ТОП 10:

ПУНКТИ КОЗАЦЬКИХ ВИМОГ ДО КОРОЛЯ ЯНА КАЗИМИРА ТА ПОЛЬСЬКОГО УРЯДУ



Від 24 лютого 1649 року

 

Пункти вимоги вашої королівської милості війська Запорозького до величності його королівської милості і Речі Посполитої.

Наші криваві образи вже до того нас довели, що ми хотіли шукати допомоги у чужих панів і мусили проливати кров, щоб визволитися з неволі. Однак, затримавшись за порадою ясновельможного його милості пана брацлавського воєводи, залишаємося вірнопідданими, якщо наведені нижче пункти будуть здійснені.

Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнав наш руський народ, що додержується старовинної грецької віри, від унії була скасована, тобто щоб як з давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалася грецького закону. Щоб при руському народові скрізь у Короні і Литві залишалися владицтва і всі церкви. Назви унії щоб не було, а тільки римський і грецький закони, так як з’єдналася Русь з Польщею. А їхні милості ксьондзи-владики, які бажають і далі додержуватися римського закону, нехай здорові залишаються, віддавши Русі всі соборні руські церкви і стародавні фундації, А ті, що бажають додержуватися грецького закону, нехай залишаються на Русі, повернувши, що кому належить. Коли залишаться лише два закони, римський і грецький, як було раніше, тоді унія не турбуватиме наш християнський народ, братів наших, і без неї ми дійсно у згоді житимемо.

Тому що вся перша війна почалася через Чаплинського, який, незважаючи на те, що я мав привілеї короля його милості, відібрав у мене хутір, та ще й мені, Хмельницькому, погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього, щоб його віддали на майбутню, як дасть Бог, комісію.

А тому що винуватцем другої, ще більшої війни є князь його милість Вишневецький, який почав наступ, незважаючи на встановлений мир і не чекаючи комісії, то коли б він мав бути коронним гетьманом, ми ні в якому разі не хочемо з ним жити, і на Україну його не пустимо, і війну з ним почнемо[15].

Просимо, щоб київський воєвода був з руського народу і додержувався грецького закону, щоб не переслідував церкви Божої, як теперішній[16], який викидає з замку церкву і не дозволяє будувати. [Йому] його милості бажаємо вищого воєводства, а до Києва просимо призначити воєводу нашої віри. Також щоб наш київський митрополит мав місце в сенаті його милості короля, щоб ми, Русь, мали щонайменше трьох сенаторів: серед світських — воєводу і київського каштеляна, які б у сенаті захищали нашу віру і права руського народу.

У тому ж Києві нехай залишаються всі монастирі і костели, але щоб ніколи тут не було тих отців єзуїтів, яких на злість руським школам посадив його милість пан київський воєвода, що привело до великої колотнечі.

Просимо дозволити й ствердити нам ці пункти з ласки його королівської милості, так і Речі Посполитої.

 

Дано в Переяславі [дня 24 лютого 1649 року].

 

Богдан Хмельницький, гетьман з його королівської милості військом Запорозьким


ЗБОРОВСЬКИЙ ТРАКТАТ

Від серпня 1649 року

 

ДЕКЛАРАЦІЯ ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ ЗАПОРОЗЬКОМУ ВІЙСЬКУ НА ДАНІ ПУНКТИ СУПЛІКИ (ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР) 8 серпня 1649 р.

 

1. Його королівська милість своє Запорозьке військо заховує при всяких давніх вольностях і відповідно давніх жалуваних грамот свою жалувану грамоту видає.

2. Лічби війська, бажаючи вигодити підданих своїх проханню і заохотити їх до своїх послуг та Річі Посполитої, дозволяє мати його королівська милість чотирнадцять тисяч Запорозького війська, а спорядження реєстрів повіряє гетьманові свого Запорозького війська з такою декларацією, аби котрий був би для того здібний відповідно гідності, і до реєстру вписувати козаків як у добрах шляхетських, так і в добрах його королівської милості.

