Тема № 1: «Принципи надання невідкладної допомоги дітям»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема № 1: «Принципи надання невідкладної допомоги дітям»



Тема № 1: «Принципи надання невідкладної допомоги дітям»

Методичне обґрунтування теми:на базі набутих знань з таких дисциплін як анатомія, патофізіологія, педіатрія, студенти повинні знати особливості будови дитячого організму, патофізіологічні зміни під час патології, анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, які призводять до швидкого та прогресуючого перебігу патологічних станів.

Актуальність теми: Невідкладні стани є різноманітними і посідають вагоме місце в педіатричній практиці. Ґрунтовні та якісні знання у наданні невідкладної допомоги дітям мають особливе значення в підготовці студентів до майбутньої роботи.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен знати:

ü Особливості обстеження стану дитини в екстремальній ситуації з метою виявлення ознак декомпенсації:

v дихання (його відсутність, брадіпное, патологічні типи дихання);

v кровообігу (характеристика пульсу: його відсутність, тахікардія, брадикардія, аритмія);

v шоковий індекс (ціаноз, мармуровість шкіри, гіпостази);

v ступені пригнічення центральної нервової системи.

ü Основні помилки, яких припускаються під час надання невідкладної допомоги дітям.

ü Первинну серцево-легеневу реанімацію, особливості проведення її в дітей різного віку.

ü Показання і протипоказання до проведення реанімації.

ü Методики проведення первинної серцево-легеневої реанімації у відповідній послідовності і ритмі, користуючись встановленими методиками.

Після самостійного опрацювання теми, студент повинен вміти:

ü провести серцево-легеневу реанімацію у дітей різного віку;

ü відновити прохідність верхніх дихальних шляхів;

ü провести штучну вентиляцію легень;

ü провести непрямий масаж серця;

ü провести оксигенотерапію;

ü підрахувати частоту дихання та пульсу;

ü виміряти артеріальний тиск дітям різного віку.

План самопідготовки:

ü ознайомтесь з темою, планом заняття;

ü ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми.

ü вивчить дану тему по підручнику, посібнику;

ü ознайомтесь з інструкцією виконання практичних навичок до заняття;

ü проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання.

Матеріали контролю вихідного та кінцевого рівня знань та вмінь студентів складаються з питань та завдань, які надані в робочому зошиті.

Література для самопідготовки:

Ткаченко С.К. «Педіатрія» 2009р с. 444-445

Поцюрко Р.І. «Невідкладні стани в педіатрії» 2006р с. 5-16.

Андріївський І.Ю. «Педіатрія в модулях» 2008 р с.76-78,80-83,

Курдюмова Н.О. «Практикум з педіатрії в модулях» 2011р с. 32-34,

Виноградова Л. В. «Алгоритми виконання практичних навичок з педіатрії»2006р с.29-32,72-73,124-125,

Методичний посібник «Невідкладні стани в педіатрії» КМК 2010 р с. 5-10.

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Ознайомтесь з основними симптомами, якими супроводжуєть дане захворювання та заповніть таблицю.

Клінічна картина захворювання.
Стан клінічної смерті
Критерії ефективності ШВЛ та закритого масажу серця


1.

1.

2.

2.

3.

3.

4.

 

5.

 

6. 4.

5.

6.

 

Вивчіть матеріал та дайте відповідь на запитання:

Запитання Самостійна робота студента
   
Причини порушення прохідності дихальних шляхів:    
В чому полягає тактика фельдшера в разі порушення прохідності дихальних шляхів?  
Складіть алгоритм підготовки дитини для відновлення та підтримки прохідності дихальних шляхів.  
Перший крок при проведенні СЛР  
Дитині 4 місяці, складіть алгоритм виконання СЛР, вкажіть місце та методику проведення непрямого масажу серця, амплітуду зміщення грудини, кількість поштовхів.  
Яку дозу адреналіну необхідно ввести новонародженій дитині при проведенні реанімаційних заходів?    
Критерії ефективності ШВЛ та непрямого масажу серця.    
     

 

ЗАДАЧА:

Прибігла сусідка, плаче. При купанні своєї місячної дитини не втримала його, він зісковзнув з руки і пішов під воду. Вона вийняла його з води, але він посинів і не дихає.

При огляді: шкірні покриви і слизові синюшні, з рота і носа виділяється піниста рідина. Дихання та серцева діяльність відсутні.

Завдання:

1. Визначте невідкладний стан, що розвинувся у пацієнта.

2. Складіть алгоритм надання невідкладної допомоги.

