієреїв і богомольців своїх світових — найсвятішого світового Паїсія, папи й патріарха великого міста Александрії і судді світового; Іоасафа, патріарха московського всієї Росії; богомольця ж свого, а вашого старанного пастора, архієпископа чернігівського й новгородського Лазаря Барановича, заради його слізного прохання, великий государ, як батько милосердний, входячи в милість над ними, звелів віддати їм їхні вини, зволив пустити їх у вічне забуття та зволив прийняти їх до колишнього свого, царської величності, государського милосердя. А коли б надалі, забувши страх Божий і превелику й невимовну милість великого государя, його царської пресвітлої величності, вони б стали приставати до якоїсь зради і вірити в неї, також до марнотних і посварних слів та листів, то великий государ, його царська пресвітла величність, більше того не терпітиме, а, просячи у всемогутнього Бога милості й допомоги Пречистої Богородиці і взявши святий, животворящий хрест та звідомивши про всі свої государські милосердні до них справи всемогутнього Бога, стане сам, своєю государською особою приводити їх у підданство та гамувати свавільних, скільки подасть допомоги всемогутній Господь Бог. І про цю государську милість, і про наказ великого государя, його царської пресвітлої величності, зволив і указав сказати сам зі своїх вуст до ігумена Максаківського монастиря Ширкевича Ієремії та генерального обозного Петра Забіли, до гетьмана, й до старшини, і до війська, а також до преосвященного чернігівського й новгородського архієпископа Лазаря Барановича.

Ще обозному, суддям, осаулам, полковникам і всій старшині, козакам та міщанам говорено:

 

Про вибрання гетьмана

Указав великий государ, його царська пресвітла величність, вибрати за їхніми правами й вольностями, кого вони облюбують. І обозний, і судді, і полковники, і вся старшина та чернь вибрали за своїми правами та вольностями гетьмана Дем’яна Ігнатова, а як обрали гетьмана, то боярин і воєвода, білогородський намісник князь Григорій Григорович Ромодановський з товаришами вичитали й укріпили на раді колишні статті, які дано в минулому 162 році колишньому гетьманові Богдану Хмельницькому і всьому Запорозькому війську, а над колишні статті й нові статті, які постановлено на багатьох радах, і ті, що їх тепер за указом великого государя знову додано. А на тих статтях гетьман Дем’ян Ігнатов, і обозний, і військові судді, і полковники, і вся старшина, і козаки, які були на раді, учинили віру за святою євангельською заповіддю на вічне підданство великому государю царю і великому князю Олексію Михайловичу, всієї Великої, Малої і Білої Росії самодержцю, і його государським наслідникам, щоб бути їм невідступно під їхньою государською самодержавною рукою.

А на раді були і до статей руки приклали

Преосвященний чернігівський і новгородський архієпископ Лазар Баранович

Ігумен Максаківського монастиря Ієремій Ширкевич

Гетьман Дем’ян Ігнатов

Обозний Петр Михайлов син Забіла

Судді: Іван Самойлов, Іван Домонтов

Осаули: Матвей Микитин син Ґвінтовка, Павел Грибович

Писар генеральний Карп Іванов Мокрієв ⁵

Бунчужний Лукаш Зборовський

Хоружий військовий Василь Свириденко

Писар гарматний військовий Никифор Александров

ПОЛКОВНИКИ; РОТМІСТРИ; СУДЦІ ПОЛКОВІ; ОБОЗНІ ПОЛКОВІ; ОСАУЛИ ПОЛКОВІ; ОТАМАНИ; ПІДПИСКИ ВІЙСЬКОВОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ; ПОЛКОВІ ПИСАРІ; ПОЛКОВІ ХОРУЖІ; СОТНИКИ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛКУ; СОТНИКИ НІЖИНСЬКОГО ПОЛКУ; СОТНИКИ СТАРОДУБСЬКОГО ПОЛКУ; СОТНИКИ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ПОЛКУ; СОТНИКИ КИЇВСЬКОГО ПОЛКУ; СОТНИКИ ПІШОГО ПОЛКУ; СОТНИКИ ПРИЛУЦЬКОГО ПОЛКУ; НІЖИНСЬКІ МІЩАНИ; ЧЕРНІГІВСЬКІ МІЩАНИ; ПЕРЕЯСЛАВСЬКІ МІЩАНИ; СТАРОДУБСЬКІ; НОВГОРОДКА-СІВЕРСЬКОГО; ПОГАРЦІ; ПОЧЕПСЬКІ; ГЛУХІВСЬКІ; КОРОПСЬКІ; КРОЛЕВЕЦЬКІ