І то за таким описом міст: від Дніпра почавши з того-ото боку в Димері, в Госностайполю, в Користишеві, в Паволочі, в Погребищах, у Прилуці, у Вінниці, у Браславлю, а отим-ото від Браславля до Ямполя, до Дністра, також і до Дністра має розумітися [загалом], мають прийматися козаки в реєстр. А з другого ото боку Дніпра: в Острі, в Чернігові, в Ніжині, в Ромні і всюди аж до московського кордону та Дніпра. А що стосується інших місць його королівської милості та шляхетських над міру в тих описаних пунктах, то там козаки вже не мають бути. Вільно, однак, із них тому, котрий хоче бути в козацтві, без панського гамування вийти з усією маєтністю на Україну, коли буде прийнятий котрий до реєстру. А те спорядження реєстру має відправлятися через гетьмана запорозького найдалі до нового року свят руських (тобто до Різдва Христового) таким ладом: гетьман Запорозького війська має з підписом своєї руки і з військовою печаткою учинити реєстр за іменем тих усіх, котрі будуть уписані в козацтво, а те для того, аби в козацтві залишалися при козацьких вольностях, а інші всі мають підлягати замкам його королівської милості, а в шляхетських добрах своїм панам.

3. Чигирин, так як є в своєму обрубі, має бути завше при булаві Запорозького війська, який його королівська милість дає і теперішньому гетьманові війська Запорозького, доброрідному Богданові Хмельницькому, чинячи його вірним своїм слугою та Річі Посполитої.

4. Що тільки діялося під час теперішнього замішання з Божого

допусту, те все має бути в забутті, не повинен жоден пан чинити помсти й карання.

5. Шляхті, як віри руської, так і римської, котра під час того замішання будь-яким способом бавилася при Запорозькому війську, його королівська милість із панської своєї ласки пробачає і переступ їхній покриває. А коли б котрого упрошено, як з добр дідичних, так і з інших, або котрого виведено, оскільки те все діялося в теперішнім замішанні, має бути сеймовою постановою скасовано.

6. Військо коронне, де козаки із реєстрового спорядження будуть, у тих місцях становиськ своїх не має мати.

7. Жиди державцями, відкупниками й закупниками християн і жителями не повинні бути в українських містах, де козаки мають свої полки.

8. З огляду на замішання унії, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському, також щодо церковної цілості добр, фундацій, які до них належать, які мали за давніх літ, також і щодо всіх прав церковних, як буде намовлено і постановлено з преосвященним отцем митрополитом київським і з духовенством на найближчому сеймі, щоб на жадання отця митрополита все було дозволено, його королівська милість готовий дотримати, аби кожен тішився із прав та вольностей своїх і дозволяє мати місце в сенаті преосвященному його милості отцю митрополиту київському.

9. Гідності й усі уряди у Київському, Браславському, Чернігівському та Руському воєводствах, а саме воєводства, каштелянства, підкоморства, староства, земські суддівства та інші уряди, також і гродські має роздавати його королівська милість жителям чину шляхетського, відповідно давніх прав та привілеїв, до чого книги й виписи із книг мають видаватися руським письмом, і хоча то недавнім часом така конституція була вийшла, щоб руські письма як у земствах, так і в градах відставити, то щоб та конституція відставлена була, а ті уряди й достойності шляхти мають віддаватися шляхті віри руської.

10. У місті Києві, де є упривілейовані руські школи, отці єзуїти не мають там і по інших українських містах бути фундовані й ані деінде перенесені; школи отож усі інші, які там є з далеких часів, мають бути цілком утримані.

11. Горілкою шинкувати козаки не мають, окрім того, що на свою потребу зроблять щось; гуртом вільно йому, [козаку], буде продавати, шинки ж медів, пив мають бути згідно звичаю.

12. Вдови залишені козацькі щоб образи від панів та урядів не мали.

Ті пункти мають бути на сеймі затверджені, а тепер нехай усе піде в забуття, тільки згода, милість має бути захована поміж обивателями.

А внизу написано латинським письмом: Іоан Казимир, король. А ще внизу написано латинським письмом: печать канцелярська.


ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРЕСВІТЛОГО СЕНАТУ І ПОСОЛЬСЬКОГО КОЛА, ЯКІ ЗІБРАЛИСЯ НА ВАРШАВСЬКОМУ СЕЙМІ 1649 РОКУ, ВІД ЙОГО КОРОЛІВСЬКОЇ МИЛОСТІ І РІЧІ ПОСПОЛИТОЇ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО[17]

Кінець листопада 1649 р.