 

 

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Орофарингіальний повітропровід застосовують в таких випадках:

1) Для підтримання прохідності дихальних шляхів при відсутності свідомості;

2) Для підтримання прохідності дихальних шляхів при відсутності рефлексу ковтання;

3) Для підтримання прохідності дихальних шляхів при відсутності свідомості при вентиляції мішком з маскою;

4) Всі відповіді вірні.

2. Назвіть можливі ускладнення при введення орофарингіального повітропроводу:

1) Закриття входу до гортані;

2) Пошкодження гортані;

3) Ларингоспазм;

4) Брадикардія;

5) Все перераховане.

3. Найчастіша причина зупинки кровообігу у дітей це:

1) Гіпоксемія;

2) Артеріальна гіпотензія;

3) Порушення ритму.

4. Чи є підтримання коронарного та мозкового кровообігу основним завданням СЛР:

1) Так;

2) Ні.

5. Серцево- легенева реанімація це:

1) Комплекс заходів спрямованих на відновлення вентиляції та кровобігу;

2) Комплекс заходів спрямованих на відновлення ефективної вентиляції та кровобігу;

3) Комплекс заходів спрямованих на відновлення кровобігу ;

4) Комплекс заходів спрямованих на відновлення спонтанного дихання;

5) Комплекс заходів спрямованих на відновлення свідомості.

6. При відсутності свідомості та наявності дихання необхідно:

1) Надати бічне безпечне положення;

2) Спостерігати;

3) Викликати допомогу;

4) Імобілізувати шийний відділ хребта;

5) Всі відповіді правильні.

7. На якій артерії схоронність пульсу відображає артеріальний тиск, мінімально необхідний для підтримки тканинної перфузії:

1) На стегновій;

2) На променевій;

3) На сонній.

8. Переваги ендотрахеальної інкубації:

1.Кращій спосіб ізоляції дихальних шляхів;

2.Дозволяє більш ефективно проводити вентиляцію та оксигенацію;

3.Зменшує ризик аспірації вмістом шлунку;

4.Дозволяє вводити деякі лікарські засоби;

5.Всі відповіді правильні.

 

Вивчіть алгоритми практичних навичок. Здійсніть практичний тренінг на муляжах у кабінеті тренінгу.

Перевірте свої знання і заповніть таблицю:

Питання щодо виконання практичної навички Відповідь
Якими способами можливо підрахувати частоту дихання у дітей раннього віку?    
Якими способами проводиться непрямий масаж серця дітям до одного року? Відпрацюйте всі методики на муляжі.  
На яку глибина проводиться амплітуда грудної клітини при непрямому масажу серця дітям різних вікових груп?  
Яке співвідношення компресій та вдихів при СЛР у дітей одним, або двома реаніматорами?  
Формула підрахунку АТ дітям старше 1 року  

 

Виберіть одну правильну відповідь:

1. Техніка введення орофарінгеального повітропроводу передбачає введення його:

1. У дітей старше року увігнута частина звернена до піднебіння;

2. У дітей до року увігнута частина звернена до поверхні язика;

3. У дітей старше року увігнута частина звернена до поверхні язика;

4. У дітей до року увігнута частина звернена до піднебіння;

5. 1 та 2 відповіді правильні.

2. Оцінка пульсу дітям до року проводиться:

1. На сонній артерії;

2. На плечовій артерії;

3. На стегновій артерії;

4. На променевій артерії;

5. Всі відповіді вірні.

3. Тиск на грудну клітину при проведенні непрямого масажу серця проводять за напрямами:

1. Суворо вертикально;

2. Більш зі сторони правих відділів серця;

3. Більш зі сторони лівих відділів серця;

4. Маска на обличчя для проведення ШВЛ характеризується:

1. Наявністю подушки герметичності;

2. Найменшим мертвим простором;

3. Прозорістю;

4. Все правильно.

5. Інтервал між введенням адреналіну в режимі однакових доз при начальній терапії:

1. 1 хвилина;

2. 2 хвилини;

3. 3-5 хвилин;

4. 10 хвилин.

6. ШВЛ у дітей до року при базисній реанімації проводиться:

1. З рота в рот;

2. З рота в рот з зажатим носом;

3. З рота в рот-ніс;

4. Всі відповіді правильні;

 

 


Проведіть порівняльну характеристику результів лабораторного дослідження.

Наявні результати Норма
Гемоглобін 100 г/л  
Білірубін пуповинної крові 40 мкмоль/л  
Білірубін периферійної крові 72мкмоль/л  
Приріст білірубіну пуповинної крові за 1 хвилину 17 мкмоль/л  

За фіксації

- фіксовані. Такі сторонні тіла міцно сидять в просвіті бронха.

Практично не зміщуються при диханні.

- балотуються сторонні предмети. Вони не фіксовані в просвіті, і при диханні можуть переміщатися з одних відділів дихальної системи в інші.

Сторонні тіла дихальних шляхів можуть перебувати де завгодно - в носових ходах, гортані, трахеї, бронхах, в тканині самого легені, в плевральної порожнини. За

локалізації найнебезпечніше місце - гортань і трахея. Сторонні тіла в цій

області можуть повністю перекрити доступ повітря. Якщо не надати негайну

допомогу, то смерть настає за 1-2 хвилини. Сторонні тіла в головних і пайових

бронхах так само дуже небезпечні. Якщо вони обтуруючих просвіт бронха за типом клапана, то розвивається синдром внутрігрудного напруги, що приводить до дуже небезпечним порушенням дихання і кровообігу.

Сторонні тіла дрібних бронхів можуть взагалі ніяк себе не проявляти в першу час. Вони не викликають виражених дихальних розладів, і ніяк не впливають на самопочуття дитини. Але через деякий час (дні, тижні, а іноді - і місяці і роки) в цьому місці розвивається гнійний процес, що веде до утворення бронхоектазів або розвитку легеневого кровотечі.

Балотуються сторонні тіла трахеї небезпечні ще й тим, що при ударі ними знизу по голосових зв'язках виникає стійкий ларингоспазм, що приводить сам по собі до практично повного закриття просвіту гортані.

Довгостоящі сторонні тіла дихальних шляхів викликають хронічне запалення, що приводить до розвитку бронхоектазів, або фіброзу, або до виникнення легеневого кровотечі. Всі ці ускладнення лікуються тільки оперативно. Іноді відбувається міграція чужорідних тіл в плевральну порожнину (найчастіше це колоски злакових рослин), в наслідок чого може виникнути піоторакс таабо піопневмоторакс.

Сторонні тіла за своєю природою діляться на органічні та неорганічні. Органічні небезпечніше тим, що крім усього іншого викликають і алергічні реакції (особливо довгостоящіе).

Клініка

Кашель під час їжі або ігри, свистячий подих, ціаноз шкірних покривів, задишка, і т.д. Можуть бути присутнім як і всі ці ознаки, так і кожен з них окремо. Зазвичай батьки чітко пов'язують появу цих симптомів з їжею або з грою з дрібними іграшками. Але іноді, особливо коли дитина залишається без нагляду, зв'язку з цим можна і не встановити. Тоді діагностика особливо є важким. Іноді сторонні тіла дихальних шляхів можуть взагалі ніяк себе не проявляти. Ознаками потрапляння дитині в дихальні шляхи стороннього предмета є порушення дихання, напади кашлю, якщо чужорідне тіло потрапляє в гортань, можливий спазматичний кашель, задишка. Дуже часто при попаданні чужорідного тіла в трахею, що потрапив предмет здатний переміщатися між біфуркацією і голосовими зв'язками, що теж викликає задишку і кашель. Коли чужорідне тіло потрапляє в бронхи, кашель здатний зовсім припинитися, але якщо предмет не вдалося витягти або відкашляти, можливий розвиток запалення в нижніх відділах бронха, розвиваються лихоманка і вологий кашель.

Діагностика

Запідозрити наявність чужорідного тіла можна при аускультації, рентгенографії і рентгеноскопії грудної клітини. Характер аускультативно і рентгенологічних змін залежить від типу обструкції дихальних шляхів. Hе всі сторонні предмети рентгеноконтрастні.

Але повністю виключити або підтвердити наявність чужорідного тіла дихальних шляхів можна тільки при трахеобронхоскопіі. І при будь-якому, навіть найменшому підозрі на аспірацію чужорідного тіла є прямі показання для проведення трахеобронхоскопіі.

Лікування

Лікування має проводитися у спеціалізованому відділенні де є лікарі, володіють трахеобронхоскопіей. Сторонні тіла трахеї і бронхів видаляються при допомоги ендоскопічних щипців. Подальша терапія (антибіотики, ФЗТ, масаж) залежить від характеру та вираженості запального процесу в бронхах. Іноді, при длітельностоящіх сторонніх тілах з розвитком ускладнень (бронхоектази, фіброз, кровотеча тощо) доводиться вдаватися до оперативного лікування.

Ще раз повторюю для практично 100% діагностики стороннього тіла дихальних шляхів трахеобронхоскопія необхідна! Виключено чужорідні тіла носових ходів і глотки: у цих випадках необхідна консультація ЛОP-лікаря.