 

Господь Бог свідком, що нинішня пожежа війни в Річі Посполитій виникла не з нашої вини, але саме через те, що протягом кільканадцяти років ми зазнавали нестерпних знущань від їхніх милостей панів українних державців і панів полковників, а також від різних людей і євреїв, так що не раз, плачучи кривавими сльозами над своїми кривдами, зверталися покірно до величності святої пам’яті Владислава, його королівської милості, пана нашого милостивого і добродія, який як батько повинен був розглянути ці скарги... і наші серця в такій скорботі потішити. Однак з провидіння Божого так сталося, що після смерті його святої пам’яті проти нашої волі і бажання мусило все здійснитися згідно з Його святою волею. Хто є винуватцем цього, вирішить сам справедливий суддя своїм святим судом. Однак ми щиро шкодуємо про це і, припадаючи до ніг найяснішої величності, його королівської милості, який нині щасливо панує, і Річі Посполитої, просимо, щоб взяв нас під свій захист і батьківською добротою зволив простити і покрити всі наші провини і, залишивши у давній милостивій ласці, відновив наші права, вольності і привілеї, надані нам святої пам’яті попередніми найяснішими польськими королями його милістю наново наданим тепер привілеєм. Ми, побачивши батьківську доброту і велике милосердя нашого короля, який щасливо нині панує, як вірнопіддані його королівської милості, Річі Посполитої, віддаємо вірнопідданство через наших послів і готові стояти стіною проти нашого ворога і щедро проливати кров за гідність вашої королівської милості і цілість Річі Посполитої. При цьому наші посли мають просити його королівську милість про те, щоб він, залишивши нас у милостивій своїй опіці та заохочуючи своєю ласкою, зволив допустити нас до своїх і Річі Посполитої послуг.

Щоб той привілей, який ми держали з милостивої ласки його королівської милості і Річі Посполитої під Зборовом, його королівської милості на нинішньому сеймі вдруге підтвердити і видати нам привішеною печаткою, а також щоб були затверджені й закріплені без змін конституцією нинішнього сейму і не відкладалися на інші сейми пункти декларації, які ми там же одержали з коронною печаткою і підписом його королівської милості.

Унія від давніх часів викликає між нами колотнечу і призводить до заворушень на батьківщині — її не раз ганив легат, присланий святим отцем папою (як видно з декрету), а також святої пам’яті король[18] його милість, пан наш милостивий, хотів був показати свою милостиву панську ласку і унію приборкати. Тому що до цього часу триває колотнеча, можна їхніх милостей отців уніатів залишити, як є тепер, тільки щоб православні церкви, катедри, які недавно позабирали, фундації, надані православними фундаторами нашому православному духовенству, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському, були повернуті згідно з обіцянкою його королівської милості і щоб більше цей розбрат між християнами не поширювався. При цьому наші посли мають наполегливо і гаряче просити його королівську милість і Річ Посполиту.

Ми впорядкували 40 тисяч війська Запорозького, однак реєстрів тепер не посилаємо через поспішне вирядження наших послів, але зараз же якнайшвидше вишлемо інших послів з реєстрами.

Шляхті, як грецької, так і римської віри, яка під час заколоту з будь-яких причин перебувала при його королівській милості війську Запорозькому, згідно з обіцянкою його королівської милості і всієї Річі Посполитої, король зі своєї поблажливості зволив простити[19], а тепер на цьому сеймі щоб конституційно це було зняте і все, що для будь-кого випрошене, щоб було скасоване і анульоване.

А що їхні милостиві пани обивателі Київського і Чернігівського воєводств проводили сеймики не на звичайних місцях, то це сталося не з нашої причини, а через те, що пізно надіслано листа його королівській милості і ми про це нічого не знали і тому не вважали себе винними перед його королівською милістю і Річчю Посполитою.

Тих всіх свавільників, які під час святого миру й ласки його королівської милості вчинили багато злочинів, повбивали чимало людей без відома його королівської милості війська Запорозького, ми тримаємо під добрим наглядом і, якщо його королівська милість і Річ Посполита накажуть, готові їх відіслати, щоб цей вогонь загасав.

Їхні милості пани українні обивателі та інші не повинні карати своїх підданих, хоча б хто з них у той час і був при війську.

А перший з тих пунктів декларації, які його королівська милість пан наш милостивий, під Зборовом своєю панською рукою і коронною печаткою затвердив, тепер наші посли мають погоджувати і, впавши до ніг величності його королівської милості і всієї Річі Посполитої, дуже просити, щоб вони [пункти] і всі наші права були затверджені конституцією і на інші сейми не відкладалися, щоб його милість король зволив порадувати нас нинішнім сеймом.

Цю інструкцію даємо нашим послам, вирядженим від його королівської милості війська Запорозького, згідно з якою, віддавши його королівській милості і всій Річі Посполитій свою покірну підлеглість, вони мають просити, щоб король, залишивши нас милостиво у своїй ласці і взявши під свій захист, зволив пробачити нам, покірним і вірним слугам своїм, все, що тільки виникло через нашу недосвіченість, захистити своєю батьківською ласкою.

 

 

Богдан Хмельницький, гетьман його королівської милості війська Запорозького







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.183.113 (0.008 с.)