Сторонні тіла дихальних шляхів - страшна і дуже небезпечна патологія. Багато дітей стали інвалідами, багато перенесли тяжкі маніпуляції та операції через помилки і неуважності їх батьків. Бували і смертельні наслідки .

Запам'ятайте одне правило НЕМОЖНА ДАВАТИ ДІТЯМ яким не виповнилося 3-4 роки ДРІБНІ ІГPАШКИ І ПPОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ! (ОPЕХІ, ГОPОХ і Т.П.), які ВОHИ МОГЛИ Б ВДОХHУТИ.

Як правило, такими сторонніми речами є насіння, боби, намистинки, гудзики, а також дрібні деталі іграшок, хоча, взагалі-то, може бути все, що завгодно.

Методичні вказівки

Прочитати й вивчити матеріали теми по підручнику « Невідкладні стани в педіатрії» за редакцією Р.І. Пацюрка Київ ВСВ « Медицина» 2010р. ст.29-43.

 

Дайте відповіді на наступні питання:

-Дихальна недостатність це - ___________________________________

 

-Назвіть види дихальної недостатності________________________________

 

-Назвіть основні причини дихальної надастатності__________________________

 

-Основні симптоми дихальної недостатності_____________________________

 

-Загальні напрями терапії ГДН_______________________________________

 

-Як забезпечити прохідність дихальних шляхів________________________________

 

 

Дайте відповіді на ситуаційні задачі:

Задача 1. Фельдшер відвідав 3 місячну дитину, яка хворіє 5 днів :

(скарги на субфебрилітет, слизові виділення з носа, сухий кашель). Викликаний із-за погіршення стану дитини (підйом температури до38,5, частий вологий кашель,кволість, відмова від їжі).При огляді:стан тяжкий, часте поверхневе дихання за участю крил носа, периоральний ціаноз; ЧД 52 за1хв, ЧСС132 за1хв; коробковий відтінок перкуторного звуку, дихання жорстке,особливо під кутами лопаток,там же вислуховуються вологі дрібнопухирчасті хрипи, тони серця дещо ослабленні, ритмічні.

 

Завдання: 1. Встановити діагноз.

2. Обгрунтуйте свої припущення.

 

Задача 2. Госпіталізовано 5-річну дитину із скаргами на фебрильну температуру тіла, кашель, задишку. Хворіє 7 днів, мама пов’язує виникнення хвороби з переохолодженням. При огляді: над верхньою долею правої легені визначається значне вкорочення перкуторного звуку, ослаблене дихання, на висоті вдоху – поодинокі дрібнопухирчасті вологі хрипи. В аналізі крові- ШОЕ 32 мм/год.

Завдання: 1. Що з дитиною.

2. Скласти план догляду за дитиною.

 

 

Задача3.

Дитина 7 років скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, підвищення температури до фебрильних цифр, частий вологий кашель. Хворіє 5днів, лікувалась з приводу ГРВІ. При огляді: шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, участь крил носа в акті дихання. ЧД 34 за 1хв, ЧСС 120 за 1хв. При перкусії– вкорочення легеневого звука під кутом правої лопатки, тамже ослаблене жорстке дихання, дрібнопухирчасті вологі та крепітуючі хрипи, тони серця помірно ослабленні.

Завдання: 1. Встановити діагноз.

2. Визначити наявність або відсутність ознак ГДН. Обгрунтуйте їх.

 

 

Задача 4.

Дитина 6 років госпіталізована зі скаргами на шумне дихання, задишку, сухий кашель, збудження. Захворів 4 дні тому після переохолодження. Підвищилась температура до субфебрильних цифр, з’явились слизисті виділення з носа, кашель. Лікувалась домашніми засобами (тепле пиття, гірчичники), проте підвищення температури утримувалося, кашель частішав. Вдень госпіталізації з’явилось шумне утруднене дихання. З анамнезу життя: з першого року часто хворіє ГРВІ, бронхітами. При огляді стан тяжкий, задишка із затрудненим видихом ЧД 32за1 хв. Грудна клітка в положенні вдиху; при перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації велика кількість сухих свистячих хрипів. ЧСС 120 за 1 хв., тони серця ослаблені.

 

Завдання: 1. Поставити попередній діагноз

2. Надати невідкладну допомогу дитині.

 

 

Задача 5. Дитина 11 років доставлена в стаціонар машиною “швидкої допомоги”. При огляді стантяжкий, неспокій, ядуха. Приступ ядухи виник 2год. тому. Мати давала дитині бронхолітин, проте покращення не було. При огляді стан дитини тяжкий, виражені неспокій, блідість і сухість шкіри, акроціаноз. Дихання почащене (36 за1 хв.), шумне із затрудненим видихом, частий сухий кашель з виділенням невеликої кількості в’язкого харкотиння. Дитина займає вимушене положення з фіксованим плечовим поясом, грудна клітка бочкоподібна. Перкуторно над легенями коробковий звук, при аускультації велика кількість сухих хрипів, поодинокі вологі хрипи.ЧСС120за1 хв., артеріальний тиск підвищений.

Завдання:

1. Визначити ступінь дихальної недостатності.

2. Основні напрямки невідкладної допомоги.

 

Ознайомтеся з таблицею і заповніть вільні рядки:

Тема № 5: Кардіогенний шок.

Мета: Удосконалити теоретичні знання та практичні навички з надання невідкладної медичної допомоги хворим при найчастіших гострих серцево-судинних захворюваннях. Ознайомити студентів з основними видами серцевої недостатності, клінікою та невідкладною допомогою при серцевій астмі, набряку легенів кардіогенного походження, варіантами перебігу кардіогенного шоку; першою допомогою при кардіогенному шоці.

Актуальність теми.На протязі останніх років серцева недостатність в багатьох розвинутих країнах світу перетворилась на найбільш важливу медичну та соціальну проблему, оскільки призводить до ранньої інвалідізації хворих, зниження якості життя. У формуванні структури дитячої смертності тільки на долю патології серця приходиться до 26 % загальної летальності та до 76 % летальності у дитячих стаціонарах. У повсякденній роботі медичному працівнику доводиться мати справу з гострою серцево-судинною недостатністю, найбільш частою причиною якої є синдром малого серцевого викиду, що розвивається при колапсі, інфаркті міокарда. Інфаркт міокарда є основною причиною смерті хворого. Своєчасно та якісно проведені невідкладні медичні заходи на до шпитальному етапі не тільки рятують життя хворим а й сприяють подальшому успішному лікуванню хвороби або ушкодження, попереджають розвиток тяжких ускладнень.

 

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні знати:

- Основні причини виникнення ГСН у дітей

- Серцева недостатність по лівошлуночковому та правошлуночковому типах .

- Клінічні ознаки зупинки серця.

- Клініку, діагностику та невідкладну допомогу при серцевій астмі.

- Клініку, діагностику та невідкладну допомогу при набряку легень кардіогенного походження.

- Кардіогенний шок, варіанти клінічного перебігу, діагностику, першу допомогу.

Після самостійного опрацювання теми студенти повинні вміти:

- проводити огляд хворого і оцінити стан хворої дитини

- зібрати анамнестичні дані про дитину

- визначати ступені ГСН

- надавати медичну невідкладну допомогу дитині в разі розвитку невідкладних станів.

 

План самопідготовки:

- ознайомтесь з темою, планом заняття;

- ознайомтесь з методичними рекомендаціями щодо самостійної підготовки до теми;

- вивчить по опорному конспекту та рекомендованій літературі дану тему;

- проконтролюйте себе, дайте відповіді на питання самоконтролю, виконайте завдання;

Література для самопідготовки:Опорний конспект,

підручник « Невідкладні стани в педіатрії» за редакцією Р.І. Пацюрка Київ ВСВ « Медицина» 2010р. ст.51-53

Навчальний посібник Ю.В. Марушко Г.Г. Шеф « Невідкладна педіатрія» ст.93-104.

Мережа Інтернет .

Опорний конспект з теми:

Недостатність кровообігу (НК) – одна із основних проблем медицини. Летальний фінал багатьох захворювань у дітей у більшості випадків зумовлений НК. Остання супроводжує не тільки захворювання серця і судин, але й інфекційні захворювання, патологію обміну речовин, бронхолегеневої системи, інші. НК – найтяжче ускладнення при травмах, під час наркозу і операцій, так як серцево-судинна система приймає участь у всіх адаптаційних процесах і є універсальним їх апаратом. У дітей, особливо в ранньому віці, серцево-судинна система знаходиться на етапі фізіологічного становлення і усі навантаження діти переносять гірше, у них частіші і тяжчі зриви адаптації. Окрім цього, в дитячому віці багато систем організму, які функціонально взаємопов’язані з системою кровообігу, також є незрілими і не тільки не виконують належної їм ролі в компенсації, а частіше ускладнюють патологічний процес. НК – це не самостійне захворювання, зумовлене численними факторами, і може розвиватись раптово або повільно, порушуючи життєдіяльність усього організму. НК може тривати секунди, години, дні, роки, може появлятись і зникати, може піддаватись лікуванню або бути рефрактерною до терапії.

Гостра серцева недостатність у дітей

Залежно від типу гемодинаміки та деяких особливостей патогенезу розрізняють наступні клінічні варіанти гострої серцевої недостатності (ГСН):· з застійним типом гемодинаміки:

-правошлуночкова (венозний застій у великому колі кровообігу );

-лівошлуночкова (серцева астма, набряк легень);

-з гіпокінетичним типом гемодинаміки (синдром малого викиду - кардіогенний шок);

-гіпоксемічний криз ( задишечно-ціанотичний напад).

Шок – це патологічний процес, який гостро розвивається, загрожує життю, характеризується прогресуючим зниженням тканинної перфузії, важкими порушеннями діяльності ЦНС, кровообігу, дихання і обміну речовин. Кардіогенний шок - клінічний синдром або стан, який характеризується артеріальною гіпотензією , нездатністю серця як помпи забезпечити тканинну перфузію, адекватну до метаболічних потреб.

Основними причинами розвитку кардіогенного шоку може бути :

- порушення скоротливості міокарда чи аритмії ( бради-, тахіаритмічна форма).

- внаслідок неспроможності насосної функції серця (гостра ішемія міокарда, інфекційні і токсичні кардіти, кардіоміопатії), тампонади серця,напруженого пневмоторакса, розриву хорди, клапанів серця, при масивній тромбоемболії легеневої артерії.

- Зменшення загального обсягу крові (гіповолемічний шок) внаслідок кровотечі або зневоднення при втратах зі шлунково-кишкового тракту (блювота, діарея), поліурії, при опіках та ін.. Основний патогенетичний механізм - недостатність перед навантаження серця через дефіцит венозного припливу.

- Депонування крові у венозних басейнах при анафілаксії, гострої наднирникової недостатності, сепсисі. Ведучий патогенетичний механізм - недостатність після навантаження серця.

Клінічні симптоми:
При розвитку синдрому малого серцевого викиду відзначається больовий синдром, який проявляеться вираженим занепокоєнням дитини, що змінюеться загальмованістю. Спочатку проявляється приступом серцевої астми: виникає клініка серцевої недостатності, переважно за лівошлуночковим типом: прогресуюча задишка, тахікардія, вологі хрипи в легенях, надалі явищами альвеолярного набряку легень, який швидко прогресує. Відмічаються падіння артеріального тиску, ниткоподібний пульс, тахікардія, «мармурова» блідість шкірних покривів, спадіння периферичних вен, липкий холодний піт, акроціаноз. Далі розвивається симптоматика ниркової недостатності: олігоанурія - падіння діурезу нижче 20 мл / год, при тривалому перебігу наростає рівень азоту крові. Кардіогенний шок часто супроводжується мезентеріальною ішемією, ДВЗ-синдромом, нирковою недостатністю.

Кардіогенний шок на догоспітальному етапі діагностується на підставі:

· прогресуючого падіння систолічного артеріального тиску;

· зменшення пульсового тиску - менше 20 мм рт. ст.;

· ознак порушення мікроциркуляції та перфузії тканин - падіння діурезу менш 20 мл/год, холодна шкіра, покрита липким потом, блідість, мармуровий малюнок шкіри, в ряді випадків - спалі периферичні вени.

Опорний конспект

Миготлива аритмія

Миготлива аритмія рідко трапляється без захворювань серця і потребує консультації кардіолога.

Клінічні особливості. Частота серцевих скорочень становить 120- 180 за 1 хв. Пульс неправильний. Виражена аритмія, дефіцит пульсу. Швидко розвивається серцева недостатність.

Лікувальна тактика. Провідне значення має метаболічна терапія: препарати калію та магнію (панангін, аспаркам, калію хлорид), піридоксальфосфат, токоферол, ліпоєва кислота, кокарбоксилаза, холінхлорид, фолієва кислота, рибофлавін, АТФ-лонг, фосфаден, рибоксин, інозин-F. Призначають серцеві глікозиди – строфантин по 0,05 мгна 1 кг маси тіла. При синдромі WPW вводять обзидан у дозі 0,01 мг на 1 кг маси тіла, титруючи по ефекту до 5 мг. Серцеві глікозиди протипоказані.

Призначають антиаритмічні препарати:

I класу – мембранстабілізуючі (хінідин, новокаїнамід – особливо у дітей грудного віку, дизопірамід, аймалін або неогілуритмал, етмозин, лідокаїн);

II класу – бета-адреноблокатори (анаприлін або пропранолол);

III класу – інгібітори реполяризації (кордарон або аміодарон, орнід);

IV класу – блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем).

V разі розвитку гострої лівошлуночкової недостатності показане проведення електроімпульсної терапії. Симптоматична терапія включає інгаляцію кисню, внутрішньовенне введення кортикостероїдів, серцевих глікозидів, сечогінних засобів (при відсутності вираженої артеріальної гіпотензії).

Тріпотіння передсердь

Тріпотіння передсердь також рідко трапляється без захворювань серця і потребує консультації кардіолога.

Клінічні особливості. Частота серцевих скорочень становить 180- 320 за 1 хв. Пульс, як правило, ритмічний, може бути неритмічним при спонтанній трансформації тріпотіння у фібриляцію передсердь. Частота шлуночкових скорочень не піддається вегетативним впливам (ригідний ритм).

Лікувальна тактика така сама, що й при миготливій аритмії, але ефективними є ваготонічні рефлекторні проби.

Опорний конспект

Особливостями менінгококової інфекції у дітей перших 2 років життя є те, що вона частіше протікає у вигляді тяжкої, гіпертоксичної форми менінгококцеміі, рідше в поєднанні з менінгітом. Основною причиною смерті при МІ є крововилив у наднирники і інфекційно-токсичний шок. Аналіз історій хвороб дітей, що померли від менінгококової інфекції в Україні показав:

- Всі діти, що померли в Україні від МІ, були віком до 7 років.

- Мало місце пізнє звернення батьків дітей з МІ за медичною допомогою.

- Середній термін перебування дітей з МІ в стаціонарі становив 13,6 годин.

- У переважної більшості дітей з МІ безпосередньою причиною смерті був крововилив у наднирники.

Важливо знати, що менінгококова інфекція (далі - МІ) починається раптово, з підйому температури тіла до 39-40°С і вище. Характерним є головний біль, нездужання, млявість, анорексія, можлива блювота. Інкубаційний період складає від 1-2 до 10 днів. Основний симптом менінгококеміі - геморагічний висип багряно-червоного кольору з синюшним відтінком, який з'являється (залежно від віку дитини та форми захворювання) через кілька годин, рідше - на 2-й день хвороби.10% усіх випадків менінгококової інфекції класифікуються як блискавичні, які у переважній більшості випадків закінчуються летально. Блискавична форма починається бурхливо з раптового підйому температури тіла до 39,5-41°С, ознобу. На фоні вираженої інтоксикації вже в перші 4-8 годин з'являється рясна геморагічна висипка, гіпостази.

У ДІТЕЙ

o Додаток до наказу МОЗ №354 від 09-07-2004

Менінгококова інфекція –антропонозна гостра хвороба з групи інфекцій дихальних шляхів, яка викликається менінгококом і характеризується клінічним поліморфізмом від назофарингіту і простого носійства до генералізованих форм – гнійного менінгіту, менінгоенцефаліту і менінгококцемії.

Назофарингіт

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- початок захворювання гострий, температура від нормальної до фебрильних цифр, триває до 3-х днів;

- помірні симптоми загальної інтоксикацї;

- гіперемія слизових оболонок, зернистість задньої стінки горла, на задній стінці горла слиз.

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Загальний аналіз крові (помірний нейтрофільний лейкоцитоз).

2.Бактеріологічне дослідження слизу з носогорла.

 

ЛІКУВАННЯ

1. Антибактеріальна терапія: рифампіцин 10 мг/кг/добу 3-5 днів, або макроліди (еритроміцин, спіраміцин, азітроміцин), або левоміцетин.

2. Місцеві засоби: УФО, полоскання горла дезінфікуючими засобами.

Гнійний менінгіт

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- захворювання частіше починається гостро, раптово, з різкого підвищення температури, сильного головного болю, характерна повторна блювота, виражена гіперестезія;

- відмічаються симптоми Керніга, Брудзинського, Гієна, Гордона;

- у дітей ранього віку - симптом підвішування (Лесажа), стійке вибухання та напруженість тім’ячка, закидання голови назад;

- у дітей раннього віку часто спостерігаються загальномозкові симптоми: порушення свідомості, збудження, яке потім змінюється в’ялістю, адинамією, сопором;

- судоми частіше - клоніко-тонічного характеру. Вогнищеві ураження ЦНС спостерігаються рідко, частіше уражаються VIII, III, VI та VII пари черепних нервів.

ЛІКУВАННЯ:

Догоспітальний етап лікування:

1. Забезпечення венозного доступу.

2. Антибактеріальна терапія - левоміцетин сукцинат натрію по 25 мг/кг (разова доза) в/в.

3. Глюкокортикоїди 1-3мг/кг по преднізолону.

4. Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами.

5. Антипіретики.

6. Фуросемід – 1-2 мг/кг.

7. При судомах – діазепам.

Стаціонарний етап лікування:

1. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300000 – 500000 ОД/кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100мг/кг/добу, цефотаксим – 200мг/кг/добу. При наявності ІТШ - левоміцетін-сукцинат 100мг/кг/добу.

2. Дезінтоксикаційна терапія при середньотяжких формах із застосуванням глюкозо-сольових розчинів.

3. Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому.

4. По-синдромна терапія проводиться у відповідності з наявними синдромами, їхнє лікування проводиться згідно відповідних протоколів лікування.

5. У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.

Менінгококцемія

КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- гострий початок, раптово, з підвищення температури до 38-400С;

- виражений інтоксикаційний синдром: загальна слабкість, головний біль, біль у м’язах, блідість шкіряних покривів;

- через декілька годин з’являється плямисто-папульозний, а потім геморагічний висип на шкірі, переважно на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі. Згодом у центрі елементів висипу з’являється поверхневий і більш глибокий некроз;

- можуть спостерігатися крововиливи в склеру, слизову оболонку ротогорла, носові, шлункові кровотечі;

- при блискавичних формах – швидко наростають прояви інфекційно-токсичного шоку.

ЛІКУВАННЯ:

Догоспітальний етап лікування:

1. Забезпечення венозного доступу.

2. Антибактеріальна терапія – левоміцетін сукцинат натрію по 25мг/кг (разова доза) в/в.

3. Глюкокортикоїди – преднізолон, гідрокортизон або дексазон по 2-3мг/кг по преднізолону – без ІТШ, 5 мг/кг - при ІТШ І ступеню, 10 мг/кг – при ІТШ ІІ ступеню, 15-20 мг/кг – при ІТШ ІІІ ступеню.

4. Інфузійна терапія сольовими розчинами або реополіглюкіном для стабілізації ОЦК.

5. Інотропи (допамін) – для підтримки гемодинаміки.

Госпітальний етап лікування:

1. В залежності від тяжкості госпіталізація до відділення інтенсивної терапії та реанімації, або відділення нейроінфекції інфекційного стаціонару.

2. Антибактеріальна терапія: при наявності ІТШ препарат вибору - левоміцетин сукцинат в дозі 100мг/кг/добу, при виведенні хворого з ІТШ призначають пеніцилін 200 мг/кг/добу, або цефалоспорини третьої генерації – цефатоксим 100-200мг/кг/добу, цефтриаксон 100мг/кг/добу.

Завдання № 1.

Дайте відповіді на наступні запитання:

 

1. Дайте характеристику збуднику хвороби

2. Який механізм зараження дитини

3. Назвіть основні клінічні форми захворювання

4. Назвіть діагностичні критерії менінгококового сепсису

5. Назвіть діагностичні критерії менінгіту, енцефаліту

6. Дайте визначення поняття інфекційно-токсичний шок

7.Основні ланки патогенезу виникнення інфекційно-токсичного шоку у дітей

8. Назвіть критерії діагностики шоку у дітей

9. Тактика надання невідкладної допомоги при менінгококцемії

 

Завдання № 2.

 

2.1 Складіть план з’ясування епіданамнезу при підозрі на менінгококову хворобу.

2.2 Хворій дитині на менінгококову хворобу лікар призначив бактеріологічне дослідження. Яки матеріал необхідно зібрати у хворого і як його доставити до лабораторії.

2.3 Дитині проведена люмбальна пункція. Організуйте подальше спостереження за дитиною протягом доби.

Завдання №3.

Задача №1.

Хвору дитину доставлено в лікарню в тяжкому стані. Вранці з*явився сильний головний біль, підвищилась температура тіла до 40 0С, виникло блювання

« фонтаном» без нудоти. Ввечері дитина втратила свідомість, розвинулись судоми. Викликали швидку допомогу.

На які діагностичні ознаки треба звернути увагу при проведенні об’ективного обстеження дитини

 

Задача № 2.

Дівчинка 10-ти міс захворіла гостро, коли після нічного сну стала капризною, мати відмітила незначний нежить та підйом температури до 39,20С. Після прийому парацетамолу температура знизилась до 380С, дитина знову заснула і проспала біля чотирьох годин. Стан дитини погіршився, капризна, мати помітила появу висипки на ногах. При огляді: свідомість пригнічена до сопору, геморагічний висип на шкір



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.35.159 (0.017 с.)